Людина як предмет філософської рефлексії

План

1. Природа як предмет філософського аналізу. Історичні форми взаємодії людини і природи.

2. Природні, соціальні та духовні виміри людського буття.

3. Проблема соціалізації людини. Людина, індивід, індивідуальність, особистість.

4. Діяльність як спосіб суспільного буття людини.

Основні поняття:природа, жива природа,людина, біосфера, ноосфера, техносфера, особистість, індивід, індивідуальність, діяльність, праця, соціалізація, відчуження.

Література:

Аронов P.A. Три мира есть у человека // Вопр. Филос. – 2007. – №1.

Баландин Р.К. Ноосфера или техносфера // Вопр. Филос. – 2005. – №6.

Гаджиев К.С. Масса. Миф. Государство // Вопр. Филос. – 2006. – №6.

Гаджиев К.С. Этюды о тоске человека по вечности // Вопр. Филос. – 2009. – №3.

Гуревич П.С. Феномен деантропологизации человека // Вопр. Филос. – 2009. – №3.

Громыко Н.В. Интернет и постмодернизм – их значение для современного образования // Вопр. Филос. – 2002. - №2.

Киселев Г.С. Мир человека: тупиковая ветвь эволюции? // Вопр. Филос. – 2007. – №4.

Марков Б.В. Образ человека в постантропологическую эпоху //Вопр. филос. – 2011. – №2.

Мильдон В.И. Индивидуализм и эгоизм (введение в современную этику) // Вопр. филос. – 2008. – №6.

Нариньяни A.C. Между эволюцией и сверхвысокими технологиями: новый человек ближайшего будущего // Вопр. филос. – 2008. – №4.

Розин В.М. Техника и социальность // Вопр. Филос. – 2005. – №5.

Семенов B.C. О перспективах человека в XXI столетии // Вопр. Филос. – 2005. – №9.

Тульчинский Г.Л. Новая антропология: личность в перспективе постчеловечности // Вопр. Филос. – 2009. – №4.

Эпштейн М. - Техника - религия - гуманистика. Два размышления о духовном

смысле научно-технического прогресса // Вопр. Филос. – 2009. – №12.

Франк С.Л. Смысл жизни // Духовные основы общества. – М., 1992.

Фромм Э. Духовная сущность человека // Филос. науки. – 1990. - №8,9.

Хабермас Ю. Понятие индивидуальности // Вопр. филос. – 1989. - №2.

Хабермас Ю. Концепт человеческого достоинства и реалистическая утопия прав человека // Вопр. Филос. – 2012. – №2.

Хесле В. Кризис индивидуальной и коллективной идентичности / Вопр. филос.– 1994 – №10.

Шаров К.С. Мужчины и женщины в вербальной коммуникации: проблема гендерлекта // Вопр. Филос. – 2012. – №7.

ХХХ

Агацци 3. Человек как предмет философии// Вопр. филос. - 1989. - №2.

Бердяев Н.А. О назначении человека. – Гл. 3. – М., 1995.

Кутирєв В.О. Людина і світ: три парадигми взаємодії // Філос. і соціол. думка. – 1991. – №7.

Люббе Г. Историческая идентичность // Вопр. филос. – 1994. – №4.

Малахов В.С. Неудобства с идентичностью //Вопр. филос.- 1998. - №2.

Тарасенко В.В. Антропология Интернет: самоорганизация „человека кликающего” // Общественные науки и современность. – 2000. - №5.

Трубников Н. Н. Проблема смерти, времени и цели человеческой жизни // Философские науки. – 1990. – №2.

Завдання для самостійної роботи:

1. Що розуміється під поняттям природа? Як відрізняється сприйняття природи в різні історичні епохи?

2. Які історичні типи взаємодії людини і природи можна виділити?

3. Які Ви знаєте теорії життя?

4. Чи вирішує повністю проблему походження людини якась теорія? Чому?

5. Що в першу чергу відрізняє людину від тварини?

