Глава ХІІІ . Основи процесуального права України

В юридичній науці всі норми права прийнято поділяти на матеріальні і процесуальні. Якщо перші закріплюють права і обов’язки, правове становище громадян, підприємств, установ, організацій, то другі регулюють діяльність, визначають, як потрібне поступати, в якому порядку здійснювати права та обов’язки. Окрему групу у системи права України складають процесуальні галузі права (процесуальне право). Вони визначають процедуру реалізації матеріального права і є похідними від нього.

Матеріальним галузям права – адміністративному, господарському, кримінальному, цивільному відповідають процесуальні – адміністративно-процесуальне, господарсько - процесуальне, кримінально – процесуальне, цивільно - процесуальне право.

Адміністративно-процесуальне право – це сукупність норм права, які регулюють порядок здійснення і розгляду адміністративно – правових справ, тобто таких, що складаються в сфері державного управління.

Господарсько – процесуальне право – сукупність правових норм, що регулюють порядок, процедуру і принципи розгляду господарських спорів між громадянами, юридичними особами, державними органами, органами місцевого самоврядування та службовими особами.

Кримінально – процесуальне право – це сукупність правових норм, що регулюють суспільні відносини щодо порядку провадження у кримінальних справах (їх порушення, попереднього слідства, судового вирішення, виконання вироків).

Цивільно – процесуальне право – це сукупність правових норм, що регулюють порядок, процедуру і принципи розгляду цивільних, трудових, сімейних та інших спорів між громадянами і юридичними особами в судах загальної юрисдикції.

Процесуальні галузі права мають свій предмет регулювання, який відрізняється від предмета регулювання матеріальних галузей права. Ним є так звані організаційні відносини, які формуються в результаті діяльності уповноважених суб’єктів, пов’язаної із застосуванням норм матеріального права. Ці організаційні відносини представляють особливий прошарок, за рівнем не збіжний із предметом регулювання матеріального права.

Процесуальні норми, як основні елементи певної галузі права, регламентують діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, а у випадках передбачених законом, і громадських органів в межах їх встановленої компетенції. Головним чином захист прав та інтересів громадян, підприємств, установ, організацій здійснюється в установленому порядку судом за особливою юридичною процедурою. Правосуддя характеризується специфічною процесуальною формою (судочинством).