Тематика курсового проектуКурсовий проект з деталей машин - це перша самостійна розрахунково-графічна робота студентів, при виконанні якої вони набувають навички практичного конструювання. Мета курсового проектування: 1. Розширити і поглибити теоретичні знання, одержані студентами при вивченні курсу „Деталі машин” та суміжних дисциплін. 2. Закріпити навички практичних розрахунків із використанням обчислювальної техніки: мікрокалькуляторів, персональних комп’ютерів, ЕОМ. 3. Розвити у студентів навички роботи із довідниковою літературою, державними та галузевими стандартами. 4. Розвити і закріпити у студентів навички графічних робіт з виконання конструкторської документації. 5. Розвити у студентів навички самостійної науково-дослідної роботи шляхом більш глибокої розробки окремих питань курсового проекту. Проекти виконуються в обсязі 3-х листів формату А1, розрахункової записки - 30-40 сторінок. Перший лист - загальний вигляд приводу; другий лист - складальне креслення редуктора, третій лист - складальне креслення барабана (А2) та загальний вид рами або плити (А2). Креслення та записка виконується згідно з вимогами відповідних стандартів.
7. Критерії оцінки знань студентів з курсу „Деталі машин” Оцінки „відмінно” заслуговує той студент, який проявив повні та систематичні знання з теоретичного питання, поставленому у екзаменаційному білеті. При цьому він повинен демонструвати не репродуктивну розумову діяльність, а творчій підхід до навчального матеріалу дисципліни, повинен показати вміння аналізувати основні положення теоретичного питання, обґрунтувати можливість його використання для практичних цілей у промисловому виробництві, давати оцінку перевагам та недолікам даних з’єднань, передач, механізмів, деталей машин та вузлів. При відповіді студент повинен проявити повне знання основної навчальної літератури і достатньо глибоке знайомство із матеріалами додаткової літератури, рекомендованою робочою програмою. При рішенні практичних задач з вибору конструктивних параметрів деталей машин, з’єднань, передач та ін., або із перевірки їх міцності та довговічності студент повинен самостійно вибирати раціональні методи розрахунку, використовувати необхідні рівняння та математичні залежності, будувати схеми розрахунків та моделі, приймати із довідникової літератури необхідні дані. Для одержання оцінки „відмінно” необхідно одержати не менше 45 балів за 50-ти бальною системою оцінки знань. Типові завдання: приводи конвеєрів разом із ведучим барабаном або зірочками і опорами, механічні лебідки, приводи металорізальних верстатів, транспортних і гірничих машин та інше. Оцінки " добре" заслуговує студент, який проявив достатньо повні та систематичні знання із теоретичного питання, поставленого у екзаменаційному білеті. Як і при відмінній оцінці знань, студент повинен продемонструвати творчий підхід до навчального матеріалу дисципліни, вміння аналізувати основні положення теоретичного матеріалу, обґрунтовувати можливість його використання для практичних цілей у промисловому виробництві, давати оцінку перевагам та недолікам даних з'єднань, передач, механізмів, деталей машин та вузлів. При рішенні практичних з вибору конструктивних параметрів деталей машин, з'єднань, передач тощо, або із перевірки їх міцності та довговічності, студент повинен самостійно вибрати правильні методи розрахунку, використовувати необхідні рівняння та математичні залежності, будувати схеми розрахунків та моделі, приймати із довідникової літератури необхідні параметри. Для одержання оцінки „добре” необхідно одержати не менше 35 балів за 50-ти бальною системою оцінки знань. Оцінки „задовільно” заслуговує студент, який виявив при опитуванні знання із основ теорії розрахунків конструктивних розмірів деталей машин або із визначення їх міцності та довговічності. Студент повинен могти обґрунтувати можливість використання своїх знань для практичних цілей у промисловому виробництві, давати задовільну оцінку перевагам та недолікам з’єднань, передач, механізмів, деталей та вузлів машин. Студент повинен представити правильне і повне рішення не менше одної практичної задачі з вибору конструктивних параметрів деталей машин або із перевірки їх міцності, а по другій задачі запропонувати правильний метод і хід рішення, побудувати правильні схеми розрахунків та моделі, прийняти із довідникової літератури необхідні дані. Для одержання оцінки „задовільно” необхідно одержати не менше 25 балів за 50-ти бальною системою оцінки знань.
