ЕФЕКТИВНІСТЬ ЛІКІВ. ХРОНОФАРМАКОЛОГИЯ

Введення|вступ|

В результаті|унаслідок, внаслідок| досліджень різних аспектів застосування|вживання| ліків, проведених в останнє десятиліття в багатьох країнах, було встановлено|установлений|, що терапевтичні дії лікарських речовин, а також характер|вдача| і рівень ряду|лави, низки| ускладнень залежить не тільки|не лише| від фармакологічної приналежності і хімічної структури препаратів, але і від, здавалося б, таких індиферентних по відношенню до дії препаратів чинників|факторів| як фізичний стан|достаток| лікарської речовини, природи і якості допоміжних речовин, виду лікарської форми, технології її приготування, шляхів|колій, доріг| введення|вступу| ліків в організм і так далі Крім того, клінічна ефективність препарату залежить від чинників|факторів|, пов'язаних з біологічним об'єктом (індивідуальні особливості, вік, пів і ін.), патологічних станів|достатків| (патологія печінки, нирок|бруньок|, метаболічні порушення і ін.), фізіологічних чинників|факторів| (їжа, вагітність і пологи, фізичне навантаження і ін.), а також чинників|факторів|, пов'язаних з навколишнім середовищем (сезон року, температура навколишнього середовища, тиск|тиснення| кисню).

Останніми роками з'явилися|появлялися| роботи, присвячені вивченню впливу тимчасового чинника|фактору| на терапевтичний ефект ліків, які оформляються в молоду галузь фармакології, – хронофармакологію|. Вивчення ритміки життєвих процесів займається порівняно молода галузь біології – хронобіологія. Цілком природно, що певній ритмічності піддаються і патологічні процеси (сезонність загострень виразкової хвороби, ревматизму; добових – бронхіальної астми і ін.), що складає предмет ще молодших галузей медицини – хронопатології| і хронотерапії|.

Дослідження |урахування|чинників|факторів|, що визначають терапевтичну нееквівалентність ліків, має величезне значення для розробки раціональних схем терапії захворювань. Кінцева мета цих досліджень – підвищення терапевтичної ефективності ліків і зниження до можливого мінімуму|мінімум-ареалу| вірогідності|ймовірності| їх побічної дії, іншими словами безпеці лікарської терапії.

 

І. ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПІДГОТОВКИ І КОНТРОЛЮ ПОЧАТКОВОГО|вихідного| РІВНЯ

ЗНАНЬ.

1. Фармацевтичні чинник|фактор|, такі, що визначають терапевтичну ефективність ліків:

а) допоміжні речовини;

б) лікарські форми;

в) шлях|колія, дорога| введення|вступу| ліків;

г) хімічна природа лікарської речовини;

д) фізичний стан|достаток| лікарської речовини;

е) фармацевтична технологія.

2. Біофармація – сучасний напрям|направлення| фармацевтичної науки.

3. Поняття про хімічну, біологічну і терапевтичну еквівалентність ліків.

4. Біологічна доступність і методи її визначення. Дослідження із застосуванням одноразової|однократної| і доз, що повторюються.

5. Залежність дії лікарської речовини від дози, фармакокінетичних| процесів, повторного застосування|вживання| і взаємодії препаратів.

6. Значення індивідуальних особливостей організму і його стану|достатку| для прояву|вияву| дії лікарських засобів:

а) вік;

б) пів;

в) генетичні чинники|фактори|;

г) загальний|спільний| стан|достаток| організму;

д) вагітність і лактація.

7. Вплив зовнішнього середовища|середи| на взаємодію організму і ліків. Алкоголь і куріння.

8. Взаємодія ліків і їжі. Зв'язок фармакокінетики з|із| харчовим режимом. Залежність фармакодинаміки ліків від харчового режиму.

9. Вплив ліків на функціональний стан|достаток| травного тракту.

10. Методологічні основи хронофармакології|. Основні поняття хронобіології, хрономедицини|, хронопатології| і хронофармакології|.

11. Теоретичні основи і методи хронотерапії|. Вплив фізіологічних ритмів на фармакодинаміку і фармакокінетику ліків, їх токсичність|токсичний|. Вплив лікарських речовин на фізіологічні ритми.

12. Прихильність (комплаєнс|) хворого призначеному лікарем|лікаркою| лікуванню.

 

ІІ. САМОСТІЙНА РОБОТА.

