Частина 1

Оскільки на рекламній сторінці вкрай бажана присутність логотипа рекламованої компанії, розробку сторінки почнемо з його пошуку у видавничій базі логотипів. Оскільки остаточний розмір логотипа на майбутній сторінці поки невідомий, з декількох варіантів відразу ж оберемо векторний у форматі AI Adobe Іllustrator, у даному випадку зручний тим, що його можна як завгодно масштабувати без втрати якості. Саме цей формат прийнятний ще і завдяки «прозорості» зон, що не входять у власне зображення. Завантаживши файл у графічний фрейм QuarkXPress, ви побачите замість червоних букв логотипа сірий прямокутник з написом PostScrіpt Pіcture... Конвертувати файл у формат EPS в Іllustrator.

Друга дія при підготовці цієї сторінки до верстки — виготовлення підкладки. Річ у тому, що всі перераховані вище текстові блоки цілком зручно компонувати. За винятком списку технічних характеристик — тут зіштовхуємося з рядками різної довжини, необхідністю виділити частину рядка напівжирним або іншим дизайнерським методом.

Передбачаючи, що краї тексту будуть нерівними, потрібно помістити під весь матеріал яку-небудь підкладку, що, крім колірного ефекту, зорово «скріплювала» би усі компоненти.

Відкрийте PhotoShop і у відповідності з усіма правилами створення зображення для застосування в поліграфії, створіть «новий» файл величиною 215x297 мм (розмір сторінки до обрізки) і роздільністю 300 точок на дюйм у режимі RGB. Але ж враховуючи його обсяги в мегабайтах — 25, 5 (а в режимі CMYK буде і 34) зменшіть Роздільна здатність до 150 dpі — для підкладки в даному випадку прийнятно, а на друк піде учетверо швидше.

 

Рис. 1.1. Фактура підкладки (попередній (а) і остаточний (б) варіанти)

Заповніть фон файлу не дуже різким «шумом» (Fіlter => Noіse => Add Noіse) з параметром Amount = 116. До тла, що вийшло, застосуйте один із сучасних стандартних фільтрів: Fіlter => Artіstіc=> Colored Pensіl, тут виставіть параметри Pencіl Wіdth (на максимум), Stroke Pressure (8, щоб не занадто грубо) і Paper Brіghtness (9 — контрастніше. Контраст зменшимо потім).

Далі підкладіть внизу зображення ще один шар, залийте його білим кольором, а для першої фактури встановіть відсоток прозорості (33%). Працюючи інструментами Hue/ Saturatіon і Brіghtness/Contrast, виділіть з колірного шуму жовтий відтінок, домагаючись результату, представленого на (рис. 1.1 (б)). Зворотний тон має приємно контрастувати з червоними буквами логотипа. Під час роботи над фономм виникає ідея: оскільки в лабораторній роботі описуються чотири прилади, а один з видів логотипа компанії являє собою велику букву «Х», непогано б помістити її в центрі сторінки, заповнивши порожнечі між елементами букви (яких теж чотири) текстом і зображеннями. Для реалізації ідеї з документа, який найкраще підходить, відскануємо і перенесемо на підкладку новий варіант логотипа (рис. 1.2.).

Рис. 1.2. Новий варіант логотипа

Усі робочі заготовки із шарами збережені у форматі PSD, тому контраст можна відрегулювати пізніше. З підкладкою поки теж усе...

Частина 2.

Настав час переходити до роботи у Quark'у. Завантажте у програму макет сторінки з установленим форматом, полями, наборами абзацних стилів і т.п. Спочатку зручно положити на монтажний стіл усі майбутні компоненти сторінки — підкладку, логотип, текст, зображення. У PhotoShop виконайте «обтравку» усіх чотирьох зображень, а їх збереження з «обтравочним контуром» (Path). У QuarkXPress 4-й версії з такими обтравочними контурами можна працювати у форматі TІF — дуже зручно. Тепер наші зображення виглядають акуратно вирізаними і чітко відображуються на будь-якому фоні (рис. 1.3.). Роботу з компонування починайте з заголовка. Логотип за традицією ставте в правому верхньому куті, а ліворуч поміщайте текст «Продукти 2003 від компанії Xerox» (моделі принтерів компанії Xerox та рік випуску має відповідати року виконання лабораторної роботи), призначивши йому стиль, який використовується для заголовків у журналі.

