Том ДеМарко

ГЛОСАРІЙ

Агресивна поведінка тварин — погроза та дії тварин, спря­мовані проти представників свого, рідше іншого виду тварин.

Адаптації принцип — один з фундаментальних принципів науки, який відображає здатність організму активно пристосо-вуватися до навколишнього середовища.

Активація — нейрофізіологічний і психологічний процеси підсилення активності організму.

Активність пошукова — поведінка, яка спрямована на зміну ситуації за відсутності певного прогнозу її результатів.

Актуалізація — перехід певного інстинкту, схильності, здатності й можливого (потенційного) до справжнього (актуаль-ного) стану.

Алеломиметична поведінка — наслідування без навчання.

Анімотерапія — галузь психотерапії; показує вплив твари­ни на людину.

Антропогенез — процес виникнення і розвитку людини з людиноподібних тварин (антропоїдів).

Антропоморфізм — перенесення притаманних людині влас-тивостей та особливостей на явища природи.

Антропопсихізм — визнання психіки лише як властивості людського мозку.

Асоціація — зв’язок між психічними явищами, за яким ак-туалізація одного з них призводить до появи іншого.

Аферентація — один із вузлових механізмів процесу випе-реджаючого відображення.

Безумовні рефлекси — вроджене інстинктивне реагування на стимул.

Білатеральність — двобічна симетрична побудова організму хребетних тварин і людини.

Бінауральний ефект — здатність людини або тварини визна-чати напрям джерела звуку завдяки тому, що звук від джерела в обидва вуха надходить не одночасно.

Біогенетичний закон — еволюційна закономірність, яка полягає в тому, що індивідуальний розвиток організму пов­торює — особливо на ембріональній стадії — деякі риси свого роду, тих предкових форм, від яких він походить.

Біопсихізм — визнання психіки як властивості лише живої матерії.

Випереджаючого відображення принцип — фундаменталь-ний принцип, у змісті якого фіксується об’єктивний факт ви­переджаючого відображення мозком людини або вищих тварин явищ і подій зовнішнього світу.

Вища нервова система — відображальна умовно-рефлекторна діяльність вищих відділів центральної нервової системи, спря-мована на забезпечення найскладніших взаємовідношень ці-лісного організму людини або вищої тварини.

Відображення — загальна властивість матерії, яка полягає в здатності матеріальних об’єктів реагувати на дію та впливи.

Вік — поняття, що характеризує період життя істоти, а та-кож стадії життя.

Гальмування — нервовий процес, який лежить в основі умовно-рефлекторної діяльності живого організму.

Генетичний код — відносно стійка система кодування спад­кової інформації в молекулах нуклеїнової кислоти.

Генетичний метод — спосіб дослідження психічних явищ, ґрунтується на аналізі їх походження і розвитку.

Генотип — сукупність спадкових структур організму.

Гомеостаз — здатність живого організму підтримувати свою стабільність в умовах безперервної зміни фізико-хімічних, енер-гетичних, інформаційних умов його життя.

Групова поведінка тварин — узгодження спільних дій тва-рин, які виконуються у зграях.

Детермінізм — закономірна та необхідна залежність психічних явищ від чинників, які їх породжують.

Динамічний стереотип — порівняно стійка система тимчасо-вих умовно-рефлекторних зв’язків у корі головного мозку.

Динамічність — властивість нервової системи, яка виража-ється в швидкості та легкості утворення умовних рефлексів.

Дослідницька поведінка тварин — компонент психічної ді-яльності тварин, яка забезпечує біологічно адекватну орієнта-цію їхньої поведінки у новій ситуації.

Дресура — спільна назва для всіх навчених, набутих в інди­відуальному досвіді реакцій.

Ембріональний (пренатальний) період — період життя з мо-менту поділу заплідненої клітини до народження.

Ендогенний стан — стан, породжений причинами, які лежать у внутрішньому середовищі організму людини або тварини.

Етологія — наука, яка вивчає закономірності поведінки ор­ганізмів у різних її проявах.

Еферентація — передача нервових імпульсів від мозкових центрів по еферентних (відцентрових) нервових волокнах до периферійних робочих систем організму.

Закон вправ — чим частіше дія або реакція використовуєть-ся в даній ситуації, тим сильніший асоціативний зв’язок між дією та ситуацією.

Закон економії (канон Ллойда Моргана) — твердження про те, що не варто описувати поведінку тварин за допомогою пси­хічних процесів більш високого рівня, достатньо це зробити за допомогою психічних процесів нижчого рівня.

Закон ефекту — будь-яка дія, що викликає задоволення, асоціюється з даною ситуацією; таким чином, поява цієї дії стає вірогіднішою, ніж раніше.

Захисна реакція — природжена постійна реакція організму зворотного змісту.

Збудження — нервовий процес, який лежить в основі умов-но-рефлекторної діяльності живого організму.

Збудливість — вища форма еволюції подразливості.

Зворотний зв’язок — зв’язок між результатами певного про-цесу і його перебігом.

Знарядійні дії тварин — специфічна форма поведінки тва-рин з предметами, коли вони одним предметом впливають на інший предмет або тварину.