1. Заповнити таблицю «Чинники|фактори|, що впливають на клінічну ефективність і модифікують фармакокінетику лікарських засобів»:

 

№	Назва групи чинників|факторів|	Чинники|фактори|, що входять до групи
1.	Чинники|фактори|, пов'язані з біологічним об'єктом
2.	Фізіологічні чинники|фактори|
3.	Патологічні стани|достатки|
4.	Чинники|фактори|, пов'язані з навколишнім середовищем
5.	Чинники|фактори|, пов'язані з формою надходження|вступу| ліків в організм
6.	Чинники|фактори|, пов'язані з шляхом введення|вступу| ліків в організм
7.	Взаємодія ксенобіотиків в організмі
8.	Структура речовин і їх фізіко-хімічні|фізико-хімічні| властивості

 

2. Заповнити таблицю «Чинники|фактори|, що впливають на ефективність ліків при різних шляхах|коліях, дорогах| введення|вступу|»:

Шлях|колія, дорога| введення|вступу|	Швидкість настання|наступу| дії	Концентрація в крові	Біологічна фільтрація	Лікарські форми
Приклад|зразок|: 1. Внутрішньовенний	Миттєво або через 1-2 хвилини|мінути|	Висока	Відсутній	Тільки|лише| дійсні розчини (неприпустимо|недопустимий| введення|вступ| масляних|олійних| розчинів, суспензій)
2. Внутрішньом'язовий
3.Підшкірний
4. Інгаляційний
5.Всередину
6.Ректальний

 

3.Заповнити таблицю «Вплив їжі на всмоктування лікарських препаратів»:

Лікарські препарати	Всмоктування
Уповільнення	Відсутність впливу
1. Амоксициллін 2. Ацетилсаліцилова кислота 3. Ацетамінофен 4. Глібенкламід 5. Дігоксин 6. Нітросорбід 7. Нітразепам 8. Преднізолон 9. Хлорпропамід 10. Цефалоспоріни 11. Сульфаніламіди 12. Фенобарбітал 13. Фуросемід 14. Теофілін

 

4. Заповнити таблицю: «Основні поняття хронобіології і хрономедицини|»:

Поняття	Визначення
1. Біоритм 2. Хронобіологія 3. Хрономедіцина 4. Хронофармакология 5. Хронофармакокинетіка 6. Хронотерапія 7. Десинхронози 8. Хронопатология 9. Циркадни ритми

 

5. Заповнити таблицю «Ефекти одночасного прийому алкоголю і лікарських препаратів»:

Препарат	Ефекти
1. Аналгетіки
2. Антикоагулянти
3. Антидепресанти
4. Антигістамінні препарати
5. Бета-адреноблокатори
6. Фуразолідон
7. Метронідазол
8. Пероральні гіпоглікемічні препарати
9. Етакріновая кислота
10. Нітрогліцерин

 

6. Заповните таблицю «Методи хронотерапії|»:

Методи хронотерапії|	Визначення
1. Превентивний 2. Імітаційний 3. Метод «нав'язування ритму»

 

ІІІ. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА|частка|.

1. Провести аналіз історії хвороби і листа|аркуша| призначень. Визначити правильність призначення лікарських препаратів конкретному хворому по відношенню до часу їди. Визначити необхідність в зміні дози або кратності прийому препаратів хворому із|із| захворюваннями шлунково-кишкового тракту, печінки, нирок|бруньок|, при гіпопротеїнемії. Проаналізувати доцільність тієї або іншої комбінації лікарських препаратів, призначених хворому. Визначити чинники|фактори|, визначувані лікарською речовиною і організмом, які впливають на ефективність терапії.

2. Виконати наступні|слідуючі| завдання|задавання|:

 

Завдання|задавання| №1.

Які з|із| нижче перерахованих чинників|факторів| можуть вплинути на клінічну ефективність лікарських препаратів:

1. Вік.

2. Пів.

3. Хронестезія (ритмічні циклічні зміни біологічних систем організму|).

4. Спадковість.

5. Комбінована терапія (прийом декількох ліків одночасно).

6. Час прийому ліків.

7. Характер|вдача| їжі.

8. Супутні захворювання.

9. Дисциплінованість хворого.

10. Позитивне відношення|ставлення| хворого до призначеного лікарем|лікаркою| лікування.

 

Завдання|задавання| №2.

Проведіть порівняльну клініко-фармакологічну| характеристику різних шляхів|колій, доріг| введення|вступу| препаратів. Визначите переваги і недоліки|нестачі| кожного з них в конкретних клінічних ситуаціях.

Пероральний.

Сублінгвальний.

Парентеральний (внутрішньовенний).

Парентеральний (внутрішньом'язовий).

Ректальний.

Інгаляційний.

Буккальний.

Трансдермальний.

А. Нітрогліцерін при нападі|приступі| стенокардії.

Б. Нітрогліцерін при гострому інфаркті міокарду.

В. Пеніциллін при ревматизмі.

Г. Трінітролонг при ІБС.

Д. Глюкокортікостероїди при загостренні бронхіальної астми.

Е. Глюкокортікостероїди при курсовому лікуванні бронхіальної астми.

Ж. Метіндол при ревматоїдному поліартриті.

З. Бромгексин при загостренні хронічного бронхіту

І. Оксолін для профілактики грипу.

 

Завдання|задавання| №3.

Дайте визначення поняттю «біоеквівалентність». З|із| якою метою|ціллю| проводиться вивчення біоеквивалентості| лікарських препаратів?

1. Біоеквівалентні препарати – ті, які дають однакову концентрацію речовин, що діють, в крові і тканинах організму при введенні|вступі| препаратів в рівній дозі.

2. Біоеквівалентні препарати – ті, які дають однаковий клінічний ефект при введенні|вступі| препаратів в рівній дозі.

