Загальна характеристика модуля

 

Усі програми, які написані за допомогою мови Visual Basic, зберігаються в модулях. Модуль - це набір процедур записаних мовою Visual Basic, зібраних в одну програмну одиницю.

Існує два основних типи модулів:

 

· модулі класу (це модулі форм, звітів). Модулі класу необхідні для створення нового об’єкта;

· стандартні модулі (модулі які створює користувач на основі процедур).

У модулі існує кілька типів процедур:

· процедура обробки події (Sub);

· процедура функції (Function).

 

Користувач має можливість самостійно створювати функції, які називаються спеціальними або функції користувача.

 

7.4.6. Властивості модулів класу і стандартних модулів

Модулі класу – це модулі форм або звітів, які зв’язані з визначеною формою або звітом. Вони містять процедури обробки подій, що запускаються у відповідь на подію у формі або звіті.

Процедури обробки подій використовуються для керування поводженням форми або звіту і їх відгуком на події, такі як натиснення кнопки.

Модулі класу створюють тоді коли потрібно створити новий об’єкт бази даних.

У стандартних модулях створюються процедури Sub та Function користувачем бази даних.

Стандартний модуль це об’єкт бази даних який і назива­ється - Модули.

Щоб відкрити існуючий модуль класу (форми або модуль звіту), відкрийте форму або звіт у режимі конструктора і натисніть кнопку Програма на панелі інструментів.

Для того щоб відкрити стандартний модуль, необхідно клацнути ярлик Модули в списку Объекты, виберіть модуль, який потрібно відкрити, а потім натисніть кнопку Конструктор на панелі інструментів вікна бази даних.

Щоб відкрити новий модуль класу, не зв’язаний з формою або звітом, необхідно вибрати команду Class Module з меню Вставка.

В результаті цих дій відкриється вікно VBA для написання програмного коду модуля.

7.4.7. Створення модуля з процедурою - функцією

Щоб створити процедуру - функцію, варто виконати наступне:

 

1. Клацнути по ярлику Модули в списку Объекты, щоб його відкрити а потім натисніть кнопку Создать на панелі інструментів вікна бази даних.

2. Активізуйте команду Procedure (Процедура) з підменю Insert (Вставка).

3. У діалоговому вікні Add Procedure необхідно встановити прапорець на процедуру Function та ввести ім’я функції і клацнути ОК (рис.7.21).

4. У вікні що відкриється додати текст програми для обчислення у функції (рис. 7.22).

 

Рисунок 7.21. Діалогове вікно Додавання Процедури

 

 

Рисунок 7.22. Вікно модуля

7.4.8. Зв’язування модуля з об’єктом або елементом управління

 

1. Відкрити форму або звіт у режимі конструктора.

2. Вивести на екран вікно властивостей відповідного об’єкта або елемента керування (форми, звіту, розділу або елемента керування у формі або звіті).

3. Перейти на вкладку События.

4. Вибрати властивість події, у відповідь на яку повинна виконуватися процедура. Наприклад, После обновления.

5. Натиснути кнопку Построителя (...) поруч з коміркою властивості, щоб відкрити діалогове вікно Построитель (рис. 7.23) і в ньому вибрати Выражения та натиснути кнопку ОК.

6. У вікні, що відкриється (Построитель выражений) розгорнути папку Функции та вибрати назву бази даних (рис.7.24).

7. У середньому вікні активізувати назву модуля.

8. У правому вікні двічі клацнути по назві процедури модуля, що її ім’я з’явилося у вікні Построителя выражений та клацнути по кнопці ОК.

9. Після закінчення роботи Построителя выражений активним стане вікно властивостей відповідного об’єкта чи елемента керування і в ньому буде ім’я функції. Це буде свідчити про те, що все зроблено вірно і треба закрити вікно.

 

Таким чином об’єкт чи елемент управління буде зв’язаним з модулем в якому є процедура обробки відповідної події.

 

 

Рисунок 7.23. Діалогове вікно Построитель

 

 

Рисунок 7.24. Діалогове вікно Построитель выражений

7.5. Сторінки доступу Web|, інтерфейс додатків|застосувань|

7.5.1. Сторінки доступу Web|

 

Сторінки доступу СУБДAccess це такі об'єкти які забезпечують новий вид інтерфейсу доступу до даних, що розміщуються в мережі Інтернет.

