Проведення визначання. Піпеткою відбирають 50 см3 фільтрату (відповідних 13,0 г меляси), одержаного під час Визначання масової частки сахарози переводять у мірну колбу місткістю 100

Піпеткою відбирають 50 см³ фільтрату (відповідних 13, 0 г меляси), одержаного під час Визначання масової частки сахарози переводять у мірну колбу місткістю 100 см³, доливають 30 см³ водного розвину соляної кислоти 1: 5 і перемішують вміст обертаючим рухом колби. У розчин опускають термометр і ставлять колбу до водяної бані попередньо нагрітої до температури 75 °С. Колбу встановлюють на фарфорову чи металеву вставку з круглими отворами.

Температуру води у водяній бані підтримують у межах 70-72 °С, нагріваючи рідину в колбі протягом 2, 5-3, 0 хв. до температури 67-69 °С, підтримуючи цю температуру точно протягом 5 хв.

По закінченні цього часу колбу виймають із водяної бані і швидко (протягом не більше, ніж 2, 5 хв.) охолоджують її під проточною водою до температури 20 °С.

Процес інверсії повинен бути проведений протягом 10 хв.

Після охолодження розчину термометр виймають і споліскують водою термометр, вміст колби доводять до мітки дистильованою водою, добре збовтують, фільтрують, покриваючи лійку покривним склом, щоб уникнути випаровування і поляризують у поляриметричній трубці.

 

Обробляння результатів

Величину інверсійної поляризації И у відсотках обчислюють за формулою:

И = 2 ∙ П¹₂₀₀

 

де 2 – коефіцієнт;

П¹₂₀₀ – середнє арифметичне відліків по шкалі цукрометра перемножують на чотири.

У випадку відхилення температури під час поляризації від 20°С вводять поправку на температуру.

Величину інверсійної поляризації И₂₀ у відсотках обчислюють за формулою:

И₂₀ = И_t – 0, 0038(П + И_t) ∙ (20 – t),

де И_t – величина інверсійної поляризації, %;

0, 0038 – коефіцієнт;

П – величина прямої поляризації (масова частка сахарози), %;

t – температура, °С.

За кінцевий результат випробування приймають середнє арифметичне результатів двох паралельних визначень, допустима розбіжність між якими не повинна перевищувати 0, 2 %.

 

Визначання масової частки редукувальних речовин

Класичним методом Мюллера

Прилади та реактиви

-Ваги лабораторні загального призначення другого класу точності з

найбільшою границею зважування 200 г згідно з ГОСТ 24104.

-Колба мірна 1(2) – 100 – 2, 1(2) – 1000 – 2 згідно з ГОСТ 1770.

-Піпетка згідно з ГОСТ 29227.

-Лійка В – 100 – 150 згідно з ГОСТ 25336.

-Бюретка згідно з ГОСТ 29251.

-Колба К_н – 2 – 250 – 34 ТХС згідно з ГОСТ 25336.

-Циліндр 1 – 5 – 2, 1 – 100 – 2, 1 – 500 – 2, згідно з ГОСТ 1770.

-Вода дистильована згідно з ГОСТ 6709.

-Натрій вуглекислий безводний згідно з ГОСТ 83.

-Свинець оцтовокислий згідно з ГОСТ 1027.

-Мідь сірчанокисла згідно з ГОСТ 4220.

-Калій-натрій виннокислий згідно з ГОСТ 5845.

-Натрій вуглекислий 10-водний згідно з ГОСТ 84.

-Йод згідно з ГОСТ 4159.

-Калій йодистий згідно з ГОСТ 4232.

-Крохмаль розчинний згідно з ГОСТ 27068.

-Натрію гідроксид згідно з ГОСТ 4328.

-Фенолфталеїн (індикатор).