Режими роботи табличного процесора

OF

DF

IF

TF

SF

ZF

AF

PF

CF

 

 

Регістр прапорів складається з 16 битий, з них використовуються тільки 9.

Прапор - це битий, що приймає значення 1 («прапор встановлений»), якщо виконана деяка умова, і значення 0 («прапор скинутий») інакше.

 

Прапори умов:

 

CF	перенесення (carry flag)	ознака встановлюється в 1, якщо має місце перенесення або заїм із старшого біта результату
OF	переповнювання (overflow flag)	рівний 1, якщо виникає арифметичне переповнювання
ZF	нуля (zero flag)	рівний 1, якщо результат команди рівний 0
SF	знаку (sign flag)	рівний 1, якщо старший біт результату рівний 0, тобто SF = 0 - число позитивне SF = 0 - число негативне
PF	парності (parity flag)	рівний 1, якщо результат має парне число одиниць
AF	додаткового перенесення (auxiliary carry flag)	рівний 1, якщо під час виконання команд десяткового складання і віднімання здійснено виконання перенесення або позики між півбайтами

 

Прапори станів:

 

DF	напрями (direct flag)	встановлює напрям проглядання рядків в строкових командах DF = 0 від початку до кінця DF = 1 у зворотному напрямі
IF	переривання (interrupt flag)	IF = 0 процесор перестає реагувати на переривання, що поступають до нього IF = блокування переривань знімається
TF	трасування (trap flag)	TF = 1 після виконання кожної команди процесор робить переривання, чим можна скористатися при відладці програми

 

 

Режими роботи табличного процесора

Режим, у якому знаходиться табличний процесор в кожний конкретний момент, відображається в рядку стану (внизу вікна, ліворуч).

1) режим готовності - в Рядку стану з'являється індикатор Готово;

2) режим введення даних-в Рядку стану з'являється індикатор Введення;

3) режим редагування - індикатор Правка;

4) командний режим - в Рядку стану з'являються підказки;

5) запис макросу - підключення мікропрограми на Visual Basic.

 

 

Функціями в Microsoft Excel називають об'єднання декількох обчислювальних операцій для розв’язання визначеної задачі. Функції в Microsoft Excel являють собою формули, що мають один або декілька аргументів. В якості аргументів указуються числові значення або адреси вічок.

Excel містить більше ніж 400 вбудованих функцій. Функція має ім'я і список аргументів у круглих дужках. Аргументами можуть бути числові та текстові константи, клітинки, діапазони клітинок. Деякі функції доступні лише тоді, коли відкрита відповідна надбудова. Для відкриття надбудови слід виконати команду Сервис/Надстройки і у діалоговому вікні Надстройки вказати надбудови, які треба відкрити.

Ввести функції у формулу можна вручну або з використанням майстра функцій. Для роботи з майстром функцій слід натиснути кнопку Мастер функций панелі інструментів Стандартная або виконати команду Встав-ка/Функции. При цьому відкривається діалогове вікно Мастер функций — шаг 1 из 2 (мал. 13.16), в якому можна вибрати категорію функцій. При виборі категорії в поле Функций виводиться список функцій даної категорії. У цьому списку можна вибрати потрібну функцію. У рядку стану виводиться короткий опис функції.

Після вибору функції слід натиснути кнопку Далее, у результаті чого відкриється вікно діалогу Мастер функций — шаг 2 из 2 (мал. 13.17), в якому можна вказати аргументи функції.

Після натискування кнопки Готово формула вставляється в активну клітинку.

Наприклад:

=СУММ(А5:А9) – сума вічок А5, А6, А7, А8, А9;

=СРЗНАЧ(G4:G6) – середнє значення вічок G4, G5, G6.

Функції можуть входити одна в іншу, наприклад:

=СУММ(F1:F20)ОКРУГЛ(СРЗНАЧ(H4:H8);2);

Для уведення функції у вічко необхідно:

­ виділити вічко для формули;

­ викликати Мастер функций за допомогою команди Функция меню Вставка або кнопки ;

­ у діалоговому вікні, що з'явилося (мал.1), вибрати тип функції в переліку Категория і потім потрібну функцію в переліку Функция;

­ натиснути кнопку ОК;

Мал.1

­ у полях Число1, Число2 та ін. наступного вікна увести аргументи функції (числові значення або посилання на вічка);

­ щоб не указувати аргументи з клавіатури, можна натиснути кнопку , яка знаходиться праворуч поля, і виділити мишею ділянку вічок, що містять аргументи функції; для виходу з цього режиму слід натиснути кнопку , яка знаходиться під рядком формул;

­ натиснути ОК.

Уставити у вічко функцію суми СУММ можна за допомогою кнопки .

 

Обробка числової інформації за допомогою електронних таблиць (на прикладі табличного процесора Microsoft Excel)

Одним з основних призначень комп’ютера є організація обчислень. Для цього існують такі можливості:

а) використання калькулятора;

б) використання готової проблемно-орієнтованої програми;

в) створення власної програми;

в) використання табличного процесора (системи обробки електронних таблиць).

Кожна з наведених можливостей має свої переваги та недоліки. Так, наприклад, використання калькулятора дозволяє проводити нескладні обчислення, і не вимагає, як правило, спеціальної підготовки. Але функціональний набір та коло завдань, що розв’язуються, обмежені. Проблемно-орієнтовані програми дозволяють розв’язувати досить широке коло завдань, але позбавляє користувача модифікувати проведення обчислень та одержувати результати, не передбачені програмою. Створення власної програми дозволяє реалізувати потреби користувача в розв’язанні завдань але вимагає досконалого знання мови програмування. Найбільш універсальним є використання табличного процесора. Він дозволяє суміщати простоту опрацювання даних з потужними функціональними можливостями програми. Основними можливостями системи табличної обробки даних є:

1) зручне подання вихідних даних та результатів;

2) графічна інтерпретація даних;

3) великий функціональний набір операцій;

4) створення простих баз даних;

5) розширення функціонального набору за рахунок створення власних програм за допомогою вбудованої мови програмування.

Документом табличного процесора є електронна таблиця. Вона являє собою модель структурування, подання та обробки даних в табличній формі. Стосовно Excel електронна таблиця називається робочою книгою.

Microsoft Excel – табличний процесор, програма для створення й обробки електронних таблиць. Ярлик Microsoft Excel має вигляд на мал.1.

Microsoft Excel дозволяє працювати з таблицями в двох режимах:

¯ Обычный – найбільш зручний для виконання більшості операцій.

¯ Разметка страниц – зручний для остаточного форматування таблиці перед друкуванням. Межі поміж сторінками у цьому режимі відображаються синіми пунктирними лініями. Межі таблиці – суцільною синьою лінією, пересуваючи яку можна змінювати розмір таблиці.

Для переходу поміж режимами Обычный і Разметка страниц використовуються відповідні пункти у меню Вид.