Порядок виконання роботи. У мірному циліндрі готовлять суміш з 15мл бензолу і 15мл гексану

У мірному циліндрі готовлять суміш з 15 мл бензолу і 15 мл гексану. Приготовлену суміш через горловину 5 заливають в колбу 1. Після цього в колбу доливають 70 мл розчинника – етиленгліколю. Включають в мережу ЛАТР 4 і плавним поворотом ручки включають електродвигун 3 для обертання мішалки 2. Суміш перемішують на протязі 20 –25 хвилин. При перемішуванні бензол буде розчинятися в етиленгліколі. За час перемішування продуктів визначають рефрактометром коефіцієнт заломлення бензолу і гексану.

Після закінчення перемішування суміш переливають з колби 1 в ділильну лійку 8. В ділильній лійці вся маса продуктів розділяється на два шари з чіткою границею розділу між ними. Нижній шар – екстрактний розчин – етиленгліколь з розчиненим в ньому бензолом; верхній шар – рафінатний розчин – гексан з невеликою кількістю етиленгліколю. Зливають нижній шар (екстрактний розчин) з ділильної лійки і заливають його в колбу 10 для відгону бензолу. Колбу 10 під’єднують до холодильника 12, закривають корком з термометром 11 і нагрівають газовим пальником 14. Бензол випаровується з розчину, конденсується в холодильнику 14 і у вигляді рідини стікає в мірний циліндр 13. При відгонці бензолу від розчинника необхідно слідкувати за температурою. Як тільки весь бензол випарується, то пари його не будуть омивати ртутний стовпчик термометра 11, і температура різко буде зменшуватися. Після цього припиняють нагрівання колби і відключають газовий пальник.

Заміряють об’єм відігнаного бензолу, етиленгліколю і гексану, що залишився в ділильній лійці.

Визначають коефіцієнти заломлення одержаних рафінату-гексану і екстракту-бензолу.

 

1 – колба; 2 – механічна мішалка; 3 – електродвигун; 4 – ЛАТР; 5, 6 – бокові горловини; 7 – термометр; 8 – ділильна лійка; 9 – штатив; 10 – колба з екстрактним розчином; 11 – термометр; 12 – холодильник; 13 – мірний циліндр; 14 – газовий пальник.

 

Рисунок 4.2 – Лабораторні установки для проведення екстракції

4.5 Обробка результатів досліду

Значення показників заломлення чистих гексану і бензолу, а також одержаних рафінату і екстракту та об’єми одержаних продуктів заносять в таблицю 4.1.

Таблиця 4.1- Дослідні дані

Взято, мл	Одержано, мл	Коефіцієнт заломлення,
Гексану	Бензолу	Розчинника	Рафінату	Екстракту	Розчинника	Гексану	Бензолу	Рафінату	Екстракту

За даними таблиці будують графік залежності коефіцієнту заломлення гексану і бензолу від складу продуктів (рис.4.3) та визначають склади рафінату і екстракту. Роблять висновок про якість розділення вихідної суміші.

Вміст гексану, % об

Рисунок 4.3 – Графік для визначення складу рафінату і екстракту

4.6 Контрольні питання

 

1.Для чого служить процес екстракції?

2.В чому полягає суть процесу екстракції?

3.Наведіть приклади використання екстракції в нафтогазовому комплексі.

4.Опишіть однократну екстракцію.

5.Намалюйте і опишіть багатократну екстракцію.

6.Намалюйте і опишіть протитічну екстракцію.

7.Як на процес екстракції впливає температура?

8.Як на процес екстракції впливає співвідношення розчинник/сировина?

9.Що таке селективність і що таке розчинність розчинника?

10.Як на процес екстракції впливає якість розчинника?

11.З яких конструктивних елементів складається лабораторна установка для проведення екстракції?

12.Як одержують рафінат і екстракт?

13.Як визначити склади рафінату і екстракту?