Правила роботи з лабораторними вагамиВаги повинні бути встановлені стійко, без перекосів. При зважуванні необхідно виконувати наступні вимоги: гирі класти на праву чашу вагів, а вантаж — на ліву; не класти порошкоподібні, горючі та ін. матеріали безпосередньо на чашу вагів (для цього слід використовувати зважену тару); не перевищувати вказаного на вагах допустимого навантаження; гирі на чашу вагів накладати, починаючи з більших, поступово переходячи до найдрібніших; вантаж і гирі класти на ваги плавно; не залишати на вагах вантаж і гирі на тривалий час. 2. ПРАВИЛА ПОВОДЖЕННЯ З РЕАКТИВАМИ І ГОРЮЧИМИ РЕЧОВИНАМИ Кожний працюючий повинен по довідниках вивчити властивості речовин, що використовуються в лабораторії, звертаючи особливу увагу на їх вогненебезпечність, можливість взаємодіі з ними вибухаючих сумішей, токсичність. Легкозаймисті і горючі рідини повинні зберігатися в лабораторії в товстостінних банках з притертими пробками. Банки потрібно поміщати в спеціальний металевий ящик з кришкою, що щільно закривається, встановлений на підлозі далеко від проходів і нагрівальних приладів, із зручним підходом до нього. Місткість скляного посуду для легкозаймистих рідин не повинна перевищувати 1 л, при більшій місткості вона повинна бути забезпечена герметичним металевим футляром. Загальний запас вогненебезпечної рідини на робочому місці повинен бути в кількості, необхідній для виконання разового завдання. При випадкових протоках вогненебезпечних рідин необхідно негайно вимкнути нагрівальні прилади, місце протоки засипати піском, забруднений пісок зібрати дерев'яною лопатою або совком, потім зібрати його і винести. Це місце необхідне промити розчином соди. У разі займання горючої рідини необхідно: негайно вимкнути нагрівальні прилади і вентиляцію; застосувати необхідні для даного випадку засоби гасіння пожежі; винести з приміщення всі судини з вогненебезпечними речовинами. Полум'я гасять при загорянні рідин, що не змішуються з водою, углекислотними, порошковими вогнегасниками, піском, покривалами, призагорянні дерев'яних частин — будь-якими вогнегасячими засобами. Бутлі з кислотами і лугами бережуть в спеціальних приміщеннях в стояках, великі бутлі - в плетених корзинах. При розбавленні кислот, особливо сірчаною і азотною, слід додавати кислоту до води, інакше відбувається бурхливе скипання води і розбризкування кислоти. У разі димлячих кислот необхідно застосовувати захисні окуляри (концентровані соляна, азотна кислоти), надягати противогаз, респіратор або закривати ніс і рот рушником, змоченим в содовому розчині. Роботу треба проводити обов'язково удвох у витяжній шафі. При попаданні концентрованих кислот на шкіру або одяг спочатку це місце потрібно ретельно промити великою кількістю води, а потім слабким розчином соди. При розбавленні кускового лугу, щоб уникнути опіків, обов'язково треба користуватися гумовими рукавичками, запобіжними окулярами, косинками. Розчинення лугів супроводжується розігріванням, тому цю операцію слід проводити у фарфоровому посуді відповідної місткості, розчинам треба дати остигнути. При попаданні розчину лугу на шкіру або одяг уражене місце спочатку необхідне обмити слабким розчином кислоти (краще оцетовою), а потім змити великою кількістю води. Берегти в приміщенні лабораторії вогненебезпечні речовини (бензин, бензол, ацетон і т. п.) можна в невеликих кількостях. Основну кількість вимагається берегти в спеціальному прохолодному приміщенні в балонах, заповнених не більше ніж на 3/4 об'єму. Роботу з вогненебезпечними речовинами, необхідно проводити тільки у витяжній шафі оддалік нагрівальних приладів або сильно нагрітих предметів, електровимикачі не повинні яскріти. Перегонку вогненебезпечних рідин слід проводити на водяній лазні або, користуючись закритими електроприладами, в металевих або кахляних (незаймистих) витяжних шафах. Речовини з неприємним запахом вимагається берегти тільки в закритому посуді у витяжній шафі. В приміщеннях з отруйними речовинами не можна приймати і берегти їжу. Особливої обережності слід дотримуватися при роботі з ртуттю, враховуючи, що пари ртуті токсичні. 