КОСТЕЦЬКА Т.А. Юридичне значення наведених вище актів полягає в тому, що вони забезпечують реалізацію норм Конституції України

Юридичне значення наведених вище актів полягає в тому, що вони забезпечують реалізацію норм Конституції України, розвивають її положення, містять конкретний механізм впровадження їх приписів у практичну дійсність.

Наприклад, деякі акги інформаційного законодавства мають ознаки органічних законів як джерел конституційного права. Зважаючи на визначені у спеціальній літературі ознаки подібних законів, такими можна назвати правові акти, що регулюють чітко визначені Конституцією України (ст. 92) інститути.

Встановлений перелік виключно законодавчого визначення питань, зокрема в інформаційній галузі, стосується засад створення та діяльності засобів масової інформації (відповідно це акти законодавства про засоби масової інформації); організації державної статистики та інформатики (Закон України «Про державну статистику»); організації зв'язку (Закон України «Про телекомунікації» тощо). Безумовно, характер органічних законів як джерел конституційного права мають насамперед ті акти інформаційного законодавства, які складаються переважно із конституційно-правових норм.

Закони як зовнішня форма вираження інформаційно-правових норм є основними серед інших інформаційно-правових актів, їх можна поділити на:

загальні закони, норми яких поширюються на всі суб'єкти інформаційних відносин;

спеціальні закони, що регулюють певну галузь інформаційних відносин (поширення масової інформації, функціонування засобів масової інформації, правовий статус окремих видів інформації тощо);

закони неспеціального регулювання (спрямування), до яких належать окремі норми актів або приписи галузей законодавства, що регламентують окремі групи інформаційних відносин. Наприклад, норми Цивільного кодексу України, що становлять окремі інститути інформаційного права (право на інформацію, інститут спростування недостовірної інформації тощо), які за цивільним законодавством належать до особистих немайнових прав фізичної особи (статті 277, 278, 285, 302 та ін.).

До загальних законів належить насамперед Закон України «Про інформацію».

Закон за відсутності на сьогодні єдиного кодифікаційного акта у відповідній галузі суспільних відносин претендує на роль головного документа, Такий висновок ґрунтується на основі загальнотеоретичних

ІнФОРМАЦійш право України

положень щодо ознак кодифікаційних актів, до яких, зокрема, належать: системність; особлива структура (система), розподіл правових приписів у тексті акта; особлива роль і функції в системі законодавства; всебічне і глибоке регулювання суспільних відносин; досить висока стабільність тощо.

Закони досить детально регулюють відповідні суспільні відносини і як правило не передбачають конкретизації їх на рівні нідзаконних актів.

Особливо це характерно для Закону України «Про інформацію». Прийнятий 2 жовтня 1992 р. він знаменував розвиток і становлення нового напряму національного законотворення, заклав основу системного підходу до правового регулювання відповідних суспільних відносин. Водночас норми цього закону мають здебільшого загальний характер і не є нормами безпосередньої дії, що позначається на правозастосуванні його положень.

Визначальні особливості актів інформаційного законодавства полягають і в тому, що за змістом та функціональним призначенням вони мають комплексний характер, містять норми як публічного, так і приватного права.

Наприклад, Закон України «Про телекомунікацію», дія якого поширюється на відносини суб'єктів ринку телекомунікацій щодо надання та отримання телекомунікаційних послуг і використання телекомунікаційних мереж загального користування, складається переважно з адміністративно-правових та цивільно-правових норм публічно-правового характеру. Такий підхід із поєднанням публічно-та приватноправових елементів є характерним для всіх інших актів інформаційного законодавства, предметом правового регулювання яких, зокрема, стали науково-технічна інформація, реклама, діяльність засобів масової інформації та ін.

Таким чином, інформаційне право, джерелом якого є акти інформаційного законодавства, це окрема комплексна галузь законодавства, в основі якої норми-приписи різних галузей права.

Акти інформаційного законодавства, з одного боку, є цілісним, єдиним утворенням, а з іншого - являють собою диференціацію норм за відповідними галузями інформаційної діяльності.

Підгалузі інформаційного законодавства: - законодавство про: засоби масової інформації (про друковані засоби масової інформації - пресу);

ЗО