Зоопсихологія — галузь психології, яка вивчає розвиток пси-хіки тварин.

Ігри тварин — комплекс різноманітних поведінкових актів, який може служити для витрачання певної енергії або викону-вати роль “тренування” молодої тварини у важливих сферах життєдіяльності.

Імітаційна поведінка — здатність тварини наслідувати та копіювати рухи, міміку, голос іншої тварини.

Імпринтинг — специфічна форма научіння у вищих хребет­них, при якій фіксуються відмінності деяких природжених по-ведінкових актів батьківських особин, сестер та братів, харчо-вих об’єктів тощо.

Інволюція — процес, протилежний еволюції, стосовно орга-нізму і психіки — протилежний розвиткові рух.

Індивідуальні відмінності — риси, які відрізняють одну тва-рину від іншої (одну людину від іншої).

Індивідуальність — сукупність неповторно своєрідних рис та особливостей людини (тварини), яка відрізняє її від інших.

Іннервація — наявність нервових волокон в органах і тка-нинах тварин та людини.

Інсайт — вища форма научіння, яка базується на досвіді, отриманому раніше, за інших схожих обставин.

Інстинкт — сукупність вроджених компонентів поведінки і психіки тварин та людей.

Інстинктивний рух — вроджена координація.

Інтелектуальна поведінка — тип поведінки, який є верши­ною психічного розвитку тварини, виражається у вмінні твари-ни вирішувати деякі наочно дійові завдання.

Інтроспекція за допомогою аналогії — метод вивчення по-ведінки тварин, який базується на твердженні про те, що в моз-ку у спостерігача відбуваються ті ж мислительні процеси, що і мозку тварин, за якими спостерігають.

Ітерація — метод тренування, навчання, вироблення вправ-ності повторенням тієї ж самої дії.

Клінотаксиси — зміна траєкторії нижчих тварин при зустрі-чі з перешкодою.

Ключові подразники — біологічно значущі для тварин об’є-кти живої чи неживої природи.

Комунікація у тварин — вроджена система сигналів (звуків, поз, рухів тіла, запахів), які посилаються однією твариною та адекватно сприймаються іншою.

Константність — відносна сталість деяких психічних та фі-зіологічних процесів.

Конструктивна діяльність тварин — маніпулювання предме-тами, за допомогою яких тварина будує комплексний об’єкт (гнізда деяких риб, жаб, пташок, шимпанзе тощо).

Концепція специфічної енергії органів чуття — уявлення про те, що якість відчуття залежить від того, який орган чут­тя збуджений.

Лабільність — здатність до швидких змін.

Латентне научіння — научіння, яке не піддається спостере-женню на той час, коли воно відбувається.

Локалізація психічних функцій — зв’язок фізіологічних і психічних функцій з роботою різних клітин кори головного мозку.

Локомоція (у тварин) — рух, активне пересування у про-сторі (повзання, ходіння, біг, політ тощо).

Маніпулювання (у тварин) — прояв рухової активності, який охоплює всі форми переміщення компонентів середовища в просторі.

Метод анекдотів — метод, який базується на збиранні роз­повідей про тварин.

Методи зоопсихології — способи отримання інформації про поведінку тварин на основі спостереження та експерименту.

Мислення тварин — процес психічного відображення навко-лишньої дійсності, який дозволяє адекватно реагувати на нову ситуацію, для якої немає готового рішення.

Мова тварин — набір символів та жестів, які складають ос-нову спілкування тварин.

Мотивація — спонукання, які визначають активність орга-нізму та визначають її спрямованість.

Навичка — 1) автоматизований спосіб виконання дій, сфор-мований в процесі тренування; 2) розглядається як етап у роз-витку поведінки тварин.

Навчена безпорадність — стан, який виникає у людини та тварини після більш або менш тривалого аверсивного впливу, уникнути якого не вдається.

Наслідування у тварин — особлива форма научіння під час спілкування, коли одна тварина наслідує приклад іншої.

Научіння у тварин — придбання та накопичення в онтоге-незі індивідуального досвіду.

Невроз експериментальний — стан, який виникає у твари­ни під час експерименту, який характеризується порушенням адаптивної поведінки, відмовою від їжі, вегетативними розла-дами, порушеннями сну, неможливістю вироблення нових та неспрацьовуванням старих умовних рефлексів.

Нейропсихізм — визнання психіки як властивості тих жи­вих організмів, які мають нервову систему.

Нюх — один з органів чуття людини та тварини, що вико-нує функцію розпізнавання запахів.

Облігатне научіння — видоспецифічна поведінка тварини.

Онтогенез — індивідуальний розвиток будь-якою організму від зародження до кінця життя.

Організм — біологічна особина, цілісна жива система, здат­на підтримувати оптимальну взаємодію із зовнішнім середови­щем.

Орієнтувальний рефлекс — складна реакція тварини та лю-дини на новизну стимулу, яку І. П. Павлов назвав рефлексом “що таке? ”

Панпсихізм — помилкова теорія, яка наділяє психікою всю матерію.

