Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Формулы в Microsoft Excel

 

Процесори можна класифікувати по двох основних параметрах: розрядності і швидкодії. Швидкодія процесора — досить простій параметр. Воно вимірюється в мегагерцах (Мгц); 1 Мгц рівний мільйону тактів в секунду. Чим вище швидкодія, тим краще (тим швидше процесор). Розрядність процесора — параметр складніший. У процесор входить три важливі пристрої, основною характеристикою яких є розрядність:

шина введення і виведення даних;

внутрішні регістри;

шина адреси пам'яті.

Процесори з тактовою частотою менше 16 Мгц не мають вбудованої кеш-пам'яті. У системах до 486-го процесора швидка кеш-пам'ять встановлювалася на системну плату. Починаючи з процесорів 486, кеш-пам'ять першого рівня встановлювалася безпосередньо в корпусі і працювала на частоті процесора. А кеш-пам'ять на системній платі почали називати кеш-пам'яттю другого рівня. Вона працювала вже на частотах, підтримуваних системною платою.

Швидкодія — це одна з характеристик процесора, яку часто тлумачать по-різному. Швидкодія комп'ютера багато в чому залежить від тактової частоти, зазвичай вимірюваної в мегагерцах (Мгц). Вона визначається параметрами кварцевого резонатора, що є кристалом кварцу, ув'язнений в невеликий олов'яний контейнер. Під впливом електричної напруги в кристалі кварцу виникають коливання електричного струму з частотою, визначуваною формою і розміром кристала. Частота цього змінного струму і називається тактовою частотою. Мікросхеми звичайного комп'ютера працюють на частоті декількох мільйонів герц. (Герц — одне коливання в секунду.) Швидкодія вимірюється в мегагерцах, тобто в мільйонах циклів в секунду. На мал. 1 показаний графік синусоїдального сигналу.

 

Мал. 1. Графічне представлення поняття тактова частота

 

Найменшою одиницею вимірювання часу (квантом) для процесора як логічного пристрою є період тактової частоти, або просто такт. На кожну операцію витрачається мінімум один такт. Наприклад, обмін даними з пам'яттю процесор Pentium II виконує за три такти плюс декілька циклів очікування. (Цикл очікування — це такт, в якому нічого не відбувається; він необхідний тільки для того, щоб процесор не “тікав” вперед від менш швидкодіючих вузлів комп'ютера.)

Час, що витрачається на виконання команд, також непостійно. У процесорах 8086 і 8088 на виконання однієї команди йде близько 12 тактів. У процесорах 286 і 386 цей показник зменшився в середньому до 4,5 тактів на операцію, а в 486 — до 2 тактів. Використання в процесорі Pentium двох паралельних конвеєрів і інших хитрувань дозволило скоротити час виконання середньостатистичної команди до одного такту. У процесорах Pentium Pro, Pentium II/III, Celeron і Xeon, а також Athlon/Duron за один такт виконується як мінімум три команди.

Однією з найзагальніших характеристик процесора є розрядність його шини даних і шини адреси. Шина — це набір з'єднань, по яких передаються різні сигнали. Уявіть собі пару проводів, прокладених з одного кінця будівлі в іншій. Якщо ви під'єднаєте до цих проводів генератор напруги в 220 В, а уздовж лінії розставите розетки, то вийде шина. Незалежно від того, в яку розетку буде вставлена вилка, ви завжди отримаєте один і той же сигнал, в даному випадку — 220 В змінного струму. Будь-яку лінію передачі (або середовище для передачі сигналів), що має більш за один вивід, можна назвати шиною. У звичайному комп'ютері є декілька внутрішніх і зовнішніх шин, а в кожному процесорі — дві основні шини для передачі даних і адрес пам'яті: шина даних і шина адреси.

Коли говорять про шину процесора, найчастіше мають на увазі шину даних, представлену як набір з'єднань (або виводів) для передачі або прийому даних. Чим більше сигналів одночасно поступає на шину, тим більше за дані передається по ній за певний інтервал часу і тим швидше вона працює. Розрядність шини даних подібна до кількості смуг руху на швидкісній автомагістралі; точно так, як і збільшення кількості смуг дозволяє збільшити потік машин по трасі, збільшення розрядності дозволяє підвищити продуктивність.

