Залежність зношування від часу

Найбільш загальний вигляд залежності абсолютного зносу від часу роботи деталей або шляху тертя представлений на рисунку 5.1.

Швидкість зношування визначається графічним диференціюванням як тангеня кута нахилу дотичної, проведеної в точці графіка, що відповідає часу t.

Величина, обернена швидкості зносу, називається зносостійкістю. Зносостійкість характеризує здатність деталей опиратись зношуванню в умовах роботи досліджуваного фрикційного вузла. Перша стадія – I на рисунку 5.1, тривалість якої складає незначну долю від часу роботи спряження, характеризує нестаціонарний режим зносу, має високі, але поступово зменшувані швидкості зношування. На цьому етапі відбувається припрацювання деталей, що характеризується встановленням оптимальної шорсткості і вирівнювання контактних напружень. Стадія припрацювання відображена у формулі (5.3) першим членом суми, що містить залежну від часу інтенсивність зношування.

Рисунок 5.1 – Залежність зносу (1) і швидкості зносу (2) від часу – крива Лоренца

В другій стадії – II на рисунку 5.1, самій довготривалій відбувається стабілізація умов тертя, швидкість зношування невелика і приблизно однакова. Ця ділянка відповідає нормальній роботі вузла тертя в період експлуатації після припрацювання. Інтенсивність зношування залишається практично незмінною, тобто Для цієї стадії швидкість зношування, як це слідує з формули (5.3) залишається постійною:

(5.7)

Останній вираз дозволяє визначити тривалість служби деталей Т в нормальний період:

(5.8)

де – допустимий знос;

–початковий знос.

Поступовий знос може привести з часом до різкого погіршення умов роботи деталей, в результаті чого швидкість зношування зростає і наступає катастрофічний знос, що приводить до виходу з ладу вузла тертя (ІІІ стадія).