Етапи режисури друкованого видання

Режисура друкованого видання як перший етап розробки його зовнішньої форми.

Цілісність та зв’язок між елементами видання.

Етапи режисури:

F добір необхідних матеріалів;

F вибір графічних параметрів елементів видання і поєднання їх у цілісність;

F графічне оформлення, визначення композиційних прийомів та засобів.

Основа режисури та її продукт – матеріальне втілення.

Втілення режисерського задуму відображається у композиційно-графічній моделі, яка відображає задум оформлювача, концепцію видання в цілому, в якій зафіксована система графічних елементів, композиційних прийомів і засобів, визначені принципи їх взаємозв’язку. Але модель не може бути створена без зв’язку зі змістом, графіка видання будується на таких елементах, прийомах і засобах, які щонайкраще виражають його зміст. Іншими словами, з тематичної моделі, режисерського задуму формується графічний еквівалент – графічна модель цілісного видання, в основі якої лежать архітектонічні елементи та засоби. Ці елементи утворюють групи, комплекси, з’єднуються один з одним із дотриманням композиційних законів, прийомів та методів. Отже, формування цілісного газетного, журнального і книжкового видання починається з процесу режисури, основі якого – концепція видання, а результат – проект оформлення.

2. Особливості режисури періодичного видання

Характеристики періодичних видань, які потребують опрацювання в процесі режисури.

Режисура газети та журналу включає:

• визначення цілісного обличчя видання серед інших ЗМІ;

• з’ясування тематичної характеристики та індивідуального підходу у поданні змісту;

• дотримання власних традицій щодо внутрішньої структури, жанрів, стиля, мови, графіки, інших засобів емоційного впливу на читача;

• засоби встановлення акценту окремого випуску і сукупності випусків за визначений період.

Етапи режисури журналу. Добір текстових та зображальних матеріалів. Розробка структури. Визначення засобів виділення та акцентування.

Етапи режисури газети: тематична та жанрова характеристика, вплив читацької аудиторії, мова та стилістика, внутрішня та зовнішня структура. Вплив тематики на вибір елементів оформлення.

Довідково-інформаційні публікації.

Значення реклами. Розташування та поєднання з текстовим матеріалом. Доцільність.

3. Особливості режисури неперіодичного видання

Етапи режисури книги. Мистецтво книги. Створення обличчя залежно від типу.

Режисура книги включає наступні етапи:

– вибір формату, що відповідає тематиці;

– формулювання системи ілюстрування, встановлення відповідності між текстовими та зображальними матеріалами;

– добір відповідних шрифтів, прикрас, засобів оформлення допоміжної інформації;

– співвідношення між задрукованими частинами сторінки і білим простором;

– оформлення обкладинки і титульних елементів.

Формати. Шрифти. Зображення. Декоративні елементи. Колонтитули і допоміжний апарат. Обкладинка і титул.

Задум оформлення і тип видання.

4. Зовнішня структура видання

Вплив тематики на зовнішнє графічне оформлення, застосування архітектонічних елементів та композиційних засобів.

Обсяг. Періодичність. Розмірні характеристики. Графічне оформлення. Симетричність, ритмічність, пропорційність планування видання.

5. Внутрішня структура видання

Тематична характеристика – головний прояв індивідуальності видання.

Класифікація публікацій.

Жанрова характеристика. Адресність. Мовно-стилістична характеристика.

Методи редакційної роботи: тематично­галузеве планування, комплексний підхід, програмно-цільовий метод, метод імпровізації, перспективне програмування і планування розвитку газети і цілому.

Система рубрикації. Види рубрик. Склад елементів і їх графічні характеристики. Акцентування. Концепція.

Питання та завдання на практичне заняття:

1. Значення і завдання режисури в процесі формування зовнішньої форми друкованого видання. Що є продуктом режисури видання?

2. Охарактеризувати етапи режисури в газеті та журналі. Розкрити їх відмінності.

3. Основні фактори, що визначають індивідуальність періодичного видання і їх графічне відображення. Навести приклади.

4. Що включає концепція періодичного видання? Навести приклади

5. Перелічити ознаки, за якими розрізняються газети, книги, журнали.

6. Показати тематичні відмінності молодіжної, загально-політичної, спеціалізованої (туристичної, економічної, партійної) газети.

7. На прикладах показати способи подання довідково-інформаційних публікацій.

8. Охарактеризувати етапи режисури в книжкових виданнях різних типів.

9. Розкрити зв’язок між форматом книжкового видання і його тематичною характеристикою.

