Прогнозування грошового потоку

 

 

Прогнозування грошового потоку грає важливу роль у забезпеченні нормальної діяльності підприємства.

Необхідність у цьому нерідко виникає при кредитуванні в банку, коли банк, бажаючи застрахуватися від неплатежів, бажає побачити, чи буде підприємство спроможним на конкретну дату погасити перед банком свої зобов'язання. Проте цим далеко не обмежуються усі важливі моменти, що ставлять перед фінансовим менеджером задачу прогнозування грошових потоків.

Оскільки більшість показників достатньо важко спрогнозувати з великою точністю, нерідко прогнозування грошового потоку зводиться до побудови бюджетів коштів у планованому періоді, з огляду на основні складового потоку: обсяг реалізації, частку виторгу за розрахунок готівкою, прогноз кредиторської заборгованості тощо. Прогноз здійснюється на певний період у розтині підперіодів: рік по кварталах, рік по місяцях, квартал по місяцях тощо.

У будь-якому випадку процедури методики прогнозування виконуються в такій послідовності:

- прогнозування грошових надходжень по підперіодам;

- прогнозування відтоку коштів по підперіодам;

- розрахунок чистого грошового потоку (надлишок/нестача) по підперіодам;

- визначення сукупної потреби в короткостроковому фінансуванні в розтині підперіодів.

Зміст першого етапу полягає в тому, щоби розрахувати обсяг можливих грошових надходжень. Певні складнощі у подібних розрахунках можуть виникнути в тому випадку, якщо підприємство застосовує методику визначення виручки від реалізації в міру відвантаження товарів. Основним джерелом надходження коштів є реалізація товарів, що підрозділяється на продаж товарів за розрахунок готівкою та у кредит. На практиці більшість підприємств відслідковує середній період часу, який потрібний покупцям для того, щоби оплатити рахунки. Виходячи з цього, можна розрахувати, яка частина виручки за реалізовану продукцію надійде в тому ж підперіоді, а яка в іншому. Далі за допомогою балансового методу ланцюговим засобом розраховують грошові надходження і зміну дебіторської заборгованості. Базове балансове рівняння має вид:

 

Д3_Н + ВР = ДЗ_К + ГН, (5.15)

 

де Д3_Н – дебіторська заборгованість за товари і послуги на початок підперіоду;

Д3_К – дебіторська заборгованість за товари і послуги на кінець підперіоду;

ВР – виручка від реалізації за підперіод;

ГН – грошові надходження в даному підперіоді.

Більш точний розрахунок припускає класифікацію дебіторської заборгованості по термінах її погашення шляхом накопичення статистики й аналізу фактичних даних про погашення дебіторської заборгованості за попередні періоди. Аналіз рекомендується робити по місяцях. Таким чином, можна встановити усереднену частку дебіторської заборгованості з терміном погашення відповідно до 30 днів, до 60 днів, до 90 днів тощо. При наявності інших істотних джерел надходження коштів (інша реалізація, позареалізаційні операції) їхня прогнозна оцінка виконується методом прямого розрахунку; отримана сума додається до суми грошових надходжень від реалізації за даний під період.

На другому етапі розраховується відтік коштів. Основним його складовим елементом є погашення кредиторської заборгованості. Вважається, що підприємство оплачує свої рахунки вчасно, хоча до деякої міри воно може відстрочити платіж. Процес затримки платежу називають «розтягуванням» кредиторської заборгованості; відстрочена кредиторська заборгованість у цьому випадку виступає в якості додаткового джерела короткострокового фінансування. У країнах із розвинутою ринковою економікою існують різноманітні системи оплати товарів, зокрема, розмір оплати диференціюється в залежності від періоду, протягом якого зроблений платіж. При використанні подібної системи відстрочена кредиторська заборгованість стає досить дорогим джерелом фінансування, оскільки втрачається частина наданої постачальником знижки. До інших напрямків використання коштів відносяться заробітна плата персоналу, адміністративні, інші постійні і перемінні витрати, а також капітальні вкладення, виплати податків, відсотків, дивідендів.

Третій етап є логічним продовженням двох попередніх, шляхом зіставлення прогнозованих грошових надходжень і виплат розраховується чистий грошовий потік

На четвертому етапі розраховується сукупна потреба в короткостроковому фінансуванні. Зміст етапу полягає у визначенні розміру короткострокової банківської позички по кожному підперіоду, необхідної для забезпечення прогнозованого грошового потоку. При розрахунку рекомендується брати до уваги бажаний мінімум коштів на поточному рахунку, що доцільно мати в якості страхового запасу, а також для можливих не прогнозованих заздалегідь вигідних інвестицій.