Запуск макросу
При запуску макросу виконання макрокоманд починається з першого рядка макросу і продовжується до кінця макросу або, якщо макрос входить у групу макросів, до початку наступного макросу. Запуск макросу з режиму конструктора виконується командою Запуск або за допомогою піктограми у вигляді знака оклику. Налагодження макросу в покроковому режимі. Виконання макросу в покроковому режимі дозволяє простежити передачу управління і результати виконання кожної макрокоманди. Це полегшує пошук макрокоманди, що приводить до виникнення помилки або дає невірні результати. Виконання макрокоманд при відкритті бази даних. Спеціальний макрос, збережений під ім’ям Autoexec, дозволяє автоматично виконати макрокоманду або набір макрокоманд при відкритті бази даних. У процесі відкриття бази даних програма Microsoft Access виконує пошук макросу з цим ім’ям і, якщо такий макрос існує, автоматично запускає його. Сполучення клавіш у Autokeys. Запуск макросу можна зв’язати з натисненням визначених клавіш. Такий макрос зберігається з ім’ям Autokeys. У наступній таблиці представлені сполучення клавіш, які використовуються у макросі Autokeys. Припустимі сполучення клавіш є підмножиною синтаксису інструкції Visual Basic SendKeys (табл. 7.9).
Таблиця7.9. Сполучення клавіш
7.4.4. Основні поняття алгоритмічної мови Visual Basic для Access Мова Visual Basic а точніше її версія VBA (Visual Basic for Application) буде розглянута в наступному розділі. В цьому підрозділі розглядається тільки основні поняття мови Visual Basic які потрібні в середовищі Access для створення модулів.
Синтаксис. Синтаксис – це система правил, що визначають структуру конструкцій мови. Указує, як потрібно писати пропозиції мови. Процедура. Процедура - фрагмент програми який є закінченою програмною одиницею. Процедура містить набір інструкцій (операторів) і методів, за допомогою яких виконуються дії або розраховується значення. Процедура може бути представлена як підпрограма (Sub -) і як функція (Function). Підпрограма – це частина програми, її окремий смисловий блок. Відмінність функції і підпрограми в тім, що результат роботи підпрограми – це набір значень, що привласнюється вихідним параметрам. Результат виконання функції – це одне значення. Параметри функції записуються в дужках. Коментарі. Текст програми можна постачити коментарями, що не роблять вплив на хід виконання програми. Перед коментарем ставиться апостроф. Інструкції. Інструкції містять вирази, перемінні і числа, що складаються з цифр, букв і спеціальних символів. Букви – рядкові і прописні латинського алфавіту, але може використовуватися кирилиця для коментарі. Символи включають знаки операцій, синтаксичні знаки, спеціальні знаки і ключові (службові) слова. Змінні і числа. Змінні і числа мають різний тип. Кожна перемінна має ім’я, за допомогою якого звертаються до неї. Присвоєння значення змінній здійснюється за допомогою оператора привласнення «=». Наприклад: N =1 Константа. Константа містить фіксоване значення. Оголосити її можна так: PІ = 3, 141592 Тип змінної. Користувач за допомогою оператора DIM може явно оголосити тип змінної:
· Integer – ціле число (-32768 – 32767); · Long – ціле число одинарної точності (2147483648); · Single – число з комою що плаває; · Double - число з комою подвійної точності, що плаває; · Currency – грошова одиниця; · String – текстовий тип даних (0…65535)... · Boolean – булевий тип змінної · Якщо тип перемінної не оголошений, то їй за замовчуванням привласнюється тип Variant Приклад:
DIM Z as String, А as Integer
Ключові слова мови Visual Basic та знаки операцій наведені в таблицях 7.10 та 7.11. Таблиця7.10. Ключові слова Visual Basic
Таблиця7.11. Знаки операцій
Синтаксичні знаки Visual Basic: крапка, кома, крапка з комою, двокрапка, () - дужки. Масиви. Масиви – це кінцеві набори даних, позначені одним ім’ям але мають різний номер. Наприклад: V(I, J), тут I – число рядків; J – число стовпців. Цикли. Це повторення виконання певних дій при певних умовах.
7.4.5. Програмування модулів
|