Правопис та особливості використання числівників, займенників, прислівників, прийменників у професійному мовленні

СРС: Тема 6. Інформаційні документи

Nulla dies sine linea

(Пліній Старший)

І. Написаннячислівників:

1. У складних числівниках у кінці першої частини м’який знак не пишеться і вона не змінюється (на позначення сотень – змінюється): п’ятнадцять – п’ятнадцятьом, шістдесят – шістдесятьом, але: шістсот – шестисот.

2. Порядкові числівники на -тисячний, -мільйонний, -мільярдний, -сотий пишуться одним словом, і перша частина стоїть у Р. відм. (крім сто і дев’яносто): трьохсотий, шістдесятитисячний, десятимільйонний, трьохсотшістдесятимільярдний (але: стотисячний, дев’яностомільйонний).

3. Порядкові числівники, до складу яких входять слова з половиною, із чвертю й под., пишуться окремо: п’яти з половиною тисячний загін.

4. На початку складних слів (прикметників, іменників) числівники одно-, дво-, три-, чотири- закінчуються на голосний, якщо друга частина починається на приголосний: одноповерховий, триярусний, чотирикутник. Форми двох-, трьох-, чотирьох- вживаються лише перед частинами, що починаються з голосного: двохелементний, трьохактний (хоча трьохлінійка), чотирьохосьовий (але чотиривісний) та із числівниками сто, тисяча, мільйон: трьохтисячний і тритисячний, чотирьохмільйонний і чотиримільйонний.

5. Числівники п’ять, шість тощо (крім сто та дев’яносто) на початку складних слів мають форму Р. відм.: семиденний, шістдесятирічний (але: стодоларовий, дев’яностокілограмовий).

ІІ. Написаннязайменників:

1. Разом пишуться неозначені займенники, утворені від питальних за допомогою часток аби-, де-, -сь: абихто, деякий, щось.

2. Через дефіс пишуться неозначені займенники, утворені від питальних за допомогою часток казна-, хтозна-, бозна-, будь-, -небудь, невідь-: будь-який, бозна-хто, котрий-небудь, невідь-скільки, хтозна-що.

3. Пишуться разом заперечні частки, утворені від питальних за допомогою частки ні -: ніскільки, ніякому, нічий.

4. Якщо у неозначених та заперечних займенниках між часткою та займенником є прийменник, то всі частини пишуться окремо: абиким – аби з ким, до будь-кого – будь до кого.

ІІІ. Правописскладнихприйменників:

1. Разом пишуться складні прийменники, утворені сполученням двох чи декількох простих прийменників: окрім, заради, попід, поміж; складні прийменники, утворені сполученням одного чи декількох прийменників із будь-якою частиною мови: довкола, навкруги, напередодні, поперек, позаду, поруч.

2. Через дефіс пишуться складні прийменники з початковими з-, із-: з-під, з-понад, із-за, з-над.

3. Окремо пишуться прийменникові сполучення: у разі, що ж до, у зв’язку, у напрямі до, під час, відповідно до, згідно з, за рахунок, незалежно від тощо.

ІV. Правописсполучників:

1. Разом пишуться складні сполучники, які становлять тісне поєднання службових, а також повнозначних слів із частками або прийменниками: аби, адже, мовби, начебто, немов, немовби, немовбито, неначе, неначебто, нібито, оскільки, отже, причім тощо.

2. Окремо пишуться: сполучники з частками б, би, ж, же, якщо вони зберігають підсилювальне значення: коли б то, адже ж; складені сполучники: дарма що, для того щоб, замість того щоб, з тим щоб, з того часу як, тільки що, тимчасом як, через те що та ін.

3. Через дефіс пишуться сполучники з підсилювальними частками -бо, -но, -то: тільки-но, тому-то, тим-то, отож-бо.