Сторінки доступу містять різноманітні елементи управління, що підтримують інтерактивний режим роботи користувачів, забезпечують перегляд або аналіз даних джерел (таблиць або запитів), введення і редагування даних.

Сторінки доступу зберігаються як файли у форматі html (htm).

 

Види сторінок доступу:

 

1. Сторінки доступу у вигляді публікацій даних таблиць або запитів на екрані. Звіти мають складну структуру, забезпечують угрупування детальних рядків, задавання умов відбору (фільтрів), формування різних видів підсумків. Такі сторінки доступні тільки|лише| для проглядання даних на екрані і не пов'язані з таблицями БД.

2. Сторінки доступу для інтерактивної роботи з|із| даними таблиць БД.

3. Сторінки доступу для аналізу даних за допомогою зведених|зведених| списків, діаграм, електронних таблиць. Ці сторінки доступу забезпечують введення і обчислення|підрахунок| даних в інтерактивному режимі роботи.

 

Перший вид сторінок створюється за допомогою команди: Создание страницы доступа к данным в режиме конструктора, яка знаходиться в самому вікні БД (рис. 7.25).

Створення сторінок доступу інших видів здійснюється різними способами за допомогою команди Создать або за допомогою команди Вставка► Страница.

В цьому випадку на екран виводиться вікно Новая страница доступа к данным (рис.7.26) в якому і вибирається команда (спосіб) для створення сторінки доступу і джерело даних (таблиця або запит).

 

 

 

Рисунок 7.25. Вікно БД

 

Рисунок 7.26. Вікно для вибору способу створення|створіння| сторінки доступу до даних

Способи створення|створіння| сторінок доступу:

 

· Конструктор – сторінка створюється з типових елементів управління.

· Существующая Web - страница – створення сторінки доступу до даних з існуючої Web – сторінки.

· Мастер страниц – автоматизований спосіб створення Web – сторінки.

· Автостраница: в столбец – спрощений варіант створення Web - сторінки доступу.

 

При виборі способу Конструктор на екран виводиться вікно Список полей для вибору полів таблиці або запиту (рис. 7.27) які вводяться в макет сторінки доступу (зліва на рисунку).

 

 

Рисунок 7.27. Вікно для вибору списку полів при побудові|шикуванні| сторінки доступу Web|

Крім того, сторінки доступу, створені іншими програмними засобами, можуть бути перетворені у формат СУБДAccess. В цьому випадку при виборі команди Существующая Web – страница указується файл у форматі htm для перетворення.

Макет створеної Web - сторінки доступудо даних може складатися з різних компонентів (елементів управління), склад яких залежить від призначення сторінки доступу.

Типові елементи управління для сторінок доступу представлені|уявляти| на рис. 7.28.

 

 

Рисунок 7.28. Елементи управліннядля сторінок доступу

 

Розглянемо|розглядуватимемо| тільки|лише| ті базові елементи які раніш не розглядалися.

У першому ряду|лаві|:

· Связанный текст (другий елемент) - для зв'язку з даними поля таблиці, у властивостях цього елементу в сороці ControlSource на вкладці Дані слід вказати поле, що виводиться.

· Бегущая строка (четвертий елемент) - для виведення текстового рядка, що біжить.

· Развернуть (останній елемент) - для розгортання або згортання записів, об'єднаних в групи.

Другий рядок|лава|:

· Кнопки перехода - для виведення панелі для переходу від запису до запису.

· Сводная таблица Office – для створення зведеної таблиці на основі таблиць Microsoft Office.

· Диаграмма Office - для виведення діаграми, побудованої на основі даних таблиці або запиту.

· Электронная таблица Office – дозволяє виводити електронну таблицю Office.

· Гиперссылка – зв'язок з файлом або Web – сторінкою.

· Гиперссылка рисунка – зв'язок з малюнками, що знаходяться у файловій системі.

· Фильм – зв'язок з файлом мультимедіа.

 

Налаштування сторінки доступу здійснюється в конструкторі за допомогою команди Вид ► Конструктор. Команда меню Вид ► Список полей виводить список полів таблиць і запитів, доступних для вибору і розміщення на сторінці.