10. Особливості ілюстрування видань художньої, наукової та навчальної літератури.

11. На прикладах показати вплив ілюстративного матеріалу на формат видання.

12. Перелічити способи ілюстративності журнального видання.

 

Завдання на самостійну роботу:

1. Прокоментувати процес режисури книжкового видання на прикладі кількох перевидань одного автора і показати на прикладах (ксерокопії-додатки):

– графічне оформлення обкладинки (палітурки) та титулу;

– графічні характеристики тексту та зображення;

– композиція тексту та зображення;

– графічні параметри всіх елементів, їх цілісність;

– способи інтерпретації інформації;

– співвідношення тематики та формату;

– добір відповідних шрифтів, прикрас, засобів оформлення допоміжної інформації;

– розподіл і співвідношення між задрукованими частинами сторінки і білим простором;

– варіанти верстання, спуски, колонтитули, виділення всередині книг варіюванням шириною шпальти для основного та додаткового тексту, місце малюнків на полях, оформлення довідкових елементів (обов’язково ксерокси);

– подання зображень – композиція, вклейки, тип зображень тощо;

– декоративні елементи-покажчики, доповнення, сигнали про певний вид додаткового тексту;

– об’єднання елементів книги (титул, зміст, шмуцтитул) в єдине ціле: лінійками, рамками, шрифтами, відступами тощо.

2. Показати режисуру журнального видання на прикладі 2-3 видань (з вирізками або ксерокопіями):

– визначення цілісного обличчя – повторення основних елементів, обкладинка;

– тематична характеристика та індивідуальний підхід у поданні змісту;

– внутрішня структура;

– засоби емоційного впливу на читача;

– графіка елементів;

– засоби встановлення акценту окремого випуску і сукупності випусків за визначений період;

– довідкові елементи – колонтитули, продовження або закінчення матеріалу, автор, врізи, посилання тощо.

3. На прикладах (5-7 газет) з коментарем показати вираження режисури газети через:

– основну тематику і її графічні параметри;

– додаткову тематику;

– види довідково­інформаційних публікацій (приклади)

– внутрішня структура

– зовнішня структура

– жанрова характеристика

– засоби виділення

– способи подання допоміжної інформації та її види

– перша сторінка – які елементи (назва, логотип, анонси, блок коротких повідомлень, постійні рубрики, прогноз погоди, курс валют, акцент номера, матеріали з продовженням...), графіка шрифту, кольоровість

4. Проаналізувати журнали з точки зору застосування реклами:

• перша або остання сторінки;

• реклама розташована у нижній частині сторінки;

• блок на висоту сторінки;

• блок на 2/3 сторінки;

• одна реклама на сторінку в будь-якому місці;

• рекламна сторінка;

• всі види одночасно (на всю сторінку, блок, підвал, одинична).

5. Проаналізувати три газети з точки зору тематичної характеристики. Показати, який обсяг відводиться на основну, додаткову тематику, який, на Вашу думку, потрібний. Скільки місця повинна займати довідково­інформаційна частина?

Література

Основна

1. Георгиев Д. Режиссура газеты / Пер. с болг. Э. М. Дурыгиной. – М.: Мысль, 1979. – 260 с.

2. Фаворский В. А. О графике как об основе книжного искусства // Искусство книги. – М.: Книга, 1961. – С. 51-78.

3. Шевченко В. Е. Етапи створення художнього обличчя видання // Журналістика-2003. Матэрыялы 5-й Мыжнароднай навукова-практычнай канферэнцыі. Вып. 5. Рэдкал.: В. П. Вараб’ёу і інш. – Мінск, 2003. – С. 298-300.

Додаткова

1. Адамов Е. Б. Рукопись – художественный редактор – книга: Опыт художественного редактирования изданий. – М.: Книга, 1985. – 295 с.

2. Валуєнко Б. В. Зовнішнє оформлення друкованх видань: Способи композиційного зв’язку шрифту та зображення // Друкарство. – 1999. – № 3. – С. 12-13.

3. Ляхов В. Н. О художественном конструировании книги. – М.: Книга, 1975. – 91 с.

4. Ляхов В. Н. Очерки теории искусства книги. – М.: Книга, 1971. – 254 с.

5. Пахомов В. В. Книжное искусство: В 2-х т. – Т. 1. – М.: Искусство, 1961.

6. Сміт Д. К. Посібник книговидавця. – К.: Любіть Україну, 1999. – 144 с.

