ТЕМА 1.

Роздержавлення – це процес зміни державної власності на будь-яку іншу форму власності, втрата державою монополії на власність.

Шляхи роздержавлення:

1. Передача майна трудовим колективам.

2. Розподіл між громадянами країни (ваучери, майнові сертифікати).
3. Продаж приватним особам.

 

26.Власність – це економічні відносини між суб*єктами власності з приводу відчуження об*єктів власності, що породжують право володіння, розпорядження на користування.
Еволюція форм власності (за історичним характером):
1.Первісні форми власності(Община та індивідуальні):
-азіатська(східна)
-антична(греко-римська)
-германо-слов*янська
2.Рабовласницька та феодальна(індивідуальне право на землю, розвиток ремісництва, кін 16ст, первісного нагромадження капіталу)
3.Капіталістична власність(капіталістичне присвоєння, створення додаткового продукту, повне відчуження безпосередніх виробників від матеріальних умов праці).

27.Характеристика одноосібного володіння -це така форма, яка характеризується обмеженим використанням засобів виробництва, одноосібним володінням продуктом виробництва, використання власної праці, одноосібним прийняттям управлінських рішень, обмеженою метою виробництва, приватним присвоєнням та споживанням.
До недоліків одноосібного володіння відносяться обмеженість ресурсів, що використовуються в процесі виробництва, ризик втрати власного майна та підвищена відповідальність виробника, егоїстичне ставлення до процесу споживання результатів виробника.

28. Від початку існувало натуральне господарство – коли продукти виготовлялись лише для власних потреб та потреб власного виробництва. Після історичного поділу праці (поділ на землеробство та тваринництво, відокремлення ремісництво від с/г, виникнення ринків) відбувається поступовий перехід до товарного виробництва.
Товарне виробництво – це певна форма організацій виробництва, за якою продукція виробляється для обміну через купівлю-продаж…

29. Форми товарного виробництва
1)Просте – продукти виробляються самостійними дрібними товаро-виробниками, виробники не відокремлені від засобів виробництва; мета виробництва – прогодувати власну сім*ю.
2)Розвинуте – мета – нажива, відбувається відокремлення виробників від засобів виробництва, використання найманої робочої сили.

30. Товар – це продукт що виготовляється для обміну через купівлю-продаж.
Характеристика:
1) споживна вартість – це здатність товару задовольняти потреби людини;
2)мінова вартість – це здатність товару обмінюватись один на одного.

31. Гроші – це товар є загальним еквівалентом вартості усіх товарів.
Форми вартості грошей:
1)проста(випадкова) – коли одному товару що перебуває у відносній формі ласності відповідає інший товар, що перебуває в еквівалентній формі вартості;
2)повна(розширена) – коли одному товару що перебуває у відносній формі вартості відповідає безліч товарів які перебувають в еквівалентній формі вартості до першого товару;
3)загальна(грошова) – коли безліч товару відповідає тільки один товар який є загальним еквівалентом вартості.

32. Функції грошей:
1)міра вартості
2)засіб платежу(оплата за товар може не збігатися в часі з моментом споживання цього товару) – продаж в борг та кредит;
3)засіб обігу
4)засіб нагромадження складів
5)світові гроші(дорогоцінні метали)

33. В економічній теорії виділяють дві основні концепції походження грошей^[1]:

· Раціоналістична — гроші виникли як наслідок певної раціональної угоди між людьми через необхідність виділення спеціального інструменту для обслуговування сфери товарного обігу.

· Еволюційна — гроші виділяють із загальної товарної маси, оскільки вони найпридатніші для виконання функціональної ролі грошового товару. Той чи інший товар стає грішми лише в межах певної особливої суспільної форми, товарного виробництва й обігу.

Передбачається, що ще 100 000 років тому виникли бартерні операції — прямий безгрошовий обмін товарами. Проте в безгрошових суспільствах в основному діяли подарунки або позики. Наступним етапом стало виникнення товарних грошей, тобто, коли в якості грошей використовувались різні матеріальні носії. Перша згадка про термін «гроші» датується 3000 роком до Р. Х., це був клинописний текст на глиняній табличці із Месопотамії.