7.5.2. Інтерфейс додатку|застосувань|

 

Додатком|застосуванням| СУБДAccess| є комплекс взаємозв'язаних об'єктів БД. Тому для додатків|застосувань| розробляється інтерфейс що дозволяє виконувати функції обробки і порядок|лад| запуску об'єктів БД. Найчастіше додатки|застосування| СУБД Access| використовують інтерфейс у вигляді кнопкової форми, а також спеціальні панелі інструмен­тів.

Для побудови кнопкової форми додатку слід розробити ієрархічну структуру взаємозв'язку об'єктів БД (подібну до дерева папок). Об'єкти БД використовуються на нижньому рівні ієрархії. Для побудови кнопкової форми використовується команда меню Сервис ► Служебные программы ► Диспет­чер кнопочных форм. Командам меню і підміню в кнопковій формі відповідають сторінки кнопкової форми. При побудові кнопкової форми у вікні Диспетчер кнопочной формы, за допомогою кнопки Создать, створюється головна і підлеглі сторінки, які виконують роль підміню. Далі курсор встановлюється на головну сторінку і за допомогою кнопки Изменить відкривають вікно Изменение страницы кнопочной формы в якому створюють меню головної сторінки, за допомогою кнопки Создать. У головній сторінці в меню указують посилання на підлеглі сторінки і вихід з додатку. Після створення головної сторінки створюються підлеглі, шляхом установки курсору на ім’я під­леглої сторінки і натиснення кнопки Изменить. Конкретним змістом підлегла сторінка наповнюється за допомогою кнопки Создать.

Контрольні питання до розділу 7

 

1. Навіщо потрібна СУБДта де її можна використовувати?

2. Що таке дані, структура даних, база даних?

3. Що є основою бази даних?

4. Яка база данихназивається реляційною?

5. Що таке СУБД?

6. Чи є різниця між СУБДта базою даних?

7. Що таке поле?

8. Яка різниця між полем та записом?

9. Яке поле може бути ключовим?

10. Коли потрібно робити декілька полів ключовими?

11. Яке поле по замовченню може бути встановлене ключовим?

12. Які існують зв’язки між таблицями?

13. Проаналізуйте етапи розробки бази даних та її підтримки?

14. З яких елементів складається вікно СУБДAccess?

15. Яке розширення має файл бази даних СУБДAccess?

16. Які існують способи створення бази даних?

17. Проаналізуйте вікно порожньої бази даних.

18. Які основні поняття треба знати для створення бази даних?

19. Проаналізуйте способи створення таблиць СУБД.

20. Які основні елементи має вікно конструктора таблиці?

21. Як побудувати таблицю використовуючи конструктор таблиці?

22. Що потрібно знати про дані щоб вірно вказати їх тип?

23. Чи потрібно встановлювати властивості поля таблиці при побудові таблиці в режимі конструктора, якщо так то які?

24. Чи можливо створену структуру таблиці скопіювати в буфер пам’яті а потім вставити її у чистому вікні конструктора?

25. Назвіть основні дії які можна виконувати у створеній таблиці?

26. Що таке схема даних?

27. Навіщо потрібно встановлювати реляційні зв’язкиміж таблицями?

28. Які дії потрібно виконати щоб встановити реляційні зв’язкиміж таблицями?

29. Які способи існують в СУБДдля імпорту та експорту таблиць?

30. Що таке запит в СУБД?

31. Укажіть які види запитів можна створити у СУБДAccess?

32. Проаналізуйте різницю між простим запитом на вибірку та запитами з умовою, з параметром та на додавання?

33. Які існують способи створення запитів?

34. Що дає об’єднання даних з декількох таблиць?

35. Чи можливо відобразити у підсумковому наборі записів відсоткову частку записів у запиті?

36. Складіть алгоритмстворення запиту на вибірку.

37. Де та як записуються умови при створенні запиту?

38. За допомогою яких операторів роблять вибір записів у запитах, значення яких знаходяться у визначеному відношенні з заданими значеннями?

39. Як створити запит з параметром?

40. Які існують способи виконання обчислень у запиті?

41. Як створити запит з обчисленням суми, середнього, числа елементів або інших підсумкових значень для груп записів у запиті?

42. Наведіть приклади виконання арифметичних операцій у полях запиту?