7. Стовалл Дж. Анатомия графики / Американский редактор. – 1998. – № 10-11.

ТЕМА 3

АРХІТЕКТОНІКА друкованого видання

2 год лекція, 2 год. практ., 6 год. самостійна робота

Теоретичні відомості

1. Характеристики архітектоніки друкованого видання

Матеріально-просторова структура і зовнішнє оформлення. Внутрішні композиційні зв’язки. Об’ємно-просторова структура.

Граматика, лексика, фонетика архітектоніки.

Основними законами архітектоніки можна вважати гармонійне:

1) внутрішньозмістове оформлення відповідно до призначення і засобу функціонування;

2) зовнішнє художнє відображення загальної просторової організації – структури;

3) зорове вираження художньо осмисленої конструкції і матеріально-технологічної основи.

Архітектоніка подає текстовий матеріал просторово-графічними засобами через елементи оформлення. Ці елементи (шрифти, зображення, проміжки, декоративні елементи, заставки, складники заголовного комплексу) надають рубрикаційним членуванням візуальної виразності і функціональності.

Отже, архітектонічність видання залежить від:

Ø досконалості внутрішнього змісту;

Ø досконалості форми вираження;

Ø взаємозв’язку внутрішнього змісту і форми вираження;

Ø інформативності форми;

Ø естетичності художнього вираження змісту і форми вираження,

Ø критерію архітектонічності.

Основними характеристиками архітектоніки видання є матеріально-просторова структура і зовнішнє оформлення. Тобто архітектоніка видання базується на двох головних параметрах – внутрішньому змісті і формі вираження Архітектоніка видання базується на таких стадіях:

1) формування мовної системи архітектоніки видання;

2) визначення елементів, їх характеристик;

3) встановлення ієрархічних рівнів видання як системи;

4) виявлення властивостей, зв’язків і відношень між елементами, формування комплексів.

Мова архітектоніки – це сукупність різноманітних засобів, прийомів і елементів виразності форми видання. Мова архітектоніки друкованого видання, як будь-яка знакова система, має свою лексику, граматику та фонетику. Використання лексики із дотриманням правил граматики дозволяє скласти модель конкретного видання, фонетичні прийоми надають емоційного забарвлення.

2. Вибір елементів архітектоніки та їх параметрів

Визначення елемента архітектоніки.

Шрифтові, декоративні, зображальні, пробільні елементи. Їх призначення та оформлення.

Основні показники видання: формат, обсяг, логотип, спосіб друку, кольоровість, періодичність, наклад.

Архітектонічний елемент – складник зовнішньої форми видання, якому властиві такі ознаки:

– визначений засіб передачі інформації або функція;

– специфічні графічні параметри – розмірно-просторові та графічні;

– роль у формуванні зв’язків – закони сполучення з іншими елементами, постійність застосування, призначення.

Архітектонічний елемент – не найпростіший елемент видання, а такий, що сам або у поєднанні з іншими застосовується лише в даному випадку і своїми параметрами впливає на формування «обличчя» видання, створення архітектонічного типу.

Згідно з визначенням, до елементів, що впливають на формування архітектонічного типу видання відносяться:

§ шрифт,

§ зображальні елементи,

§ декоративні елементи,

проміжки, або пробільні елементи.

3. Формування комплексів елементів

Добір елементів і їх співвідношення. Спільні графічні ознаки як прояв індивідуальності. Закони поєднання елементів у комплекс.

Заголовний комплекс. Складові елементи і їх взаємодія. Цілісність комплексу. Види і підпорядкованість заголовків.

Стійкі сполучення взаємопов’язаних елементів, які забезпечують цілісність, архітектонічність видання, утворюють комплекси. Прикладом об’єднання подібного рівня можна назвати заголовний комплекс, до складу якого входять різнохарактерні за призначенням (і, відповідно, розмірами та іншим характеристикам) елементи – титульний шрифт, лінійки, зображальні, пробільні елементи.

Усі комплекси – заголовний, текстові шпальти, зображальні ряди, добірки, титульні сторінки – складаються з кількох архітектонічних елементів. Вони, подібно до найпростіших елементів, входять до ще більш складих утворень, не розрахованих на ізольоване сприйняття. Навіть звичайний текстовий рядок є комплексом, він об’єднує шрифтові, декоративні, пробільні елементи, з яких складається, і відокремлює їх від інших, що містяться в сусідніх рядах і входять в інший комплекс. Рамка об’єднує публікації в добірку та виділяє їх на сторінці. Сторінка об’єднує матеріали і добірки, розміщені на ній, і відділяє їх від інших. Усі АЕ утворюють цілісний організм – газету, створену за єдиним принципом і відмінну він інших видань.

