Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Прогноз ожеледі та ожеледиці




Мета роботи: вивчити методи діагнозу і прогнозу ожеледі та ожеледиці; набути практичних навиків розпізнавання можливості виникнення цих небезпечних явищ.

 

Аварії, що відбуваються на сучасних лініях зв’язку та електропередач із-за ожеледно-паморозевих явищ, наносять колосальний збиток народному господарству країни. Тому вкрай необхідні правильна оцінка очікуваних ожеледних навантажень і своєчасний якісний прогноз цього небезпечного явища погоди. Ожеледно-паморозеві відкладення впливають на продуктивність сільського господарства. Під їх тяжкістю ламаються гілки, а іноді і стовбури дерев, а отже, знижується врожайність фруктових садів, виноградників. При відкладенні ожеледі потерпає відгінно-пасовищне тваринництво (особливо в гірських районах), так як трава, вкрита кіркою льоду, стає недоступною для тварин, що призводить до виснаження, а іноді і загибелі худоби.

В залежності від структури відкладеного атмосферного льоду розрізняють п’ять видів обледеніння: ожеледь, зернисту і кристалічну паморозь, почергове їх відкладення (суміш) і замерзлі відкладення мокрого снігу. Відкладення ожеледі на різних предметах утворюються при осіданні та замерзанні переохолоджених крапель води (тобто при наявності туману, мряки, дощу, коли температура повітря нижче нуля), замерзанні мокрого снігу, що осідає, сублімації водяної пари.

В результаті першого процесу виникає ожеледь або зерниста паморозь (більш щільний снігоподібний і крихкий осадок). При сублімації водяної пари і замерзанні дуже дрібних крапель формується кристалічна паморозь, що являє собою білий осад ажурної кристалічної будови. Ожеледь є найщільнішим видом відкладення атмосферного льоду (0,6…0,9 г∙см-3), а його маса на 1 м погонної довжини ожеледного станка коливається від декількох грам до 400…500 г. Найменша щільність у кристалічної паморозі – 0,01…0,08 г∙см-3.

На дорогах лід може утворюватись при морозі після відлиги або випадіння дощу на холодну поверхню. Це явище дещо відрізняється від обледеніння предметів, які знаходяться над землею. Його звичайно називають ожеледицею.

Стихійні (особливо небезпечні) гідрометеорологічні явища – сильна ожеледь (діаметр відкладень на проводах стандартного ожеледного станка 20 мм і більше) та складні відкладення (суміш) при діаметрі 35 мм і більше.

На основі тривалих спостережень отримано ряд кліматичних характеристик просторового і часового розподілу ожеледно-паморозевих явищ – їх повторюваності, тривалості та інтенсивності (розмірів відкладень на проводах), - а також виявлені метеорологічні і синоптичні умови, за яких вони виникають.

 

Особливості просторово-часового розподілу відкладень ожеледно-паморозевих явищ.Повторюваність ожеледі звичайно характеризується середнім числом днів (і випадків) по місяцях і за рік. Розподіл ожеледно-паморозевих явищ по території залежить від широти місця, характеру атмосферних процесів, форми (типу) рельєфу, експозиції схилів і висоти станції над рівнем моря.

Число днів з ожеледдю у більшості районів Східної Європи коливається від 1…3 до 12 днів у році. На підвищених місцях (райони Хібінських гір, Північного Кавказу, Донецького кряжу, Середньо-Руської височини та Українських Карпат) спостерігається збільшення її повторюваності до 40…50 днів у році. З підняттям у гори збільшується повторюваність та інтенсивність ожеледно-паморозевих явищ. Це відбувається по-різному в залежності від орієнтировки схилів по відношенню до вітрів, що несуть вологу, але до визначеної висоти. Так, на північних схилах Великого Кавказу, більш схильних до утворення ожеледі із-за впливу східних вітрів, що переважають на периферії Сибірського антициклону, повторюваність ожеледі зростає дуже швидко до висоти
700 м, де річне число днів з цим явищем досягає 50. Така повторюваність зберігається в зоні 700…1600 м, а потім число днів з обледенінням зменшується. Високогірна зона (3000…4500 м) характеризується малою повторюваністю ожеледі внаслідок великої сухості повітря і низьких температур (ст. Ельбрус – 0,1 доби). Значною повторюваністю ожеледі характеризуються вологі навітряні (частіше – це східні) схили і перевали, розміщені у вузьких ущелинах, де має місце конвергенція потоку, що несе ожеледь.

Бувають зими, коли у зв’язку з особливостями розвитку атмосферних процесів повторюваність ожеледі може помітно відрізнятися від середніх величин. Аналіз метеорологічних і синоптичних матеріалів показав, що в Україні зими з великою повторюваністю паморозі в той же час виявляються малоожеледними. Вони є, як правило, аномально холодними і над Східною Європою переважають процеси антициклогенезу при меридіональній і східній формах циркуляції по Г.Я. Вангейгейму. В малопаморозеві зими (більшою мірою теплі) ожеледь утворюється частіше. Вони характеризуються розвитком інтенсивної циклонічної діяльності над Атлантикою і Середземним морем (при цьому повторюваність меридіональної форми циркуляції різко зменшується і переважають зональна або східна форма циркуляції).

