Вчення про буття та матерію

Сниткина обустроила жизнь писателя, взяла на себя все экономические вопросы его деятельности, а с 1871 года Достоевский навсегда бросил рулетку.

С 1872 по 1878 годы писатель прожил в городе Старая Русса Новгородской губернии. Эти годы жизни были очень плодотворными: 1872 — «Бесы», 1873 — начало «Дневника писателя» (серия фельетонов, очерков, полемических заметок и страстных публицистических заметок на злобу дня), 1875 — «Подросток», 1876 — «Кроткая».

В октябре 1878 года Достоевский возвращается в Петербург, где поселяется в квартире в доме на Кузнечном переулке,5/2, в которой и проживает до дня своей смерти 28 января (9 февраля) 1881 года. Здесь же в 1880 году он заканчивает написание своего последнего романа «Братья Карамазовы». В настоящее время в квартире расположен Литературно-мемориальный музей Ф.М.Достоевского.

В последние несколько лет жизни 2 события стали особо значимыми для Достоевского. В 1878 году император Александр II пригласил к себе писателя, чтобы представить его своей семье, и в 1880 году, всего лишь за год до смерти, Достоевский произнёс знаменитую речь на открытии памятника Пушкину в Москве. В эти же годы писатель сблизился с консервативными журналистами, публицистами и мыслителями, переписывался с видным государственным деятелем К.П.Победоносцевым.

Несмотря на известность, которую Достоевский обрёл в конце своей жизни, поистине непреходящая, всемирная слава пришла к нему после смерти. В частности, Фридрих Ницше признавал, что Достоевский был единственным психологом, у которого он мог кое-чему поучиться («Сумерки идолов»).

26 января (7 февраля) 1881 года сестра Достоевского Вера Михайловна приехала в дом к Достоевским, чтобы просить брата отказаться от своей доли рязанского имения, доставшейся ему по наследству от тётки А.Ф.Куманиной, в пользу сестёр. По рассказу Любови Фёдоровны Достоевской, была бурная сцена с объяснениями и слезами, после чего у Достоевского пошла кровь горлом. Возможно, этот неприятный разговор стал толчком к обострению его болезни (эмфиземы) — через два дня писатель скончался.

Похоронен на Тихвинском кладбище Александро-Невской лавры в Санкт-Петербурге.

Міністерство освіти і науки України

Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г.Короленка

 

Історичний факультет

Кафедра філософії

Інструктивно-методичні матеріали

з курсу

ФІЛОСОФІЯ

Завдання для семінарських занять,

Самостійної та індивідуальної роботи

Для студентів історичного ф-ту

(групи І 21 - 23)

 

Напрями підготовки: 6.020302 Історія

Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр

 

Полтава 2014

І модуль. Вчення про буття та діалектику

Питання та завдання семінарських занять

 

Семінарське заняття 1- 2 (4 год.)

Вчення про буття та матерію

План

1. Поняття онтології, типи онтологій: монізм, дуалізм, матеріалізм, ідеалізм, плюралізм.

2. Форми та рівні буття.

3. Формування науково - філософського поняття «матерія».

4. Рух як спосіб існування матерії. Форми руху. Рух і спокій.

5. Простір і час як форми буття матерії. Концепції простору і часу.

6. Буття матеріальне та ідеальне: специфіка, відмінності.

7. Віртуальна реальність: походження, риси.

Основні поняття: буття, субстанція, матеріалізм, ідеалізм, монізм, дуалізм, розсудок, розум, матерія, ідея, рух, простір, час, матеріальний, ідеальний, чуттєвий, умоглядний, об’єктивний, суб’єктивний. Віртуальний, реальний.

Література:

Мамардашвили М. Из краткого введения в философию //Вопр. филос.– 2000. – №12.

Мамардашвили М. Как я понимаю философию. – М., 1992. – С.14-26.

Хайдеггер М. Что такое философия //Вопр. Филос. – 1993. – №8.

Хайдеггер М. Що таке метафізика //Гусєв В.І. Вступ до метафізики. Тексти для читання. – С.64 – 67. (або Читанка з історії філософії. Кн. 6.-К., 1999. – С. 83 – 100).