4. Взаємодія зображальних та текстових матеріалів

Основні характеристики шрифту.

Види зображальних матеріалів в книзі, газеті, журналі. Кількість зображень і їх розміри.

Композиційні закони поєднання тексту та зображення. Текстові та зображальні добірки.

Текстівки: взаємодія з зображенням і способи оформлення.

Питання і завдання на практичне заняття:

1. Дати визначення архітектоніки друкованого видання.

2. Показати взаємозв’язок між змістом друкованого видання і його зовнішньої формою.

3. Продемонструвати параметри архітектоніки на прикладах.

4. Перелічити складові мови архітектоніки у конкретному книжковому виданні.

5. Основні показники періодичного та неперіодичного видання

6. Що включає лексика архітектоніки друкованого видання? Дати приклади.

7. Що включає граматика архітектоніки друкованого видання? Дати приклади.

8. Прояв фонетики у друкованих виданнях. Що включає фонетика архітектоніки друкованого видання? Дати приклади.

9. Дати визначення елемента архітектоніки друкованого видання. На які елементи можна розкласти видання? Показати на прикладах.

10. Розкрити призначення та оформлення шрифтових, декоративних, зображальних і пробільних елементів.

11. Показати місце формату, обсягу, способу друку, кольору в архітектоніці видання.

12. Розкрити закони, за якими елементи поєднуються у комплекси.

13. Пояснити значення кожного з елементів заголовного комплексу та їх взаємодію.

Завдання на самостійну роботу:

1. Проаналізувати книжкове видання і показати основні характеристики шрифтових елементів.

2. На прикладі кількох номерів одного журналу продемонструвати взаємодію зображальних та текстових матеріалів.

3. Пояснити способи оформлення текстівок і їх взаємодію з зображенням в книжковому виданні.

4. Продемонструвати на конкретній газеті композиційні закони поєднання елементів видання.

5. Показати цілісність видання у повторенні графічних характеристик його елементів.

6. Дати приклади вдалої та невдалої ієрархії заголовків в журналі. Продемонструвати види і підпорядкованість заголовків.

7. В конкретному виданні виділити архітектонічні елементи та розписати їх графічні параметри, встановити функціональні залежності – сталі, разові та періодичні.

8. Обрати книжкове видання і охарактеризувати елементи архітектоніки:

4 скільки шрифтів і їх накреслень і у яких випадках;

4 застосування декоративних елементів: скільки видів і коли застосовуються

4 система рубрикації:

8 скільки щаблів, архітектонічні елементи та графічні ознаки кожного з них;

8 відображення у змісті;

4 склад колонтитулів і їх графічні параметри;

4 спускові сторінки, палітурка, обкладинка

9. Виділити схеми розташування зображень у конкретному виданні.

10. Спускові, кінцеві сторінки – їх складові елементи, способи оформлення

Література

Основна

1. Валуенко Б. В. Архітектура книги. – К.: Мистецтво, 1976.

2. Шевченко В. Е. Композиція та архітектоніка друкованого видання // Вісник Київського національного університету. Серія: журналістика: Вип.8. – К.: РВЦ “Київський університет”, 2000. – С. 70-75.

3. Шевченко В. Е. Оформлення сучасного газетного видання / Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут журналістики / За заг. ред. В.В.Різуна. – К., 2003. – 344 с., табл., рис.

Додаткова

1. Бауэр В. Энциклопедия символов / Пер. с нем. Г. Гаевой. – М.: Крон-Пресс, 1998. – 512 с.; Белый А. Символизм как миропонимание. – М.: Республика, 1994. – 528 с.

2. Бенвенист Э. Общая лингвистика.- М., 1974, с. 76.

3. Буковецкая О.А. Дизайн текста: шрифт, эффекты, цвет. – 2-е изд., испр., – М.: ДМК, 2000. – 304 с.

4. Капр А. Эстетика искусства шрифта. Пер с нем. – М.: Книга, 1979. – 124 с.

5. Лотман Ю.М. «Внутри мыслящих миров: человек – текст – семиосфера – история. – М., 1996. – 262 с

6. Ляхов В.Н. О художественном конструировании книги. Системное проектирование. Функциональный анализ. – М.: Книга, 1975.