Тривалість періоду, на протязі якого може спостерігатися ожеледь, зменшується з півночі на південь Східної Європи. На Крайній Півночі перші його відкладення відмічаються у вересні, останні – у травні і навіть червні. На півдні ожеледь спостерігається звичайно з середини листопада до половини березня. Найчастіше утворення ожеледі відбувається у грудні та січні, коли відмічається і найбільша кількість його значних відкладень (діаметром більше 10 мм).

Добовий хід імовірності відкладень ожеледі також становить певний практичний інтерес. На Україні найчастіше утворюється ожеледь в період між 6…9 год (паморозь – 3…6), а найменше число випадків – вдень (від 12 до 15 год).

В розподілі ожеледно-паморозевих відкладень по території спостерігається велика нерівномірність, внаслідок чого на всіх картах виділяється значне число різноманітних осередків (або «плям») підвищеної і зниженої їх повторюваності. Чим більше розчленована місцевість, тим більша різноманітність у формах рельєфу і мікрорельєфу, а, отже, тим більше буде виявлятися на картах повторюваності і розмірів відкладень осередків (або плям), які відображують нерівномірний розподіл їх по території, що досліджується.

При вивченні тривалості ожеледних утворень розрізняють тривалість процесу наростання відкладення ожеледі і загальну тривалість його знаходження на дротах з початку появи до повного зникнення. Тривалість наростання відкладень ожеледі визначається збереженням умов, необхідних для його виникнення, - наявності рідких крапель води при від’ємній температурі повітря. Із зникненням одного з цих параметрів припиняється відкладення ожеледі.

Над Східною Європою тривалість наростання ожеледі на дротах звичайно (у 60% випадків) менше 6 год, але в окремих випадках вона може досягати 24 год і більше. На території України найчастіше наростання ожеледі та паморозі триває 1...12 год (близько 90% випадків). Загальна тривалість збереження ожеледно-паморозевих відкладень на дротах і предметах мінлива. У південній половині середня тривалість збереження ожеледі на дротах коливається від 0,6 до 1,6 доби і лише в окремих районах різко перетнутої місцевості вона може збільшуватися до двох і більше діб. У зв’язку з нестійким характером погоди на території України в холодний сезон, ожеледь і паморозь утримуються на предметах не більше 18 год (до 80 випадків). Проте у ряді районів їх відкладення можуть зберігатися протягом багатьох діб підряд (до 12…15 діб - Донецьк, Волноваха, Ай-Петрі та ін.). На Україні найбільша тривалість періоду утворення ожеледі за холодний сезон досягала 197 днів, а паморозі - 120 днів.

Тривалість періоду можливого утворення ожеледі перш за все залежить від загального розподілу температури повітря над даною територією і визначається настанням стійкого періоду від’ємних температур. Виявилося, що середні дати виникнення ожеледі і паморозі майже співпадають з датами переходу середньодобової температури повітря через 0 °С, а найбільш ранні і найпізніші дати їх утворення добре узгоджуються з середніми датами переходу середньодобової температури повітря через +5 °С. Ці дати є в кліматичних довідниках і по них (непрямим чином) можна судити про можливість періоду утворення ожеледі. Найтриваліші випадки збереження ожеледно-паморозевих відкладень спостерігалися, як правило, на підвищених місцях та їх навітряних схилах.

Відомо, що величина відкладень ожеледі і паморозі визначається комплексом причин: виглядом та інтенсивністю опадів (або розміром переохолоджених крапель та їх кількістю), швидкістю вітру, кутом між напрямом потоку і площиною предмету, а також тривалістю процесу наростання.

Абрамович К.Г. розглядала залежність величини ожеледних відкладень від швидкості вітру і виявила, що при зростанні швидкості від 2 до 12 м∙с-1 одночасно відбувається збільшення діаметру відкладення атмосферного льоду. При швидкості більше 12 м∙с-1 інтенсивність наростання зменшується (при таких швидкостях вітру краплі переохолодженого дощу не встигають замерзнути на дротах і несуться потоком повітря).

Як показали спостереження спеціальних ожеледних станцій (П’ятигорськ, Бугульма та ін.), із збільшенням висоти підвіски дротів з 2 до 12 м розмір відкладень ожеледі збільшується в 2…3 рази (це відбувається внаслідок збільшення густини туману і зростання швидкості вітру з висотою). Встановлено також, що при зростанні висоти розташування дроту від 2 до 25 мм маса (вага) відкладення льоду може збільшитися в 4…5 разів у порівнянні з його масою на висоті двох метрів. Обробка матеріалів спостережень показала, що над Східною Європою в більшості випадків (60…70%) величина ожеледних відкладень не перевищує
10…15 мм. Ожеледь розміром більше 20 мм відмічається у рівнинній місцевості порівняно рідко. Інтенсивніші її відкладення спостерігаються на відкритих підвищених місцях.