43. Наведіть приклади використання функцій дати, статистичних функцій та роботи з порожніми значеннями?

44. Навіщо потрібна мова SQL?

45. Проаналізуйте призначення інструкцій мови SQL?

46. Наведіть приклад використання мови SQL для створення запиту на об’єднання даних полів?

47. Навіщо потрібні форми та звітиБД?

48. Які існують способи створення форм та звітів?

49. Чи можливо робити обчислення у формах та звітах, якщо так то як це зробити?

50. Навіщо потрібна панель елементів?

51. Що таке підлегла форма, звіт та як вони створюються?

52. Що таке макрос, макрокоманда та як їх створювати?

53. Навіщо потрібна мова VBA для Access?

54. Як зв’язати модуль з об’єктом або елементом управління форми, звіту?

55. Навіщо потрібні сторінки доступу Web|, інтерфейс додатків та як вони створюються?

РОЗДІЛ 8. ОСНОВИ ОФІСНОГО ПРОГРАМУВАННЯ

8.1. Формалізація та алгоритмізація обчислювальних процесів

 

Алгоритм указує, які операції оброблення даних і в якій послідовності необхідно виконувати, щоб розв’язати задачу.

Алгоритм – точне розпорядження, що визначає обчислювальний (або не обчислювальний) процес, який веде від початкових даних, що змінюються, до шуканого результату.

Основні властивості алгоритму:

Детермінованість (визначеність) – однозначність результату обчислювального процесу при заданих початкових даних.

Дискретність - розчленованість обчислювального процесу на окремі елементарні кроки, можливість виконання яких не викликає сумніву.

Масовість – забезпечення розв’язання будь – якої задачі з класу однотипних.

Результативність – забезпечення одержання результату через кінцеве число кроків

8.1.1. Способи задавання та схеми алгоритмів

 

Існують такі способи задавання алгоритмів: словесний опис послідовності обчислень, аналітичний (у вигляді формул), графічний (у вигляді схем), псевдокод (займає проміжне місце між словесним описом алгоритму і його записом алгоритмічною мовою), запис алгоритмічною мовою.

Схема алгоритму – графічне зображення його структури, в якому кожний етап процесу перероблення даних подається у вигляді різних геометричних фігур (символів).

Фігури з’єднуються між собою лініями потоку. У середині фігури дається опис відповідного етапу, якщо він не є занадто громіздким. Напрямок лінії потоку зверху і зліва направо прийнято за основний і, якщо вони не мають зламів, стрілками їх можна не позначати.

 

Символи графічних алгоритмів

 

 

- Процес. Виконання операції або групи операцій.

в

в

- Розгалуження. Вибір напрямку виконання алгоритму (розгалуження).

а

- Циклічний процес, в якому вказуються параметри циклу.

- З’єднувач на сторінці.

- Коментар.

 

8.1.2. Графічне зображення різних видів обчислювальних процесів

 

Обчислювальні процеси, що виконуються за заданим алгоритмом, поділяють на три основні базові види:

· лінійні;

· розгалужені;

· циклічні.

Вони як правило, є окремими частинами обчислювального процесу, тоді як загальний обчислювальний процес має комбіновану структуру.

У лінійному обчислювальному процесі всі операції виконуються послідовно у порядку їх запису. Обчислювальна схемаскладається з трьох етапів: введення початкових даних, обчислення за формулами, виведення результату.

Наприклад. Скласти схему алгоритму роботи найпростішого касового апарату для визначення вартості товару, що обчислюється за формулою (рис.8.1).

Вартість = Ціна * Кількість

Рисунок 8.1. Схема алгоритму роботи касового апарату

 

Обчислювальний процес називається розгалуженим, якщо для здобуття кінцевого результату передбачається вибір одного з кількох можливих напрямів обчислень (гілок) залежно від результату перевірки деякої умови. Розглянемо алгоритм (рис.8.2) нарахування зарплати при відрядній формі оплати праці. Якщо відомо: розцінка за одиницю продукції (Р), фактична кількість продукції (К_ф), премія (П), надпланова кількість продукції (К_нд), надбавка до розцінки (Р_нд) за перевиконання плану.

З = Р*К_ф – при відрядній простій формі оплати.

З = Р*К_ф + П – при відрядно - преміальній формі оплати.

