Протокол FTP
FTP (File Transfer Protocol) – це протокол і служба стеку ТСР/ІР, призначені для передачі файлів як у локальних комп’ютерних мережах, так і в глобальній мережі Інтернет. Протокол FTP належить до так званих ранніх протоколів, він розроблений у 1971 р. Останньою його специфікацією є RFC 959 (1985 р.). Спочатку FTP проектувався як протокол передачі файлів між комп’ютерами мережі ARPANET, попередника Інтернет. Тоді головною функцією FTP вважалася ефективна і надійна передача файлів між вузлами. На сьогодні до неї додалася також функція віддаленого збереження файлів, тобто можливість працювати в одній системі і зберігати файли в іншій. Надійність передачі FTP реалізовується за рахунок використання протоколу TCP. Підключення встановлюється одразу з двома портами: 20 та 21. Порт 20 використовується для обміну даними, порт 21 призначений для команд управління (рис. Л4.1).
Рис. Л4.1. Підключення FTP-клієнта до FTP-сервера Порт управління призначений для передачі команд і відповідей на них. Через порт даних пересилаються файли. Підключення до порту даних називається пасивним. При підключенні до порту даних відома лише інформація щодо режиму передачі, типу файлу та кількості файлів, що передаються. При очікуванні підключень сервер прослуховує порт даних в очікуванні запитів, за якими відкривається підключення даних. Пасивне підключення відкривається одночасно з підключенням управління. В цьому випадку команди передаються через порт управління. Хоча можлива ситуація, коли можна напряму управляти портом даних за допомогою спеціальних пасивних команд FTP. Сервери FTP мають реалізацію у всіх ОС UNIX (ftpd). Серверні ОС Windows останніх поколінь теж мають засоби для організації FTP-серверів. Існують також розробки FTP-серверів (наприклад, Gene6 FTP Server), які можуть працювати в будь-яких ОС Windows. В ОС UNIX наявна базова утиліта-клієнт ftp, хоча існують клієнти, які мають ширший набір можливостей: ncftp, xftp (має графічний інтерфейс). До складу останніх версій ОС Windows входить клієнт FTP, який працює у текстовому режимі. Також широко застосовуються розробки сторонніх фірм – клієнти з графічним інтерфейсом. Наприклад, WS-FTP Pro, CuteFTP, FTPPro2000 та ін. Для доступу до FTP-ресурсів також можна застосовувати браузери: Internet Explorer чи подібні (хоча вони мають обмежені можливості). Деякі файлові менеджери (наприклад, Total Commander) теж мають засоби доступу до FTP-ресурсів. Для доступу до ресурсів FTP-сервера необхідна реєстрація користувача. У деяких ОС його обліковий запис інтегрований з системою безпеки самої ОС, в інших передбачається реєстрація на самому сервері FTP. Більшість FTP-серверів підтримують так званий анонімний доступ, коли використовуються безпарольний вхід по обліковиму запису anonymous. Приклад сеансу FTP з середовища ОС Windows наведений на рис. Л4.2.
Рис. Л4.2. Приклад сеансу FTP
|