Тривалість та інтенсивність ожеледно-паморозевих відкладень в більшій мірі залежить від орографічних особливостей місцевості. Найбільш тривалі та інтенсивні ожеледні утворення спостерігалися на добре зволожених ділянках гір (Карпати, Кавказ та ін.). У горах розміри відкладень атмосферного льоду можуть іноді перевищувати 100…150 мм, а їх маса (вага) - декілька кілограм на 1 м погонної довжини дроту. У таких випадках створюються величезні навантаження на дроти ліній зв'язку і електропередач, інші споруди, а руйнування, заподіяні ожеледдю, носять катастрофічний характер.

Із збільшенням тривалості наростання ожеледі і паморозі діаметр їх відкладення зростає. Так, при тривалості наростання від 1 до 12 год діаметр ожеледі в 80% випадків не перевищував 10 мм, а при розмірах його відкладення в 25…50 мм - не менше доби.

На закінчення необхідно підкреслити роль характеру рельєфу і лісистості в розподілі ожеледно-паморозевих відкладень. Детальне вивчення особливостей рельєфу місцевості в районі розташування метеостанцій дозволило виявити на території України і Молдови сім різновидів або типів рельєфу, що істотно розрізняються за інтенсивністю утворення ожеледі. При виділенні рельєфів враховувалися: відносна висота станцій, ступінь їх захищеності по відношенню до переважаючих при ожеледі вітрів (потік, що несе ожеледь), а також крутизна і експозиція схилу, на якому знаходиться дана метеостанція. Залежно від його особливостей, вплив рельєфу на процес відкладення атмосферного льоду виявляється в неоднаковій мірі. Тому навіть на близько розташованих ділянках, відмінних за характером мезорельєфу, спостерігаються ожеледно-паморозеві відкладення різної повторюваності, тривалості та інтенсивності. Так, вододільні плато і височини, їх навітряні схили (VI і VII типи рельєфу) характеризуються середнім числом днів (випадків) з ожеледдю в 8…9 разів (а паморозь - в 4…6 разів) більшим, ніж місця, добре захищені височинами (I тип рельєфу) і приблизно в 2…3 рази більшим, ніж відкриті рівнинні місця (ІІІ тип рельєфу).

Залежно від умов рельєфу розподіл розмірів відкладень ожеледі істотно коливається. При переході від I до VII типу рельєфу повторюваність їх розмірів менше 10 мм зменшується на 15…20%, а імовірність утворення ожеледі більше 10 мм зростає в 3…4 рази. На вододільних плато, височинах та їх навітряних схилах (VI…VII типи рельєфу) відкладення ожеледі і паморозі більш інтенсивні - там їх максимальні розміри в 3…5 разів перевищують максимальні розміри на рівнинах і в улоговинних місцях.

Особливості рельєфу також позначаються на середніх датах і тривалості періоду, протягом якого можливе утворення ожеледі. Так, відкриті підвищені місця і навітряні їх схили характеризуються найбільш ранніми датами виникнення ожеледі і паморозі на початку холодного періоду і найпізнішими - в кінці його. Тому тут загальна тривалість періоду можливого утворення ожеледі в порівнянні з долинами виявляється найбільшою. Встановлено, що захищені від ожеледного потоку долини річок майже удвічі, а підвітряні схили височин на 20% знижують масу відкладень льоду в порівнянні з рівниною.

Порівняння карт повторюваності і максимальних розмірів ожеледно-паморозевих відкладень показує, що області значних їх розмірів в той же час є районами найбільшої частоти повторюваності обледеніння. Вони знаходяться, як правило, на відкритих для доступу ожеледного потоку підвищених місцях і їх навітряних схилах, що достатньо перевищують рівень прилеглих долин (VI…VII типи рельєфу).

Особливості рельєфу місцевості, вносячи істотну відмінність в розподіл комплексу метеорологічних величин, що сприяють утворенню ожеледі (режиму вітру, температури повітря, опадів, туманів і низької хмарності), обумовлюють нерівномірне відкладення атмосферного льоду по території. На опуклих формах рельєфу (височини, верхні частини схилів, вододільні плато) комплекс метеорологічних величин сприяє дієвому та інтенсивному процесу утворення ожеледі.

Оскільки при обмерзанні дротів руйнівна дія ожеледі визначається не лише величиною відкладення льоду і тривалістю його перебування на предметах, але і швидкістю вітру, що спостерігається при цьому, то найчастіше пошкодження повітряних ліній зв'язку і електропередач відбувається саме в таких умовах рельєфу.

Істотна відмінність у частоті і розмірах ожеледно-паморозевих відкладень, виявлена для типів рельєфу, показує, що при проектуванні споруд, а також при прогнозуванні можливості утворення ожеледі повинні враховуватися умови рельєфу місцевості.

Лісистість місцевості також робить помітний вплив на розподіл ожеледно-паморозевих відкладень. Зменшення швидкості вітру над лісовими масивами призводить до послаблення інтенсивності процесу утворення ожеледі. Тому число днів з ожеледдю в районах з малою лісистістю (менше 25%) виявляється у декілька разів більшим, ніж в сильно лісистих місцях. При зменшенні лісистості в 1,5…2 рази на території України середнє річне число днів з ожеледдю і памороззю збільшується на 2…4 дні, а максимальні розміри зростають на 5…10 мм. В лісистих районах у зв'язку з ослабленням вітру та інтенсивності турбулентного обміну величина відкладення ожеледі і суміші на дротах менше, ніж в слабо заліснених місцях. В результаті аналізу спостережень, проведених в районах рідкісних насаджень уздовж залізниць, встановлено, що на дротах ліній зв'язку, захищених лісовою смугою шириною в 5 і висотою 8…10 м, розмір і маса відкладення ожеледі зменшується в середньому на 20…25%.