 

Рис. 1.3. Один із принтерів з обтравочним контуром

Два слова Xerox, одне над одним, ріжуть око. Розбивши заголовок на два рядки (блоками) і виділяючи його ключові слова кеглем крупніше (рис. 1.4.а, б, в), ретельно підбирайте величину слів. Нижче в окремий фрейм вставте анотацію, застосувавши до неї стиль аналогічної назви. Синій колір букв, який застосовується для анотацій у нашому журналі, змініть на чорний — строкатість тут ні до чого. Тепер краще перейдіть до кінця сторінки. Зміст цього тактичного прийому — спочатку розставити по місцях блоки попростіше, а простір, що залишився, розподілити між компонентами, що вимагають більш детального доопрацювання. Текстовий фрейм «Наші партнери» легко розташувався внизу сторінки, текст вдало розподілився в три колонки, з огляду на внутрішню значеннєву структуру (перелік має йти тільки в такому порядку і в кожному стовпці буде розпочинатись з назви міста).

Рис. 1.4. Розташування ключових слів

Після оновлення наша сторінка набуває остаточного вигляду наведеного на рис. 1.5.

 

Рис. 1.5. Остаточний вигляд

Тепер йдемо від скупчення виробів у центрі, на фірмовій рекламі, навпаки — розміщуємо тільки три принтери, прагнучи зберегти симетрію в їх шаховому розташуванні. Після цього розташовуємо текст, що залишився, тільки двома способами (рис. 1.6.).

Рис. 1.6. Варіанти розташування тексту.

Тому після вичитування, виправивши помилки і зробивши доповнення, виправляємо і деякі помилки компонування. Останні штрихи: додайте освітлення (50%), підкладку під блок «Наші партнери» унизу сторінки, підкресліть назви міст, щоб виглядали чіткіше. А заключний акорд — прокреслення вгорі сторінки тонкою (0, 4 пункти) чорною лінією, що упирається в букву Х, — ставить загальний заголовок на місце.

Рис. 1.7. Оригінал-макет сторінки журналу.

Лабораторна робота виконана. Зрозуміло, на цій сторінці (рис. 1.7.) є ще поле для експериментів. Можна, наприклад, помістити на підкладку тіні (темніші або світліші) від зображень, попрацювати над рельєфністю нижнього блоку і т.ін..

Оформлення звіту.

На захист даної лабораторної роботи студент повинен надати в електронному варіанті виконану лабораторну роботу та захистити її в індивідуальному порядку.

Контрольні запитання.

1. Який дизайнерський підхід був використаний у створенні обкладинки журналу?

2. Які ви знаєте прості й складені кольори, їх використання в макеті?

3. Як відбувалось макетування сторінок у журналі?

4. Як автоматично пронумерувати сторінки журналу?

5. Як виконується розташування елементів макета «під обріз»?

6. Як відбувається вирівнювання й розподіл блоків?

7. Які ви знаєте способи обтікання текстом графічних елементів?

8. Як відбувається вставка й редагування таблиць?

 

16. Словник термінів

Авторський оригінал — повідомлення, підготоване автром для подання в ЗМІ, яке повинно відповідати певним нормам, зафіксованим, зокрема, у стандарті.

Анотація — коротка характеристика тематичного змісту видання (твору), його соціально-функціонального і читацького призначення, форми й інших особливостей.

Базова лінія тексту (Baseline) — умовна лінія, на якій розташовуються букви тексту. Аналог — лінії у зазвичайму шкільному зошиті.

Бібліографічні відомості — основні відомості про видання, що надають йому коротку характеристику й дозволяють відрізнити дане видання від усіх інших.

Бібліографічний покажчик — бібліографічний посібник зі складною структурою, розкритий рубрикацією й апаратом — передмовою, допоміжними покажчиками, змістом, списком скорочень і т.п..

Боковик — перша ліворуч графа таблиці, у якій розташовують підмет таблиці, або назви присудка таблиці.

Верстка — монтаж полос видання заданого розміру зі складених елементів: складальних рядків тексту, заголовків, формул, таблиць, ілюстрацій, репродукцій, прикрас, колонцифр, колонтитулів і т.п..

Висячий рядок — кінцевий рядок абзацу, що стоїть першим на полосі або в колонці, або початковий рядок абзацу, що стоїть останнім.

Вступна стаття — елемент апарату видання, стосовно самостійного твору, у якому широко тлумачиться творчість автора й твір, що публікується, щоб допомогти читачеві краще сприйняти його зміст і форму, розібратися в складностях, познайомитися з історією, видавничою й читацькою долею книги, її оцінками в різні епохи й т.п..

Виключка — розташування неповного набраного рядка по центру, від лівого або правого краю полоси, а також (при комп'ютерному наборі або верстці) — стискання або розтягування набраного рядка до формату набору за допомогою збільшення або зменшення міжслівних або міжбуквених пробілів.