Дані в комп'ютері передаються у вигляді цифр через однакові проміжки часу. Для передачі одиничного біта даних в певний часовий інтервал посилається сигнал напруги високого рівня, а для передачі нульового біта даних — сигнал напруги низького рівня (близько 0 В). Чим більше ліній, тим більше бітів можна передати за один і той же час. У процесорах 286 і 386SX для передачі і прийому двійкових даних використовується 16 з'єднань, тому у них шина даних вважається 16-розрядною. У 32-розрядного процесора, наприклад 486 або 386DX, таких з'єднань удвічі більше, тому за одиницю часу він передає удвічі більше даних, чим 16-розрядний. Сучасні процесори типу Pentium мають 64-розрядні зовнішні шини даних. Це означає, що процесори Pentium, включаючи оригінальний Pentium, Pentium Pro і Pentium II, можуть передавати в системну пам'ять (або отримувати з неї) одночасно 64 бита даних.

Уявимо собі, що шина — це автомагістраль з рухомими по ній автомобілями. Якщо автомагістраль має всього по одній смузі рухи в кожну сторону, то по ній в одному напрямі в певний момент часу може проїхати тільки одна машина.

Якщо ви хочете збільшити пропускну спроможність дорогі, наприклад, удвічі, вам доведеться її розширити, додавши ще по одній смузі руху в кожному напрямі. Таким чином, 8-розрядну мікросхему можна представити у вигляді односмугової автомагістралі, оскільки в кожен момент часу по ній проходить тільки один байт даних (один байт рівний восьми бітам). Аналогічно, 32-розрядна шина даних може передавати одночасно чотири байти інформації, а 64-розрядна подібна до швидкісної автостради з вісьма смугами руху!

Автомагістраль характеризується кількістю смуг руху, а процесор — розрядністю його шини даних. Якщо в керівництві або технічному описі мовиться про 32- або 64-розрядному комп'ютері, то зазвичай мається на увазі розрядність шини даних процесора. По ній можна приблизно оцінити продуктивність процесора, а значить, і всього комп'ютера.

Розрядність шини даних процесора визначає також розрядність банку пам'яті. Це означає, що 32-розрядний процесор, наприклад класу 486, прочитує з пам'яті або записує в пам'ять 32 бита одночасно. Процесори класу Pentium, включаючи Pentium III і Celeron, прочитують з пам'яті або записують в пам'ять 64 бита одночасно. Оскільки стандартні 72-контактні модулі пам'яті SIMM мають розрядність, рівну всього лише 32, в більшості систем класу 486 встановлюють по одному модулю, а в більшості систем класу Pentium — по два модулі одночасно. Розрядність модулів пам'яті DIMM рівна 64, тому в системах класу Pentium встановлюють по одному модулю, що полегшує процес конфігурації системи, оскільки ці модулі можна встановлювати або видаляти поодинці. Кожен модуль DIMM має таку ж продуктивність, як і цілий банк пам'яті в системах Pentium.

Шина адреси є набором провідників; по ним передається адреса елементу пам'яті, в яку або з якої пересилаються дані. Як і в шині даних, по кожному провідникові передається один біт адреси, відповідний одній цифрі в адресі. Збільшення кількості провідників (розрядів), використовуваних для формування адреси, дозволяє збільшити кількість осередків, що адресуються. Розрядність шини адреси визначає максимальний об'єм пам'яті, що адресується процесором.

Уявіть собі наступне. Якщо шина даних порівнювалася з автострадою, а її розрядність — з кількістю смуг руху, то шину адреси можна асоціювати з нумерацією будинків або вулиць. Кількість ліній в шині еквівалентно кількості цифр в номері будинку. Наприклад, якщо на якійсь гіпотетичній вулиці номера будинків не можуть складатися більш ніж з двох цифр (десяткових), то кількість будинків на ній не може бути більше ста (від 00 до 99), тобто 102. При тризначних номерах кількість можливих адрес зростає до 103 (від 000 до 999) і так далі

У комп'ютерах застосовується двійкова система числення, тому при дворозрядній адресації можна вибрати тільки чотири осередки (з адресами 00, 01, 10 і 11), тобто 22, при трьохрозрядній — вісім (від 000 до 111), тобто 23. Наприклад, в процесорах 8086 і 8088 використовується 20-розрядна шина адреси, тому вони можуть адресувати 220 (1 048 576) байт, або 1Мбайт, пам'яті. Об'єми пам'яті, що адресується процесорами Intel

Шини даних і адреси незалежні, і розробники мікросхем вибирають їх розрядність на свій розсуд, але, ніж більше розрядів в шині даних, тим більше їх і в шині адреси. Розрядність цих шин є показником можливостей процесора: кількість розрядів в шині даних визначає здатність процесора обмінюватися інформацією, а розрядність шини адреси — об'єм пам'яті, з яким він може працювати.

 

4. Завдання:

 

4.1. Встановити процесор з набору запропонованих.

4.2. Вивчити основні частини на материнській платі.

4.3.Скласти алгоритм встановлення системної плати.