Гайденко П.П. Время и вечность: парадоксы континуума // В.Ф. – 2000. - №6.

Гейзенберг В. Шаги за горизонт. – М., 1987.

Девис Е.Случайная Вселення. – М., 1990.

Доброхотов А.Я. Категория бытия в классической западноевропейской философии. - М., 1986.

Каган М.С. Метаморфозы Бытия и Небытия // Вопр.филос. – 2001. - №6.

Кутырев В.А. Оправдания Бытия // Вопр. Философии. – 2000. – №5.

Петровская Е.В. Фигуры времени // Вопр.филос. – 2000. - №10.

Рубашкин В.Ш., Лахути Д.Г. Онтология: от натурфилософии к научному мировоззрению и инженерии знаний // Вопросы философии. – 2005. – №1.

Селиванов А.И. К вопросу о понятии «ничто» // Вопр.филос. – 2002. – №7.

Пржиленский В.И. «Реальность»: социально-эпистемологическое исследование // Вопр.филос. – 2013. – №9.

Трубников Н. Н. Проблема смерти, времени и цели человеческой жизни // Филос. науки. – 1990. – №2.

Фатенков А.Н. Стратегии осмысления бытия: реализм в полемике с конструктивизмом и теорией отражения // Вопросы философии. – 2011. – № 11.

ХХХ

Бычков В.В., Маньковская Н.Б. Виртуальная реальность в пространстве эстетического опыта // Вопр. философии. – 2006. – 11.

Баева Л.В. Электронная культура: опыт философского анализа // Вопр. философии. – 2013. – №5.

Батаева Е.В. Фланерство и видеомания: модерные и постмодерные визуальные практики // Вопр. философии. – 2012. – №11.

Груздева E.H., Калмыкова В.В. «Властелин колец» как миф постиндустриального, сетевого и информационного общества // Вопр. Филос – 2011. – №8.

Лейбин В.М. Роль информационно-коммуникационных технологий в изменении отношений между воображаемым, символическим и реальным// Вопр. Философ.–2011.–№6

Ёмелин В.А., Тхостов А.Ш. «Кванторная механика» телевидения // Вопр. Философ.– 2011. – №11.

Емелин В.А., Тхостов А.Ш. Вавилонская сеть: эрозия истинности и диффузия идентичности в пространстве интернета // Вопр. Философ. – 2013. – №1.

Меньчиков Г.П. Виртуальная реальность: понятие, новации, применение // Философские науки. – 1998. – № 3-4.

Назарчук A.B. Сетевое общество и его философское осмысление // Вопр. Филос – 2008. – №7.

 

Завдання для самостійної роботи:

1. В чому полягає філософський зміст і життєвий сенс поняття буття?

2. Чим відрізняється категорія буття від категорії реальність?

3. Як співвідносяться поняття буття і матерія?

4. Яке значення має ідея небуття для філософського осмислення світу й людини?

5. Від чого залежить класифікація форм буття?

6. Чим відрізняється поняття матерія від поняття речовини?

7. Чи співпадає сьогоднішнє розуміння матерії з демокрітівським?

8. Що таке соціальна матерія, соціальний рух, простір і час. Наведіть приклади.

9. Дайте визначення матерії і назвіть основні рівні її організації та форми руху матерії.

10. Чи тотожні твердження: «Уся матерія відображує» і «Уся матерія відчуває»?

11. Яке визначення буття є більш повним: «Буття – це весь матеріальний світ» чи «буття – це все, що існує».

12. Чому недостатньо сказати, що «матерія – це об’єктивна реальність»? Виправіть помилку і поясніть.

13. Чи змінилось соціально-історичне тлумачення простору і часу в ХХ ст.?

14. Що таке онтологія?

15. Які форми має людське буття?

16. Поясніть особливість духовного буття.

17. Заповніть таблицю і порівняйте риси буття матеріального та ідеального:

 

Основні характеристики	Матеріальне буття	Ідеальне буття
Просторово – часові характристики
Співвідношення множинності / цілісності
Співвідношення одиничного / загального
Спосіб пізнання

 

 

Семінарське заняття 3 - 4 (4 год.)