Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

ПРАКТИЧНА РОБОТА 1





о розыске подозреваемого (обвиняемого)

 

_____________________________ «____» __________________ г.

(место составления)

 

Следователь (дознаватель) ___________________________________________________________

(наименование органа предварительного

__________________________________________________________________________________

следствия или дознания, классный чин или звание, фамилия, инициалы

__________________________________________________________________________________,

следователя (дознавателя)

рассмотрев материалы уголовного дела № _____________________________________________,

 

УСТАНОВИЛ:

 

__________________________________________________________________________________,

(излагаются сущность обвинения и основания объявления обвиняемого в розыск)

__________________________________________________________________________________,

 

на основании изложенного, руководствуясь ч. 1 и 2 ст. 210 УПК РФ,

 

ПОСТАНОВИЛ:

 

1. Объявить розыск подозреваем__ (обвиняем__) ________________________________________

(фамилия,

__________________________________________________________________________________,

имя, отчество, число, месяц, год и место рождения)

 

по уголовному делу № ____________.

 

2. Поручить _______________________________________________________________________

(какому органу)

розыск (и задержание) ______________________________________________________________

(фамилия, инициалы подозреваем__ (обвиняем__))

 

Следователь (дознаватель) ___________________

(подпись)

 

 

 

ПРАКТИЧНА РОБОТА 1

ВИЗНАЧЕННЯ САНІТАРНО-ЗАХИСНИХ ЗОН МІЖ ПІДПРИЄМСТВАМИ ТА ЖИТЛОВИМИ КВАРТАЛАМИ

Мета роботи: Освоєння методики визначення санітарно-захисних зон з урахуванням взаємного розміщення промислових будівель і житлових масивів.

 

1. Основні теоретичні положення

Санітарно-захисні зони відіграють особливу роль у зниженні впли­ву забруднення навколишнього середовища на людину з урахуванням взаємного розміщення промислових будівель і житлових масивів.

Санітарно-захисні зони (СЗЗ) – це ділянки землі навколо об’єктів господарської діяльності, що відокремлюють їх від житлових масивів з метою зменшення шкідливих впливів цих об’єктів на здоров’я людини.

Промисловий об’єкт повинен розташовуватися на рівному, дещо підвищеному місці, з добрим продуванням вітрами. Майданчик для житлової забудови не повинен розміщуватися вище промислового майданчика, оскільки в протилежному випадку зводиться нанівець перевага високих труб для вентиляційних викидів.

Взаємне розміщення підприємств і населених пунктів визначається середньою розою вітрів теплого періоду року. Викиди мають виноситися від житлових кварталів.

За умови видалення викидів через аераційні ліхтарі відстань між будівлями має бути не менше ніж 8-10м від їх висоти.

Санітарні норми проектування промислових підприємств " Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів" передбачають санітарно-захисні зони між підприємствами та їх житловими кварталами. Розміри зон вибирають залежно від потужності підприємства, технологічного процесу, характеру й кількості шкідливих речовин.

 

2. Методика визначення санітарно-захисних зон для підприємств згідно з класом шкідливих паро-газовиділень

 

Установлено п’ять санітарно-захисних зон для підприємств з технологічними процесами, які являються джерелами виробничих шкідливих забруднень залежно від потужності, умов здійснення тех­нологічного процесу, характеру і кількості шкідливих виділень в атмосферу, водойми, з джерелами інтенсивного шуму, вібрації, електромагнітних хвиль, радіочастот, з розрахунком передбачених заходів зі зменшення шкідливого впливу їх на довкілля.

Залежно від класифікації підприємств встановлюють наступні розміри санітарно-захисних зон для відповідного класу підприємства: клас І - 1000 м, II - 500 м, III - 300 м, IV - 100 м, V - 50 м.

За необхідності санітарно-захисна зона для підприємств і об’єктів може бути збільшена при техніко-економічному і гігієнічному обґрунтуванні, але не більше ніж ву 3 рази, наприклад:

а) залежно від ефективності передбачених або можливих для здійснення методів очищення викидів в атмосферу;

б) за відсутності способів очищення викидів;

в) за необхідності розміщення житлових будівель у зоні можливого забруднення атмосфери;

г) залежно від рози вітрів та інших непередбачених місцевих умов:

д) під час будівництва нових, ще не вивчених, шкідливих у санітарному відношенні виробництв.

Санітарно-захисну зону або її частину не можна розглядати, як резервну територію підприємства.

