Перевірка розрахунків із засновниками.
Завдання ревізії грошових коштів, розрахунків та кредитних операцій: 1) оцінити правильність зберігання та використання грошових коштів; 2) виявити порушення порядку здійснення готівкового та безготівкового обігу грошових і прирівняних до них коштів ревізованого суб’єкта (підприємства чи організації); 3) визначити правомірність, достовірність та економічну обґрунтованість операцій з надходження та використання грошових коштів, відображення цих операцій в обліку; 4) дати оцінку стану розрахунково-платіжної дисципліни за всіма видами розрахунків з дебіторами та кредиторами підприємства; 5) виявити факти порушень чинних нормативно-правових 6) розробити заходи з реалізації результатів контролю стосовно запобігання зловживанням і порушенням, відшкодування збитків Джерела ревізії грошових коштів: 1) первинні документи й касові прибуткові та видаткові ордери, розрахунково-платіжні (платіжні) відомості, платіжні доручення, платіжні доручення-вимоги, чекові книжки, виписки установ банків з поточного та валютного рахунків підприємства, квитанції, грошові перекази, договори про матеріальну відповідальність, акти інвентаризації каси і т. д.; 2) облікові регістри: · журнал реєстрації касових прибуткових та видаткових · журнал реєстрації платіжних доручень до банку; · касова книга, звіти касира; · журнали 1, 2, 3 і відповідні їм відомості за рахунками 30 «Каса», 31 «Рахунки в банках», 33 «Інші грошові кошти» або відповідні машинограми при використанні комп’ютерних форм обліку; · баланс підприємства та інші форми звітності. Основними джерелами ревізії розрахунків і кредитних операцій, крім того, є первинні документи з розрахункових операцій, облікові регістри синтетичного й аналітичного обліку з рахунків 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками», 37 «Розрахунки з різними дебіторами», 60 «Короткострокові кредити», 50 «Довгострокові кредити», 61 «Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями», 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками», 64 «Розрахунки за податками та платежами», 65 «Розрахунки по страхуванню», 66 «Розрахунки по оплаті праці» (журнал 3 та відомості до нього). Основні нормативні акти, якими керується ревізор при здійсненні контролю: Закон «Про бухгалтерських облік і фінансову звітність» від 16 липня 1999 р.; Закон «Про застосування реєстраторiв розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 1 червня 2000 р.; Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою НБУ 19 лютого 2001 р. № 72; Положення про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затверджене постановою НБУ № 135 від 29 березня 2001 р.; П(С)БО 4 «Звіт про рух грошових коштів», затверджене наказом МФУ № 15 від 28 січня 2000 р.; Інструкція № 3 «Про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валютах», затверджена НБУ 27 травня 1996 р. (зі змінами); Порядок реєстрації та ведення Книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затверджений ДПА 1 грудня 2000 р. Напрями ревізії грошових коштів: 1) перевірка фактичної наявності касової готівки; 2) документальний контроль касових операцій; 3) перевірка операцій із грошовими коштами на рахунках у банках; 4) перевірка грошових документів і цінних паперів. Ревізія розрахунків і кредитних операцій проводиться за такими напрямами: 1) перевірка розрахунків з підзвітними особами; 2) перевірка розрахунків з постачальниками за товарно-матеріальні цінності та послуги; 3) перевірка розрахунків з покупцями та замовниками; 4) перевірка розрахунків, пов’язаних із претензіями, відшкодуваннями матеріальних збитків; 5) перевірка розрахунків з іншими дебіторами та кредиторами (рахунок 685); 6) перевірка розрахунків з оплати праці; 7) контроль кредитних операцій. Контроль фактичної наявності касової готівки починається з її інвентаризації, яка здійснюється в перший день ревізії спеціальною комісією в складі ревізора, головного бухгалтера підприємства чи його заступника та касира, й оформляється відповідним актом у трьох примірниках. Послідовність проведення ревізії: 1) ревізор з головним бухгалтером ревізованого підприємства пред’являють повноваження (наказ) на проведення інвентаризації каси касиру; 2) до початку перевірки касової готівки касир припиняє касові операції, складає касовий звіт на момент ревізії. До касового звіту включаються всі первинні документи про приймання в касу та видачу з неї грошових коштів, за винятком незакритих платіжних відомостей у дні виплати заробітної плати; 3) ревізор складає вступну частину акта інвентаризації касової готівки (зазначає дату, місце проведення, підставу для проведення такого контролю, склад інвентаризаційної комісії) та