Кодекс України

Господарським судочинством визнаються процедури звернення, порушення справ у господарському суді, їх розгляд, прийняття рішень і перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному провадженнях. Особливості господарського судочинства полягають у тому, що, по-перше, право на звернення мають суб’єкти підприємницької діяльності (підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, в тому числі іноземні громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи). Розгляд спорів здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. По-друге, сторони мають право застосовувати заходи досудового врегулювання господарського спору (за винятком окремих важливих спорів).

Господарське судочинство регулюється Господарським процесуальним кодексом України, прийнятий Верховною Радою України 6 листопада 1991 року з наступними змінами та доповненнями, Законом України “Про господарський суд”, міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. ГПК України є важливим нормативно-правовим актом, якій нараховує 152 статті, що структуровані у 17 розділів. У ньому регламентується:

1) порядок провадження справ у господарському суду;

2) досудове врегулювання господарських спорів (пред’явлення претензій і строки їх розгляду, особливості врегулювання окремих видів господарських спорів);

3) питання підвідомчості справ господарських судів і підсудності справ, тобто визначення категорій справ, що мають розглядатися окремими ланками господарських судів;

4) коло учасників господарського процесу, положення в ньому судді, сторін, третіх осіб, прокурора, інших осіб;

5) поняття, види і процедура надання та оцінка доказів;

6) склад судових витрат, їх розподіл між сторонами;

7) форма і зміст позовної заяви, визначення ціни позову, перелік документів, що додаються до позовної заяви, процедури об’єднання позовних вимог, відізвання позовної заяви, подання зустрічного позову;

8) порядок прийняття позовної заяви та підстави для відмови в її прийнятті, дії судді з провадження у справі, готування до її розгляду;

9) набрання рішенням, ухвалою, постановою законної сили; зміст і форма наказу господарського суду для виконання рішення, процедуру відстрочення або розстрочення виконання зазначених судових документів, повороту виконання рішення, постанови;

10) інші питання господарського судочинства.

Господарські суду вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, передбаченому ГПК України, з застосуванням положень досудового врегулювання господарського спору.

ГПК в ст. ст. 6 – 9 визначає порядок пред’явлення претензії, строки її розгляду, повідомлення про результати розгляду претензії, відповідальність за порушення строків її розгляду. Підприємства та організації, що порушили майнові права і законні інтереси інших підприємств та організацій, зобов’язані поновити їх, не чикаючи пред’явлення претензії.

Підприємства та організації, чиї права і законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав та інтересів звертаються до нього з письмовою претензією, оформленою відповідно до вимог кодексу.

Претензія підлягає розгляду в місячний строк, який обчислюється з дня одержання претензії. Про результати розгляду претензії заявник повідомляє в письмовій формі. У разі порушення строків розгляду претензії чи залишення її без відповіді господарський суд має право стягнути в доход державного бюджету з порушника штраф відповідно до ст. 9 кодексу.

Позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноваженою посадовою особою позивача або його представником, прокурором чи його заступником, громадянином – суб’єктом підприємницької діяльності або його представником. Позов повинен містити відомості відповідно до ч. 2 ст. 54 ГПК.

При вирішенні господарського спору по суті (задоволення позову, відмова в позові повністю або частково) господарський суд приймає рішення. Якщо господарський спір не вирішується по суті (відкладення розгляду справи, зупинення, припинення провадження у справі, залишення позову без розгляду тощо), господарський суд виносить ухвалу.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному та касаційному порядку.