Глава 10 Суб’єкт злочину

ОСНОВНІ ПИТАННЯ:

ОСНОВНІ ПИТАННЯ:

1. Поняття та ознаки суб’єкта злочину.

2. Вік кримінальної відповідальності.

3. Поняття неосудності та її критерії.

4. Обмежена осудність.

5. Спеціальний суб’єкт злочину та його види.

ЗАДАЧІ:

1. 15-річні учні Храпов і Лапов вирішили прогуляти заняття у школі й зателефонували до міліції, що школу заміновано. Заняття в школі було відмінено. Мінери кілька годин обстежували всі приміщення школи, але вибухівки не виявили.

Варіант. 12 травня Лапов святкував своє 16-річчя і зробив таке повідомлення о пів на першу годину ночі 13 травня.

Ознайомтеся зі статтями 259 і 296 КК.

Чи можуть Храпов і Лапов нести відповідальність за вчинені дії за цими статтями КК?

2. 15-річний Рудяк, проводжаючи додому своїх однокласниць Людмилу і Марину, знайшов на вулиці дрібнокаліберний пістолет. Під мостом він випробував його, зробивши кілька пострілів, і хотів покласти в сумку Марини, однак дівчата попросили подивитися пістолет. Розглядаючи його, Марина пожартувала, що, можливо, Рудяк їх застрелить. Рудяк спочатку наставив пістолета на Марину і сказав, що вже вбив її, а потім на Людмилу. Остання запитала, чи можна з цього пістолета вбити. Рудяк відповів, що не знає, і наставив пістолета в її голову. Однак Людмила, жартуючи, сказала, що краще стріляти в серце. Рудяк випадково натис на гачок, пролунав постріл, яким було тяжко поранено Людмилу. Рудяк негайно зупинив проїжджаючу машину, щоб відвезти Людмилу до лікарні.

Рудяка було засуджено за умисне тяжке тілесне ушкодження. Захисник подав апеляцію на вирок, вимагаючи закриття кримінальної справи.

Чи підлягає апеляція задоволенню?

3. 20 травня Парамон Мотига на святкування свого 14-річчя запросив на 7-му годину вечора найближчих друзів. Вони веселилися й танцювали. Коли ж батьків Мотиги (обоє хірурги) терміново викликали до лікарні для допомоги травмованим на пожежі людям, друзі засумували. Тоді Шило дістав принесену ним пляшку горілки і запропонував усім випити. Випили і вирішили провести конкурс на найбільш захоплюючу розвагу. Такою визнали пропозицію Парамона випробувати свою сміливість у ситуації інсценування розстрілу з використанням батьківської малокаліберної гвинтівки. Першим випробував себе Парамон, в якого опівночі з останнім ударом курантів вистрілив Шило. Куля пройшла біля самого вуха Парамона Мотиги. Через 2 хвилини в Шила вже стріляв Мотига. Він також спрямовував кулю біля скроні, однак вона влучила в голову і смертельно поранила Шила.

Парамона Мотигу засуджено за вбивство через необережність. Захисник подав апеляцію на вирок суду, поставивши питання про закриття справи.

Чи підлягає апеляція задоволенню?

4. 15-річний Оборський вступив до злочинної організації і в її складі взяв участь у кількох нападах на інкасаторів, під час яких двох із них було вбито і викрадено велику суму грошей. Оборського засуджено за ч. 1 ст. 255 КК.

Чи правильно вирішено справу?

5. На вокзалі Півторак познайомився з Дудкою, який повертався додому з місць позбавлення волі. На спільні гроші вони розпили пляшку горілки і почали міркувати, як би ще роздобути грошей на спиртне. На прохання Дудки Півторак показав овочевий магазин у малолюдному місці. Дудка вчинив у цьому магазині грабіж у великих розмірах і третину награбованих грошей віддав Півтораку за підсобництво у злочині.

Дудку засуджено за грабіж чужого майна, вчинений повторно, а Півторака — за підсобництво у даному злочині. Чи правильно суд дав оцінку дій Півторака?

6. Зибін півроку не проживав зі своєю дружиною Оленою Зибіною, яка з двома дітьми перебувала у своєї сестри Павло-вої. Зибін знав, що дружина постійно зустрічається з Бовкуном.