Метеорологічні та синоптичні умови утворення ожеледі і паморозі.Прогноз ожеледно-паморозевих явищ перш за все базується на чіткому уявленні про особливості метеорологічних і синоптичних умов їх виникнення.

Метеорологічні умови, при яких відбувається виникнення ожеледі, різноманітні і багато в чому залежать від широти місця, фізико-географічних умов району і особливостей синоптичних процесів. Найчастіше відкладення ожеледі відбувається при мряці або її поєднанні з туманом (50% випадків), дещо рідше - при дощі з туманом, а також при переохолодженому (крижаному) дощі (у цих випадках ожеледь досягає значних розмірів). Найчастіше відкладення ожеледі спостерігається при температурі повітря біля землі від 0 до -6 °С і від 2 до -10 °С на рівні поверхні 850 гПа. Нижче -19 °С температура повітря при ожеледі не опускалася.

Багатьма дослідниками встановлено, що в переважній більшості випадків утворення ожеледі супроводжується інверсійним розподілом температури в граничному шарі тропосфери. Імовірність його відкладень також залежить від рівня кристалізації, який приблизно співпадає з положенням ізотерми -10 °С. Найбільш сприятливі умови створюються при її розташуванні на рівні 2…3 км.

Напрямок і швидкість вітру при виникненні ожеледі впливають на інтенсивність і ефективність його відкладень, тому прогнозу цих величин слід надавати більше уваги. Над Україною близько 70% випадків відкладень ожеледі спостерігається при східних і південно-східних вітрах. Утворення ожеледі звичайно відбувається при швидкості вітру від 2 до
8 м∙с-1 (70…80% випадків), при штилях і сильному (більше 12…15 м∙с-1) вітрі вона спостерігається рідко. Максимальна швидкість вітру при ожеледі на відкритих підвищених місцях може перевищувати 20…25 м∙с-1. Як правило, відкладення ожеледі відбувається при високій відносній вологості (близько 70% всіх випадків доводиться на відносну вологість в межах 94…100%). Сумарний дефіцит точки роси в шарі земля - 850 гПа складає 0...4 °С, а середня масова частка водяної пари в затримуючому шарі - 2,9...4,0‰.

Для найбільш ефективного використання результатів дослідження утворення ожеледі як в цілях прогнозу, так і для успішного гідрометеорологічного забезпечення господарства країни необхідно мати повне уявлення про те, наскільки відрізняються метеорологічні умови при виникненні небезпечного явища від звичного кліматичного режиму і як впливають на них особливості рельєфу місцевості. Наявність відносно низьких температур повітря, великої повторюваності туманів, мрячних опадів і підвищених швидкостей вітру сприяє збільшенню числа днів (числа випадків) з ожеледдю і памороззю, а також розмірів їх відкладень на підвищених відкритих місцях.

Залежно від синоптичних умов виникнення розрізняють фронтальні і внутрішньомасові ожеледі.

Фронтальна ожеледь звичайно утворюється в холодному повітрі перед фронтами за типом теплих. Найбільш значною вона буває перед теплими фронтами, що характеризуються великими контрастами температури не тільки в нижній тропосфері, але і біля поверхні землі, а також добре виявленими в полі хмарності і опадів. Фронтальна поверхня визначається в цих випадках досить чіткою інверсією, причому температура на верхній її межі найчастіше буває вищою за нуль, що допускає існування крапель більшого розміру. Тому опади перед таким фронтом в клині холодного повітря з від’ємними температурами спостерігаються у вигляді дощу або крижаного дощу. Ширина смуги (уздовж фронту), де утворюється ожеледь, складає близько 100…150 км. Теплі фронти, що обумовлюють ожеледі, майже завжди виразно виражені в нижньому двох-трьох кілометровому шарі, хмарність в їх зоні звичайно багатошарова з вертикальною потужністю від 500 до 3000 м. Такі фронтальні розділи частіше пов’язані з виходом на південь Східної Європи циклонів. На холодних фронтах ожеледь, як правило, утворюється при виникненні хвильових збурень, причому переважно в передній частині хвилі. Невеликі відкладення ожеледі виникають перед розмитими фронтами, коли продуктами конденсації є тумани, шарувата хмарність, мрячні або дуже слабкі дощі. Температура на верхній межі інверсії при таких фронтах, переважно буває нижчою за нуль, тому утворюється слабка ожеледь і лише в окремих випадках, коли фронти стають малорухомими, може спостерігатися помірна ожеледь. На Україні особливо небезпечні відкладення всіх видів атмосферного льоду найчастіше відбуваються в зоні теплих фронтів (близько 40…45% випадків), що переміщуються із заходу на південний захід.

Сильна паморозь частіше виникає на західній периферії стаціонарних антициклонів, а мокрий сніг і суміш - при проходженні фронтів оклюзії із заходу (60% випадків).