Випускні дані — частина вихідних відомостей, у якій дається виробничо-технічна характеристика видання, дати його проходження у виробництві, назви й адреси видавництва й друкарні. Згідно із проектом нового українського стандарту, випускні дані повинні містити:

· формат паперу та частку аркуша;

· номер ліцензії на видавничу діяльність і дата її видачі;

· дата здачі в набір (при здачі в друкарню підписаного до друку оригінал-макета опускається);

· дата здачі до друку;

· формат видання;

· вид паперу;

· гарнітура шрифту основного тексту;

· основний спосіб друку;

· обсяг видання в друкованих аркушах;

· тираж;

· номер замовлення поліграфічного підприємства;

· назва (ім'я) і повна поштова адреса видавництва (видавця);

· назва й повна поштова адреса поліграфічного підприємства.

Вихідні дані — частина вихідних відомостей видання, що включає три їх основних (обов'язкових) елементи: 1) місце випуску видання; 2) ім'я видавця (назва видавництва); 3) рік випуску видання. Ці елементи приводяться в зазначеній послідовності й становлять зону вихідних даних бібліографічного опису. Їх потрібно розташовувати у нижній частині титульного аркуша.

Вихідні відомості — розташовані на самих примітних місцях видання (обкладинка, титульний аркуш, кінцева сторінка) тексти, що містять основні короткі відомості про видання, його коротку індивідуальну характеристику й індивідуальні шифри, що полегшують його обробку в книгарні й бібліотеці, а також читацький пошук.

Видання — розтиражований в якому-небудь числі ідентичних екземплярів одним з технічних способів твір писемності, ізомистецтва, музики, картографії, що призначено для передачі відомостей й (або) образів читачеві з метою впливу на нього, пройшло редакційно-видавничу підготовку й обробку, що враховує особливості обігу його в споживчому середовищі.

Видавничий оригінал — комплект оригіналів всіх частин видання (тексту, ілюстрацій, зовнішнього оформлення, дублікатів і т.п.), що пройшли вичитування й технічну розмітку й утримуючі всі вказівки для поліграфічного виконання видання — набору, репродукування, друкування, брошуровочно-перепльотних робіт як у самому оригіналі, так й у прикладеній до нього специфікації, макети художнього оформлення й верстки й т.п.

Гарнітура — комплект шрифтів одного рисунка у всіх розмірах і накресленнях.

Гасло — чітке, ясне й стисле формулювання ідеї, зручне для сприйняття й запам'ятовування.

Голівка — у таблиці верхня частина із заголовками боковика й граф на противагу хвосту (боковик і прографка таблиці).

Зверстані аркуші — сформовані в друковані аркуші полоси набору.

Зошит — складова частина блоку видання, отримана в результаті фальцювання друкованого аркуша.

Інтерліньяж — відстань між базовими лініями шрифту.

Кадрування — виділення частини зображення (кадру) при підготовці видавничого оригіналу. Використовується для приведення частини зображення до заданого формату, а також при комп'ютерній обробці окремих деталей зображення.

Кегль — це висота букви або знака із просвітом над ним і під ним.

Кернінг — величина зазора між парою символів. Регулювання кернінгу

(Kerning) здійснюється для шрифтів великого розміру. Вимірюється у долях М-пробілу.

Книга — неперіодичне текстове книжкове видання обсягом понад 48 сторінок, яке може містити повідомлення усіх видів.

Коректура — виправлення в коректурних і пробних відбитках помилок і несправностей, допущених виконавцями при наборі й репродукуванні оригіналів або не помічених автором і видавничими працівниками при підготовці оригіналів, а також відновлення матеріалів, що застаріли за час набору, і такого ж виправлення в самому наборі.

Накреслення — графічний різновид шрифту в межах однієї гарнітури, що відрізняється по щільності (ширині) вічка (нормальне, вузьке, широке), постановці (нахилу) вічка (пряме, курсивне, похиле) і насиченості (світле, напівжирне, жирне).

«Ліхтарик» — дрібна рубрика, що набирається на зовнішніх полях полос: на парній – ліворуч і на непарній – праворуч, у лінію з першим рядком першого абзацу того тексту, що «ліхтариком» озаглавлений; зазвичай виділяється шрифтом.

Логотип — оригінальний символ товару, організації/фірми.

Макет — набраний, зверстаний на комп'ютері й видрукуваний на лазерному принтері текстовий оригінал, що є точним прообразом майбутнього видання (по числу сторінок [полос], абзаців, малюнку шрифту).

Муар — небажаний візерунок, який створено неправильним вибором нахилу ліній растра.

Оригінал-макет кодований — записаний на будь-якому носієві текстовий видавничий оригінал-макет, тобто з командами для повноцінного набору й верстки (з розбивкою на полоси).

Плагін (від англ. plug-in) — незалежно компільований програмний модуль, що динамічно підключається до основної програми, призначений для розширення і/або використання її можливостей. Також може переводитися як «модуль». Плагини зазвичай виконуються у вигляді бібліотек, що розділяються.

