ЛАБОРАТОРНИЙ ПРАКТИКУМ

Для студентів спеціальності “ Геодезія” освітньо-кваліфікаційних рівнів 7.070901- спеціаліст, 8.070901- магістр

Рекомендовано методичною радою університету

Івано-Франківськ

МВ-02070855-3479-2011

Бурак К.О., Михайлишин В.П. Інженерна геодезія. Лабораторний практикум.Частина 3. - Івано-Франківськ: ІФНТУНГ, 2011.- 86с.

Лабораторний практикум складено згідно з програмою курсу “Інженерна геодезія” спеціальності ”Геодезія”. Містить основні теоретичні відомості, вказівки, щодо порядку виконання робіт і складання звітної документації. Призначений для підготовки фахівців за спеціальністю “Геодезія освітньо кваліфікаційних рівнів 7.070901-спеціаліст, 8.070901 – магістр.

 

Відповідальний за випуск:

зав. кафедри інженерної геодезії

доктор техн. наук К. О. Бурак

 

Рецензент:

професор кафедри землевпорядкування та

кадастру, доктор техн.наук Р. М. Рудий

 

Член експертно-рецензійної комісії В. А. Старостін

Нормоконтролер Г. Я. Онуфрик

Інженер I категорії Н. В. Мирка

Рекомендовано методичною радою університету

(протокол №_____від_________)

© Бурак К.О., 2011,

© ІФНТУНГ, 2011

З М І С Т ……………………………………………………………………….

Вступ…………………………………………………………………………....4

Лабораторна робота № 22. Вивчення будови електронного тахеометра SOKKIA…………………………………………………… ….7

Лабораторна робота № 23. Вимірювання кутів електронним

тахеометром SOKKIA ……………………………………………………..20

Лабораторна робота № 24. Вимірювання відстаней електронним

тахеометром SOKKIA ………………………………………..… …………29

Лабораторна робота № 25. Повірки і юстування електронним

тахеометром SOKKIA ……………………………………………………..40

Лабораторна робота № 26. Вимірювання координат електронним

тахеометром SOKKIA. …………………………………….………….……58

Лабораторна робота № 27. Передача даних з електронного тахеометра

на комп’ютер з використанням технології BLUETOOTH ………………71

ВСТУП

Навчальний практикум присвячено виконанню специфічних інженерно-геодезичних робіт, пов’язаних з розплануванням, монтажем і спостереженнями за деформаціями споруд. Це такі роботи як побудова з заданою точністю проектних кутів, відстаней та висот точок, передача планових координат за допомогою зеніт-приладів, робота з приладами для пошуку підземних комунікацій, моніторинг кренів інженерних споруд, електронне мікронівелювання. Саме ці роботи в комплексі розв’язують більшість завдань, які трапляються інженеру - геодезисту в практичній діяльності. Оскільки даний посібник є в першу чергу практикумом, то наголос в ньому поставлено саме на описі практичних прийомів робіт з приладами, включаючи їх повірки і юстування, автоматичному опрацюванні результатів вимірів та розробці методик вимірів згідно існуючих в промисловості стандартів. Відповідно посібник задумано в чотирьох частинах. В першій розглядаються основні інженерно-геодезичні роботи з використанням як геодезичних приладів загального призначення: оптичних теодолітів, нівелірів, підвісних мірних приладів, так і спеціальних оптичних інженерно-геодезичних приладів для вертикального проектування і електронних – приладів пошуку підземних комунікацій. Звичайно, ці роботи мають багато спільного з вже відомими вам процесами з вимірювання цих величин, тому питання роботи з цими приладами тут не розглядаються, вважаємо що ви їх повинні вже добре знати. Натомість, наведені численні практичні прийоми, які відрізняють процеси при побудові проектних значень від вимірів цих же значень, більшість з них описана в спеціальній літературі вперше, наприклад, прийоми роботи при передачі відміток на високі горизонти від стінних марок тощо.

