Проблеми гносеології
План 1. Пізнання як соціально-опосередковане відношення людини до світу. Структура процесу пізнання. 2. Агностицизм, його історичні форми та методологічне значення. 3. Чуттєве та раціональне пізнання; емпіричне та теоретичне. 4. Проблема істини, критерії істини. Істина, оцінка, цінності та їх місце в пізнавальному процесі. 5. Ненаукові форми пізнання: повсякденне, міфологічне, релігійне та особливості їх картин світу. 6. Історичні етапи розвитку науки: класична, некласична та постнекоасична. 7. Сучасні моделі розвитку науки (К.Поппер, Т.Кун, П.Феєрабенд). Основні поняття: гносеологія, пізнання, суб’єкт та об’єкт пізнання, агностицизм, скептицизм, форми чуттєвого пізнання, форми раціонального пізнання, мислення, розсудок, розум, наука, істина, абсолютна істина, відносна істина, об’єктивна істина, суб’єктивна істина, класична наука, некласична наука, постнекласична наука, кумулятивізм в наці, антикумулятивізм, наукова революція, парадигма, принцип фальсифікації, принцип проліферації. Література: Гейзенберг В. Шаги за горизонт. – М., 1987. Кун Т. Структура научних революций. – М., 2003. Планк М. Позитивизм и реальный внешний мир // Вопр. Филос. – 1998. – №3. Поппер К. Нищета историцизма // Вопр. филос. – 1992. – №10. Пирожкова С.В. Проблема научного предвидения в философии К. Поппера // Вопр. Филос. – 2009. – №6. Фейерабент П. Избранные труды по методологии науки. – М., 1986. Философия науки: проблемы и перспективы. Материалы "круглого стола" // Вопр. Филос. – 2006. – №10. Уёмов А.И. Критика принципа фальсификации К. Поппера и проблема системного подхода к демаркации научного знания // Вопр. Филос. – 2008. – №4. ХХХ Аронов P.A. «Бермудский треугольник» интерпретации научного знания // Вопр. Филос. – 2006. – №4. Аредаков A.A. Сознание в онтологиях антропного принципа // Вопр. Филос. – 2008. – №1. Бряник Н.В. Философский смысл картины мира неклассической науки // Вопр. Филос. – 2013. - №1. Девятова С.В., Купцов В.И. Феномен научной революции XVII в. // В Ф – 2013. – №11, 12. Гайденко П.П. К проблеме становления новоевропейской науки // Вопр. Филос. – 2009. – №5 Гусейнов А.А. Мораль как предел рациональности // Вопр. Филос. – 2012. – №5. Степин В.С. Научная рациональность в техногенной культуре: типы и историческая эволюция // Вопр. Филос. – 2012. – №5. Лекторский В.А. Рациональность как ценность культуры //Вопр. Филос. – 2012. - №5. Зуев В.В. К вопросу о генезисе научной теории // Вопр. Филос. – 2011. – №1. Ильин В.Н. Основная проблема теории познания // Вопр. Филос. – 2009. – №7. Кемеров В.Е. Социальная обусловленность познания: динамика проблемы // Вопр. Филос. – 2008. – №10. Лазарев Ф.В., Лебедев С.А. Проблема истины в социально-гуманитарных науках: интервальный подход // Вопрос. Филос. – 2005. – №10. Левин Г.Д. О трех видах релятивизма // Вопрос. Филос. – 2007. – №7. Лекторский В.А. Вера и знание в современной культуре // Вопр. Филос. – 2007. – №2. Летов О.В. Проблема научной объективности в постпозитивистской философии // Вопр. Филос. – 2011. – №12. Маркова Л.А. Изменчивость и устойчивость в науке // Вопр. Филос. – 2005. – №2. Маркова Л.А. Субъект как наблюдатель // Вопр. Филос. – 2011. – №4. Ненашев М.И. Антропный принцип и проблема наблюдателя // Вопр. Филос. – 2012. - №4. Павленко А.Н. Рациофундаментализм // Вопр. Филос. – 2008. – №1. Порус В.Н. Является ли наука самоорганизующейся системой? // Вопр. Филос. – 2006. – №1. Родин A.B. Рациональность и релятивизм // Вопр. Филос. – 2008. – №9. Черникова И.В. Типология науки в контексте современной философии науки // Вопр. Филос. – 2011. - №11. ХХХ Абрамова Н.Т. Являются ли несловесные акты мышлением // Вопросы филос. – 2001. – №6. Ахиезер А.С. Проблема субъекта: человек - субъект // Вопр. Филос. – 2007. - №12. Коваленко В.А. Организация творческого мышления // Вопр. филос. – 2002. – №8. Лобастов Г.В. Так что же есть истина? // Философские науки. - 1991. - №6. Логостаева О.В. О взаимосвязи языка и мышления //Философские науки. – 1990. – №2. Микешина Л.А. Философия познания: диалог и синтез подходов // Вопросы философии. – 2001- №4. Нугаев Р.М. Смена развитых научных теорий: ценностные измерения // Вопросы философии. – 2002. – №11. Баженов Л.Б. Размышления при чтении Поппера // Вопр. филос. – 2002. – №4. Овчинников Н.Ф. Знание – болевой нерв философской мысли // Вопр. Филос. – 2001. - №1-2. Фейнберг Е.Л. Интуитивное суждение и вера // Вопр. филос. - 1991. - №8. Завдання для самостійної роботи: 1.Чому пізнання є соціально-опосередковане відношення? 2. Яке значення ненаукових форм пізнання для формування картини світу? 3. Визначте співвідношення понять пізнання, мислення, розсудок, розум. 4. Що таке істина? Які існують концепції істини? 5. Що таке інтуїція? 6. Як співвідносяться поняття пізнання, мислення, розсудок, розум? 7. Чи погодитесь Ви з висловом: «Немає нічого в розумі, чого б не було у відчуттях? Погляди якого напрямку він відображає? 8. Представникові якого напрямку належить вислів: «Твердження, судження, вислів або думка істинні, якщо вони відповідають фактам»? 9. Що мав на увазі Лао-цзи: «Знати, як зупинитись на незнаному, - це є досконалість»? 10. Поясніть, як співвідносяться поняття «об’єкт пізнання» та «об’єктивна реальність». Чи можна їх ототожнювати? 11. Що таке наукова раціональність? 12. Які історичні етапи розвитку проходить наука? Що являє собою постнекласична наука? 13. Як співвідносяться знання і віра в процесі пізнання? 14. Як пов’язані розвиток науки з прогресом техніки? Наведіть приклад. 15. Чи правильно стверджувати, що якщо сутністю пізнання є відображення дійсності, то джерелом пізнання є зовнішній світ? 16. Чому для К.Поппера принципово спростувати теорію, в не довести її? 17. Що таке парадигма та як вона пов’язана з поняттям «нормальна наука» у Т.Куна? Наведіть приклади наукових парадигм. 18. Чому відбуваються зміни парадигм чи наукові революції? 19. Що таке принципи проліферації та anything goes (усе дозволено) за П.Фєйєрабендом? 20. Що таке наукова картина світу? Які наукові картини світу були в історії?
Семінарське заняття 11 - 12 (4 год.)
|