У стані сп’яніння він прийшов у квартиру Павлових і почав виганяти Бовкуна, який відмовлявся залишити квартиру. Виникла сварка, під час якої Зибін, вихопивши з-за халяви чобота кухонний ніж, наніс Бовкуну 16 колото-різаних ран у груди, живіт та інші частини тіла, від чого той помер.

На досудовому слідстві захисник порушив клопотання про направлення Зибіна на судово-психіатричну експертизу, оскільки він хворіє на епілепсію й у нього бувають напади. Відхиляючи це клопотання, слідчий, не витребувавши відповідних документів і не призначивши судово-психіатричної експертизи, зазначив, що матеріалами слідства достатньо повно встановлено, що Зибін — психічно здорова людина й осудний щодо вчинених ним дій. На суді ці дані також не перевірялися. Зибіна засуджено за умисне вбивство за обтяжуючих обставин.

Чи правильно вирішено справу?

7. Колишня дружина Єлецького, яка проживала окремо, попросила його відвезти їхнього сина на заняття шахової секції. Вранці наступного дня Єлецький придбав за рецептом в аптеці дві упаковки снодійного, заїхав удень за сином, провів його на заняття, а по закінченні дав хлопчикові велику дозу снодійного і привіз його в дім колишньої дружини. Хлопчик швидко заснув, а через два дні помер від отруєння.

Було проведено судово-психіатричну експертизу, яка визнала, що в Єлецького психічне захворювання у формі шизофренії і діяння він вчинив у хворобливому стані. Рідні Єлецького і товариші по службі свідчили, що ніяких відхилень у його психіці не спостерігали, у поводженні він створював враження психічно нормальної людини. На слідстві його поведінка справляла таке саме враження. Ухвалою суду кримінальну справу проти Єлецького в обвинуваченні в умисному вбивстві було закрито, а його самого направлено на примусове лікування до психіатричної лікарні.

Прокурор подав апеляцію на ухвалу суду, вказавши, що висновок суду про неосудність Єлецького зроблено на недостатньо досліджених матеріалах справи.

Чи підлягає апеляція прокурора задоволенню?

8. Овсепян, перебуваючи у стані сп’яніння, ввечері підійшов до будинку Набалдяна і каменем розбив шибку. Набалдян

підійшов до хвіртки, щоб дізнатися, хто розбив шибку. Побачивши Овсепяна, він запитав, навіщо той це зробив. У відповідь Овсепян вбив його саморобним ножем. У справі встановлено, що Овсепян 10 років перебував на обліку в психоневрологічному диспансері з діагнозом шизофренія (параноїдальна форма), у зв’язку з чим є інвалідом ІІ групи.

Стаціонарна судово-психіатрична експертиза дійшла висновку, що Овсепян вчинив злочин у стані простого алкогольного сп’яніння та є осудною особою. Переконливих даних, які б спростували наявність шизофренії в Овсепяна, у висновку експертизи не наведено.

На слідстві та в суді Овсепян пояснив, що не міг працювати геологом у зв’язку з тим, що його зняли з військового обліку. Він жив дома і читав книжки. Ніж носив при собі для захисту від хуліганів.

На вулиці хтось вийшов йому назустріч, він дістав ніж, але «як ніж потрапив у цю людину», не пам’ятає. Овсепяна засуджено за умисне вбивство з хуліганських мотивів.

Чи правильно вирішено справу?

9. Волошин, який систематично пиячив протягом 10 років і ображав дружину, вкотре прийшов додому п’яним. Як завжди, він почав її ображати, вдарив у голову. Через систематичне знущання чоловіка у Волошиної виник стан сильного душевного хвилювання і вона вдарила його в груди ножем, яким у цей момент чистила огірок. Ніж ушкодив серце, чоловік помер. Волошину засуджено за умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання. Захисник оскаржив вирок, вважаючи, що злочин вчинено в стані неосудності.

Чи підлягає скарга задоволенню?