Друга і третя частина присвячена роботі з електронними геодезичними приладами. При вивченні спеціальної літератури автори зіштовхнулися з відсутністю описів практичних прийомів роботи не тільки зі специфічними приладами, такими як, наприклад, електронний мікронівелір чи прилад для моніторингу кренів. Не висвітлені ці питання і для таких широко вживаних в геодезичній практиці приладів як електронний тахеометр чи цифровий нівелір. Це утруднює самостійне вивчення цих питань не тільки студентами, але і на виробництві, адже не всі виконавці мають змогу пройти відповідну підготовку на спеціальних курсах. У відомих авторам випадках, далеко не гірші аспіранти витрачали до тижня часу, щоб самостійно розібратись з питанням, наприклад, координатних вимірів, користуючись тільки документацією, що додається фірмою-виробником і дилером. Не поодинокі випадки, коли на деяких фірмах перші навіть роки не користуються можливостями безпосередньої передачі даних з приладу на комп’ютер, а ведуть традиційні записи в журнал. Як не дивно, причина тут, на думку автора, не в недосконалості документації, а в відсутності переконання в необхідності досконалого і головне послідовного вивчення всіх розділів інструкції крок за кроком. Справа в тому, що навіть такий досконалий прилад, як електронний тахеометр вимагає чіткої команди для виконання того чи іншого виду робіт. Ця команда - це не тільки вид екрану дисплея з активізованими потрібними функціями і певна комбінація клавіш для їх активізації, а часто і чітка послідовність, як в випадку координатних вимірів, тих чи інших видів екрану. Якщо врахувати, що послідовність дій для формування потрібної команди залежить і від того, яка команда виконувалась попередньому сеансі роботи з приладом, то стає зрозумілим, що метод “тика”, до якого вдаються початківці тільки випадково може спрацювати. Автори поставили собі завдання полегшити початківцям зрозуміння внутрішньої логіки роботи з приладом, разом з тим дати керівництво, практично не задумуючись формувати команди для виконання потрібного виду робіт. Це досягнуто тим, що використовувався принцип, згідно з яким перед виконанням будь- якого виду робіт слід спочатку відновити заводські установки приладів. Редактор спеціально залучив в авторський колектив учасників, які до того не мали практики роботи з такого типу приладами. Тому для кваліфікованого виконавця частина пояснень може видатись, м’яко кажучи, зайвою проте, як свідчить досвід, значно полегшує завдання початківцям.

Особливого пояснення вимагає включення в роботу вивчення роботи з приладом ИПКТМ-69, який випускався в свій час для військових і не має широкого розповсюдження на виробництві. Необхідність вивчення роботи з цим приладом пояснюється не тільки наявністю його на кафедрі, але і ще двома причинами. По-перше, це прилад, який дозволяє вести пошук підземних комунікацій в активному режимі, аналогічних інших вітчизняних приладів з такими можливостями не має. По- друге, до комплекту приладу входить спеціальне приладдя за допомогою якого студенти мають змогу вивчити процеси перевірки напруги і струму живлення, чутливості і смуги пропускання тощо. Ці знання можна застосувати при перевірці й інших електронних геодезичних приладів.

 

 