Рекомендована література Основна література: 1. Рудь Ю.С. Основы конструирования машин. Кривий Ріг, КТУ, 1996. 2. Иванов М.Н. Детали машин. – М.: Высшая школа, 1991. – 383 с. 3. Павлище В.Т. Основи конструювання. – К.: Вища шк. 1993, - 556 с. 4. Решетов Д.Н. Детали машин. – М.: Машиностроение, 1989. – 496 с.
Додаткова література: 1. Анурьев В.И. Справочник конструктора-машиностроителя: В 3-х т. – М.: Машиностроение, 1979 – 1982. – Т.1. – 728 с.; Т.2. – 559 с.; Т.3. – 557 с. 2. Баласанян Р.А. Атлас деталей машин. – Харків: Основа, 1996. – 256 с. 3. Гаркунов Д.Н. Триботехника. – М.: Машиностроение, 1985. – 424 с. 4. Гузенко П.Г. Детали машин. – М.: Высшая школа, 1986. – 359 с. 5. Детали машин. Справочник. В 3-х т. / Под ред. Н.А. Ачеркана. - М., 1968 – 1969. - Т.1. – 440 с., Т.2.– 408 с.; Т.3. – 471 с. 6. Допуски и посадки: Справочник / Под ред. В.Д. Мягкова. - М., 1978. – 771 с. 7. Дунаев П.Ф., Леликов О.П. Детали машин. Курсовое проектирование. Учебное пособие. – 2-е изд., перераб. и дополн. – Высшая школа, 1990. – 399 с. 8. Заблонский К.И. Основы проектирования машин. – К.: Вища школа Головное издательство, 1981.-312 с. 9. Зубчатые передачи: Справочник / Под ред. Е.Г. Гинзбурга. – Л.: Машиностроение, 1989. – 416 с. 10. Иосилевич Г.Б. Детали машин. – М.: Машиностроение, 1988. – 368 с. 11. Киркач Н.Ф., Баласанян Р.А. Расчет и проектирование деталей машин. – Х.: Основа, 1991. – 276 с. 12. Кудрявцев В.Н. Детали машин. – Л.: Машиностроение, 1980. – 464 с. 13. Орлов П.И. Основи конструирования: Справочно -методическое пособие / Под ред. П.Н. Учаева. – М.: Машиностроение, 1988. – Т.1. – 560 с.; Т.2. – 544 с. 14. Подшипники качения: Справочник-католог / Под ред. В.Н. Нарышкина, Р.В. Корастошевского. – М.: Машиностроение, 1984. – 280 с. 15. Поляков В.С., Барбаш И.Д., Раховский О.А. Справочник по муфтам. – М.: Л.: Машиностроение, 1979. – 351 с. 16. Проников А.С. Надежность машин. М.: 1978. – 576 с. 17. Расчет на прочность деталей машин: Справочник /И.А. Биргер, Б.Ф. Шар, Г.Б. Иосилевич. – 4-е изд., перераб. и доп. – М.: Машиностроение, 1993. – 640 с. 18. Трение, изнашивание, смазка: Справочник. В 2-х кн. М.: 1978-1979. Кн. 1 – 400 с.; Кн. 2 – 369 с. 19. Цехнович Л.И., Петриченко И.П. Атлас конструкций редукторов. – К.: Вища школа, 1990. – 151 с. ЗМІСТ
Навчальне видання
Рудь Юрій Савелійович Гулівець Олександр Антонович Бурдо Юлій Йосипович ЛАБОРАТОРНИЙ ПРАКТИКУМ З ДЕТАЛЕЙ МАШИН
Редактор М.С.Куций Комп'ютерний набір та верстка:
|