3. ПРАВИЛА ПОВОДЖЕННЯ З НАГРІВАЛЬНИМИ ПРИЛАДАМИ І ОБЛАДНАННЯМ Електроустаткування необхідно негайно вимикати: · в разі припинення подачі електроенергії під час роботи; · при припиненні роботи; · при будь-якій відсутності виконавця з місця роботи; · при переміщенні устаткування на інше місце. У разі загоряння проводів або електроприладів необхідно їх негайно знеструмити і гасити вогонь за допомогою сухого вуглекислотного вогнегасника або покривала з азбесту. Забороняється мати поблизу нагрівальних приладів навіть невелику кількість вогненебезпечних речовин. Не можна торкатися до розжарених предметів незахищеними руками. Електронагрівальні прилади, газові, бензинові, гасові і інші пальники, паяльні лампи повинні бути в повній справності. Контакти дротів електронагрівальних приладів повинні бути щільними, на переносних шнурах, на дротах не повинно бути оголених місць. Всі електроприлади повинні бути надійно заземлені. Виправлення можна виконувати тільки при вимкнених приладах. Під нагріванні під прилади необхідно покласти товстий шар азбестового картону, а при тривалому користуванні ними - вогнетривку шамотну цеглину. На голому полум'ї пальників можна підігрівати і прожарювати тільки кварцовий, фарфоровий і металевий посуд. Скляний хімічний посуд слід підігрівати тільки через азбестову сітку або на піщаній лазні (пісок повинен бути заздалегідь прожарений). Якщо випадково пролита вогненебезпечна легкозаймиста рідина, необхідно вимкнути електроплитки і пальники, рідину витерти ганчірками і винести їх, провітрити приміщення. Пари летючих пальних рідин в суміші з повітрям можуть утворювати вибухаючу суміш на відстані від вогню до 2 м. Забороняється залишати без нагляду засвічені газові пальники і прилади. При проскакуванні полум'я всередину пальника слід закрити кран, дати пальнику остигнути і знову запалити її, зменшивши заздалегідь, приток повітря. При виявленні запаху в лабораторії вимагається негайно вимкнути газ, провітрити приміщення і повідомити про це керівника. Перед початком робіт, а також в кінці робочого дня вся електроапаратура повинна бути перевірена. Після закінчення роботи необхідно вимкнути рубильник на головному лабораторному щиті і відключити газ на головному газопроводі лабораторії. 4. ПРАВИЛА ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ Після закінчення роботи чергові проводять прибирання приміщення видаляють з ящиків обтиральні матеріали і відпрацьовані речовини. Пожежний інвентар повинен бути в справному стані і знаходитися на видному і У кожному приміщенні лабораторії повинні бути на видному місці біля вхідних дверей рідкопінні і вуглекислотні вогнегасники. Треба пам'ятати, що нерозчинні у воді речовини (бітум, масло, бензин, бензол і ін), а також електропроводку, що зажевріла, гасити водою не можна. В цих випадках слід застосовувати вуглекислотний вогнегасник, сухий пісок або накривати вогнище пожежі кошмой або азбестом. Розчинну у воді речовину (ацетон, спирт), що горить, можна гасити водою. Струмінь води вимагається спрямовувати на низ полум'я. Для гасіння легкозаймистих речовин в лабораторії повинен бути відкритий ящик з чистим, сухим, сипким піском і металевим совком. Для цієї ж мети на полиці біля входу треба берегти тонкостінні бутлі (колби) з концентрованим нашатирним спиртом або чотирьоххлористим вуглецем. При запалюванні таких речовин як дьоготь, масло, бензин колбу з нашатирним спиртом або чотирьоххлористим вуглецем слідує з силою кинути в полум'я так, щоб вона розбилася. У лабораторії повинен бути металевий ящик і кришкою, куди скидають спрацьовані промаслені ганчірки, папір; ящик необхідно періодично звільняти. Не можна захаращувати приміщення лабораторії ящиками і бідонами з пробами будівельних матеріалів. 