Висновки. 1. Відродження (Ренесанс) – це перехідна епоха в європейській культурі XІV–XVI ст

1. Відродження (Ренесанс) – це перехідна епоха в європейській культурі XІV–XVI ст. від Середньовіччя до Нового часу, що обумовлена особливостями соціально-економічного і духовного розвитку, осереддям якого були міста. Культурним рухом епохи Відродження став гуманізм, що формувався на базі класичної античної спадщини. На відміну від релігійного світогляду, в центрі якого був Бог, у гуманістів провідне місце посідала вільна і гармонійно розвинута людина.

2. Як нова верства світської інтелігенції, що здобула широке громадське визнання, українські гуманісти, так само як і західноєвропейські, були носіями високої освіченості, національної самосвідомості, натхненниками ренесансного мистецтва. Вони зробили значний внесок у теорії природного права і суспільного договору, відстоювали ідею незалежності світської влади від церковної; приділяючи особливу увагу історії, гуманісти вважали її засобом виховання патріотичних почуттів, любові до вітчизни.

3. Український Ренесанс мав потужну базу – культурні традиції Київської Русі. На XІV–XV ст. приходився його ранній період, коли під впливом Візантії та Італії формувався світогляд, орієнтований на земне життя і потребу його пізнання та вдосконалення. Якщо центром раннього вітчизняного гуманізму був Київ, то в період зрілого Ренесансу XVI ст. провідну роль у вітчизняній культурі відігравав Львів. Гуманістичний рух того часу міцнів завдяки безпосереднім контактам із представниками Північного Відродження і Реформації.

4. Відродження принципово змінило становище художньої творчості та митця в суспільстві. Мистецтво сприяло єдності духовного життя епохи, воно стало справжнім рушієм процесу творення нового ідеалу. Ядро ренесансної художньої культури складали ідеї єдності краси і правди, природного і божественного, ідеалу і реальності, античності і християнства. У вітчизняному мистецтві XІV–XVI ст. стиль ренесанс передусім стверджувався в літературі і образотворчих мистецтвах, що найяскравіше відображали земну людину у Всесвіті.

Контрольні запитання

1. Чому культуру Відродження вважають перехідною та яке її історичне значення?

2. Як Ренесанс «відроджував» Античність? Чи можна відродити якусь культуру у нових історичних умовах?

3. Охарактеризуйте соціально-економічні передумови Відродження.

4. У чому особливості ренесансної картини світу?

5. Чому саме гуманізм вважають основою світогляду епохи Відродження? Які основні риси ренесансного гуманізму?

6. Які особливості раннього українського Відродження?

7. Який вплив Північного Відродження і Реформації на українську культуру XVI ст.?

8. Охарактеризуйте роль братств у вітчизняній культурі другої половини XVI ст.

9. Які основні тенденції української ренесансної художньої культури?

10 Що успадкувала сучасна українська культура від епохи Відродження?

Тести для самоконтролю

1. Термін Рінашименто (відродження в мистецтві) вперше використано: А) Франческо Петраркою; В) Джорджо Вазарі; С) Леонардо да Вінчі; D) Нікколо Макіавеллі.

2. Ренесанс – це перехідна епоха в європейській культурі: А) ІХ–ХІІІ ст.; В) XIV–XVI ст.; С) XVІІ–XVІІI ст.; D) кін. ХІХ – поч. ХХ ст.

3. Доба Відродження – це відродження традиції: A) архаїчної; B) давньосхідної; C) античної; D) середньовічної.

4. Ідеальна особистість Ренесансу: A) герой; B) природна людина; C) мислитель; D) універсал.

5. Ренесансний гуманізм формувався передусім на основі: А) фізико-космологічних знань; В) теології; С) класичної античної спадщини; D) астролого-медичних знань.

6. Етико-релігійна спрямованість північного гуманізму обумовлена: А) інтересом до середньовічної схоластики; В) династичними та громадянськими війнами; С) Великими географічними відкриттями; D) Реформацією; Е) розвитком книгодрукування.

7. Першим українським друкованим твором вважається: А) Листвиця; В) Златоструй; С) Шестокрил; D) Апостол.

8. Мистецтво використовувало функцію універсальної форми пізнання світу в культурі: А) Античності; В) Середньовіччя; С) Відродження; D) Просвітництва.

9. В українській художній культурі стиль ренесанс передусім стверджувався у: А) живописі; В) скульптурі; С) архітектурі; D) літературі.

10. Серед українських гуманістів епохи Відродження не було: А) Юрія Дрогобича; В) Станіслава Оріховського; С) Герасима Смотрицького; D) Пантелеймона Куліша; Е) Павла Русина.

11. «Русинським Демосфеном» та «сучасним Цицероном» у XVІ ст. називали: А) Герасима Смотрицького; В) Юрія Дрого-бича; С) Станіслава Оріховського; D) Івана Вишенського.

12. Видатний вчений-гуманіст XV ст., доктор астрономії, філософії та медицини, ректор Болонського університету: А) Микола Копернік; В) Джордано Бруно; С) Юрій Дрогобич; D) Галілео Галілей.

13. Центром гуманістичного руху в період раннього українського Відродження був: А) Київ; В) Львів; С) Острог; D) Луцьк; Е) Кременець.

14. «Тримовна» людина – знавець грецької, латинської та єврейської мов – це ідеал культури: А) Стародавнього Риму; В) західноєвропейського Середньовіччя; С) українського Ренесансу; D) Просвітництва.

15. Теорії природного права, суспільного договору, освіченої монархії в українській культурі XVI ст. розробляли: А) Станіслав Оріховський і Павло Русин; В) Іван Федоров і Петро Мстиславець; С) Петро Могила і Феофан Прокопович.

16. Принцип спільного блага (блага народу) був найважливішим в: А) античному гуманізмі; В) середньовічній схоластиці; С) ренесансному гуманізмі; D) просвітниць- кому раціоналізмі.

17. Вершиною української ренесансної полемічної літератури XVI ст. була творчість: А) Стефана Зизанія; В) Івана Вишенського; С) Петра Скарги; D) Григорія Сковороди.

18. Містерії, міраклі, мораліте, інтермедії у XVI ст. стали складовими вітчизняної: А) комедії; В) трагедії; С) трагікомедії; D) шкільної драми.

19. У вертепній драмі доби Ренесансу виступали: А) професійні актори; В) мандрівні дяки; С) ляльки (маріонетки); D) учні і студенти.

20. Зразком для вітчизняних архітекторів епохи Відродження був: А) давньогрецький Парфенон; В) давньоримський Пантеон; С) храм св. Софії в Константинополі; D) собор Паризької Богоматері (Нотр-Дам де Парі).