Теоретична частина. Державний податковий менеджмент можна визначити як процес управління податковою системою держави з метою реалізації податкової політики
Державний податковий менеджмент можна визначити як процес управління податковою системою держави з метою реалізації податкової політики. Процес управління податковою системою полягає в тому, що вповноважені органи, перш за все, обирають напрям функціонування та розвитку податкової системи, який виражається в податковій політиці. До уповноважених органів у сфері податкового менеджменту можна віднести: 1) органи, уповноважені ухвалювати нормативно-правові акти у сфері оподаткування: Верховна Рада України (закони), підзаконні акти — Верховна Рада України (постанови), Президент України (укази і розпорядження), Кабінет Міністрів України (постанови, порядок, розпорядження), органи місцевого самоврядування (положення та рішення), Національний банк України (постанови), міністерства і відомства, місцеві державні адміністрації (положення, накази, порядок тощо); 2) органи, які беруть участь у розробці нормативно-правових актів у сфері оподаткування: Президент, депутати Верховної Ради, Кабінет Міністрів України, Національний банк України, міністерства і відомства та ін. До складу цих органів необхідно також віднести допоміжних суб'єктів, які проводять дослідження у податковій сфері з метою внесення змін до норматив 3) органи, які надають роз'яснення у сфері податкового законодавства (податкові органи, митні органи, органи Пенсійного фонду України). Складовими державного податкового менеджменту є: 1. Податкове прогнозування і планування - це особливі еле-менти системи вироблення і прийняття рішень у сфері жит-тєдіяльності держави у процесі перерозподілу валового внут-рішнього продукту, які проявляються через визначення обсягу податкових надходжень, оцінку господарсько-відтворювальних операцій за звітний період, оцінку перспектив господарського розвитку, нормативне оформлення податкової роботи тощо. 2. Податкове регулювання - це сукупність заходів непрямого впливу держави на розвиток виробництва шляхом зміни норм вилучення у бюджет, у результаті чого змінюється рівень оподаткування. 3. Податковий контроль - це контроль за правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю надходження податків, зборів і обов’язкових платежів у бюджет і позабюджетні фонди від юридичних та фізичних осіб. Суб'єктами державного податкового менеджменту є держава в особі її вповноважених органів. Об'єктом державного податкового менеджменту є податкова система держави. Предметом державного податкового менеджменту є правове та організаційне забезпечення створення та функціонування податкової системи держави. Метою державного податкового менеджменту є забезпечення створення та функціонування оптимальної податкової системи. В Україні принципи оподаткування визначаються на законодавчому рівні у Податковому кодексі. До принципів побудови оптимальної податкової системи можна віднести: Принцип вигоди та адміністративної зручності - втрати в результаті сплати податків мають співвідноситися для платників податків з тими вигодами і суспільними благами, які вони отримують за рахунок фінансових і податкових надходжень. Принцип платоспроможності - тягар оподаткування має розподілятись відповідно до платоспроможності платника податків (розміру доходу, обсягу споживання, вартості майна тощо). Принцип визначальної бази - в основу побудови певної податкової системи має бути покладена соціально-економічна доктрина держави. Функції державного податкового менеджменту можна позначити як напрямки діяльності з управління податковою системою держави з метою забезпечення необхідних надходжень до бюджету держави й досягнення ефективного розвитку економіки держави. До функцій державного податкового менеджменту належить: - планування податкової системи; - організація податкової системи; - контроль податкової системи; - регулювання податкової системи; - стимулювання суб’єктів господарювання.
|