Оформлення курсового проекту

 

Пояснювальна записка повинна бути оформлена відповідно до вимог ДСТУ 3008-95 «Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення» і написана темним чорнилом або пастою виразним почерком з одного боку аркушів паперу формату А4 (297х210 мм).

Титульний аркуш оформляють відповідно до додатку 1. Надписи на ньому виконують креслярським шрифтом 6.

Для першого та наступних аркушів пояснювальної записки передбачено використання основного напису.

Графічна частина курсового проекту повинна містити:

а) на першому аркуші (формат А 1) загальний вигляд апарата в розрізі;

б) на другому аркуші (формат А І, поділений на 2 частини), залежно від виду апарата, виконується:

1) креслення деталей або вузлів апарата;

2) кінематична схема;

3) гідравлічна схема;

4) електрична схема.

Специфікації, які складаються на кожну збірну одиницю, виконуються на окремих аркушах А 4 і подаються в кінці пояснювальної записки проекту.

1.5. Оформлення графічної частини

 

Виконуючи графічну частину проекту, необхідно користуватися основними положеннями і правилами ЄСКД.

Креслення повинні бути виконані грамотно, чітко і акуратно олівцем. Студент повинен правильно вибрати масштаб.

Деякі допустимі масштаби зображень:

зменшення - 1:2; 1:2,5; 1:4; 1:5; 1:10;

збільшення - 2:1; 2,5:1; 4:1; 5:1; 10:1.

Розміри на кресленні ставити габаритні, встановлені та розрахункові.

Основний напис розміщувати у правому нижньому куті креслення за ГОСТ 2104-68. На аркушах формату А 4 основні написи розміщувати уздовж короткого боку аркуша.

Приклад оформлення основного напису наведено в дод. 2-4.

Завдання для курсового проектування

2.1. Проектування машин і механізмів для чищення овочів

 

При проектуванні машини слід вивчити існуючі конструкції машин вітчизняних і закордонних виробництв, при цьому звертаючи.увагу на:

- компоновку машин, тобто взаємне розташування в корпусі робочої камери, двигуна, передавального механізму;

- форму робочої камери, співвідношення її розмірів, конструк­цію і матеріал робочих органів, кількість скребків для видалення очисток;

- конструкцію вузла ущільнення робочого валу, що запобігає попаданню води в машинне відділення;

- конструкцію завантажувальних і розвантажувальних пристроїв:

- пристрій відводу очисток з робочої камери;

- пристрій автоматичного керування і блокування машин.

Розглядаючи перераховані питання, необхідно вибрати най­більш вдале конструкторське рішення, при необхідності його доопра­цювати після чого прийняти конструкцію машини для проекту.

Після відбору конструктивних рішень необхідно проаналізувати техніко-економічні показники, звернувши в першу чергу увагу на машини, які мають найбільш високі показники (мінімальну металоємність, питомі витрати води, енергоємність, відсоток відходів, максимальну продуктивність і якість чищення).

Проектуючи машину для очистки овочів, необхідно визначити основні розміри робочої камери і робочого органу; оптимальну швидкість обертання робочого органу; знайти потрібну потужність двигуна приводу і вибрати його з серії 4А (дод. 6). Вихідні дані для розрахунків взяти з табл. 1.

 

Таблиця 1

Вихідні дані для розрахунків

 

№ варіанту
Продуктивність, кг/год
Вид робочого органу	диско-вий	диско-вий	кону-сний	кону-сний	кону-сний

 

Об`єм робочої камери машини розраховують за формулою

 

(1.1)

 

де V- об'єм робочої камери машини, м³;

Q - продуктивність машини, кг/год (значення беруть із завдання на курсовий проект);

t₃ - тривалість завантаження продукту до робочої камери, с (приймають t₃=5...10 с);

t_o- тривалість очистки бульби, с (залежно від форми бульби, сезонності переробки, наявності попереднього сортування, калібрування, миття приймають to=150...200 с);

t_в- тривалість вивантаження очищеної бульби з робочої камери, с (приймають te=5... 10 с);

Pн - насипна маса овочів, кг/м (дод. 7);

j₃- коефіцієнт завантаження робочої камери (для камерних машин ( j з=0,55...0,65).