Внутрішньомасова ожеледь найчастіше утворюється в потоці теплого повітря над холодною підстильною поверхнею. Це відбувається у двох характерних випадках: у західному потоці повітря морського походження, що поступає на Східну Європу по південній периферії циклонів, що проходять по півночі; у південному потоці теплого повітря, що розповсюджується по західній периферії сибірського антициклону. В результаті охолодження повітря в ньому виникають туман, шарувата хмарність, мряка. На верхній межі інверсій, які в цих випадках також можуть спостерігатися, звичайно переважає температура нижча за нуль. Відкладення ожеледі при західних потоках, як правило, невеликі, а при південних потоках вони можуть бути помірними і значними. Внутрішньомасові ожеледі виникають також і внаслідок радіаційного охолодження, але вони носять одиничний характер, розміри їх відкладень незначні.

Синоптичні процеси, які викликають утворення ожеледі на території України, можна розділити на 4 основні групи, що включають 14 типів.

До першої групи процесів увійшли випадки, коли переміщення основних циклонів спочатку відбувається по північних морях Європи на схід (1-й тип), а потім вони можуть більш-менш різко змінювати напрямок свого руху на південно-східний або південний (2-й тип, так звані пірнаючі циклони). Надійною ознакою переміщення північних циклонів на південний схід є наявність висотного гребеня, що посилюється, над Норвезьким морем і Скандинавією.

Друга група процесів об'єднує випадки виникнення ожеледі при переміщенні циклонів по середніх широтах Європи. Вона розбита на 3 типи:

1-й тип - циклони з району Англії спочатку зміщуються на схід на Балтійське море, а потім повертають на північний схід;

2-й тип - циклони, що розвиваються в районі Англії, переміщуються із заходу на схід уздовж помірних широт на центральну і східну Європу;

3-й тип - характеризується порівняно швидким переміщенням циклонів на південний схід, через Прибалтику на Україну. Необхідною умовою для цього є наявність малорухомого високого і теплого антициклону над південними і центральними районами Західної Європи і його гребеня над Північним морем.

У третій групі процесів утворення ожеледі пов'язане з рухом південних циклонів. Тут виявлено 6 типів:

1-й тип - циклони виникають над Середземним морем або Балканами і потім переміщуються на схід, на Чорне море, де поволі заповнюються;

2-й тип - циклони з Середземного моря проходять через Балкани і Чорне море на Україну, а далі зміщуються до північного сходу - на Поволжя;

3-й тип - циклони зароджуються над Середземним морем, а потім через Балкани підіймаються на північ - північний схід, переміщуючись своєю центральною частиною через район середньої течії Дніпра;

4-й тип - циклони із заходу Середземного моря рухаються до північного сходу і проходять при цьому своєю центральною частиною (перевалюючи через Карпати) по західних районах України на Прибалтику;

5-й тип - циклони переміщуються з Угорської низовини на Україну і далі до сходу - північного сходу;

6-й тип - циклони переміщуються на Україну з районів Кавказу або сходу Чорного моря.

Четверту групу складають ожеледі, утворення яких пов’язане або з адвекцією теплого повітря по західній периферії обширного стаціонарного антициклону (1-й тип), або з антициклогенезом і подальшим розповсюдженням на Україну холодного повітря та антициклону з північно-східних чи північно-західних районів Східної Європи (2-й тип). До 3-го типу цієї групи віднесені випадки утворення невеликих внутрішньомасових ожеледей в центральних частинах малорухомих антициклонів і їх гребенів. До окремого підтипу виділені випадки відкладення ожеледі в зоні малорухомих фронтальних розділів, розташованих в баричних сідловинах над Україною.

Найбільшу повторюваність мають процеси 1…5-го типів третьої групи, що характеризуються виходом південних циклонів, а найбільшу тривалість - процеси 1-го типу четвертої групи, при яких ожеледь виникає внаслідок адвекції тепла по західній периферії антициклону. Вказані процеси викликають, як правило, значні відкладення ожеледі, охоплюючи більшу частину півдня України. Вони часто супроводжуються сильним вітром і викликають пошкодження ліній зв'язку і електропередач.

Синоптичні процеси при утворенні ожеледі в окремих фізико-географічних регіонах мають яскраво виражений локальний характер. Якщо в центрі і на півночі Східної Європи відкладення ожеледі пов’язані, в основному, з улоговинами циклонів, що рухаються із заходу по північних морях і середніх широтах Європи, то на півдні (Україна, Кавказ) найсильніші ожеледі спостерігаються при переміщенні південних циклонів із Середземного і Чорного морів.

Таким чином, при кожному типі синоптичних процесів прогноз ожеледі, в кінцевому рахунку, зводиться до прогнозу поєднання двох необхідних і достатніх для його виникнення величин – від’ємної температури повітря і виду опадів. Необхідно також враховувати інтенсивність адвекції тепла, розподіл температури повітря в залежності від висоти і особливостей рельєфу місцевості.

 

Прогноз імовірності утворення ожеледі та паморозі.В теперішній час у практичній роботі використовується декілька методів прогнозу ожеледі. Найбільше поширення отримали методи, розроблені
М.М. Волевахою (для України), Р.А. Ягудиним (для Західного Сибіру) та декілька інших методик.

