Фінансова діяльність суб'єктів малого бізнесу в Україні та країнах ЄС

Малий бізнес - це самостійна, систематична господарська діяльність малих підприємств будь-якої форми власності та громадян-підприємців (фізичних осіб), яка проводиться на власний ризик з метою отримання прибутку.

Згідно господарського кодексу малими (незалежно від форми власності) визнаються підприємства, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік не перевищує п'ятдесяти осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за цей період не перевищує сімдесяти мільйонів гривень.

Великими підприємствами визнаються підприємства, в яких
середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік
перевищує двісті п'ятдесят осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за рік перевищує суму сто мільйонів гривень.

Усі інші підприємства визнаються середніми.

Перевагами приватних підприємств є:

максимально повне використання власником права на участь в управлінні підприємством (усі найважливіші питання діяльності підприємства приймаються власником особисто або призначеним ним директором);

спрощений порядок реалізації права на правонаступництво;

власник несе обмежену відповідальність за зобов'язаннями підприємства, тобто лише в межах вкладів у власний капітал (якщо інше не передбачено статутом);

оплата внесків може здійснюватися як у грошовій, так і майновій формі;

практично повністю відсутні так звані агентські ризики та витрати, зумовлені принципал-агент-конфліктом між окремими власниками та власниками і менеджментом.

До основних недоліків, які перешкоджають ефективній фінансовій діяльності приватного підприємства, можна віднести такі:

низький рівень мобільності прав власності на приватне підприємство (позбутися права власності на приватне підприємство можна у результаті його ліквідації або внаслідок продажу підприємства у повному обсязі іншій особі);

фактична неможливість залучення власного капіталу від інших, крім власника, інвесторів;

відсутність детального нормативного регулювання діяльності приватного підприємства, що створює умови для свавілля бюрократії.

Фінансування приватного підприємства здійснюється на основі внесків його власника, тезаврації прибутку, одержання комерційних чи банківських позичок. Враховуючи статус приватного підприємства, оптимальним з погляду мінімізації накладних витрат способом поповнення власного капіталу є реінвестування прибутку. На практиці типовою є ситуація, коли в приватних підприємств повністю відсутній статутний капітал, а величина власного капіталу (в результаті одержаних збитків) має від'ємне значення. У такому разі проблематичним є залучення кредитних ресурсів.

 

Питання та завдання для самоперевірки та контролю засвоєння знань

Питання для самоконтролю

1. Що розуміють під поняттям «суб'єкти господарювання»? Вкажіть їх види.

2. Охарактеризуйте фінансову діяльність державних підприємств.

3. Назвіть організаційно-правові форми господарювання.

4. Охарактеризуйте ринкові некомерційні організації.

5. Наведіть характеристику неринкових некомерційних структур.

6. Дайте характеристику нефінансовим корпораціям.

7. Охарактеризуйте некомерційні організації, що обслуговують домашні господарства.

8. Що таке фінансові корпорації?

9. Надайте характеристику фінансової діяльності товариств з обмеженою відповідальністю.

10. Охарактеризуйте фінансову діяльність командитних товариств.

11. Які особливості має фінансова діяльність повних товариств?

12. Назвіть характерні особливості фінансової діяльності товариств з додатковою відповідальністю.

13. Вкажіть на особливості фінансової діяльності промислово-фінансових груп.

14. Які особливості мають місце бути у діяльності рієлтерських організацій?