Аналіз стану урбоекосистем

 

Урбоекосистеми необхідно розглядати з позицій комплексного, системного підходу, прагнучи врахувати всі прояви абіотичних, біотичних та соціально-економічних чинників, які змінюють природне середовище в містах.

Аналіз абіотичних і біотичних ресурсів проводиться з метою визначення об’ємів їх використання на розрахункову перспективу при будівництві міста і його розвитку.

Оцінку екологічного стану міст проводять за визначенням ступеня і характеру забруднення міського середовища – атмосферного повітря, поверхневих вод; зміни рівня та складу підземних вод, ґрунтів, стану флори і фауни.

Показник відношення площі території, на якій зареєстровано перевищення ГДК, до загальної площі міста виступатиме як характеристика трансформації компонентів навколишнього середовища.

Аналіз стану ґрунтового покриву передбачає з’ясування наявності умов для природного або штучного накопичення органічної речовини; здатності ґрунтів до локалізації токсикантів; проведення заходів з відновлення порушених земель і очищення ґрунтів для зниження їх пошкодження. Щодо ґрунтового покриву, то разом із розміром площ, на яких відмічено перевищення ГДК, враховують ділянки території, зайняті міською агломерацією, промисловими об’єктами.

Оцінка якості природних вод, тобто характеристика складу і властивостей води, яка визначає можливість її використання для різних цілей господарсько-питного, виробничого і технічного призначення. Тому нормування допустимих значень показників її складу і властивостей є елементом заходів з охорони природних вод.

Визначення деградації водних об’єктів здійснюють на основі встановлення фактичних концентрацій забруднюючих речовин та зіставлення цих значень з нормативними значеннями ГДК. Для підземних вод у разі перевищення ГДК забруднювачів аналізу піддають тільки ділянки глибиною 1, 2 м і більше.

Аналіз стану водних об’єктів міста передбачає оцінку рівня їх забруднення, визначення показників водоспоживання і водовідведення; наявності можливостей для розбавлення стічних вод; здатності фітопланктону і вищих рослин до поглинання і трансфомації токсикантів; введення в експлуатацію нових потужностей очисних споруд.

Стосовно визначення стану атмосферного повітря міста, то доцільно враховувати споживання кисню на технологічні цілі, як вилучення ресурсу, і додаткове навантаження на навколишнє середовище. Обчислюють здатність атмосфеи до очищення, розбавлення, винесення забруднювачів за рахунок метеорологічних і рельєфних умов; введення нових потужностей з очищення викидів стаціонарних і пересувних джерел; поглинання токсикантів зеленими насадженнями, вироблення ними кисню.

Одержані показники нададуть оцінку території міста з огляду на придатність сталого існування територіальної урбоекосистеми в умовах, що виникли під впливом техногенної діяльності.

Зіставлення поточної техногенної дії на компоненти навколишнього середовища з їх ступенем захисту виступають критерієм для вибору пріоритетних напрямів реструктуризації цієї діяльності, а також здійснення першочергових заходів з подолання кризової ситуації у навколишньому природному середовищі території міста.

Методика аналізу екологічного стану урбоекосистем, запропонована Г.С. Розенбергом (1991), заснована на аналізі інформації офіційної статистики. При цьому всі показники подаються у відносному вигляді – на одного жителя, що дозволяє нівелювати відмінності, пов’язані з категоіями міст. Крім того, кожен показник ранжується рівномірною п’ятибальною шкалою. Необхідність подання інформації в балах пов’язана як з труднощами достатньо точного вимірювання значень чинників і результатів їх дій, так і з вимогою визначення сукупного і синергетичного впливу на екосистему декількох чинників, виражених у різних одиницях вимірювання. Бали визначаються шляхом ранжування міст з того чи іншого чинника від мінімальних до максимальних значень і діленням всього діапазону значень на п’ять рівних градацій, де мінімальна градація – 1 бал, максимальна – 5 балів.

Комплексна оцінка екологічного стану міст враховує певні компоненти і параметри:

– сприяння клімату;

– стан атмосферного повітря в місті;

– показники транспортного навантаження;

– стан водних об’єктів;

– ступінь управління відходами;

– рекреаційне навантаження;

– сільськогосподарське навантаження.

Екологічне сприяння клімату визначається амплітудою абсолютної температури повітря, яка побічно впливає на тривалість опалювального сезону, під час якого відбувається інтенсивне забруднення атмосфери від спалювання палива. Факторами винесення забруднень виступають число днів року зі швидкістю вітру більше 15 м/с, а також максимальною швидкістю вітру, можливою один раз на п’ять років; фактором очищення – добовий максимум випадання опадів.

Оцінка стану повітряного басейну міста заснована на валових викидах в атмосферу стаціонарними і пересувними джерелами, а також на даних споживання тепло- і електроенергії, які додатково характеризують ступінь забруднення повітря.

Показники транспортного навантаження враховують:

– площу доріг на одного жителя, м;

– кількість незаасфальтованих доріг;

– кількість автомобілів на 1000 жителів: державних, приватних, особистого мототранспорту;

– витрату палива на одного жителя (л/рік): бензин, дизельне паливо; зріджений і стислий газ.

Визначення дії міст на водні об’єкти засновано на аналізі показників водоспоживання з поверхневих і підземних джерел на виробничі й комунально-побутові потреби та водовідведення, тобто скидання забруднених стічних вод, що доводиться на одного жителя міста.

Об’єми утворення побутових відходів і відходів промисловості, включаючи токсичні відходи, що потребують поховання, визначають ще один фактор забруднення міських територій.

У процессі вивчення рекреаційного навантаження викликають інтерес показники розподілу площі міської території, що припадає на одного жителя. Цікавим показником є співвідношення між площею міської території, зайнятої промисловими підприємствами, і площею рекреаційних об’єктів.

Характеристика сільськогосподарського навантаження в межах міських границь включає такі параметри: розміри посівних площ, валовий збір сільськогосподарських культур і щільність поголів’я худоби.

Аналізуючи стан урбоекосистем, варто розглядати всю сукупність екологічних норм і регламентів господарської діяльності, яка повинна гарантувати повну екологічну безпеку міських жителів та збереження високої якості природного середовища в регіонах перспективної забудови.