V. Правописсловотворчихтамодальнихчасток:

1. Разом пишуться словотворчі частки у складі будь-яких частин мови, якщо у слові виступають префіксами, суфіксами або постфіксами: абищо, абиякий (але: аби тільки, аби на чому тощо ), аніскільки, аніяк, чимало, чимдуж, немовби, авжеж, отже, начебто, осьде ( але залежно від вимови: ось де), онде і он де.

2. Через дефіс пишуться частки, що входять до складу займенників і прислівників: будь-чий, який-небудь; а також частки от, то, таки, но, бо: вивчив-таки, зроби-но, як-от (але частка таки, коли стоїть перед словом, підсилюючи його, пишеться окремо: таки написав листа).

3. Окремо пишуться:

а) частки ж, же, то, (о)це, що мають значення підсилення для всього речення;

б) частка що: дарма що, поки що, тільки що, хіба що, чи що, що не день, що ж до, ледве що, що за, що то за;

в) частка то: коли б то, що то, чи то, що то за, якби ж то;

г) частка ж: але ж, то ж, або ж, адже ж, отже ж, якби ж то.

VI. Правопис прислівників

І. Разомпишуться складні прислівники, утворені сполученням прийменника з прислівником: віднині; сполученням прийменника з іменниковими формами, у тому числі дієслівного та прикметникового походження: безвісти, вщент; сполученням прийменника з прикметниковими формами: доземно, замолоду; сполученням прийменника із займенником: почім, утім (але: до чого, за що та ін. у ролі додатків); сполученням прийменника з числівником: вдвоє, вперше, натроє, вдвох, заодно, поодинці, спершу (але: по-перше, по-друге та ін.); сполученням кількох прийменників із будь-якою частиною мови: завбільшки, спідлоба, попідтинню та ін.; утворені з кількох основ (із прийменником чи без нього): мимохідь, нашвидкуруч, босоніж натщесерце, чимдуж та ін.; утворені сполученням часток аби-, ані-, де-, чи-, що-, як- із будь-якою частиною мови: абиде, деколи, чимало, якраз та ін. (але: аби тільки, поки що, чи що, як треба).

ІІ. Окремопишуться прислівникові сполучення, що складаються з прийменника (іноді з часткою) та іменника, у яких останній зберігає своє лексичне значення та граматичну форму: без сумніву, у вічі, у стократ, уві сні та ін.; що мають значення прислівників і складаються з двох іменників (числівників) та прийменників (або без них): з дня на день, честь честю, один одинцем та ін.; що мають значення прислівників і складаються з узгоджуваного прикметника (числівника, займенника) й іменника: другого дня, таким чином, тим часом (але: тимчасом як); утворені сполученням прийменника з повним прикметником ч. чи с. р.: в основному, в цілому; утворені сполученням прийменника по зі збірним числівником: по двоє; фразеологічні сполучення в ролі прислівників: ні світ ні зоря та ін.

ІІІ. Черездефіспишуться складні прислівники, утворені від прикметників і займенників за допомогою прийменника по та суфіксів -ому, (-к)и: по-українськи; а також по-латині; утворені від порядкових числівників за допомогою прийменника по: по-перше; неозначені складні прислівники з частками будь-, -небудь, казна-, -то, хтозна-: будь-коли; утворені з двох однакових, синонімічних або антонімічних прислівників: ледве-ледве, врешті-решт (але: одним одна, все одно, кінець кінцем, сама самотою).

IV. Черездвадефісипишуться складні прислівники, утворені повторенням часток або повторенням слова зі службовими компонентами всередині: будь-що-будь, віч-на-віч, всього-на-всього, де-не-де, коли-не-коли, пліч-о-пліч, хоч-не-хоч, як-не-як.

Практичні завдання:

 

Завдання 1. Складіть таблицю «Вживання відмінкових форм іменників, узгоджених з числівниками (кількісними, збірними, дробовими)». Доберіть власні приклади.

Завдання 2. Із поданих словосполучень випишіть правильні.