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 22 ВИВЧЕННЯ БУДОВИ ЕЛЕКТРОННОГО ТАХЕОМЕТРОМ SOKKIA 22.1 Мета роботи: вивчити будову та приведення в робоче положення електронного тахеометра, вибір файла для запису результатів вимірів. 22.2 Основні теоретичні відомості Сучасний електронний тахеометр - це вимірювальний інструмент, у якому конструктивно об'єднані електронний теодоліт, електронний віддалемір і мікропроцесор з прикладним геодезичним програмним забезпеченням. Мікропроцесор дозволяє зберігати дані вимірів у внутрішній пам'яті і виконувати опрацювання та аналіз результатів безпосередньо в полі. Перші електронні тахеометри Sokkia були оснащені інфрачервоним віддалеміром з невидимим променем, який вимірював відстань до цілі з використанням призмових або плівкових відбивачів. Починаючи з 2003 року Sokkia почала випускати тахеометри, оснащені лазерним віддалеміром, який працює і без відбивача з видимим променем, в якому використовується технологія RED-tech. Ці віддалеміри мають найвищу швидкість і точність вимірювань. Вузький лазерний промінь забезпечує можливість вимірювання відстаней безвідбивним до дрібних об'єктів (кути будівель, електричні дроти, ізолятори і т.п.), при великих кутах падіння променю на відбивну поверхню (при зйомці каналізаційних люків), а також при наявності перешкод (огорожі з сітки, невеликі гілки і листя дерев). Окрім цього, лазерний віддалемір, порівняно з інфрачервоним віддалеміром, має значно більшу (в 2, 5 - 3 рази) дальність вимірювань відстаней з використанням традиційних призмових або плівкових відбивачів. Тахеометри серій 30RKT і 50RX оснащені удосконаленим лазерним віддалеміром, у якому використовується технологія RED-tech II. Високоточні електроні тахеометри NET05X, NET05T и NET1X, а також серій SRX і X оснащені ще більш потужним безвідбивачевим лазерним віддалеміром, у якому використовується технологія RED-tech ЕХ. Всі сучасні тахеометри Sokkia мають: - зорову трубу прямого зображення і високого розрішення, яка допускає повертання через зеніт і надир, що суттєво полегшує наведення на ціль; - підсвічування сітки ниток і клавіатури; - двовісний рідинний компенсатор, який дає можливість корегувати вплив відхилення інструменту по вісях X і Y, який разом з програмою врахування обліку колімаційної помилки забезпечує точні кутові вимірювання; - комунікаційний порт RS232 для підключення комунікаційного кабелю; - порт для підключення зовнішнього джерела живлення (крім моделей з кутовою точністю 6").Для обміну даними між внутрішньою пам'яттю електронного інструмента або контролера і персональним комп'ютером використовується комунікаційне програмне забезпечення, яке інсталюється в комп’ютер. За його допомогою можна здійснювати імпорт даних з електронного тахеометра, GPS- приймача, цифрового нівеліра, контролера-накопичувача або карти пам'яті в комп'ютер, а також експорт даних з комп'ютера в пам'ять електронного інструмента/пристрою. Електронні тахеометри серій 30RT і 30RKT внесені до Держреєстру України і не потребують проходження метрологічної атестації при ввезенні. В кінці 2009 року проведені державні приймальні випробування нових тахеометрів серій 50RX, SRX і X для їх внесення до Держреєстру України. Починаючи з 2007 року гарантійний термін для всіх тахеометрів Sokkia - 36 місяців з моменту передачі замовнику (за умови проходження обов'язкового обслуговування в сервісному центрі після кожних 12 місяців експлуатації). Електронний тахеометр – це вимірювальний інструмент, у якому конструктивно об'єднані електронний теодоліт, світлодалекомір і мікропроцесор із прикладним геодезичним програмним забезпеченням. Мікропроцесор дозволяє зберігати дані вимірів у внутрішній пам'яті і робити опрацювання й аналіз результатів вимірів безпосередньо в полі.Тахеометри серії Sokkia x30R обладнані новим цифровим далекоміром, що дозволяє вимірювати відстані (до 150 м) без використання відбивача. Це дозволяє виконувати вимірювання на точки, на які неможливо чи небезпечно установлювати відбивач (моделі серії Sokkia x30R3 оснащені далекоміром Red-tech класу 3R, що дозволяє працювати в безвідбивному режимі до 350 м). Переключення режиму «без відбивача» - «призма» - «плівка» здійснюється однією клавішою. Живлення електронного тахеометра здійснюється від Li-tіon акумулятора (вага близько 100 г). Керування здійснюється 15 клавішами.

Рисунок 22.1 - Загальний вигляд

 

Рисунок 22.2 - Будова тахеометра SOKKIA SET 630R

 

Рисунок 22.3 - Панель керування

1 Ручка

2 Гвинт фіксації ручки

3 Мітка висоти інструменту

4 Батарея

5 Робоча панель

6 Затискач трегера

7 Підстава трегера

8 Підйомний гвинт

9 Юстувальні гвинти круглого рівня

10 Круглий рівень

11 Дисплей

12 Об'єктив (з опцією лазерного покажчика)

13 Паз для установки бусолі

14 Мітка центру інструменту

15 Фокусуюче кільце оптичного центриру

16 Кришка сітки ниток оптичного центриру

17 Окуляр оптичного центриру

18 Горизонтальний закріпний гвинт

19 Горизонтальний гвинт точного наведення

20 Видошукач

21 Фокусуюче кільце зорової труби

22 Циліндровий рівень

23 Юстувальні гвинти циліндрового рівня

24 Вертикальний закріпний гвинт

25 Вертикальний гвинт точного наведення

26 Окуляр зорової труби

Цілешукач

Використовуйте цілешукач для орієнтування інструменту на точку зйомки. Повертайте тахеометр доти, поки трикутник цілешукача не співпаде з візирною ціллю.

Мітка центру інструмента

Висота тахеометра складає 236 мм (від підстави трегера до мітки центру інструмента). Значення " Висоти інструмента" вводиться при вказівці даних про станцію. Це значення рівне висоті даної мітки щодо точки вимірювань на земній поверхні, над якою встановлений тахеометр.

Функція лазерного цілешукача

Інструмент випромінює червоний лазерний промінь, пляма якого може бути наведена на ціль без використання зорової труби навіть в умовах недостатньої освітленості.