З = Р*(К_ф- К_нд) + К_нд(Р+ Р_нд) – при відрядно прогресивній формі.

 

Рисунок 8.2. Схема алгоритму розрахунку заробітку

 

Циклом називається послідовність дій, що багаторазово повторяються, а обчислювальний процес, який містить цикл, має назву циклічного.

Керування повторенням циклу здійснюється за допомогою змінної, яка називається параметром циклу. Змінна циклу може змінюватися на деяку величину яка називається кроком циклу. Крок може бути позитивним або від’ємним. Циклприпиняється, якщо параметр циклу має значення, що лежить поза межами діапазону між початковим і кінцевим значенням. Розрізняють три види циклів: з передумовою, постумовою (рис.8.3) та параметром (рис.8.4).

Рисунок 8.3. Схема циклу з передумовою а), та схема циклу з постумовою б)

 

Цикл з параметромбудується на основі циклу з передумовою або постумовою (рис. 8.4). В даному алгоритмі можна використати графічне зображення шестигранника для циклічного процесу, в якому вказуються параметри циклу.

Рисунок 8.4. Схема циклу з параметром

 

Розглянемо приклад для схеми а) рис.8.3. Нехай потрібно визначити плановий показник підприємства за рік, якщо відомі планові показники за кожний місяць (рис.8.5).

Рисунок 8.5. Схема алгоритму визначення планових показників підприємства за рік

8.2. Основи програмування на мові Visual Basic for Application

 

8.2.1. Загальні відомості про мову програмування

Мова програмування Visual Basic (Basic - Beginners All purpose Symbolic Instruction Cod – універсальна символьна мова інструкцій для починаючих) є найбільш поширеною що використовуються на ПК. Мова програмування є інструментальним засобом для розробки додатків. Слово Visual означає візуаль­ний стиль програмування. Це означає, що спочатку створюється інтерфейс ко­ристувача, тобто проектується зовнішній вигляд робочого середовища а потім набирається програмний код (створюється програма) додатку. Мова Visual Basic розроблена в США фірмою Microsoft на базі простої мови Basic (1963 р.) а Visual Basic з’явився в 1991р. Visual Basic це сучасна могутня система програмування. Існують різні версії мови Visual Basic: Visual Basic 6.0, Visual Basic. Net (7.0.), VBA (Visual Basic for Application).

8.2.2. Інтегроване середовище розроблення додатків у системі VBA

 

VBA може завантажуватись з будь-якого додатку пакета Office (Word, Excel, Access та ін.) за допомогою комбінації клавіш Alt+F11 або команди меню Сервис ► Макрос► Редактор Visual Basic, в результаті з’явиться головне вікно програми (рис.8.6).

Безпосередня взаємодія розробника програм з інтегрованим середовищем розроблення проекту додатка здійснюється за допомогою засобів керування, розташованих у головному вікні проекту.

 

Рисунок 8.6. Головне вікно проекту VBA

Рядок заголовка. Рядок розміщується у верхній частині головного вікна проекту. В ньому відображається назва проекту і назва його екранної форми. Крім того, у правому куту рядка заголовка є три кнопки, що керують вікном екрана: згорнути, розгорнути, закрити.

Рядок меню. Він знаходиться під рядком заголовка і містить кілька пунктів, кожний з яких має власне спадне меню, що відкривається клацанням лівою клавішею миші на цьому пункті. Спадне меню має список команд, які використовується під час роботи VBA.

Меню File містить такі основні команди:

 

· Save - збереження документа форми проекту;

· Import File – для імпорту файлу;

· Export File – для експорту файлу;

· Remove UserForm – для вилучення форми;

· Print – друкування тексту поточного проекту;

· Close and Return to Microsoft Word – закрити та повернутись до роботи з документом відповідного додатку.

 

Меню Edit містить досить відомі команди редагування: Cut – вирізати; Copy - копіювати; Paste - Вставити; Find and Replace – знайти та замінити; Delete - вилучити; Undo - скасувати; Redo – повернути; Select All – виділити все. Це меню містить також деякі команди форматування коду програми.