Пробіл (Space) — символ, який не друкується і потрібен для розділення слів.

Існують такі види пробілів:

М-пробіл — дорівнює ширині великої букви М для даного кегля шрифта.

Шпація ( Кругла шпація) — дорівнює М-пробілу.

Напівкругла шпація — дорівнює половині круглої шпації.

Тонка шпація — дорівнює половині напівкруглої шпації або чверті круглої.

Растр — точкова структура зображення; точки можуть мати круглу, еліптичну й іншу форму.

Резензування — процес письмового розбору й оцінки пропонованого до видання твору для визначення доцільності його випуску, виявлення переваг і недоліків, визначення можливих шляхів удосконалення.

Резидентний шрифт — у лазерних принтерах шрифт, записаний до

пристрою.

Розворот — дві суміжні сторінки аркуша – парна й непарна.

Розрядка — збільшення міжбуквенного простору в слові. Застосовується переважно для значеннєвих виділень у тексті, а також у заголовках і підзаголовках.

Розстібна таблиця — таблиця, зверстана на двох суміжних полосах.

Редагування тексту — будь-яка зміна текстового матеріалу, таке як виправлення, додавання й видалення, або реорганізація структури.

Резюме — короткий виклад змісту твору, надрукований у його кінці, часто на іншій мові, ніж основний текст.

Ретуш — додаткова корекція зображення, що усуває його дефекти

Реферат — короткий виклад сутності якого-небудь питання, твору, зроблений в інформаційних цілях, наприклад, реферат наукової статті, опублікованої в іноземному журналі, і ін.

Ростиск — неправильний спускполос, що викликає порушення послідовності сторінок у зошиті.

Рубрика — заголовок частини, глави й т.п., що набирається шрифтом, відмінним від основного текстового шрифту.

Рубрикація — система взаємозалежних і супідрядних заголовків видання, що виражають взаємозв'язок і співпідпорядкованість очолюваних ними рубрик (підрозділів).

Спуск полос — розташування окремих полос перед друкуванням у такому порядку, щоб у з фальцьованому аркуші вийшло правильне чергування сторінок

Середник — пробіл між колонками у двох- або багатоколонковому наборі.

Суперобкладинка — паперова обгортка, що прикриває видавниче плетіння або обкладинку книги. Вона тримається на плетінні за допомогою широких країв, що загинаються, — клапанів. Основна мета суперобкладинки — збільшити термін збереження плетіння або обкладинки, але вона служить й елементом оформлення.

Схема — креслення, що передає, зазвичай за допомогою умовних позначок і без дотримання масштабу, основну ідею якого-небудь пристрою, машини й т.п., що відтворює взаємозв'язок їх головних елементів.

Тверда копія — виведені полоси (на папері або на плівці).

Текст — основна частина літературного твору без малюнків, креслень, підрядкових приміток і т.п.

Теплі кольори — відтінки червоного й жовтого.

Тиснення — зображення або напис, видавлені, наприклад, на видавничому плетінні.

Титульний аркуш — перша вихідна сторінка видання, на якій розташовується назва книги, ім'я автора й найменування видавця. Завжди права (непарна) сторінка.

Точка — 1) окремий елемент, з якого складається растрове зображення; 2) синонім поняття піксел або пляма: найменше зображення, що може бути відображено системою на екрані, на фотоматеріалі або на папері. Кількість точок на дюйм – dpi – стандартна одиниця виміру виділивності, виражений у точках або пікселах для фотоскладальних пристроїв четвертого покоління або лазерних принтерів. Чим вище Роздільна здатність (більше точок на дюйм), тим чіткіше отримане зображення.

Трекінг (Tracking) — відстань по горизонталі між сусідніми буквами тексту. Вимірюється у долях М‑ пропуску.

Укладач — особа, що склала книгу з творів одного або декількох авторів або зібрала з різних джерел й обробила для друку різні матеріали.

Формат набору — довжина складальної полоси.

Фальцювання — операція брошурувального процесу, що полягає в складанні видрукованих аркушів у зошит.

Фонт — комп'ютерний термін, відповіднийу поліграфічному терміну гарнітура шрифту.

Формат видання — розміри готового (обрізаного й зброшурованого) друкованого видання. Формат видання позначається в міліметрах (наприклад, 170 х 222 мм.).

Формат друкованого паперу — розміри (довжина й ширина) аркуша паперу або ширина рулону паперу. Позначаються в сантиметрах шляхом вказівки ширини й довжини аркуша паперу, з'єднаних знаком множення, або ширини рулону.

Форматування тексту — комп'ютерна видозміна тексту, що відповідає формуванню абзаців, рядків і полос, відповідно до необхідного формату полоси.