До І класу відносяться підприємства, що займаються випалюванням коксу, видобутком нафти та природного газу, кам’яного вугілля, хімічної, паперово-целюлозної, нафтопереробної, металургійної промисловості.

До II класу відносяться підприємства, що виробляють свинцеві акумулятори, видобувають горючі сланці та буре вугілля, цементні, гіпсові, вапнякові та азбестові заводи, виробництва кольорових металів, виробництва чорних ме­талів, теплові елек­тростанції.

До ІІІ класу відносяться підприємства з виробництва скловати, керамзиту, толю та руберойду, вугільних виробів для електропромисловості, різних лаків та оліфи, асфальтобетону, кабелю, фасонного чавунного литва, деревино - стружкових плит (ДСП) і ДВП., заводи залізобетонних виробів.

До IV класу відносяться: деревообробні заводи і комбінати, вироб­ництво будівельних матеріалів, виробництво фарфору і фаянсових виробів, виробництво кам’яної солі, підприємства металообробної промисловості, машинобудівні заводи, електропромисловість.

До V класу відносяться підприємства легкої промисловості, металообробної промисловості без ливарних цехів, друкарні, виробництва харчової промисловості. Відстань від джерела викидів до зовнішніх меж СЗЗ за напрямком румбів з урахуванням рози вітрів визначаються за формулою:

де L – розрахункова відстань від джерела викидів до межі СЗЗ, м; Lо- - нормативний розмір СЗЗ, м; Р - середньорічна повторюваність напрямку вітру румба, що розглядається, %; Ро - повторюваність вітру одного румба при круговій розі вітрів, %.

Межі СЗЗвздовж траси ліній електропередач (ЛЕП) у населеній місцевості наведені в таблиці 1. Значення наведені в дужках, як виняток для сільської місцевості.

Таблиця 1 – Межі СЗЗ вздовж траси ЛЕП

Напруга ЛЕП, кВ Відстань від проекції на землю крайніх фаз проводів, м Напруга ЛЕП, кВ Відстань від проекції на землю крайніх фаз проводів, м
  300(55)    
  250 (40)    
  150(30)    
  75 (20) До 20  

 

Контрольні питання для самоперевірки

1. Хто встановлює санітарно-захисні зони?

2. Що таке санітарно-захисна зона?

3. Скільки встановлено розмірів ССЗ?

4. Які бувають розміри санітарно-захисних зон, і чи можуть вони бути змінені?

5. Як повинен бути розміщений промисловий об’єкт щодо до житлової забудови?








Дата добавления: 2014-11-10; просмотров: 1317. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!




Вычисление основной дактилоскопической формулы Вычислением основной дактоформулы обычно занимается следователь. Для этого все десять пальцев разбиваются на пять пар...


Расчетные и графические задания Равновесный объем - это объем, определяемый равенством спроса и предложения...


Кардиналистский и ординалистский подходы Кардиналистский (количественный подход) к анализу полезности основан на представлении о возможности измерения различных благ в условных единицах полезности...


Обзор компонентов Multisim Компоненты – это основа любой схемы, это все элементы, из которых она состоит. Multisim оперирует с двумя категориями...

Принципы и методы управления в таможенных органах Под принципами управления понимаются идеи, правила, основные положения и нормы поведения, которыми руководствуются общие, частные и организационно-технологические принципы...

ПРОФЕССИОНАЛЬНОЕ САМОВОСПИТАНИЕ И САМООБРАЗОВАНИЕ ПЕДАГОГА Воспитывать сегодня подрастающее поколение на со­временном уровне требований общества нельзя без по­стоянного обновления и обогащения своего профессио­нального педагогического потенциала...

Эффективность управления. Общие понятия о сущности и критериях эффективности. Эффективность управления – это экономическая категория, отражающая вклад управленческой деятельности в конечный результат работы организации...

Ваготомия. Дренирующие операции Ваготомия – денервация зон желудка, секретирующих соляную кислоту, путем пересечения блуждающих нервов или их ветвей...

Билиодигестивные анастомозы Показания для наложения билиодигестивных анастомозов: 1. нарушения проходимости терминального отдела холедоха при доброкачественной патологии (стенозы и стриктуры холедоха) 2. опухоли большого дуоденального сосочка...

Сосудистый шов (ручной Карреля, механический шов). Операции при ранениях крупных сосудов 1912 г., Каррель – впервые предложил методику сосудистого шва. Сосудистый шов применяется для восстановления магистрального кровотока при лечении...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2026 год . (0.011 сек.) русская версия | украинская версия