Опалення. Розрахунок трубопроводів однотрубних систем водяного опалення в основному виконують за методикою, застосованою при розрахунку трубопроводів двотрубних систем

 

Розрахунок трубопроводів однотрубних систем водяного опалення в основному виконують за методикою, застосованою при розрахунку трубопроводів двотрубних систем опалення. Відзнакою в однотрубних системах із замикаючими ділянками є коефіцієнт затікання, який представляє собою відношення маси води, що затікає в прилад, до загальної маси води, що проходить по стояку:

 

,

(9.15)

 

де – маса води, що надходить у прилад, кг/год.;

– маса води, що проходить по стояку, кг/год.

 

При розрахунку однотрубних систем опалення коефіцієнт затікання обчислюють по графіках або таблицях (додаток К).

Температура гарячої води, що надходить у прилади всіх поверхів, у двотрубних системах опалення майже однакова, а в однотрубних системах вона змінюється по поверхах у межах розрахункового перепаду теплоносія.

Для визначення розміру природного циркуляційного тиску в однотрубних системах і площі поверхні нагрівальних приладів необхідно знати температуру суміші води, що надходить у прилади , º С, і перепад температури .

Температура суміші визначається за формулою:

 

,

(9.16)

 

де – теплове навантаження стояка, Вт;

– теплове навантаження всіх нагрівальних приладів стояка, розташованого в системах із подачею води за схемою " зверху-вниз" вище розрахованих приладів, а в системах із подачею води за схемою " знизу-вгору" – нижче розрахованих приладів, Вт;

– температурний перепад теплоносія в стояку, º С.

 

Температурний перепад води в нагрівальних приладах у системах із замикаючими ділянками визначається за формулою:

 

,

(9.17)

 

де – коефіцієнт затікання води в нагрівальні прилади.

 

Розмір природного тиску, утворюваного охолодженням води в нагрівальних приладах однотрубних систем , Па, при верхньому розведенні гарячої магістралі з осьовими та зміщеними замикаючими ділянками визначається за такою формулою:

,

(9.18)

 

де і – вертикальні відстані від споду приладів одного поверху до споду приладів наступного поверху, м;

– вертикальна відстань від середини генератора тепла до споду приладу першого поверху, м;

, , – густина (об’ємна маса) води, що надходить у систему, суміші води на відповідній ділянці і охолодженої воді в системі, кг/м³.

 

Кожний однотрубний стояк багатоповерхової будівлі має багато невеликих ділянок труб, поворотів та арматури, що ускладнює визначення втрат тиску на тертя і місцеві опори. Тому при гідравлічному розрахунку однотрубний стояк розглядають як одну загальну розрахункову ділянку і всі втрати тиску оцінюються добутком сумарного коефіцієнта місцевого опору в міжрадіаторних вузлах на динамічний тиск стояка. Дані про сумарні коефіцієнти в місцевих опорах вузлів стояків із нагрівальними приладами подані в таблиці додатка Р.