пропонує касиру дати розписку, передбачену формою акта інвентаризації, про те, що до початку інвентаризації всі прибуткові та видаткові касові документи на грошові кошти включено до звіту, усі грошові кошти, що надійшли в касу, оприбутковано, а видані з каси — списано у видаток; 4) ревізор повинен перевірити касовий звіт, завізувавши своїм підписом первинні документи до нього, аби уникнути можливої подальшої їхньої заміни; 5) касир пред’являє касову готівку (перераховує наявні в касі гроші покупюрно спочатку касир, потім ревізор). У разі необхідності складається опис грошей за номіналами купюр, їхньою кількістю та сумою з підрахунком загальної суми. Опис грошей у касі підписують усі члени інвентаризації комісії. Касовою готівкою вважаються: наявні в касі гроші в національній та іноземній валютах, грошові документи та інші прирівняні до них цінності, фактично виплачена заробітна плата за незакритими платіжними відомостями на момент проведення ревізії; 6) ревізор вносить до акта інвентаризації дані про фактичну наявність касової готівки; 7) ревізор, головний бухгалтер і касир підписують акт інвентаризації касової готівки; 8) касир дає в акті інвентаризації каси другу розписку про те, що грошові кошти, перераховані в акті, перебувають на його відповідальному збереженні; 9) касовий звіт касира на момент ревізії передається до бухгалтерії для визначення залишку касової готівки з даних бухгалтерського обліку. Ревізор уважно перевіряє правильність визначення таких даних у бухгалтерії і вносить їх до акта, підбиває підсумки інвентаризації каси (нестача, надлишки, відповідність даним обліку); 10) у разі виявлення відхилень від облікових даних касир дає письмове пояснення; 11) письмові пояснення касира детально вивчаються для встановлення достовірних причин виникнення надлишків чи нестач та прийняття адекватних рішень адміністрацією ревізованого підприємства. Під час здійснення інвентаризації каси, застосовуючи методи обстеження та нормативної перевірки, ревізор перевіряє дотримання передбачених чинним законодавством умов зберігання касової готівки в касі підприємства: чи ізольоване приміщення каси, чи наявні металеві грати, сигналізація, металеві шафи або сейфи, де зберігаються дублікати ключів від сейфу. Контроль дотримання умов збереження касової готівки передбачає перевірку: · наявності та оформлення договорів про повну матеріальну відповідальність касирів; · відповідності рівня кваліфікації касирів вимогам правил прийняття на посаду касира; · дотримання правил ведення касової книги, здавання звітності до бухгалтерії; · забезпечення умов зберігання касової готівки під час доставляння грошей з банку, здавання виручки. Після проведення інвентаризації каси ревізор здійснює документальний контроль касових операцій за ревізований період суцільним методом. Основні напрями контролю: 1) дотримання касової дисципліни: а) дотримання встановленого ліміту готівки в касі; б) своєчасність і повнота здачі виручки чи невикористаної за цільовим призначенням готівки до банку на поточний рахунок; в) дотримання правил розрахунків готівкою; г) дотримання правил ведення касових операцій, установлених нормативними актами Національного банку України щодо цільового використання готівки, правил прийому та видачі грошей з каси; ведення касової книги; 2) правильність оформлення касових документів і ведення обліку касових операцій; 3) перевірка достовірності та правомірності здійснення касових операцій: а) оприбуткування надходжень до каси; б) видача з каси готівки на витрати підприємства та здача до банку виручки від реалізації, невикористаних за призначенням сум; доставка й виплата заробітної плати через громадських касирів у структурних підрозділах підприємства. Послідовність контрольних дій ревізора: 1) ознайомитися з особливостями організації облікового процесу касових операцій на ревізованому підприємстві, зумовленими видом підприємницької діяльності, структурою підприємства, застосованою формою бухгалтерського обліку; 2) ознайомитися з матеріалами попередніх ревізій і перевірок, приведеними банками, податковою адміністрацією тощо, результатами виконання рішень за матеріалами цього контролю; 3) суцільний контроль за весь ревізований період усіх касових операцій (див. рис. 10.1) щодо: · повноти, достовірності документів, які додаються до касових звітів за кожен день; · законності, достовірності розрахунків готівкою за цими операціями; · правильності арифметичних підрахунків під час операцій за звітний день і визначення залишків на кінець дня; · правильності перенесення даних про залишок грошей у касі у звіт наступного дня; · правильності узагальнення підсумків і відображення їх на рахунках бухгалтерського