3. Біоеквівалентні препарати – ті, які містять|утримують| однакову кількість речовин, що діють, в одній і тій же лікарській формі.

4. Біоеквівалентні препарати – ті, які дають однакову концентрацію речовин, що діють, в крові і тканинах при різних способах введення|вступу|.

 

Завдання|задавання| №4.

При призначенні лікарських препаратів особам|обличчям, лицям| з|із| патологією печінки слід враховувати наступні|слідуючі| властивості ліків:

1. Ліпофільность.

2. Ступінь|міра| метаболізму в печінці.

3. Активні або неактивні метаболіти| утворюються після|потім| біотрансформації в печінці.

4. Шлях|колія, дорога| введення|вступу|.

5. Стійкість в кислому середовищі|середі|.

6. Гепатотоксичність.

 

Завдання|задавання| №5.

Величина біодоступності важлива|поважна| для визначення:

Шляхи|колії, дороги| введення|вступу| лікарського препарату.

Величини дози.

Кратності прийому.

Швидкості введення|вступу|.

Ефективності препарату.

Завдання|задавання| №6.

Двом хворим бронхіальною астмою призначили однакову дозу преднізолону для перорального застосування|вживання| по наступних|слідуючих| схемах: одному – всю дозу вранці|уранці|; іншому – в три прийоми (вранці|уранці|, в обід і увечері). Ваша думка з погляду хронофармакології з приводу цих призначень. Відповідь обгрунтуйте.

 

Завдання|задавання| №7.

Які з|із| нижче приведених препаратів знижують швидкість спорожнення|звільняти| шлунку?

1.Морфін. 2.Бикарбонат натрію. 3.Дигоксин. 4.Пропранолол. 5.Атропина сульфат. 6.Трициклические антидепресанти

 

Завдання|задавання| №8.

Хворий Н., 52 років звернулася|оберталася| до лікаря|лікарки| з|із| скаргами на головні болі, набряки стоп і гомілок, набряклість особи|обличчя, лиця|. Рахує себе хворий протягом останніх 2 років, стан|достаток| прогресивно погіршувався. Приймала сечогінні препарати без вираженого|виказувати, висловлювати| ефекту. У анамнезі: хворіє на ревматоїдний поліартрит, з приводу якого тривало приймала реопірін|. Об'єктивно: патології з боку органів дихання і шлунково-кишкового тракту не виявлено; пульс 80 уд|./мин, ритм правильний, ПЕКЛО 170/120 мм рт.ст.; периферичні набряки стоп і гомілок; сечовипускання не порушене; кліренс креатиніну 75 мл|/хв.

У чому причина даного стану|достатку| хворого і неефективності гіпотензивної терапії:

а – недостатність кровообігу;

б – порушення функції виділення нирок|бруньок|;

в – підвищення об'єму|обсягу| позаклітинної рідини в результаті|унаслідок, внаслідок| затримки натрію в орг-мі|;

г – недостатні дози препаратів.

 

Завдання|задавання| №9.

Алкоголь приводить|призводить, наводить| до:

збільшенню абсорбції ліків;

збільшенню об'єму|обсягу| розподілу ліків;

уповільненню метаболізму в печінці;

зниженню ниркової екскреції;

збільшенню періоду напіввиведення ліків.

 

Завдання|задавання| №10.

Нікотин приводить|призводить, наводить| до:

1) збільшенню абсорбції ліків;

2) збільшенню об'єму|обсягу| розподілу ліків;

3) прискоренню метаболізму в печінці;

4) посиленню ниркової екскреції ліків;

5) збільшенню зв'язку з|із| білками плазми.

Завдання|задавання| №11.

Хворий А., 37 років звернулася|оберталася| до лікаря|лікарки| з|із| скаргами на підвищену дратівливість, відчуття|почуття| тривоги, емоційну|емоціональну| напруженість, порушення сну. Хворий пов'язує свій стан|достаток| з підвищеним нервовим і фізичним навантаженням останнім часом. З|із| анамнезу: страждає хронічним гепатитом і хронічним холециститом. Об'єктивно: порушень з боку легенів і серцево-судинної системи не виявлено. Печінка виступає|вирушає| на 2 см з-під ребрової дуги. У аналізах: загальний|спільний| білірубін – 36, 0 ммоль/л, прямій – 9, 2 ммоль/л, непрямій – 26, 8 ммоль/л. Хворий призначений Діазепам в добовій дозі 10 міліграм|міліграм-еквівалентів|. Через 2 тижні хворий знов|знову, щойно| звернувся|обертався| до лікаря|лікарки| з|із| скаргами на галюцинації, яскраві сновидіння, млявість, тремтіння пальців рук.

1. Що привело до появи даної симптоматики:

а – підвищене всмоктування препарату з|із| шлунково-кишкового тракту;

би – висока доза Діазепаму;

у – уповільнення процесу біотрансформації в організмі;

г – уповільнення виведення препарату?

2. Які з|із| нижчеперелічених| препаратів не рекомендовані до застосування|вживання| у даного хворого? Чому?

А.Фенобарбітал. Б.Теофілін. В.Ріфампіцин. Г.Пропранолол. Д.Аміназін.