6. Як співвідносяться поняття «природа», «природне середовище», «географічне середовище», «ландшафтне середовище»?

7. Які філософські передумови пояснюють судження про природу:

– «Природа без людини не має сенсу, вона не має руху, вона є хаосом, недиференційована й індеферентна матерія, тобто з рештою, ніщо»;

– «... увесь Всесвіт... є нічим іншим як одним живим «Я».

8. Обгрунтуйте чи спростуйте наступні положення:

8.1. «Поняття "життя" важко вичерпно визначити, при будь-якому підході залишається відчуття, що воно вислизає від нас».

8.2. «Життя – це екологічна властивість, воно лише на коротку мить проявляється як засіб індивідууму».

8.3. «Життя є спосіб існування білкових тіл, який по суті полягає в постійному самооновлені хімічних складових частин цих тіл».

8.4. «Нам не залишається нічого іншого, як визнати, що життя прийшло на Землю зі світового простору, тобто з уже населених світів, що воно подібно до матерії й енергії – вічне».

9. Проаналізуйте своєрідність відношень людини з природою, спробуйте розширити цей перелік:

– на відміну від тварин людина виробляє особливу систему засобів і механізмів, що не передбачені її фізіологічними особливостями;

– людина забезпечує необхідний їй обмін речовин і енергії з природою за допомогою органів - посередників – знарядь праці,

– щоб надати природним процесам необхідну для людини форму протікання, вона використовує закони природи;

– саме головне, в процесі праці змінюється сама людина;

– як наслідок формуються суспільні відносини, які активно впливають на людський розвиток.

10. Що таке природне і штучне середовище існування людини? Чим вони відрізняються одне від одного, які їх характерні риси?

11. Порівняйте концепції «географічного детермінізму» і «демографічного детермінізму». Дайте їм критичний аналіз і покажіть до яких соціально значимих наслідків можуть привести положення цих концепцій.

12. Поясніть зв’язок між поняттями «біосфера», «техносфсра», «ноосфера». Що між ними спільного і відмінного?

13. Визначте принципи розуміння людини:

«…Сутність людини не є абстракт, притаманний окремому індивіду. В дійсності вона є сукупність усіх суспільних відносин».

Про кого говорить К.Маркс: а) індивіда, б) особистість чи в) людину як родове поняття? Поясніть.

14. Прокоментуйте вислів К.Маркса: «Суспільство не складається з індивідів, а виражає суму тих зв’язків і відношень, в яких ці індивіди перебувають один з одним».

16. Проаналізуйте вислів, поясніть про які обставини йдеться? Чи може людина змінити обставини свого життя?

«Мій син не може замінити мене. Я сам не зміг би замінити себе. Я – породження обставин». (Наполеон).

17. Чи можна, на вашу думку, стверджувати, що доля людини в її власних руках?

18. Чи поділяєте ви погляд М.Бердяєва на співвідношення єдиного і загального в соціальному бутті?

«Я був і залишаюсь крайнім персоналістом, який визнає верховенство власної влади, примат особистості над суспільством і державою. Я не визнаю первинної реальності будь-яких колективів, я фанатик реальності, індивідуально-особистого, неповторного єдиного, а не загального і колективного».

 

Питання модульного контролю

1. Типи онтологій. Форми буття.

2. Співвідношення понять буття, матеріальне буття, ідеальне буття.

3. Співвіношення понять матеральне, ідеальне, об’єктивне, суб’єктивне буття.

4. Відмінності буття матеріального та ідеального.

5. Риси віртуальної реальності.

6. Відмінності діалектичного та метафізичного способів мислення.

7. Закони діалектики: формулювання та зміст.

8. Категорії діалектики (3 пари на вибір).

9. Синергетика як теорія існування відкритих систем.

10. Співвідношення понять біосфера, ноосфера, техносфера.

11. Співвідношення понять людина, індивід, індивідуальність, особистість.

 

 

ІІ модуль. Свідомість та соціальне пізнання

Семінарське заняття 7 - 8 (4 год.)