Характеристика організаційно-правових форм підприємницької діяльності

Важливою передумовою успішної підприємницької діяльності вважається вибір організаційно-правової форми її здійснення, який зазвичай обумовлюється низкою чинників (мірою відповідальності, системою оподаткування, потребою у фінансових коштах, можливістю зміни власника, управлінськими здібностями підприємця тощо).

Суб'єкти підприємництва можуть бути організовані у різних організаційно-правових формах. За Господарським кодексом України суб'єктами господарювання визнаються «учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна». Суб’єкти господарювання можуть виступати як:

1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;

2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці;

Суб'єкти господарювання мають право відкривати свої філії,
представництва, інші відокремлені підрозділи без створення
юридичної особи.

Основними видами юридичних осіб є: корпорації, некомерційні організації, органи державного управління.

Корпорації - це інституційні одиниці, що створені спеціально з метою ринкового виробництва товарів та послуг і є джерелами прибутку чи іншої фінансової вигоди для своїх власників.

Корпорації знаходяться у приватній власності акціонерів і пайовиків, відповідальність кожного з яких обмежена розміром капіталу, вкладеного в акції.

Некомерційна господарська діяльність (некомерційні організації (НКО)) - це самостійна систематична господарська діяльність, здійснювана суб'єктами господарювання, що спрямована на досягнення економічних, соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку.

Домашні господарства (домогосподарства) - сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об'єднують та витрачають кошти. Домогосподарство може складатися з однієї особи.

Відповідно до своїх функцій та структури економіки України інституційні одиниці - резиденти групуються в п'ять інституційних секторів економіки:

нефінансові корпорації (до державних нефінансових корпорацій відносяться корпорації та квазікорпорації, які є резидентами й контролюються органами державного управління; приватні нефінансові корпорації включають усі нефінансові корпорації та квазікорпорації-резиденти, які не контролюються органами державного управління чи інституційними одиницями - нерезидентами; до нефінансових корпорацій під іноземним контролем відносяться корпорації й квазікорпорації-резиденти, що контролюються інституційними одиницями - нерезидентами);

фінансові корпорації (фінансові корпорації (установи) включають всі корпорації, які спеціалізуються на фінансових послугах чи допоміжній фінансовій діяльності);

сектор загального державного управління;

домашні господарства;

некомерційні організації, що обслуговують домашні господарства; більшість з яких розподіляється на підсектори (НКОДГ визначаються як сукупність всіх НКО-резидентів за винятком НКО, які є ринковими виробниками, а також неринкових НКО, які контролюються та в основному фінансуються органами державного управління. Виділяються такі типи НКОДГ: політичні партії та інші громадські організації; благодійні організації і фонди; соціально-культурні підрозділи нефінансових і фінансових корпорацій).