Для прогнозу внутрішньомасової ожеледі за методом М.М. Волевахи, який характеризується певною простотою, слід знайти на синоптичних картах всі зони, де є сприятливі умови для її утворення: низькі (нижче
300 м) шаруваті хмари, що дають опади (у вигляді мряки і слабкого дощу), невеликі від’ємні температури повітря біля поверхні землі, а також зони теплих фронтів, які поділяють повітряні маси з від’ємною і додатною температурою.

Далі слід дати прогноз переміщення зони або ділянки фронту з ожеледдю. Прогноз для пункту (або ряду пунктів) уточнюють на основі кореляційного зв’язку між та імовірністю утворення ожеледі. В цьому випадку:

 

 

де - вихідні значення, адвективні і трансформаційні зміни відповідно.

Імовірність відкладення ожеледі визначають за допомогою графіка (рис. 6.5), додатково враховуючи наступні умови: при значенні , що дорівнює 130…132 гп.дам, ожеледь слід чекати, якщо на рівні 850 гПа прогностична температура буде ≥ 1 °С при від’ємній температурі біля поверхні землі; якщо < 128 гп.дам, то при проходженні фронту сильна ожеледь (діаметром більше 20 мм) не спостерігається.

 

 

Рис. 6.5 – Графік для прогнозу імовірності утворення ожеледі.

 

Прогноз паморозі зводиться до прогнозу туману і серпанку при від’ємних температурах повітря біля поверхні землі.

Прогноз фронтальної ожеледі за значеннями температури повітря біля земної поверхні (Т0) і на рівні 850 гПа (Т850), можна дати за прогностичним графіком (рис. 6.6).

 

 

Рис. 6.6 – Залежність формування фронтальної ожеледі від значень
Т0 і Т850.

Демаркаційна лінія на графіку обмежує зону можливого формування фронтальної ожеледі з хорошою забезпеченістю (97%).

Значення температури повітря біля земної поверхні і на рівні 850 гПа прогнозуються звичайними методами.

Ще один імовірнісний метод прогнозу ожеледі пов’язує можливість її утворення з температурою повітря і дефіцитом точки роси біля землі; криві лінії на рис. 6.7 поділяють всю площину на зони з різною імовірністю виникнення ожеледі.

 

 

Рис. 6.7 – Графік для визначення імовірності виникнення ожеледі.

 

В основі методу прогнозу ожеледі Р.А. Ягудина покладена залежність утворення ожеледі від температури повітря біля поверхні землі і на рівні АТ-850 гПа, а також висоти ізотерми -10 °С, тобто від рівня природної кристалізації.

Прогноз ожеледі повинен ґрунтуватися на аналізі, а потім на прогнозі факторів, які призводять до утворення ожеледі, в кожному конкретному випадку і районі. Для південного сходу Західного Сибіру пропонується така схема прогнозу:

1. За картою АТ-700 гПа за вихідний строк визначається траєкторія повітряних часток на момент, коли очікується проходження зони теплого фронту (оклюзії, хвильових збурень);

2. У початковій точці траєкторії, перенесеній на АТ-850 гПа, знімається температура Т850, а на аерологічній діаграмі знаходиться висота ізотерми -10 °С.

3. За допомогою розрахункових методів визначається температура Тз біля поверхні землі в пункті на період прогнозу.

4. За вихідними значеннями Т850 і Тз за допомогою прогностичного графіка (рис. 6.8а) встановлюється можливість утворення ожеледі. В прогнозі ожеледь вказується у тому випадку, якщо точка з вихідними координатами Т850 і Тз попадає в зону «ожеледь».

Передбачувана інтенсивність ожеледі оцінюється за графіком
(рис. 6.8б). При цьому використовується прогностична температура Тз біля поверхні землі і висота ізотерми -10 °С (Н-10). На графіку виділено три зони: помірна, слабка ожеледь, без ожеледі.

Якщо по одному із графіків прогнозується ожеледь, а по іншому – її відсутність, то в прогнозі вказується можливість виникнення слабкої ожеледі.

а) б)

 

Рис. 6.8 – Графіки для прогнозу ожеледі.

 

Для практичного обслуговування організацій, міністерств зв’язку та енергетики прогнозами про загрозу і характер очікуваних пошкоджень повітряних ліній зв’язку і електропередач за інформацією про діаметр і масу відкладень ожеледі використовується графічна залежність (рис. 6.9).

Забезпеченість окремих частин графіка – зі значним переважанням випадків з обривами проводів (верхня частина графіка), їх провисання (середня частина) і відсутністю пошкоджень (нижня частина) – достатньо висока: відповідно 94, 96 і 96%. Як видно на графіку, критерієм небезпечних відкладень ожеледі слід рахувати значення D ≥ 10 мм (без врахування товщини дроту) при Р ≥ 70…90 г/м.