7. Фаворский В. А. Рассказы художника-гравера. – М.: Дет. лит-ра, 1965. – С. 51.

8. Шевченко В. Е. Графічна організація друкованого тексту та його художня інтерпретація засобами складання / Наукові записки Інституту журналістики. –Т.2. – К., 2001. – С. 53-69.

9. Шевченко В. Е. Заголовний комплекс сучасної молодіжної газети – важливий засіб її змістового спрямування // Стиль і текст. – К.: Інститут журналістики, 2001. Вип. 2. – С. 197–207.

10. Шевченко В. Е. Складники мови архітектоніки газетно-журнального видання // Стиль і текст. – К.: Інститут журналістики, 2000. Вип. 1. – С. 188–193.

11. Шицгал А. Г. Русский типографский шрифт: Вопросы истории и практика применения. 2-е изд. – М.: Книга, 1985. – 255 с.

 

ТЕМА 4

Художня інтерпретація змісту авторського твору

2 год лекція, 2 год. практ., 6 год. самостійна робота

Теоретичні відомості

1. Способи інтерпретації інформації

Факт. Інформація. Коментар.

Цілісність змісту та зовнішньої форми видання. Перехід від інформації до коментарю. Жанрове різноманіття. Зображення, заголовки, врізи, графічне оформлення. Виділення та графічні позначки.

Інтерпретація інформації підвищує вплив друкованого видання на читача. Це залежить від жанрового різноманіття, які поліпшує сприйняття; зображального матеріалу, який привертає увагу і допомагає краще орієнтуватися в тлумаченні новин; графічного оформлення, яке надає динаміки зображенням, текстам, заголовкам. Будь-який твір, текст потрібно не просто надрукувати, а втілити засобами мистецтва.

Будь-­яка інформація, яка друкується в періодичному виданні, вже інтерпретована самім фактом відбору для друку серед багатьох інших інформацій, скороченням окремих деталей, виділенням основної думки заголовком, приверненням уваги зображенням. Все це – перші форми інтерпретації.

У неперіодичних виданнях інтерпретація авторського оригіналу здійснюється художнім та технічним редакторами, які визначають кількість, зміст і місцерозташування ілюстрацій, розміщення довідково-допоміжних текстів, оформлення шмуцтитулів, виділення окремих фрагментів. Зовнішнє оформлення обкладинки або палітурки формує у читача попереднє враження про видання, а зміст анотації або реферату коротко акцентує увагу на тому, що вважають найголовнішим редактори.

2. Форми інтерпретованої інформації

Вимоги до документальної інформації. Коментована новина. Довідка. Добірка як спосіб інтерпретації.

Функціональне конструювання тексту книги й художня інтерпретація його засобами набору.

Інтерпретована інформація значно полегшує читачеві сприйняття нових термінів, незнайомих назв та імен. Іноді достатньо одного речення, щоб читач отримав необхідну інформацію. Ці пояснення представляють своєрідний словник, мініатюрну енциклопедію газети. Хоча такий словник іноді виносять в окрему рубрику. Пояснення незрозумілого терміна здійснюється:

Існує два основних творчих способи просторового зображення текстового повідомлення в сучасних книгах: функціональне конструювання тексту й художня інтерпретацію засобами складання.

3. Акцентування шрифтовими та нешрифтовими засобами. Виділення кольором

Шрифти. Накреслення. Кеглі. Гарнітури. Щільність. Ініціали.

Виділення декоративними елементами. Призначення лінійок, рамок, підкладок, плашок.

Білий простір як спосіб організації елементів сторінки.

Колір в друкованому виданні.

Малюнок літер може сприйматися на паперовому аркуші як площинний або об’ємний. Плоскими виглядають шрифти з однаковою товщиною основних та сполучних штрихів. У шрифтах з різною товщиною штрихів тонкі штрихи здаються віддаленішими, що створює об’ємне враження. У малих літерах більшості гарнітур переважають круглі елементи, що виступають за лінію рядка, завдяки чому малі літери зручніші для тривалого читання.

Рисунок, накреслення, розмір, композиція й колір друкарського шрифту можуть передавати своєю специфічною графічною мовою деякі інтонаційні та динамічні відтінки художнього читання.

До нешрифтових засобів акцентування, інтерпретації тексту належать абзацні відступи, збільшені або зменшені проміжки, орнамент, декоративні елементи (фігурні знаки, лінійки, рамки, плашки, підкладки), а також композиційні засоби, зміна формату складання, встановлення коротких допоміжних текстів або знаків на широких полях.