10. Гершензон у стані сильного душевного хвилювання, спричиненого тяжкою образою з боку Романа, вбив його. Від цього сам захворів на психічну хворобу, яка позбавила його можливості усвідомлювати свої дії. Після одужання Гершензона при-тягли до кримінальної відповідальності — через чотири роки з дня вчинення злочину суд виніс вирок, яким засудив його до одного року позбавлення волі. Захисник оскаржив вирок у зв’язку з порушенням вимог кримінального закону, вимагаючи звільнення Гершензона від кримінальної відповідальності.

Як слід вирішити справу?

11. За відкрите викрадення чужого майна, не поєднане з насильством, проти Сорокіна було порушено кримінальну справу. Під час її розслідування він захворів на психічне захворювання, яке позбавило його можливості усвідомлювати свої дії. Сорокіна направили на лікування до психіатричної лікарні. Через 2 роки він вилікувався.

Чи може Сорокін бути притягнутий до кримінальної відповідальності?

12. За розбійний напад з метою заволодіння майном громадянина Шпака було засуджено до чотирьох років позбавлення волі. Відбувши один рік покарання, він захворів на психічне захворювання, яке позбавило його можливості усвідомлювати свої дії. Пробувши 3 роки у психіатричній лікарні, Шпак вилікувався і був направлений для відбування покарання.

Чи правильне рішення суду?

13. За вбивство при перевищенні меж необхідної оборони Бурлака засуджено до одного року виправних робіт. До набрання вироком чинності Бурлак захворів на психічне захворювання, яке позбавило його можливості усвідомлювати свої дії, і був направлений на лікування. Через 2 роки він вилікувався.

Чи повинен Бурлак відбувати призначене йому вироком суду покарання?

14. Гамза разом з Бірюком, раніше судимим за хуліганство, нанесли побої перехожому Квачу, який відмовився відповісти на запитання про знання української мови та перекласти кілька російських слів. Гамза та Бірюков були засуджені за ч. 2 та ч. 3 ст. 296 за ознакою вчинення хуліганства групою осіб та особою, раніше судимою за хуліганство, до трьох років позбавлення волі. Гамза подав апеляцію на вирок, вважаючи, що його дії мають кваліфікуватися лише за ч. 2 ст. 296 КК.

Чи підлягає апеляція Гамзи задоволенню?

15. Повнолітній Комашенко разом із Єркіним, якому не було 14 років, вчинили три крадіжки чужого майна. Дії Комашенка суд кваліфікував за ч. 2 ст. 185 як крадіжку, вчинену за попередньою змовою групою осіб.

Чи правильно вирішено справу?

16. 17-річний Єльченко підмовив 13-річного Маланчука вчинити зґвалтування їхньої 15-річної сусідки, що вони спільно і зробили.

Дії Єльченка були кваліфіковані за ч. 3 ст. 152 за ознаками вчинення згвалтування неповнолітньої та вчинене групою осіб. Чи правильно суд дав оцінку діям Єльченка?

17. За вказівкою диспетчера карета швидкої медичної допомоги прибула на вулицю, де в непритомному стані лежав чоловік. Керівник бригади лікар Сажнєва, оглянувши хворого, розпорядилася, щоб його віднесли в карету. Як тільки карета трохи від’їхала від місця події, Сажнєва дала вказівку членам бригади — фельдшеру Мурованому і практиканту Семеновському — відвезти непритомного хворого в безлюдне місце і там залишити. Ті виконали розпорядження і поклали хворого на землю неподалік від дороги. Лікар відрапортувала диспетчеру, що хворого на місці події не виявлено (зміна Сажнєвої закінчувалася, вона збиралася їхати за місто, а з хворим довелося б їхати до лікарні, що її дещо затримало б після зміни).

Дику подію вивантаження хворого побачив випадковий перехожий і сповістив про це міліцію, яка викликала іншу карету швидкої допомоги. Хворого доставили в реанімаційне відділення лікарні, однак врятувати його життя не вдалося — він надто довго був у критичному стані.

Хто має відповідати за смерть потерпілого?

