РОБОТИ З ДИСЦИПЛІНИ

1. Мердок-Стерн Серена. Общение на английском: телефон, факс, E-mail, деловая переписка: учеб. пособие / Серена Мердок-Стерн; пер. с фр. И. И. Максименко. – М.: Астрель: АСТ, 2005. – 142 с.

2. BBC learning English: Telephone. – Режим доступу: http://www.bbc.co.uk/worldservice/learningenglish/business/talkingbusiness/unit1telephone/1connecting.shtml

3. Comfort J. Effective Telephoning / Jeremy Comfort. – OUP, 1997. – 110 p.

4. Garside B., Garside T. Essential Telephoning in English. Student’s book / Barbara Garside, Tony Garside. – CUP, 2002. – 112 p.

5. Hough D. A. Telephone Skills / David A. Hough. – Oxford: Heinemann, 1993. – 80 p.

6. Hughes J. Telephone English / John Hughes. – NY: Macmillan, 2006. – 96 p.

7. Naterop B. J., Revell R. Telephoning in English / B. Jean Naterop, Rod Revell. – CUP, 2005. – 128 p.

8. Wood N. Business and commerce. Workshop / Neil Wood. – OUP, 2003. – 40 p.

 

ВСТУП

Розвиток сучасної цивілізації на початку XXI ст. характеризується посиленням глобального характеру багатьох процесів і явищ. Зростання ролі глобальної політики, взаємопов’язаність і масштабність загальносвітових процесів в економічній, політичній, соціальній і культурній сфері суспільного буття, залучення до міжнародного життя і спілкування щоразу більшої частки населення Землі - все це свідчить про наявність об'єктивних передумов для появи у сучасному світі таких проблем, які мають глобальний, планетарний характер.

Глобальні проблеми увібрали в себе і традиційні, і якісно нові протиріччя соціального прогресу, властиві лише сучасному етапу розвитку продуктивних сил, усій системі світогосподарських зв'язків. Загальнолюдські проблеми виростають з локальних, національних проблем, але у той же час вимагають для свого розв’язання не лише зусиль окремих країн, а спільних дій світової спільноти.

Основна мета курсу "Глобальні проблеми людства" полягає у вивченні студентами основних проблем, явищ і процесів, що мають глобальний характер і активно впливають на розвиток сучасної цивілізації. В результаті засвоєння курсу студенти повинні мати уявлення про причини виникнення, характер і можливі наслідки сучасних глобальних проблем і тенденцій, вивчити концепції та гіпотези еволюції сучасного світу, знати можливі шляхи і способи вирішення глобальних проблем людства.

Мета цих методичних вказівок – допомогти студентам глибше засвоїти теоретичний матеріал про сутність сучасних глобалізаційних процесів, джерела виникнення глобальних проблем та шляхів їх розв’язання.

Інформаційною базою для виконання практичних завдань є дані ООН та її спеціалізованих установ, міжнародні та національні законодавчі й нормативно-правові акти; дані Світового Банку та МВФ, статистичні, інформаційно-аналітичні та матеріали з мережі Інтернет, публікації у вітчизняній і закордонній періодичній пресі.

Методичні вказівки містять аналітичні завдання з основних тем курсу, в та запитання і завдання для контролю знань студентів на практичних заняттях.

 

ЗАГАЛЬНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ

РОБОТИ З ДИСЦИПЛІНИ

 

Обов’язковим елементом успішного засвоєння навчального матеріалу дисципліни «Глобальні проблеми людства» є самостійна робота студентів з вітчизняною і зарубіжною спеціальною літературою з питань глобалістики, економіки, політики, геополітики, теорії, методології та практики проведення наукових політико- та економіко-географічних.

Самостійна робота є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від нормованих навчальних занять, тобто лекційних і практичних занять (аудиторної роботи).

Основні види самостійної роботи, які повинні використовувати студенти:

1. Вивчення лекційного матеріалу.

2. Вивчення додаткової літератури.

3. Робота із законодавчими, нормативними й інструктивними матеріалами.

4. Підготовка до практичних і семінарських занять.

5. Робота над індивідуальними завданнями.

6. Самоперевірка студентом власних знань за запитаннями для само- діагностики.

7. Підготовка до проміжного й підсумкового контролю.

Опрацювання лекційного матеріалу. У системі різних форм навчально-виховної роботи у вищих навчальних закладах особливе місце належить лекції, де викладач надає студентові основну інформацію, навчає розмірковувати, аналізувати, допомагає опанувати ключові поняття, а також спрямовує самостійну роботу студента.

Зв’язок лекції та самостійної роботи студента розглядається в таких напрямах:

- лекція як головна початкова ланка, що визначає зміст та обсяг самостійної роботи студента;

- методичні прийоми читання лекцій, що активізують самостійну роботу студентів;

- самостійна робота, яка сприяє поглибленому засвоєнню теми на базі прослуханої лекції.

Перший етап самостійної роботи починається з процесу слухання і записування лекції. Правильно складений конспект лекції – найефективніший засіб стимулювання подальшої самостійної роботи студентів. Студент повинен чітко усвідомити, що конспект – це короткий тезовий запис головних положень навчального матеріалу. Складання і вивчення конспекту – перший етап самостійної роботи студента над вивченням теми чи розділу. Конспект допомагає в раціональній підготовці до практичних занять, заліку, у визначенні напряму й обсягу подальшої роботи з літературними джерелами.

Під час підготовки до лекції студент повинен опрацювати матеріал попередньої лекції з використанням підручників та інших джерел літератури. На лекціях висвітлюються тільки основні теоретичні положення і найбільш актуальні проблеми, тому більшість питань виносяться на самостійне опрацювання.

Підготовка до практичних і лабораторних занять. Відповідно до навчального плану з кожної теми курсу проводяться практичні заняття. Також навчальним планом передбачено проведення лабораторних занять. Підготовку до практичних і лабораторних занять розпочинають з опрацювання лекційного матеріалу. Студент повинен самостійно ознайомитися з відповідним розділом робочої програми, підготувати відповіді на контрольні запитання, які подані в програмі у визначеній послідовності згідно з логікою засвоєння навчального матеріалу.

Практичні і лабораторні заняття збагачують і закріплюють теоретичні знання студентів, розвивають їх творчу активність, допомагають у набутті практичних навичок роботи за предметом навчальної дисципліни.

У процесі підготовки до практичних і лабораторних занять самостійна робота студентів – обов’язкова частина навчальної роботи, без якої успішне і якісне засвоєння навчального матеріалу неможливе. Це свідчить про необхідність керування самостійною роботою студентів з боку викладача шляхом проведення цілеспрямованих організаційних і контрольних заходів.

Викладач у вступній лекції рекомендує студентам основні і додаткові джерела, а також методичні рекомендації до самостійної роботи та до організації практичних занять з дисципліни. У методичних вказівках наведено перелік питань для теоретичної підготовки до занять.

У випадку, коли студент не може самостійно розібратися в якомусь питанні, він може отримати консультацію у викладача (згідно з графіком проведення консультацій викладачами кафедри географії України). Добре організовані консультації дозволяють правильно спрямувати самостійну роботу, зробити її раціональною, підвищити її ефективність.

Робота над індивідуальними завданнями. Індивідуальні науково-дослідницькі завдання передбачають: систематизацію, закріплення, розширення теоретичних і практичних знань з дисципліни і застосування їх при розв’язанні конкретних практичних ситуацій; розвиток навичок самостійної роботи з літературними джерелами та звітністю підприємства.

Індивідуальні завдання студенти виконують самостійно при консультуванні викладачем протягом вивчення дисципліни відповідно до графіка навчального процесу.