Підкріплення — те, що підвищує вірогідність реакції.

Поведінка — категорія для позначення сукупності дій тва-рин і вчинків людини.

Подразливість — здатність живого організму відповідати на вплив зовнішнього середовища.

Порівняльна психологія — галузь психології, яка охоплює проблеми, пов’язані з антропогенезом, становленням людської свідомості та вивченням загального і відмітного в психічній діяльності людини та тварин.

Постембріональний період (постнатальний) — період жит­тя, що починається від моменту народження.

Потреба — стан нестачі в організмі індивіда чогось необхід­ного для існування.

Пропускна здатність рецепторів — властивість рецепторів передавати до мозкового центру аналізатора певний обсяг ін-формації за одиницю часу.

Психіка — здатність мозку відображати об’єктивну дійсність у формі відчуттів, уявлень, думок та інших суб’єктивних об-разів об’єктивного світу.

Психофізичний паралелізм — вчення, за яким психічне не-віддільне від тілесного, однак не перебуває з ним у причинно-наслідковому зв’язку.

Реакція — будь-яка відповідь організму на зміну у внутріш-ньому чи зовнішньому середовищі — від біохімічної реакції ок-ремої клітини до умовного рефлексу.

Рекапітуляція — скорочений в часі повтор в онтогенезі оз-нак філогенетичних (історичних) форм.

Релізери — зовнішні подразники, які створюють у сукуп­ності пускову ситуацію (див. Ключові подразники).

Рефлекс — закономірна реакція організму на зміни зовніш-нього чи внутрішнього середовища, здійснювана через цент­ральну нервову систему у відповідь на подразнення рецепторів.

Рефлекторна дуга — шлях, яким проходять нервові імпуль-си від рецептора до виконавчого органа будь-якого рефлексу.

Рецепція — трансформація енергії зовнішнього світу у не-рвовий процес збудження, яке поширюються та несе нервовим центрам інформацію про дії відповідного подразника.

Розвиток — рух від простих форм і структур до вищих, складніших.

Розвиток психіки — закономірна зміна психічних процесів у часі, яка виражається в їхніх кількісних, якісних та струк-турних перетвореннях.

Свідомість — вища інтегрована форма психіки, яка скла-дається під впливом суспільно-історичних умов у трудовій

діяльності людини та її спілкування за допомогою мови з інши-ми людьми.

Сенсорний — чуттєвий, пов’язаний з відображенням дійснос­ті за допомогою відчуттів та сприймання.

Сигнал — умовний знак для передавання конкретної або узагальненої інформації.

Сила звички — сила зв’язку “стимул — реакція”, яка є функ-цією кількості підкріплень.

Синапси — спеціалізовані утвори, за допомогою яких не­рвові клітини пов’язані одна з одною.

Статевий імпринтинг - різновид імпринтингу (див. Імприн-тинг), коли молода тварина запам’ятовує характеристику (за-барвлення та ін.) представників протилежної статі свого виду, що є важливою умовою для подальшого спарювання.

Статевий інстинкт — інстинкт, пов’язаний з продовженням роду, виявляється в потязі до осіб протилежної статі та стате-вому зближенні.

Субдомінантний — подразник, який є побічним щодо домі-нанти.

Субституція — заміщення (під час гри).

Схема підкріплення — умови, за яких співвідносяться різні види підкріплень.

Таксиси — природжені способи просторової орієнтації в бік сприятливих або несприятливих умов середовища.

Теорія функціональних систем — концепція організації про-цесів у цілісному організмі, який взаємодіє із середовищем.

Територіальна поведінка тварин — сукупність різних форм активності тварин, спрямованих на завоювання та використан-ня певного життєвого простору.

Тропізм — зміна напрямку руху рослин під впливом біоло-гічно значущих подразників.

Умовний рефлекс — набута реакція організму на певний подразник, що виникла в результаті поєднання цього подразни-ка з позитивним підкріпленням з боку актуальної потреби.

Факультативне научіння — індивідуальний досвід.

Фенотип — сукупність властивостей організму, які створю-ються в процесі його розвитку.

Філіальний імпринтинг - різновид імпринтингу (див. Імприн-тинг), який характеризується “реакцією слідування”, коли моло-да тварина слідує всюди за об’єктом уподобання.

Філогенез — історичне формування групи організмів.

Фотокінез — здатність світового подразника збільшувати або зменшувати загальний рівень рухової активності тварини за одиницю часу.

Фотопатія — здатність організму витримувати рівень освіт-лення та реагувати на нього.

Фототаксиси — зміна траєкторії нижчих тварин у разі зміни освітлення.

Функціональний стан центральної нервової системи — тло

або рівень активації нервової системи, на якому реалізуються ті або інші поведінкові акти тварин та людини.

Хемотаксиси — зміна траєкторії нижчих тварин у відповідь на подразник.

Шимпанзеподібний вік — особливий період у фізичному і психічному розвитку дитини від 10-12 місяців, у якому її дії нагадують дії мавп.

Ювенільний період — ігровий період у вищих тварин, який закінчується з початком статевого дозрівання.

Том ДеМарко