Адміністративне судочинство. Адміністративно-процесуальне

Право

Адміністративне судочинство має свою специфіку, яка пов’язана головним чином з проведенням в нашої країні судової реформи і початком створення спеціалізованих адміністративних судів. Положення Закону України “Про судоустрій в Україні” дозволяють окреслити систему спеціалізованих адміністративних судів в Україні: місцеві адміністративні суди (окружні суди - створюються в округах відповідно до Указу Президента України); апеляційні адміністративні суди (створюються згідно з рішенням глави держави в апеляційних округах); вищий орган в системі адміністративних судів – Вищий адміністративний суд України (в складі Верховного суду України утворюється Судова палата в адміністративних справах).

У “Прикінцевих та перехідних положеннях” Закону “Про судоустрій в Україні” зазначено, що формування адміністративних судів здійснюється протягом трьох років. До утворення ж системи адміністративних судів згідно з даним законом розгляд справ, віднесених до підсудності адміністративних місцевих судів, здійснюють місцеві загальні суди з дотриманням діючого порядку апеляційного та касаційного оскарження рішень даних судів. Органи, що входять до системи спеціалізованих адміністративних судів, згідно із законом розглядають справи адміністративної юрисдикції – це адміністративні справи, пов’язані з правовідносинами у сфері державного управління та місцевого самоврядування. Компетенція адміністративних судів повинна бути окреслена в окремому кодифікованому нормативно-правовому акті – Адміністративного процесуальному кодексу України, який, нажаль, ще не прийнятий. Без даного кодексу не зможуть працювати адміністративні суди, тому потрібне якнайшвидше вирішити цю проблему.

Адміністративно - процесуальне право – це сукупність адміністративно-правових норм, які визначають порядок реалізації відповідних матеріальних норм, процедури їх застосування, процес здійснення примусового впливу на винних за допомогою адміністративних стягнень. Тобто дані процесуальні норми регламентують провадження по справах, які виникають з адміністративно – правових відносин.

Адміністративний процес в системі процесуального законодавства є для нас ще новим. Норми, які регулюють, наприклад, цивільний процес, вже давно відокремлені від матеріальних норм цивільного права. Як відомо, існують дві самостійних галузі права – цивільне і цивільне процесуальне, діють 2 кодексу – Цивільний і Цивільний процесуальний (ЦК і ЦПК). Такий стан і з кримінальним, господарським правом та відповідно обслуговуючими їх кримінально-процесуальним і господарським процесуальним правом.

Інакше в даний час виглядає адміністративно-процесуальне законодавство. Воно є частиною, насамперед, адміністративного права, його матеріальні і процесуальні норми існують в межах однієї галузі. Частіше всього нормативно-правові акти, які стосуються питань одночасно містять і одні та другі норми.

З 1 червня 1985 року в Україні набрав чинності Кодекс про адміністративні правопорушення (КУпАП), до якого внесено вже немало змін та доповнень. На даний час він є діючим.

Закон визначає (ст. 213) систему органів, що мають право розглядати справи про адміністративні правопорушення, а також визначає їхню компетенцію. Наприклад, це адміністративні комісії при районних райдержадміністраціях і виконавчих комітетах міських, районних у містах, селищних і сільських рад (вони вирішують всі справи про адміністративні правопорушення за винятком тих, які належать до компетенції інших органів); виконавчі комітети селищних і сільських рад (розглядають справи про порушення громадського порядку, правил торгівлі та інші аналогічні порушення); районні (міські) суди (судді) (розглядають справи віднесені до їх компетенції кодексом тощо (ст. 213 КУпАП).

В ІV розділі кодексу “Провадження по справах про адміністративні правопорушення” і V розділі “Виконання постанов про накладення адміністративних стягнень” містяться процесуальні норми, які визначають провадження по даної категорії справ. Певне уявлення про це дають назви глав ІV і V розділів кодексу: гл. 19 – “Протоколи про адміністративні правопорушення”, гл. 20 - “Розгляд справ про адміністративні правопорушення”, гл. 26 - “Провадження по виконанню постанови про ухвалення попередження”, гл. 30 – “Провадження по виконанню постанови про позбавлення спеціального права” та т.д.

Окремі питання адміністративного провадження регулюються зараз і нормами цивільно-процесуального права. Так Цивільно-процесуальний кодекс встановлює порядок розгляду судами скарг на постанови органів управління про притягнення до адміністративної відповідальності, деякі аспекти виконання постанов про накладання адміністративних штрафів.

Слід відмітити, що на даний час КУпАП морально є застарілим і не відповідає сучасним умовам життя нової держави, тому перед законодавцем стоїть завдання прийняти новий Кодекс про адміністративні правопорушення.