5. Обладнання:

 

5.1. Системна плата (материнська плата) ;

5.2.. Процесор;

5.3. Термопаста;

5.4. Вентилятор.

6. Хід виконання роботи

6.1. Процесор з формфакторо 370. Для різних процесорів використовуються різні материнські плати!!! Будьте дуже обережними при встановленні компонентів на материнську плату. Так як пошкодження:

 

 

або інших деталей може призвести до виходу з ладу системної плати!

6.2. Для того щоб вставити процесор потрібно ослабити колодку:

 

Ричаг показано на мал. потрібно підняти в гору, віддягнувши його спочатку на кілька меліметрів в сторону. При піднятті ричагу ви помітите як зміщується сама колодка процесора.

6.3. При втановленні процесора потрібно звернути увагу на наступне:

 

    На процесорі є два «скоси» - це так звані ключі. На цих місцях відсутні ніжки (по 1 на куті). Такіж відсутності роз’ємів в нас є і на колодці.

6.4. При встановленні процесора в колодку – не використовуйте силу, так як процесор входить абсолютно свобідно. Сумістіть ключі на процесорі з такими ж роз’ємами на колодці; опісля того відпустіть процесор:

 

 

6.5. Тепер його потрібно зафіксувати (опустити ричаг):

 

    Він буде опусатися з невеликою силою – до клацання, процесор після того буде зафіксований. І витягнути його просто так не вдасться.

6.6. Встановлення вентилятора на процесор:

Для кращого обміну тепла – потрібно між процесором і вентилятором нанести спеціальну термопасту. Нанести її слід на ту частину де здійснюється контакт між процесором і вентилятором: безпосередньо на кристал процесора.

 

6.7. На пристрої радіатора і вентилятора він має два фіксатори:

Потрібно їх зафіксувати

Також на радіаторі є виступ під колодку процесора – вставити відповідно до виступу:

6.8. Спочатку фіксується нижня частина:

6.9. При встановленні нижньої частини – злегка розмазайте термопасту – рухаючи вліво і вправо вентилятор

 

За домомогою другого ричагу (на мал. цифра 2) - зафіксуйте вентилятор.

Він злегка підпружинює – для того щоб можна було його зафіксувати і в подальшому з ним працювати. Надавлюємо і слідкуємо щоб наш висту попав на виступ колодки::

 

6.10. Підключити живлення до материнської плати, щоб воно поcтупало на вентилятор.

Процесор встановлений.

7. Підготовка до виконання роботи.

ü Підготувати бланк звіту з роботи;

ü Опрацювати теоретичний матеріал за темою роботи;

ü Використовуючи теоретичний матеріал дати відповіді на контрольні запитання.

 

 

8. Оформлення звіту

ü Мета роботи.

ü Завдання.

ü Висновки по роботі.

 

9. Вихідний контроль

1. На яких частотах процює процесор?

2. Що таке шина адреси?

3. При виготовленні процесора, яку технологію використовують?

4. Яка напруга подається на процесор?

10. Перелік посилань:

1. Скотт Мюллер. Модернизация и ремонт ПК. -М.: Вильямс. –1344 с. 2005.

2. Г.Г.Злобін, Р.Є.Рикалюк Архітектура та апаратне забезпечення ПЕОМ: Навч. посібник/.- Київ: Каравела, 2006.- 304с

3. У. Таненбаум. Архитектура компьютера – Санкт-Петербург. 699 с. 2005.

4. Степаненко О.С. Сборка, модернизация и ремонт ПК. -М. – 672 с. 2005.

5. Пройдо В.Л. Архитектура IВМ и систем: учебник для вузов. – Санкт-Петербург.: Питер. –718 с. 2006.

6. Вильям Столлингс. Структура, организация и архитектура компьютерных систем. –М. –896с. – 2002

Додаткова та довідникова література

1. Ресурси глобальної мережі Інтернет.

 

Формулы в Microsoft Excel

Все расчеты в Excel выполняют формулы. Формулой Excel считает все, что начинается со знака

В формуле можно использовать различные типы операторов (арифметические и т. п.), текст, ссылки на ячейку или диапазон ячеек, круглые скобки, именованные диапазоны. Естественно, в формулах соблюдается приоритет выполнения операций (умножение выполняется раньше сложения и т. п.). Для изменения порядка выполнения операций используются круглые скобки.




<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Абсурд с "точки зрения" музыканта | Вычисление производных

Дата добавления: 2015-10-19; просмотров: 218. Нарушение авторских прав


Рекомендуемые страницы:


Studopedia.info - Студопедия - 2014-2020 год . (0.01 сек.) русская версия | украинская версия