 

Об'єм робочої камери для машин з дисковим робочим органом обчислити за формулою

 

(1.2)

 

де D - діаметр робочої камери, м;

H - висота робочої камери, м (залежить від конструктивних особливостей овочеочисних машин з дисковим робочим органом, типове значення Н=0,5 D).

Використовуючи формули (1.1), (1.2) та значення параметрів, що в них задано і прийнято, обчислити геометричні параметри робочої камери дискової машини за формулами

 

(1.3)

 

H = 0,5D (1.4)

 

Вважаємо що діаметр диска в машинах дорівнює діаметрові робочої камери (D_Д=D).

Об'єм робочої камери для машин з конусним робочим органом обчислити за формулою

V_к=V_ц +V_ч +V_о (1.5)

де V_ц,V_ч,V_о - відповідно, об'єм циліндричної частини робочої каме­ри, абразивної частини (конусного робочого органу) і обичайки кришки, м³.

Значення V_ц обчислити за формулою

(1.6)

деD_ц - діаметр циліндричної частини робочої камери, м;

Н_ц - висота циліндричної частини робочої камери, м (приймають 0,6 D_ц). ЗначенняV_о, V_ч вираховують за формулами

(1.7)

(1.8)

 

де h_o, h_ч- відповідно, висота обичайки кришки і глибина абразивної частини робочого конусного органу, м (прийняти h_o = 0,2 Н_ц, h_ц= 0,45 Н_ц);

d₀, d_ч - відповідно, малі діаметри обичайки (діаметр завантажуваного люку) та абразивної частини конусного робочого органу, м (прийняти d₀=d_ч = 0,6 D_ц).

Використовуючи формули (1.5)-(1.8) і виражаючи параметри Н_ц, h_ч, d₀, d_ч, h_o через параметр D_ц, одержуємо рівняння для розрахунку об'єму робочої камери овочеочисної машини з конусним робочим

органом:

V_k=0,671018 D_ц (1.9)

 

Використовуючи формули (1.1), (1.9) та значення параметрів, які в них задано і прийнято, визначити основний геометричний параметр робочої камери (діаметр її циліндричної частини) за формулою

 

 

(1.10)

 

Значення решти геометричних параметрів робочої камери і робочого органу (Н_ц, h_o, h_к, d₀, d_к), обчислити, використовуючи їхні залежності від параметра D_ц. Значення великих діаметрів обичайки D_o і конусного робочою органу D_к приймається рівним діаметрові циліндричної частини робочої камери D_ц.

Розрахунок потрібної потужності двигуна овочеочисної машини (після уточнення структури передаточного механізму і визначення його загального ККД) виконати, використовуючи формулу

 

(1.11)

 

де N_o - потрібна потужність електродвигуна машини,кВт;

N₁ - потужність, що необхідна для подолання сил тертя між бульбою і тертковим диском машини, Вт;

N₂ - потужність, що необхідна для підйому і переміщення бульби в робочій камері, Вт;

h - загальний ККД приводу машини.

 

Значення N₁ обчислити за формулою:

(1.12)

 

де m - маса завантажуваного продукту, кг;

g - прискорення вільного падіння, м/с² (g= 9,81 м/с²);

¦ - коефіцієнт тертя бульби об абразивну поверхню (¦=0,8...1,3 залежно від виду абразивної поверхні);

r_тер - радіус прикладення сумарної сили тертя, м (для дискових машин приймають r_тер = 0,33...0,36D, для машин з конусним робочим органом r_тер = 0,37...0,4СD_ц);

j_т - коефіцієнт, який враховує, що частина бульби знаходиться в підкинутому стані і не торкається абразивної поверхні диска (для дискових машин j_т =0,8...0,9; для конусних - j_т =0,5...0,6);

w - кутова швидкість обертання робочого органу, рад/с.