обліку в поточних центрах бухгалтерського обліку (журналі-ордері № 1, машинограмі при автоматизації обліку) в частині операцій за кредитом рахунку 30 «Каса» та відомостей за дебетом цього рахунку. Рис. 10.1. Схема суцільного контролю касових операцій за місяць Під час ревізії касових операцій як основний методичний прийом застосовується нормативна перевірка здійснених касових операцій на відповідність чинним нормативним актам Національного банку України щодо порядку оприбуткування готівки в касу, видачі з каси, розрахунків готівкою з поточної виручки, здачі готівки до банку, документації відображення в обліку. Тому ревізор повинен досконало вивчити нормативні акти уряду України, які регулюють такі операції (див. Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затверджене постановою НБУ від 19 лютого 2001 р. № 72 (зі змінами)). Треба пам’ятати, що в процесі контролю, залежно від суті господарських операцій та напрямів контролю, у комплексі застосовують ряд інших способів і методичних прийомів. Так, перевіряючи дотримання встановленого ліміту готівки в касі, використовують методичний прийом порівняння та арифметичні підрахунки даних про фактичний залишок грошей у касі на кінець дня з урахуванням неправомірної дебіторської заборгованості підзвітних осіб щодо одержаних авансів на відрядження та господарські потреби, з одного боку, та встановленого ліміту грошей у касі, з іншого боку. Позитивна різниця такого розрахунку свідчить про перевищення ліміту грошей у касі й підлягає перерахуванню в дохід бюджету як штрафні санкції. Перевіряючи цільове використання грошей, одержаних у банку, потрібно за датами й сумами порівняти дані про їх цільове призначення, визначене в чеках при одержанні грошей з банку, Перевірка повноти та своєчасності виручки від реалізації проводиться методом порівняння даних за датами й сумами з документів структурних підрозділів підприємства, які здійснюють реалізацію продукції, інших матеріальних цінностей з даними в прибуткових касових ордерах. Правомірність списання у видаток по касі сум на виплату заробітної плати перевіряється за допомогою прийому обстеження, візуальної перевірки оформлення платіжних відомостей, арифметичних підрахунків загальних підсумків виплаченої і депонованої суми. У разі виникнення підозри щодо недостовірності підписів про одержання заробітної плати чи депонованої заробітної плати застосовуються прийоми зустрічної перевірки, експертного висновку спеціалістів правоохоронних органів. Виходячи зі змісту конкретної господарської операції, відображеної в касових документах, контролюється правильність визначення кореспонденції рахунків у касовому звіті й журналі № 1 (або іншому відповідному реєстрі поточного бухгалтерського обліку). Основні порушення: 1) перевищення ліміту касової готівки; 2) заниження обсягів реалізації за готівку, несвоєчасність здачі виручки структурними підрозділами до каси або касою — до банку; 3) порушення правил розрахунків готівкою з каси підприємства: · виплата за неналежно оформленими документами; · виплата з готівкової виручки заробітної плати та дивідендів при наявності заборгованості по розрахунках з бюджетом. 4) наявність протиправних підроблених документів про виплати з каси заробітної плати, депонованої заробітної плати і т. ін. (фіктивні документи, додаткові платіжні відомості про подвійну оплату); 5) завищення обсягів виданої готівки з каси на погашення 6) неправомірні бухгалтерські записи на рахунках бухгалтерського обліку. Усі записи про виявлені порушення ревізор відображає в хронологічній послідовності у своєму робочому журналі ревізора, а далі, узагальнюючи матеріали контролю за ревізований період, складає спеціальні групувальні відомості й розрахунки у вигляді таблиць як додатки до акта ревізії, де систематизує та узагальнює інформацію з однорідних порушень, якщо їх більше трьох. Наприклад, результати контролю повноти та своєчасності
Інформація про перевірку достовірності й обґрунтованості віднесення на видатки по касі виплати заробітної плати може бути подана в таблиці такої структури:
При проведенні контролю операцій із грошовими коштами підприємств на поточних і валютних рахунках, відкритих Починаючи ревізію, ревізор повинен ознайомитися з особливостями організації безготівкових розрахунків ревізованого підприємства, облікового процесу, з’ясувати, які саме рахунки відкрито ним, у яких банках. Треба врахувати, що підприємства можуть мати кілька поточних рахунків, бюджетний, валютний рахунки в різних установах банків, тому облікова інформація про господарські операції має систематизуватися в поточному обліку (журналі № 1, відомість 1.2) окремо по кожному рахунку, який відкрито в банку.
|