Меню View містить такі основні команди: Code – вікно редактора коду; Object – вікно екранної форми; Project Explorer – вікно провідника проекту; Properties Window – вікно властивостей; Toolbars - вікно елементів керування та палів інструментів; Object Browser – перегляд об’єктів, методів, функцій. Команди меню View дають можливість відкрити вікна необхідні для створення проекту. Основні з них такі: вікно розташування форми; вікно екранної форми; вікно провідника проекту (опис структури проекту, що створюється); вікно властивостей; вікно елементів керування.

Меню Insert (Вставлення) використовується для додавання різних форм та елементів проекту: Procedure, UserForm, Module, Class Module, File.....

Меню Forma t – команди форматування проекту.

Меню Debug (налагодження) - містить команди для компіляції та перевірки програмного коду модуля.

Меню Run – для запуску підпрограм форми їх зупинки та переривання.

Меню Tools – дає змогу встановити додаткові програми: додаткові довідки, додаткові елементи контролю, опції проекту, ввести макрос та встановити електронний підпис.

Меню Add – Ins дає змогу додати деякі можливості до менеджера проекту.

Меню Windows дозволяє змінювати порядок розташування вікон у головному вікні: горизонтально, вертикально або каскадно.

Меню Help – одержання довідки.

Панель інструментів. Якщо вибрати команду Toolbars із меню View, то можна побачити список допустимих панелей інструментів, в якому для вибору потрібної панелі інструментів необхідно встановити позначку поруч із її ім’ям. За замовчуванням автоматично встановлюється стандартна панель інструментів (Standard). На стандартній панелі інструментів розташовані піктограми відомих команд редагування та додавання форм, крім того є піктограми старту проекту, переривання, скидання роботи програми, додавання провідника проекту властивостей вікон, перегляду об’єктів та панель елементів керування.

8.2.3. Вікна головного вікна проекту

Вікно елементів керування. Вікно елементів керування Toolbox забезпечує проектувальника набором інструментів, необхідних для розроблення інтерфейсу прикладної програми. Вони розміщуються на формі. Елементи керування – це візуалізований засіб для створення об’єктів на формі. Наприклад, на форму можна додати рисунки, написи, кнопки керування, списки, смуги прокручування, меню і геометричні фігури (рис 8.7). Розмістити на екранній формі об’єкт керування можна перетягнувши його з панелі інструментів на форму. Кожний елемент керування на формі можна форматувати змінюючи його розміри та положення як це робиться у програмах Windows. Розміщувати на формі можна скільки значків (зразків) об’єктів скільки потрібно для проекту. Кожний клас елементів керування має свій набір властивостей. Які визначають зовнішній вигляд та функціонування елемента керування і встановлюються у вікні властивостей.

Рисунок 8.7. Вікно елементів керування

 

Вікно властивостей. Це вікно дає змогу змінювати властивості елементів керування інтерфейсу користувача (рис.8.8).

 

Рисунок 8.8. Вікно властивостей

У рядку заголовка вікна властивостей указується ім’я форми, до якої належить елемент керування або елемента керування. Із списку полів (другий рядок), що знаходяться під рядком заголовка, треба вибрати необхідний елемент керування (якщо вони є на формі проекту). Третій рядок після назви вікна (Properties) має кнопки: Alphabetic, Categorized для встановлення різних режимів перегляду вікна.

У списку, розташованого нижче, перераховано властивості цього елемента (за алфавітом або за категоріями). Набір властивостей залежить від типу елемента керування. Список властивостей складається із двох стовпців: у лівому перераховано назви властивостей, а у правому – їхні значення. Редагування вибраної властивості здійснюються вручну. Значення властивостей для кожного об’єкта інтерфейсу користувача можуть встановлюватися у процесі розроблення проекту у вікні властивостей або змінюватися в ході виконання програм.