Прогноз ожеледиці.Ожеледицею називається формування льодяної кірки на земній поверхні, яка становить велику небезпеку для багатьох галузей господарства. Щільна льодяна кірка на полях часто призводить до загибелі озимих посівів, а на пасовищах відгінного тваринництва – загибелі тварин. Відкладення льоду на залізничній колії і технічних засобах сигналізації та керування рухом може призвести до серйозних аварій. Обледеніння злітно-посадкових смуг на аеродромах затрудняє роботу авіації. Особлива увага приділяється відкладенню льоду на шосейних дорогах, що викликає значні труднощі при їх експлуатації: різко зростає число дорожніх пригод, зменшується продуктивність автомашин (приблизно у 2…2,5 рази), підвищується собівартість перевезень (на 25…30%).

 

Рис. 6.9 – Залежність пошкоджень ліній зв’язку і електропередач від діаметру (D) і ваги (Р) відкладень ожеледі (І) і поєднання ожеледі з зернистою памороззю (ІІ).

1, 4 – обриви проводів, поломка їх опор, дерев;

2, 5 – провисання проводів (вібрація, скручування);

3, 6 – пошкодження відсутні.

 

Для території України у відповідності з характером утворення ожеледиці на дорожньому покритті за генетичними ознаками доцільно виділити вісім різновидностей ожеледиці.

1. Ожеледь на ґрунті при від’ємній температурі повітря (Тп < 0 °С) і
ґрунту (Тґ < 0 °С) – на дорожньому покритті відбувається замерзання переохолоджених крапель дощу або мряки і утворюється суцільний шар щільного прозорого або матового льоду, склоподібної будови з гладкою поверхнею. За характером процесу утворення ожеледі цей вид ожеледиці не відрізняється від загальноприйнятого поняття ожеледі. Це найбільш небезпечний різновид ожеледиці.

2. Ожеледь на ґрунті при додатній температурі повітря (Тп > 0 °С) і від’ємній на ґрунті (Тґ < 0 °С) – замерзання крапель дощу або мряки відбувається на охолодженому дорожньому покритті за рахунок температурної інерції дороги з твердим покриттям (шар асфальту, бетонні плити, булижник тощо), яка обумовлює збереження від ємної температури на протязі визначеного періоду часу, особливо при відлизі після тривалих і сильних морозів. Утворюється суцільний шар прозорого, рідше матового льоду склоподібної будови з гладкою поверхнею, тобто це звичайний процес утворення ожеледі на земній поверхні та деяких дуже вихолоджених предметах.

3. Надґрунтовий лід місцями (Тп < 0 °С, Тґ < 0 °С) – шар щільного прозорого льоду склоподібної будови з гладкою поверхнею залягає не суцільним шаром, а у знижених місцях.

4. Заледенілий мокрий сніг (Тп < 0 °С, Тґ < 0 °С) – замерзання талої води в шарі снігу при похолоданні після сприятливих для танення снігу умов; іноді додаткове зволоження снігу, що тане, дощем або мрякою обумовлює велику товщину обледенілої частини. Формується каламутно-матова сніжно-льодяна кірка з нерівною поверхнею.

5. Зернистий наліт (Тп ≥ 0 °С, Тґ < 0 °С) – намерзання крапель густого туману на охолодженій підстильній поверхні на початку відлиги у вигляді білястої льодяної кірки з шорсткою поверхнею.

6. Зерниста паморозь (Тп ≤ 0 °С, Тґ < 0 °С) – намерзання крапель переохолодженого туману на охолодженій підстильній поверхні (густий туман при невеликому морозі з вітром). На дорожньому покритті утворюється крихка, пориста, матова кірка зернистої будови з шорсткою поверхнею.

7. Сніговий накат (Тп ≤ 0 °С, Тґ < 0 °С) – ущільнення автотранспортом вологого снігу, який щойно випав. На дорогах утворюється спресований шар снігу з нерівною поверхнею.

8. Сніг, що тане (Тп ≥ 0 °С, Тґ ≥ 0 °С) – підтавання снігу, що випав раніш, і його ущільнення автотранспортом.

В умовах України найбільш часто зустрічається перший різновид ожеледиці (61%), потім четвертий (19%), а повторюваність останніх
видів – 3…6%.

Збільшення числа випадків ожеледиці відмічається на підвищених формах рельєфу – в районах Карпат, Кримських гір, Волинської, Подільської і Придніпровської височин, а також ряд районів Причорноморської низовини (Асканія-Нова та інші).

Необхідною умовою формування ожеледиці (як і ожеледі) є наявність адвекції теплих і вологих мас повітря. Тому на Україні ожеледиця найбільш часто спостерігається при південних процесах або переміщенні улоговин з заходу.

Фронтальна ожеледиця звичайно формується поблизу теплих фронтів як перед ними, так і після їх проходження. В теплому секторі циклону найбільш часто утворюється ожеледиця у вигляді обледенілого мокрого снігу. Після проходження холодного фронту, в результаті різкого похолодання, також може з’явитися обледенілий мокрий і місцями надґрунтовий лід.

Внутрішньомасова ожеледиця формується в теплих секторах циклонів, на південно-західній і західній периферії антициклонів або їх великих гребенів, а також в передніх частинах улоговин або циклонів.

Прогноз ожеледиці та її основних різновидів зводиться до передбачення загального процесу утворення ожеледі – попереднього стану ділянки дороги, що цікавить нас. Графік для прогнозу ожеледиці, де в якості вихідних даних використовуються значення температури повітря і дефіцит точки роси біля поверхні землі, представлений на рис. 6.10.

