Силу опору продукту збиванню розрахувати за формулою

 

(11.13)

де x - питомий коефіцієнт опору збивальної суміші (прийняти залежно від виду збивального продукту та швидкості збивання V _сeр);

F - площа проекції прутків або лопастей збивача, на площину, перпендикулярну напрямкові її максимальної швидкості, м²;

V _сeр - середня швидкість руху робочого органа, м/с.

Якщо припустити, що діаметр робочого органу дорівнює D/2 (що відповідає конструкціям багатьох збивальних машин), а його висота дорівнює висоті бачка (що, за 11.5 і 11.6 дорівнює діаметру бачка D, то площу проекції робочого органу розрахувати за формулою

 

(11.14)

 

де К_в - коефіцієнт використання площі робочого органа, що показує, яку частку його загальної площі посідають прутки або лопасті (для багатопруткових, плоскореіпітчастих та фігурних приймають К_в =0,7...0,8; для однопруткових, гачкоподібних і рамних - К_в= 0,1...0,2; для лопастевих - К_в = 0,3...0,4).

Середню швидкість руху робочого органа розраховують за формулою

 

V_сер = 1,32w_в·R _в, (1.15)

Кутову швидкість водила розрахувати за формулою

 

(11.16)

де п_е - кількість обертань водила, хв^-1.

Для збивальних машин з плавним регулюванням кількості обертань робочого органа значення прийняти п_е = 60...185 хв^-1.

Вибір значення п_е залежить від виду збиваних продуктів і технологічного призначення одержуваного продукту. Тож наприклад, для збивання білково-яєчних сумішей, вершків приймають п_е =120...185 хв^-1; для збивання масляних кремів, помадок та інших сумішей густої консистенції п_е - 60,..90 хв^-1; для сметанних кремів, рідкого тіста п_в = 90... 120 хв^-1.

Питомий коефіцієнт опору продукту під час збивання залежить від в'язкості оброблюваного продукту, швидкості руху і визначається експериментальне. Наприклад, для збивання масляних, вершкових кремів за швидкості збивання V _сeр= 0,7...1,5 м/с - x = 3-10³; для яєчно-білкових цукрових сумішей, сметанних кремів, збитих вершків за швидкості збивання V _сeр = 1...2,2 м/с - x = 20…30.

Загальний ККД передаточного механізму збивальної машини розраховується за формулою

(11.17)

 

де h_п - ККД пасової передачі;

h_п - ККД зубчастої передачі;

h_пк - ККД підшипників кочення.

Значенняh_п, h_п, h_пк приймають з дод. 5.

 

2.9.2 Розрахунок фаршемішалки (типу МС 8-150)

 

Основним параметром, що характеризує продуктивність фаршемішалки, є об'єм робочої камери, який визначити із виразу

 

(11.18)

де Q - потрібна продуктивність, кг/год;

V - об'єм робочої камери, м³;

r_н - насипна маса фаршу, кг/м³ (за дод. 5);

j₃ - коефіцієнт заповнення об'єму камери;

t₃, t_o, t _в - час завантаження, обробки та вивантаження порції продукту, с.

 

(11.19)

 

де D, L - внутрішній діаметр і довжина робочої камери, м;

d - діаметр привідного вала. м.

При проектуванні прийняти: j₃ = 0,6...0,7; t₃ = 15...20 с; t_o = 80...100 с; t _в = 0; L = 1,5...1,6 D; d = 0,025...0,035 м.

Менші значення параметрів необхідно приймати для механізмів з меншою продуктивністю. Отримане неповне кубічне рівняння розв'язати відносно D методом, зазначеним у завданні 2,3.

Електродвигун вибрати за дод. 6, виходячи з потрібної потужності, котру розрахувати за формулою

(11.20)

 

де N_o - потрібна потужність, кВт;

x - коефіцієнт опору переміщення лопасті;

Z - кількість лопастей;

y - коефіцієнт використання лопасті за довжиною;

b - коефіцієнт, що характеризує відношення ширини лопасті та її довжини;

п - частота обертання лопастей, хв^-1;

a - кут нахилу лопастей до площини обертання, °;

h - ККД механічних передач (за дод. 5).

Для розрахунків прийняти: x = 0,8...0,9; y = 0,7...0,9; a = 30°; b = 0,8...0,9; величини п і Z - рівними відповідним параметрам аналога.

 

Список рекомендованої літератури

 

1. Беляев М.И. Оборудование предприятий общественного питания. – Т. 3. Тепловое оборудование. - М.: Экономика, 1990.

2. Дорохин В.А. Тепловое оборудование предприятий общественного питания. - К.: Вища шк., 1987.

3. Вышелесский А.Н. Тепловое оборудование предприятий общественного питания. - М.: Экономика, 1976.

4. Кирпичников В.П., Леенсон Г.Х. Справочник механика. – М.: Экономика, 1990.

5. Михеев М.А., Михеева И.М. Основы теплопередачи. - М.: Энергия, 1997.

6. Гинзбург А.С. и др. Теплофизические характеристики пищевых продуктов: Справочник. - М.: Агропромиздат, 1990.

7. Сборник рецептур блюд и кулинарных изделий для предприятий общественного питания. - М.: Экономика, 1982.

8. Литвина Л.С., Фролова З.С. Тепловое оборудование предприятий общественного питания и торговли. - М.: Экономика, 1987.

9. Курсове проектування устаткування підприємств харчування: Навч. посіб. / За ред. О.І. Черевка, Г.В. Дейниченка: ХДАТОХ. - Харків, 1998.

10. Белобородов В.В., Гордон Я.И. Тепловое оборудование предпри­ятий общественного питания. - М. Экономика, 1983.

11. Кирпичников В.П., Леенсон Г.Х. Справочник механика. - М.: Экономика, 1990.

12. ДСТУ 3008-95. Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення. – Київ. Держстандарт України, 1995. – 38 с.

13. Единая система конструкторской документации. Общие правила выполнения чертежей. – М.: Гос. Комитет СССР по управлению качеством продукции и стандартам, 1991. – 240 с.

14. Единая система конструкторской документации. Основные положения. – М.: Гос. Комитет СССР по управлению качеством продукции и стандартам, 1991. – 201 с.

15. Оборудование предприятий общественного питания: В.З. и Т.В. (Механическое оборудование) В.Д. Елхина, А.А. Журай, Л.П. Проничкина и др. – М.: Экономика, 1987. – 447 с.

16. Лунин О.Г. и др. Курсовое и дипломное проектирование технологического оборудования пищевых производств. – М.: Агропромиздат, 1990. – 269 с.

17. Островський Э.В. и др. Краткий справочник конструктора продовольственных машин. – М.: Агропромиздат, 1986. – 621 с.

18. Кононюк А.С., Басанько В.А. Справочник конструктора оборудования пищевых производств. К.: - Техника, 1981.

19. Ключников В.П. и др. Оборудование предприятий общественного питания: Справочник. – М.: Экономика, 1985. – 232 с.

20. Курсове проектування устаткування підприємств харчування / За ред. О.І. Черевка, Г.В. Дсаниченка. – Харків: ХДАТОХ, 19.. – 155 с.