Одиниці вимірювання опадів. Стихійні метеорологічні явища, обумовлені опадами

В якості характеристик опадів використовуються звичайно два критерії: вид та інтенсивність. Вид опадів завжди визначається візуально, а одиницею вимірювання їх інтенсивності є величина шару опадів, що випадають за одиницю часу (як правило, за 1 год або добу). Величина шару опадів вимірюється в міліметрах. Іноді визначають кількість опадів, що випали при сильній зливі або при проходженні атмосферного фронту. Крім кількісної оцінки існує візуальна оцінка інтенсивності опадів, яка проводиться за погіршенням видимості в явищах (табл. 6.1).

Значень видимості із врахуванням інтенсивності явища, приведених в табл. 6.1, слід дотримуватись при консультації споживачів про фактичну і очікувану погоду.

Нижче наводяться небезпечні стихійні метеорологічні явища, які обумовлюють природні надзвичайні ситуації (НС):

- дуже сильний дощ, дуже сильні опади (дощ із снігом) – кількість опадів 50 мм і більше за 12 год і менше; в гірських, селевих, лавино- та зливонебезпечних районах – 30 мм і більше за 12 год і менше;

- сильні зливи – кількість опадів 30 мм і більше за 1 год і менше.

Випадіння сильних дощів характеризується великою плямистістю. У 63% випадків вони спостерігаються на території однієї області і у 27% - на території 2…4 областей. Сильні дощі мають яскраво виражений річний хід: найбільша їх повторюваність (біля 70%) припадає на червень-серпень. У гірських районах сильні дощі можуть викликати підйом ґрунтових вод і рівня води в ріках та водосховищах. Не слід забувати, що сильний дощ звичайно випадає при сильних грозах, які супроводжуються градом, шквалами та іноді смерчами.

Таблиця 6.1 – Значення видимості (м) при різній інтенсивності явищ погоди

Тривалі дощі – кількість опадів 100 мм і більше за 1…3 доби (за винятком зливових районів) – також спричиняють значні неприємності, тим більше, що вони охоплюють територію декількох областей одночасно.

Дуже сильні снігопади – кількість опадів 20 мм і більше за 12 год і менше віднесені до категорії СГЯ, однак такі снігопади можуть продовжуватися безперервно добу і більше. На території України вони спостерігаються в період з жовтня по квітень при середньодобовій температурі повітря 0…-4 °С, хоча у високогірній частині Українських Карпат та північно-східних областях це значення може знижуватися до
-15…-17 °С. Сильні снігопади випадають в окремих областях з різною повторюваністю: найчастіше (до 80%) утворюються в Українських Карпатах; трохи рідше (42%) - в Київській, Кіровоградській областях та
АР Крим. Насамперед, сильні снігопади пов’язані з виходом південних циклонів із Середземного моря чи Балканського півострова і переміщенням циклонів із заходу (особливо при проходженні холодного фронту з хвилястими збуреннями). Істотно рідше ці опади можуть формуватися в пірнаючих циклонах чи в штормовій перехідній зоні між антициклоном над Європейською частиною Росії і циклоном над Чорним морем. При сильних снігопадах утруднюється робота всіх видів транспорту, обриваються проводи ліній зв’язку і електропередач, пошкоджуються крони дерев. Цю ситуацію особливо створює сильне налипання мокрого снігу (діаметр налипання 35 мм і більше). У гірських районах сильні снігопади сприяють сходу снігових лавин, а пізні снігопади можуть викликати підйом ґрунтових вод і рівня води в ріках та водосховищах і призвести до затоплення (а, можливо, обмерзання прибережних зон).

Сильна ожеледь (діаметр відкладень на проводах стандартного ожеледного станка 20 мм і більше) та сильні складні відкладення (діаметр 35 мм і більше). Відкладення сильної ожеледі відбувається головним чином при адвекції теплого, вологого повітря, що зумовлено переміщенням циклонічних утворень з системою фронтів. Найбільша повторюваність ожеледі характерна Кримським горам, Донецькому кряжу, а також Волинській, Приазовській та Подільській височинам. Сильна ожеледь веде до аварійних ситуацій на всіх видах транспорту, пошкоджує лінії зв’язку та електропередач. Наприклад, на протязі дев’яти днів листопада 2000 р. сильна ожеледь спаралізувала життєдіяльність майже п’яти тисяч населених пунктів 12 областей України (від Хмельницької на півночі до Одеської на півдні). Діаметр відкладень на дротах був завтовшки 30 мм. Обледеніння призвело до обриву 20931 лінії електропередач, були розламані понад 307 тисяч залізобетонних опор ліній електропередач, стали непридатними для подальшої експлуатації 34020 т. дроту, вийшли з ладу 2029 сільських телефонних станцій; призупинено енергопостачання лікарень, шкіл, дитячих та пологових будинків, хлібопекарень. Тільки на Вінниччині були знеструмлені 70% населених пунктів і 82% залишилось без зв’язку; зруйновані майже 89 тис. опор ліній електропередач; в багатьох населених пунктах виникла проблема водо- та хлібопостачання; завдано збитків на суму понад 70 млн. грн. Держава зазнала від стихії збитків на суму понад 655 млн. грн.

Обледеніння наземних предметів та рослинності звичайно спостерігається у зоні холодного фронту при випадінні переохолодженого дощу або замерзанні мокрого снігу, який випав перед різким похолоданням. Зони обледеніння головним чином розміщуються вздовж ліній фронту, займають чималу площину і становлять велику небезпеку. Інколи обледеніння можливе при наявності слабкої, майже непомітної мряки, або при великій вологості і мінусовій температурі повітря (інтенсивне утворення льоду через конденсацію). Рельєф місцевості істотно впливає на обледеніння: з навітряного боку гірських хребтів або височин повітряні маси отримують додатковий імпульс до підйому, що посилює процес утворення хмар, які стають потужнішими, щільнішими, знижуються до поверхні землі, заслоняють верхівки гір і це викликає небезпеку обледеніння.

Селі – грязьові або грязьово-кам’яні потоки, що зненацька виникають в руслах гірських річок. Селеві процеси розвиваються в гірських частинах Карпат і Криму. Біля 30 міст, селищ та сільських населених пунктів АР Крим, Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської та Чернівецької областей піддані впливу селевих потоків. Всього в Карпатах виявлено 219 селевих басейнів. Найбільшою активністю характеризуються басейни річок Черемошу, Дністра, Тиси, Прута. Масовий схід селевих потоків призводить до руйнування та занесення селевими відкладами будівель, споруд, транспортних магістралей.

Снігові лавини – снігові обвали з крутих схилів гір. В лютому-березні та в період відлиг райони хребтів Горгани, Полонинський, Чорногори є лавинонебезпечними з обсягом снігових лавин до 300 тис. куб. м. Лавини викликають засипання снігом транспортних магістралей, руйнування будинків, ліній електропередач тощо.