Половина працівників, одна друга працівників; троє фірм, троє установ, три фірми, три установи; шістдесятирічний громадянин, шестидесятирічний громадянин; майже сто фахівців, біля ста фахівців; три лікаря, три лікарі, троє лікарів; чотири верстата, чотири верстати; два крана, два крани.

Завдання 3. Запишіть займенники разом, окремо чи через дефіс. Поясніть правопис.

Що/небудь, ні/до/кого, казна/якому, ні/який, аби/кого, де/якого, скільки/небудь, будь/з/ким, аби/у/кого, ні/кому, кого/сь, хтозна/хто, будь/що, казна/який, бозна/на/якім, невідь/хто, казна/при/кому.

Завдання 4. З поданими прислівниками та співзвучними з ними словами складіть і запишіть речення. Поясніть правопис.

Нащо – на що, набагато – на багато, чимало – чи мало, утім – у тім, додому – до дому, убік – у бік, напам’ять – на пам’ять, нарешті – на решті, по-своєму – по своєму.

Завдання 5. Запишіть подані прислівники разом, окремо чи через дефіс. Поясніть правопис.

З/від/далік, звідки/небудь, тишком/нишком, коли/не/коли, до/в/кола, само/хіть, на/в/дивовижу, з/діда/прадіда, по/юнацьки, рік/у/рік, в/ні/чию, не/сьогодні/завтра, по/під/тинню, по/тихеньку, до/вподоби, в/три/дорога, на/сам/перед, по/латині, за/в/часу, на/в/присядки, на/жаль, без/кінця/краю, будь/що/будь, в/літку, на/решті, до/дому.

Завдання 6. Запишіть складні слова так, щоб першим компонентом був числівник, написаний літерами.

35-річний, 100-тисячний, 6-елементний, 90-тонний, 3-мільярдний, 22-метровий, 57-мільйонний, 156-кілограмовий.

Завдання 7. Запишіть слова українською мовою. Поясніть правопис.

Словно, чтобы, из-за того что, потому что, как только, хотя, ибо, что, как, какой, однако, несмотря на то что, вместо того чтобы, тем временем как.

Завдання 8. Запишіть слова разом, окремо чи через дефіс. Поясніть правопис часток.

Аби/то, що/тижня, коли/сь, ото/ж/то/й/є, де/з/чим, бозна/на/чім, казна/з/ким, де/б/то, адже/ж, хтозна/звідки, як/най/довше, все/ж/таки, де/інде, будь/як, що/б/там/не/було, поки/що, що/далі, чого/б/небудь, тільки/що, тільки/но, стань/бо, он/куди.

Завдання 9. Напишіть витяг з протоколу засідання факультативу, який Ви відвідуєте, про: а) затвердження тем наукових робіт; б) рекомендацію наукових робіт на конкурс. Текст витягу повинен містити реквізити:

1. Назва документа.

2. Номер документа, із якого робиться витяг.

3. Назва організації, установи, яка проводила засідання, нараду.

4. Дата проведення зборів, засідання.

5. Номер питання, що розглядалося, і його суть (як його сформульовано у протоколі).

6. Текст (винесена ухвала щодо питання, яке розглядалося).

7. Посада, прізвище, ініціали того, хто підписав оригінал (без його підпису).

8. Посада, підпис, ініціали та прізвище того, хто уклав витяг.

9. Дата укладання витягу.

Завдання 10. Напишіть звіт про виконану роботу: а) старости групи; б)відповідального за громадську роботу. Текст звіту повинен містити реквізити:

1. Назва документа.

2. Заголовок, який має такі дані: «про роботу старости групи»; «про роботу відповідального за громадську роботу»; термін звітності (за І семестр); статус, посада й місце (роботи) навчання укладача; прізвище, ініціали укладача.

3. Текст, який має такі частини: вступ (визначається обсяг завдань, які були поставлені перед конкретною особою за звітний період); основна частина (зміст, аналіз виконаної роботи, практики тощо); висновки (рекомендації, критичні зауваження щодо поліпшення форм або методів роботи, перспективи на майбутнє).

