Способи виробництва портландцементу
Технологія виробництва портландцементу складається із трьох стадій: - підготовка вапняку, глини, а потім їх суміші; - випалювання суміші для отримання цементного клінкеру; - подрібнення цементного клінкеру на порошок і додавання добавок. Підготовка сировини до випалювання здійснюється двома способами: сухим і мокрим. Відповідно способи виробництва портландцементу поділяються на сухий і мокрий. Сухий спосіб ( Рис. 1 ). Вапняк та глину вологістю до 10% після подрібнен-ня на вальцях (1в і 1г) сортують за допомогою решетів (2в і 2г), розмелюють у кульових млинах (3в і 3г). Отримані порошки перемішують у змішувачі 4 і після відстоювання у відстійниках 5 для вирівнювання хімічного складу подають у піч 6 для випалювання. Мокрий спосіб. Подрібнену глину до розмірів частинок 3 – 5 мм перемішують у воді в залізобетонних резервуарах для отримання суспензії. Глиняну суспензію та подрібнений вапняк (3 – 5 мм) подають у трубовий млин безперервної дії, де за допомогою сталевих куль суміш розмелюють і перемішують. Розмелена суміш надходить до відстійника для відстоювання (вирівнювання хімічного складу суміші). Після відстоювання суміш подають до обертової печі безперервної дії для випалювання. Довжина печі 95 – 230 м, діаметром 5 – 7 м. Піч встановлена з малим нахилом до горизонту і обертається із швидкістю приблизно один оберт на хвилину. Тепло, що утворюється в процесі горіння палива переміщається в протилежному напрямку руху вапняково-глиняній суміші. Під час зустрічі цих потоків спочатку випаровується волога і сировина висушується. Потім розкладаються гідрати, карбонати і утворюються оксиди. Ці реакції відбу-ваються в зоні печі, при температурі 700 – 1100 0С. За цих умов вапняк розкладається: CaCO3 = CaO + CO2 + Q.
Пр температурі 1100 – 1300 0С глинисті мінерали розкладаються на оксиди SiO2, Al2 O 3, Fe2O3, які вступають в реакцію з CaO і утворюються мінерали 2CaOx SiO2; 4CaO Al2O3 Fe2O3. Далі при температурі 1350 – 1450 0С утворюється основний мінерал майбутнього цементу – аліт (3CaO SiO2). На складі клінкер вилежується протягом двох тижнів. За цей час вапно (СаО), яке міститься в клінкері, гаситься вологою, що є в атмосфері складу: СаО + Н2О = Са(ОН)2 + Q. У процесі гасіння клінкер стає рихлим, що полегшує його розмелювання.
Економічна характеристика виробництва цементу. Собівартість цементу залежить від виду сировини, палива, способу виробництва. Затрати на сировину становлять примірно 25% собівартості цементу. Використання вторинної сировини зменшує собівартість цементу на 35 – 40%. Виробництво цементу енергомістке. На виготовлення 1т цементу витрачається 240 кг твердого палива, 40% електроенергії для розмелювання клінкеру. Кожний із способів виробництва цементу має свої переваги і недоліки. При сухому способі менше витрачається палива, але більші витрати електроенергії. Сухий спосіб дуже забруднює виробниче і довколишнє середовище. Мокрий спосіб дозволяє легше подрібнювати сировину, кращі умови праці, але витрати палива на 40 % перевищують витрати при сухому способі виробництва цементу. Активність цементу зменшується з часом. За 3 місяці зберігання активність зменшується на 20%, за пів року – на 30%, за рік – на 40%.