Загальні властивості елементів керування До загальних властивостей елементів керування можна віднести такі: Позиція (Left, Top, Height, Width), Колір(BackColor, ForeColor), Параметри шрифту(Font), Доступність і видимість елемента керування (Enable, Visible), Ім’я (Name), Зовнішній вигляд (Appearance) елементів керування. Вони мають відповідні параметри.Позиція– задає розташування елементі керування на екранній формі та визначається чотирма величинами: Left, Top, Height, Width. Ці значення за замовчуванням вимірюються в твіпах. Твіп - це екранно-незалежна одиниця, що дорівнює 1/20 розміру точки принтера. Позицію елемента можна встановлювати ручну на екранній формі переміщуючи об’єкт. Відлік у системі координат ведеться зверху вниз та зліва направо. Колір – ця властивість дає змогу керувати кольором елемента, змінюється за допомогою властивостей BackColor, ForeColor. Параметри шрифту – цей параметр встановлюється за допомогою властивості Font. Доступність і видимість елемента керування. Часто під час роботи з додатком потрібно зробити недоступними для користувача деякі елементи керування. Для цього використовуються дві властивості: Enable та Visible які мають значення True та False. Властивість Visible робить елемент керування невидимим а властивість Enable робить елемент недоступним (елемент має сірий колір). Ім’я - ця властивість відіграє особливу роль вона є ідентифікатором елемента керування. Якщо зроблена помилка при завданні цієї властивості то це може призвести до серйозних помилок. Для того щоб вказати заголовок елемента керування використовується властивість Caption. Зовнішній виглядвстановлюється за допомогою властивості Appearance (зовнішній вид) та її параметрів.

Основні елементи керування. Стандартна кількість елементів керування у VBA 15.

 

- Select – Object. Вибір об’єктів керування на формі.

- Label (напис). Елемент керування призначений для відображення тек­сту, який користувач не може змінити з клавіатури та його виводу. Написи найчастіше використовуються для того, щоб вміщувати заголовки у формі і по­значати текстові вікна для вказування користувачеві, що потрібно вводити в текстове вікно. Найважливіша властивість Caption (Заголовок) яка дає можливість привласнити даному елементу відповідний текст або виводити текстові дані при роботі програми. Для встановлення рамки для напису вико­ристовують властивість BorderStyle. Щоб текст повністю поміщався у рамці встановлюють властивість Autosize (True, False). Для переносу слів встановлю­ють властивість WordWrap та вказати параметр True.

- TextBox (текстове поле). Це основний елемент керування, призначе­ний для введення даних. Найважливіша властивість цього елементу це Text. Ця властивість містить текст, який відображається в текстовому полі. Це текст який відображається в рядку програмного коду де цей елемент використовується.

Властивість Multiline дає можливість вводити у поле кілька рядків тексту.

Властивість Scrollbars дає змогу вибрати смугу прокручування, яку матиме текстове поле.

- Command Button. Цей елемент використовується для ініціювання події. Головною подією для кнопки є Click (клацання лівою кнопкою миші). Основна властивість є Default що означає активність кнопки за замовчуванням, якщо властивість має значення True то натискання Enter автоматично генерується подія Click. Властивість Cancel забезпечує перехоплення клавіші Esc і виклик події Click для відповідної кнопки. Якщо потрібно встановити для кожної відповідної кнопки ініціювання Click то необхідно встановити для властивостей Default і Cancel значення False а для Enabled - True).

Елементи керування для вибору об’єктів. До таких елементів керу­вання належать:

 

· Checkbox (позначка);

· OptionButton (перемикач);

· Listbox (список);

· Combobox (поле зі списком).

· Toggle Button.

- елемент Checkbox (позначка) показує чи задіяний деякий параметр чи ні. Позначки не залежать одна від одної і користувач може встановити будь-яку їх кількість. Найважливішою подією для позначки є Click. Основна власти­вість для цього Value, яка може приймати значення True або False.

- елемент OptionButton (перемикач) надає користувачеві право ви­бору одного з багатьох параметрів. Найважливішою подією для позначки є Click. Основна властивість для цього Value, яка може приймати значення True або False.

- елемент Listbox (список) дає змогу користувачеві вибрати зі спи­ску один чи кілька елементів. У список можна додавати нові елементи або вилучати існуючі. Якщо всі елементи не можуть одночасно відобразитися у полі списку, то їх можна побачити за допомогою смуги прокрутки. Для VBA треба написати процедуру додавання списку: ListBo­x1.AddItem(“рядки які додаються до списку ”) командної кнопки, за допомогою якої і буде додаватися список. Властивість Multiselect дає можливість вибирати одночасно кілька елементів списку.

- елемент ComboBox (поле зі списком) дає можливість за допомогою елемента «список» вибрати із списку один елемент. Властивості як і у Listbox. Поля зі списком використовуються в тому разі, якщо не можна заздалегідь визначити значення, які потрібно включити до списк