4. Додаток (якщо є): довідкові матеріали.

5. Підпис автора документа.

Тестові завдання:

1. Визначте рядок, у якому всі слова – числівники.

1.1. Обидва, семеро, вісімдесят шість, одна третя, потроїти.

1.2. Три, тринадцятий, трійка, тридцять вісім, одна ціла і сім десятих.

1.3. Сорок, двадцять третій, тридцятеро, вдвоє, півтораста.

1.4. Двоє, двадцятий, двадцятитисячний, нуль, півтора.

1.5. Сто сорок один, восьмисотий, троє, стодвадцятиметровий, трьохмільйонний.

 

2. Помилку в творенні числівникової форми допущено в рядку:

2.1. Чотирнадцятьом, на вісьмох, трьомстам, десятьох.

2.2. Вісьмома, шістдесяти, двомстам, дев’яноста.

2.3. Сімомастами, дев’яноста, шістнадцятьох, чотирма.

2.4. П’ятьмастами, вісімдесяти, шестисот, дев’ятьома.

2.5. Двома, одинадцяти, тринадцятьох, п’ятьмадесятьма.

3. З’ясуйте, у якому рядку всі прислівники написано правильно:

3.1. Віднині, аніяк, спідлоба, напередодні, до вподоби.

3.2. Без кінця-краю, уві сні, як-небудь, день-у-день, по семеро.

3.3. По-друге, де-не-де, пліч-о-пліч, повсякчас, натщесерце.

3.4. В цілому, часто-густо, по одинці, всмак, потихеньку.

3.5. Довкола, по-тихесеньку, врізнобіч, силоміць.

4. З’ясуйте, у якому рядку всі прислівники написано без помилок:

4.1. Попідтинню, сумліно, згуртовано, зрання.

4.2. Впевнено, шалено, натхнено, беззмінно.

4.3. Безвинно, попідвіконню, багряно, щодено.

4.4. Навмання, старанно, щохвилинно, законно.

4.5. Беззмістовно, несказанно, старанно, числено.

5. Визначте рядок, у якому всі займенники пишуться разом.

5.1. Аби/хто, ані/який, де/котрий, ні/скільки, де/що.

5.2. Будь/що, ані/чий, казна/хто, ні/який, аби/який.

5.3. Аби/котрий, де/який, ані/хто, будь/хто, хтозна/що.

5.4. Ні/хто, ні/який, хто/небудь, що/сь, будь/який.

5.5. Ні/у/кого, ні/що, де/хто, де/у/кого, ні/який.

6. Усі прислівники пишуться разом у рядку:

6.1. Куди/небудь, раз/у /раз, час/ від/ часу, на/вмисне.

6.2. Без/пуття, без/упину, без/смаку, босо/ніж.

6.3. Без/перестанку, в/решті, від/тепер, що/хвилини.

6.4. Що/дня, у/бік, хтозна/де, без/відома.

6.5. На/пам'ять, як/не/як, по/християнському, на/щастя.

7. Визначте рядок, у якому допущено помилку в правописі прийменників:

7.1. З-над, понад, попід, з-попід, поряд.

7.2. На випадок, незважаючи на, з метою, впродовж, з-під.

7.3. Посеред, з-посеред, завдяки, згідно з, з-поміж.

7.4. За для, всупереч, вздовж, опріч, щодо.

7.5. Обабіч, залежно від, поміж, упродовж.

8. Визначте рядок, у якому сполучники пишуться окремо:

8.1. Як/що, що/б, через/що, про/те, не/наче.

8.2. Як/тільки, не/мов/би, як/би, що/би, а/би.

8.3. Для/того/щоб, з/того/часу/як, незважаючи/на/те/що, в/міру/того/як, тому/що.

8.4. У/зв’язку/з/тим/що, ні/би, так/що, в/наслідок/того/що, а/бо.