18. Хурцева була коханкою Івашка і прагнула з ним одружитися. Вона розраховувала, що вирішальним фактором у цьому може стати її вагітність (у коханця з дружиною дітей не було). Однак вагітність не вплинула на Івашка — він радив її позбутися. Проте Хурцева до останнього дня не втрачала надії на успіх і вранці передбачуваного дня пологів зателефонувала Івашку і сказала, що сьогодні вона йому подарує сина. Івашко дуже розгнівався і відповів, що йому дитина не потрібна, а якщо і їй самій не потрібна, то краще дитину позбавити життя безпосередньо під час пологів — щоб було не так жалко (пологи були таємними).

Хурцева так і зробила. Обох притягли до кримінальної відповідальності. Івашко подав апеляцію на вирок, оскільки його при-тягли до відповідальності за співучасть в умисному вбивстві за п. 2 ч. 2 ст. 115, а Хурцеву — за вбивство за пом’якшуючих об-

ставин. Івашко доводив, що він також повинен відповідати за тією самою статтею КК, що і Хурцева, оскільки вони є співучасниками одного злочину.

Чи підлягає апеляція задоволенню?

19. Суслов разом із приятелем напав у лісопарку на Буслова з дружиною і зґвалтував жінку. Через тиждень Буслов вислідив Суслова і вбив його. Буслова засуджено за умисне вбивство без обтяжуючих і пом’якшуючих обставин за ч. 1 ст. 115 КК. Бус-лов подав апеляцію на вирок, наполягаючи на перекваліфікації його дій на вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання.

Чи підлягає скарга Буслова задоволенню?

20. 15-річний Кириленко забрався до кабіни чужої автомашини і вирішив на ній покататися. Під час їзди він не помітив попереджувального знака про крутий поворот і наїхав на бетонний стовп. Машину було розбито, сам Кириленко дістав переломи ребер.

Варіант 1. Кириленко вчинив аварію, під час якої було тяжко травмовано трьох громадян.

Варіант 2. Кириленко смертельно травмував одного громадянина.

Ознайомтеся зі статтями 119 та 286 КК.

Якою має бути кримінально-правова оцінка дій Кириленка?

21. На Рябошапку, який увечері повертався з гостей, двоє неповнолітніх вчинили розбійний напад. Одного з них Рябошап-ка тяжко скалічив, а другого вбив. Його було засуджено за вбивство при перевищенні меж необхідної оборони до позбавлення волі на максимальний строк, передбачений санкцією закону. Такий розмір покарання суд мотивував тим, що Рябошапка вчинив злочин у стані сп’яніння, тобто за обтяжуючих обставин.

Захисник подав апеляцію на вирок, вважаючи, що його винесено з порушенням закону. Як потрібно вирішити справу?

22. П’ятеро десятикласників святкували у лісі день народження свого товариша. На всіх була одна пляшка сухого вина. До святкування випадково приєднався мисливець Єлюсєєв і

запропонував усім пригоститися фінською горілкою «Кайзер», оскільки він без компанії пити не може. Усі хлопці, крім Гусець-кого, погодилися, хоч ніколи раніше горілки не вживали. Від горілки хлопці дуже сп’яніли і, переборовши опір Гусецького, який зовсім не вживав спиртних напоїв, насильно напоїли горілкою і його.

Повертаючись додому, Гусецький вчинив хуліганство. Суд призначив покарання Гусецькому за даний злочин у максимальному розмірі санкції, оскільки злочин було вчинено за обтяжуючих обставин — у стані сп’яніння.

Захисник подав апеляцію на вирок, посилаючись на порушення закону.

Про яке порушення йдеться?

23. 17-річний Хуцієв підмовив 13-річних Івашина та Карнаухова вчинити кілька крадіжок із дачних будинків громадян. Під час вчинення останньої крадіжки, коли всі троє перебували у дачному будинку Коровіна, несподівано з’явився останній. Хуцієв дав Івшину та Карнаухову наказ зв’язати Коровіна, що ті й зробили. Забравши домашніх речей на суму понад 1800 грн., Хуцієв, Івашин та Карнаухов залишили будинок.

Ознайомтеся зі статтями 185, 186, 187 і 304 КК.

Хто має нести відповідальність за вчинені розкрадання?

Чи може Хуцієв нести відповідальність за ст. 304 КК?