5.ПРАВИЛА НАДАННЯ ПЕРШОЇ ДОЛІКАРСЬКОЇ ДОПОМОГИ ПРИ НЕЩАСНИХ ВИПАДКАХ Про нещасний випадок слід відразу повідомити завідувача лабораторією і, в разі необхідності, терміново викликати лікаря. При термічних опіках уражене місце слід змочити етиловим спиртом, розчином марганцевокислого калію, або зробити пов'язку з маззю від опіків. При загорянні одягу слід погасити полум'я, накинувши тканину. При пораненні необхідно зупинити кровотечу, не допускаючи забруднення рани і не торкаючись руками, змастити її краї йодом або спиртом, накласти стерильну пов'язку і забинтувати. Забороняється прикладати до рани землю, листя рослин і промивати водою. При поразці електричним струмом необхідно прийняти термінові заходи по звільненню від його дії. Якщо потерпілий знаходиться в свідомості, але до цього був в непритомному стані або тривалий час знаходився під струмом, то йому необхідно забезпечити повний спокій до прибуття лікаря. При несвідомому стані, але диханні, що збереглося, слід зручно укласти потерпілого, розстебнути одяг і забезпечити приток свіжого повітря. Якщо потерпілий дихає рідко і судорожно, необхідно робити штучне дихання.
Рекомендації до вивчення практичного курсу. Лабораторна робота №1 Тема: Фізичні властивості Мета: Навчитись практично визначати середню, істину густину гірської породи, пористість та вологість. Студент повинен знати: 1. Рiзниця між iстинною i середньою густиною матерiалу? 2. Що називають вологiсiю i водопоглиненням? 3.Що називають морозостійкістю i якi методи її визначення? 4. Який фiзичний смисл теплопровiдностi, вiд чого вона залежить i яка її розмiрнiсть? 5. Що називають вогнестiйкiстю і вогнеупорнiстю? Матерiально - технiчне обладнання робочого мiсця. Термiчнi терези, штангенциркупь, об`ємомiр, електроплита, мірний посуд, сушильна шафа, парафiн, крейда, глина, бензин, пемза, гiдравлiчний прес. Змiст i послідовність виконання завдання: 1.Визначення середньої густини гірської породи. 2.Визначення істинної густини. 3.Визначення пористості. 4. Визначення вологості. Методичнi рекомендації з виконання лабораторної роботи. 1. Визначенння середньої густини матеріала. Об’єм матерiалу обчислюють за допомогою об’ємомiру, що яляє собою металеву посудину з впаяною в неї латунною трубкою. Об’ємомiр заповнюють водою небагато вище трубки i пiсля того, як надлишок води стече, пiдставляють пiд кiнець трубки мензурку. Висушений до постiйної маси зразок зважують m i обмазують парафiном m1 Пiсля застигання парафiну знову зважують m1 i обережно занурюють в об’ємомiр. Коли витиснена вода виллється і припиниться падiння крапель, визначають об’см витисненої води, V1 Об’єм парафiну визначають делiнням маси парафiну на його густину:
Об’єм зразка дорiвнює: V = V1 - Vn Середню густину зразка знаходять за формулою:
2.Визначення істинної густини. Iстинна густина твердих матерiалiв — це вiдношення маси до об’єму матерiалу в абсолютно щільному станi, її визначають за формулою:
Подрiбнюємо крейду в порошок. Зважуємо 80 г. В об’ємомiр заливаємо бензин. Крiзь лiйку засипаємо крейду так, щоб рiвень бензину пiднявся на 20 см. Зважуємо залишок крейди. Визначаємо масу матерiалу засипаного в об’ємомiр. Густину визначасмо за формулою:
|