 

 

Рис. 6.10 – Графік для прогнозу ожеледиці.

 

У зв’язку з переважанням в умовах України ожеледиці типу «ожеледь на ґрунті», при якому процес утворення ожеледі однаковий для відкладення атмосферного льоду на дротах повітряних ліній і на поверхні ґрунту, ожеледиця прогнозується одночасно з ожеледдю на дротах із додатковим врахуванням температури дорожнього покриття. Якщо очікується від’ємна температура на ґрунті, слід прогнозувати ожеледицю. При очікуваному випадінні переохолодженого дощу на «чисте» дорожнє покриття слід прогнозувати ожеледицю типу «ожеледь на ґрунті», а при наявності на дорозі шару снігу – «обледенілий мокрий сніг» (при від’ємній температурі ґрунту) або «сніг, що тане» (при невеликій додатній температурі).

При прогнозі ожеледиці і ступеню її небезпеки необхідно додатково враховувати наступне:

а) при випадінні дощу, переохолодженого або «теплого» (при
Тґ < 0 °С), формується гладка поверхня льодяної кірки у тих випадках, коли температура повітря знаходиться в інтервалі від +3 до -2 °С; при температурі повітря нижче -2 °С структура відкладень, навіть при дощі, змінюється в сторону переважання зернистої поверхні;

б) при випадінні мряки до температури повітря -1 °С переважають випадки з гладким льодом, при більш низьких температурах – зерниста або шорстка поверхня;

в) при наявності туману, переохолодженого або «теплого» (при
Тґ < 0 °С) спостерігається загальна тенденція збільшення ожеледиці з шорсткою поверхнею при зниженні температури повітря.

 

Контрольні запитання

1. Охарактеризувати особливості просторового розподілу відкладень ожеледі на території України (повторюваність, тривалість, розміри відкладень).

2. Яка роль рельєфу місцевості при цьому?

3. Опишіть особливості метеорологічних умов при виникненні ожеледі.

4. Назвіть типи синоптичних процесів при виникненні ожеледі на території України.

5. При яких типах синоптичних процесів відкладення ожеледі найбільш інтенсивні і тривалі?

6. Яка структура нижніх шарів тропосфери, що сприяє утворенню ожеледі?

7. В чому полягає суть методів прогнозу ожеледі М.М. Волевахи і Р.А.Ягудина? Дати порівняльну оцінку можливості її практичного застосування.

 

Завдання

Дати прогноз ожеледі для Одеси і ряду інших пунктів України (за вказівкою викладача).

 

Вихідні матеріали

1. Приземні карти погоди та баричної топографії за 00 СГЧ поточної доби (вихідний строк) та за попередню добу.

2. Кільцеві карти погоди.

3. Прогностичні приземні та висотні карти погоди.

Методичні вказівки щодо прогнозу фронтальної ожеледі

1. Визначити положення фронту і зону пов’язаних з ним облогових опадів;

2. Для вказаного району і періоду часу розрахувати прогностичне значення температури повітря біля земної поверхні (Т0) і на рівні
850 гПа (Т850).

Якщо при прогнозі погоди для пункту період випадіння фронтальних опадів очікується невеликим (не більше 2…3 год), то прогностичні значення Т0 і Т850 знаходяться приблизно для середини цього періоду. У випадку більш тривалого періоду очікуваних опадів розрахунок температури повинен проводиться не менше ніж для двох строків, наприклад, для початку і кінця періоду очікуваних опадів або для початку, середини і кінця цього періоду.

3. Розрахунок прогностичних значень Т0 і Т850 проводиться для багатьох точок в зоні очікуваних облогових опадів, якщо необхідно оцінити просторові межі смуги можливого утворення ожеледі.

4. За графіком (рис. 6.6) робиться висновок про прогноз ожеледі.

 

Методичні вказівки щодо прогнозу внутрішньомасової ожеледі

Для оцінки імовірності утворення ожеледі через 24 год за графіком (рис. 6.5) необхідно:

1. Дати прогноз адвективної і трансформаційної зміни . Адвективне значення визначається шляхом переносу поля ізогіпс по осередненій між рівнями 1000 і 850 гПа траєкторії. Для розрахунку трансформаційних змін спочатку визначається трансформаційна зміна температури біля поверхні землі (без добового ходу) і на ізобаричній поверхні 850 гПа (за графіком для розрахунку ΔТтр на ізобаричних поверхнях 850, 700 і 500 гПа в холодне півріччя).

2. По осередненому на вказаних вище рівнях значенню трансформаційної (за 24 год) зміни температури ΔТтр за формулою

 

 

розраховується трансформаційна зміна геопотенціалу .

3. Визначається очікуване через 24 год значення :

 

.

 

Звітні матеріали

1. Аналіз синоптичних умов виникнення ожеледі.

2. Текст прогнозу ожеледі по окремих пунктах (у робочому зошиті).

 







Дата добавления: 2014-11-10; просмотров: 908. Нарушение авторских прав


Рекомендуемые страницы:


Studopedia.info - Студопедия - 2014-2018 год . (0.031 сек.) русская версия | украинская версия