Основні поняття та категорії. Біхевіоризм — поведінка; психологічний напрям у політології та соціології, що орієнтує на вивчення проблеми політики й політичних відносин крізь призму
Біхевіоризм — поведінка; психологічний напрям у політології та соціології, що орієнтує на вивчення проблеми політики й політичних відносин крізь призму поведінки особи і груп як сукупності різноманітних реалій на вплив навколишнього середовища. Політика — галузь відносин між соціальними суб'єктами (класами, соціальними групами, політичними партіями, окремими особами, національними спільнотами, державами) щодо здійснення (використання, розподілу, завоювання) політичної влади. Політичний аналіз — аналітичний розгляд політичної діяльності і поведінки людей, політичних явищ і процесів на основі різних політичних теорій, концепцій і підходів. Політична діяльність — суттєва визначеність способу життя людини, здатність її вносити в дійсність зміни, опосередковані політичною свідомістю й соціальними інтересами політика. Саме тому в реальному житті політичну діяльність розглядають двояко: як «благородну справу» (Аристотель), як тонке й делікатне мистецтво управління суспільством і як вульгарну, брудну, принизливу справу, як «марні політичні ігри», «пустопорожні балачки», «реалізацію людьми їхнього непомірного честолюбства» тощо. Політологія (загальна, фундаментальна) — наука, об'єктом якої є політика та її взаємовідносини з людиною і суспільством, політична влада та закономірності її формування й розвитку. Нею рухає академічний інтерес пов'язаний з формуванням та приростом знання про політичну діяльність, описом, поясненням і розумінням процесів політичного розвитку, розробкою концептуального апарата політології, методології і методів політологічного дослідження. Політологія прикладна — сукупність теоретичних моделей, методологічних принципів, методів і процедур дослідження, а також політологічних технологій, конкретних програм і рекомендацій, орієнтованих на практичне застосування, досягнення реального політичного ефекту і завжди проблемно-орієнтована на «клієнта» (замовника-політика). Вона вирішує питання про те, як набуті знання можна використати в політичній діяльності. У такий спосіб прикладна політологія має чітко визначені межі свого дослідження і є фактичною базою для загальної політології. Питання для дискусії 1. У чому полягає суть професійного розподілу праці між політиками і політологами? 2. Проаналізуйте крайні тлумачення значення політичної діяльності в суспільстві. 3. У чому специфіка теоретичного і прикладного рівнів політологічного дослідження? 4. Як пов'язані методи прикладної політології з основними сферами її застосування?
|