Лекція 4 Технологія виробництва алюмінію. Сплави алюмінію. 1. Загальні відомості про алюміній. 2. Руди алюмінію. 3. Технологія виробництва алюмінію. 4. Зонна плавка. 5. Структура, властивості та використання алюмінієвих сплавів. Література 4, 5, 6
1. Загальні відомості про алюміній. Алюміній являється другим після заліза металом сучасної техніки. Найбільш важливою властивістю алюмінію є його мала густина: 2, 7 г/см3. Алюміній майже в три рази легший ніж залізо. Іншою важливістю алюмінію є його висока електропровідність, яка становить 34х104Ом-1хм-1. Температура плавлення алюмінію 600 0С. Алюміній має високу теплопровідність і теплоємність. Він швидко окислюється на повітрі і покривається тонкою окисною плівкою, яка не пропускає кисень. Тому алюміній є стійким проти корозії. Кристалічна гратка алюмінію – кубічна з центровими гранями і параметром а = 4, 01 А0. Механічні властивості алюмінію не високі. Опір розриву знаходиться в межах від 9 до 18 кгс/мм2. алюміній має високу пластичність, що дає змогу прокатувати його на тонкі листи (фольгу). Алюміній важко піддається обробці різанням. Відомо кілька сот алюмінієвих сплавів. Алюмінієві сплави широко використовується в машинобудуванні, будівництві, для виробництва побутових товарів. Інша галузь застосування алюмінію – електротехніка. Це обумовлено тим, що алюміній менш дефіцитний ніж мідь. Із-а малої густини дріт можна виготовляти такої ж провідності як і дріт із міді, що є важливим для повітряних електромереж та авіації. Із-за нешкідливості для людини, алюміній широко використовують у виробництві харчових продуктів, в кондиторстві, для апаратури молочних, пивоварних і багатьох інших підприємств харчової промисловості. Виробництво алюмінію являється енергоємним і складним технологічним процесом. 2. Руди алюмінію. Алюміній – найбільш розповсюджений метал в земній корі (8, 8%). В чистому виді він не зустрічається, але мінералів, які містять алюміній, дуже багато. Основна сировина для виробництва алюмінію – боксити. Боксит – це складна гірська порода, яка містить алюміній у вигляді гідроокисі: Al(OH)3. Боксит – найкраща алюмінієва руда. Боксити містять 50 – 60 % гідроокисі алюмінію. Інша руда, яка використовується для виробництва алюмінію – неф еліти (NaK2OAl2O32SiO2). Цінною сировиною для виробництва алюмінію є алуніти, сієніти, нефеліни. До руд алюмінію відноситься також каолін, або глина. Хімічна формула каоліну: Al2O32SiO22Н2О. Видобувається каолін у Вінницькій, Хмельницькій, Дніпропетровській і Запоріжзській областях. Родовища бокситів розміщені також в Черкаській області. Виробляється алюміній на Запоріжському алюмінієвому заводі.
3.Технологія виробництва алюмінію. Основний спосіб виробництва глинозему є мокрий лужний (спосіб Байєра), який є найбільш технологічним та дешевим. Послідовність лужного способу: - подрібнення бокситу; - висушування подрібненого бокситу; - обробка бокситу лугом NaOH(їдким натрієм) в автоклавах з підвищеним тиском при температурі 250 – 300 0С з метою отримання алюмінату натрію (NaAlO2):
Al(OH)3 + NaOH = NaAlO2 + 2H2O
- розчинення алюмінату натрію у воді
NaAlO2 + 2H2O = Al(OH)3 + NaOH
- фільтрування розчину від осаду домішок; - випаровування розчину і кристалізація Al(OH)3; - промивання Al(OH)3 і випарювання в печі при температурі 1200 0С з одержанням глинозему (Al2O3):
Al(OH)3 = Al2O3 + 3Н2О Глинозем – стійка хімічна сполука, яка має температуру плавлення 2050 0С. 3.2. Електролітичний спосіб виробництва алюмінію. Металічний алюміній вилучають з глинозему електролітичним розкладанням в електролізній ванні (рис. 1). Електролітом слугує кріоліт (Na3AlF6).
Між анодом і катодом пропускається електричний струм напругою 4 – 5 В та силою струму 75000 А. При високій температурі (950 0С) кріоліт і глинозем дисоціюють. На катоді відкладаються іони алюмінію Al3+, а на аноді - іони кисню О2-, які окислюють вуглець аноду до СО і СО2. Рідкий алюміній осідає на дно ванни, звідки його періодично зливають або випумповують до розливального ковша.
3.3. Рафінування алюмінію. Рафінування алюмінію проводять такими способами: - продуванням розплавленого первинного алюмінію хлором (хлорування); - електролітичним способом; - зонним переплавленням. Хлорування здійснюють у спеціальному ковші при температурі 650 – 770 0С протягом 10 – 15 хв. При цьому утворюється пароподібний хлористий алюміній AlCl3, який проходячи через розплав, адсорбується на частинках глинозему, кріоліту, вуглецю і сприяє їх спливанню. Крім того, хлор утворює хлориди натрію, кальцію і магнію, які спливають. Таким чином, неметалеві включення і гази видаляються з розплаву. Рідкий алюміній відстоюють. Хлорування дає алюміній чистоти 99, 5 – 99, 85 %.
|