8.5. З/тим/щоб, ніби/то, наче/б/то, при/тому, як/же.

9. Визначте рядок, у якому всі частки пишуться через дефіс:

9.1. Як/би, казна/де, аби/хто, немовби/то, коли/сь.

9.2. Поки/що, скинь/но, де/коли, будь/як, ні/хто.

9.3. Як/от, так/то, хтозна/коли, сядь/бо, взяв/таки.

9.4. Ну/й, зроби/ж, якби/то, отакий/то, таки/написав.

9.5. Що/най/кращий, не/долік, котрий/небудь, ні/на/що.

10. З’ясуйте, у якому рядку названо довідково-інформаційні документи:

10.1. Резюме, лист, наказ, розписка, заява.

10.2. Довідка, пояснювальна записка, протокол, звіт.

10.3. Автобіографія, розпорядження, наказ, оголошення.

10.4. Характеристика, доручення, акт, оголошення.

10.5. Запрошення, план, доповідна записка, розписка.

 

Термінологічний практикум:

 

Напряжённо-деформированное состояние – напружено-здеформований стан.

Обод (зубчатый, колёсный, разборный, разъёмный, съёмный, тормозной) – обід (вінець) (зубчастий, колісний, розбірний, рознімний, знімний, гальмівний).

Ячеистый – чарунковий (ніздрюватий, пористий, шпаринкуватий, поруватий).

Эстакада (арочная, балочная, бетоноводная, бетоноукладочная, бункерная, двухъярусная, для бетонирования, крановая, однопролетная, одноярусная, подкосная, подкрановая, рамная, транспортная) – естакада (аркова, балкова, бетоноводна, бетоноукладальна, бункерна, двох’ярусна, для бетонування, кранова, однопрогонова, одноярусна, підкосна, підкранова, рамна, транспортна).

 

Самостійне опрацювання:

 

1. З’ясуйте значення термінів ферма, тромп, трифорій; запишіть дефініції даних слів.

2. Складіть 7 речень, використовуючи слова та словосполучення (на вибір) із термінологічного практикуму.

3. З’ясуйте відмінності між словами «укрепляющий», «укрепляемый», «укрепляющийся» та їхніми відповідниками в українській мові.

Література:

 

1. Галузинська Л. І., Науменко Н. В., Колосюк В. О. Українська мова (за професійним спрямуванням): Навчальний посібник. / Л. І. Галузинська, Н. В. Науменко, В. О. Колосюк. – К.: Знання, 2008. – 430с.

2. Глущик С. В. Сучасні ділові папери / С. Глущик, О. Дияк, С. Шевчук. – К., 2005. – 400с.

3. Загнітко А. П. Українське ділове мовлення: Професійне і непрофесійне спілкування / А. Загнітко, І. Данилюк. – Донецьк: ТОВ ВКФ «БАО», 2006. – 480с.

4. Зубков М. Г. Сучасна українська ділова мова: Підручник / М. Г. Зубков – Харків: Вид-во «Торсінг», 2004. – 448с.

5. Зубков М. Г. Сучасний український правопис: Комплексний довідник / Зубков М. Г. – Харків: Східно-регіональний центр гуманітарно-освітніх ініціатив. – 2004. – 352с.

6. Кочан І. М., Токарська С. Культура рідної мови / І. Кочан, С.Токарська. – Львів: Світ, 1996. – 232с.

7. Пономарів О. Д. Культура слова: Мовностилістичні поради: Навчальний посібник / Пономарів О. Д. – К.: Либідь, 2008. – 240с.

8. Український правопис / АН України, Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні, Ін-т української мови. – 4-те вид., випр. і доп. – К.: Наукова думка, 1993. – 240с.

9. Шевчук С. В. Ділове мовлення: Модульний курс / Шевчук С. В. – К.: Вид-во Арій, 2007. – 448с.

10. Ющук І. П. Практикум з правопису української мови / І. Ющук. – К.: Освіта, 2000. – 254с.