4. Застосування інтерпретації у друкованих виданнях різних типів

Виразність інтерпретованої інформації.

Видання громадсько-політичної літератури. Навчальна, довідкова, пізнавальна література.

Оформлення віршованого, драматичного твору. Збірники оповідань. Фотоальбоми.

Дитяча література. Казки. Книжки-іграшки.

Питання і завдання на практичне заняття:

1.Що таке коментар, факт, інформація?

2.Які існують форми інтерпретації інформації? Прокоментувати на прикладах.

3.Перелічити способи інтерпретації інформації у книжкових виданнях. Що таке функціональне конструювання? Дати приклади.

4.Перелічити способи інтерпретації інформації у періодичних виданнях.

5.На прикладах продемонструвати способи інтерпретації інформації у виданнях різних типів (обрати видання, проаналізувати його і перелічити всі засоби інтерпретації).

6.Як здійснюється художня інтерпретація засобами набору? В яких виданнях застосовується? Показати на прикладах

7.Описати цікаві приклади акцентування в книзі, газеті, журналі.

8.Способи інтерпретації тексту в різних видах літератури (на прикладах).

9.У конкретному періодичному виданні перелічити всі нешрифтові засоби виділення. Який з якою метою застосовується.

Завдання на самостійну роботу:

1. Перелічити способи інтерпретації інформації у книжкових виданнях

2. Перелічити способи інтерпретації інформації у періодичних виданнях.

3. Переробити дитячу казку у фактичну інформацію. 1 речення – факт – подія (що трапилося, де, коли, з ким, звідки відомо). Коментар. Передісторія події, Можливе продовження історії.

4. Письмово Обрати факт, знайти його висвітлення у ЗМІ (не менше 4). Вирізати і описати форми інтерпретації інформації. Створити власну інтерпретацію цього факту. Вибрати способи і засоби інтерпретації даного фактичного матеріалу і схематично їх позначити на макеті сторінки. Пояснити значення засобів виділення. Виділити елементи, які надають акцент або змінюють, посилюють зміст. Аналіз здійснити за схемою:

a. опис факту,

b. поставлене завдання

§ активність чи нейтральність;

§ читацьке призначення,

§ очікувана реакція,

§ критерії відбору матеріалу

§ поєднання з іншими матеріалами

c. назва видання, його вид і тематична концепція

d. свіжість новини

e. спосіб реалізації:

§ сторінка, на якій розташований матеріал,

§ місце на сторінці (намалювати схематично) і проща відносно сусідніх матеріалів,

§ обсяг тексту та зображення;

§ кількість слів заголовка і його зміст,

§ жанри

§ графічне оформлення

§ застосовані архітектонічні елементи: зображення, декоративні, пробільні

§ засоби виділення головної думки

§ спосіб привернення уваги

§ наявність фактів, коментарів, зображень,

§ вилучення непотрібної інформації відповідно до задуму

§ рубрикація, відповідність рубриці і тематичній сторінці

§ довідково-допоміжна інформація.

5. Письмово. На задану тему створити матеріал для періодичного видання, наприклад, газети. При цьому звернути увагу на:

а) розташування на сторінці і сусідні матеріали (текстові і графічні. рекламу, місцеположення їх назв);

б) зміст, формат і розташування відносно тексту заголовка;

в) наявність ілюстративного матеріалу;

г) наявність врізів, підзаголовків, інших видів допоміжного тексту;

д)виділення в тексті (шрифтові і нешрифтові);

е) зв’язок з іншими матеріалами сторінки і номера (добірка, анонс, однотипні матеріали).

2. Перелічити завдання, якими керуються при виборі інформації. Як змінюється оформлення одного і того ж повідомлення відповідно до мети його опублікування.

3. Знайти приклади невірного графічного оформлення, перекручування авторського змісту.

4. Підібрати дитячі книжки одного твору із різним художнім оформленням. Проаналізувати художню інтерпретацію твору.

5. На прикладах пояснити перехід від інформаційного жанру до коментуючого (див. текст лекції) через доопрацювання інформації, додавання коментарю, нову композицію фактів.

6. Інформація. Факт. Способи отримання інформації. Способи інтерпретації інформації. відповідно до поставленого завдання.

Контрольні запитання до змістового модуля 1

У таблиці показати спільні риси та відмінності режисури та інтерпретації інформації у книжкових, газетних, журнальних виданнях

	Книга	Газета	Журнал
Основні положення режисури
Засоби інтерпретації інформації