З найдавніших часів грішми були різні товари: хутра звірів, металеві сокири, мушлі каурі тощо. Однак завдяки своїм фізичним властивостям найбільш вживаним загальним еквівалентом вартості дуже швидко стають благородні метали: золото та срібло. Згодом вони набирають форми монет.

У своїй «Історії» Геродот вказує, що першими використовувати металеві монети почали лідійці. Сучасні вчені вважають, що перші монети були з електрума і чеканились близько 650–600 р до Р. Х. Швидке розповсюдження монет пов'язано із зручністю їх зберігання, дроблення і об'єднання, відносною великою вартістю при невеликій вазі та обсягу, що є дуже зручним при обмінних операціях.

Паперові гроші або банкноти були вперше використані в Китаї за часів династії Сун. Ці банкноти, відомі як «jiaozi», еволюціонували з векселів, що були у використанні з сьомого сторіччя. Тим не менш, вони не витісняють традиційних грошей, і були у використанні поряд з монетами. В Європі банкноти були вперше випущені Банком Стокгольма в 1661 році.

34.Ринок – це економічна організація суспільних відносин що характеризується співвідношенням попиту та пропозиції.
Інфляція – це процес обезцінювання грошей, втрата їх купівельної спроможності.
Види інфляції:
-повзуча-ціни зростають до 10% на рік;
-галопуюча-ціни зростають до 100% на рік;
-гіпер інфляція-ціни зростають більше ніж на 100% на рік.
Форми:
1.прихована(придушена), коли зростання грошової маси призводить до дефіциту товару(заходи держави)
2.відкрита – це збільшення грошової маси призводить до зростання цін.

35.Причини інфляції:
1)порушення законів грошового обігу;

2)рівень розвитку суспільного виробництва, відстає від темпів зростання грошової маси;
3)додаткові грошові емісії;
4)випуск державних займів та банківських кредитів.

36. Ринок – це економічна організація суспільних відносин що характеризується співвідношенням попиту та пропозиції.
Функції ринку:
1.Стимулююча
2.Регулююча
3.Розподільна
4.Інтегруюча

37. Міжнародний кредит – це економічні відносини, які виникають між кредиторами і позичальниками різних країн з приводу надання, використання та погашення позики.
Форми міжнародного кредиту:
-За цільовим призначенням
- За загальними джерелами
- За формою кредитування
- За формою забезпечення:
- За строками
- За валютою позики
- За формою надання розрізняють
- За формою надання розрізняють
- За кредиторами

38.Попит – це сукупна потреба у товарах що зумовлена платежоспроможністю, та виражена в грошовій формі.
Закон попиту наголошує що обсяг продаж, що характеризує попит перебуває в оберненій залежності від ціни.
Чинники що впливають на попит:
1.Смаки споживачів
2..К-сть споживачів на ринку
3.Доходи споживачів
4.Ціна на суміжні товари

39.Пропозиція – це певна к-сть товару яка може бути доставлена на ринок за певної ціни певний проміжок часу.
Закон пропозиції наголошує, що пропозиція перебуває в прямій залежності від ціни.
Рівноважна ціна – це ціна за якої немає ні дефіциту ні профіциту, а реальна ціна на цей товар не відхиляється від неї.

40.Конкуренція – це економічна боротьба за найбільш вигідні умови господарювання за найбільший прибуток.
Функції:
1.Створення тотожності суспільних інтересів та інтересів товару виробників
2.регулювання ринку
3.Стимулювання технічного прогресу
4.Контролю над ціною.

 

41.Охарактеризувати ринок чистої конкуренції.

Кількість фірм – дуже багато.

Характеристика продукту – стандартизований.

Умови входження в галузь – дуже легкі.

Вплив на ціну – жодного впливу.

Нецінова конкуренція – відсутня.

Приклади - сільське господарство.

42.Основні риси олігополії –

Кількість фірм –декілька

Характеристика продукту – стандартизований,диференційований.

Умови входження в галузь –суттєві перешкоди

Вплив на ціну –значний,за домовленістю.

Нецінова конкуренція –значна за диференціацією.

Приклади-ринок сталі,ринок електротоварів,автомобільний ринок.

43.поняття монополістичної конкуренції.

Кількість фірм –багато.

Характеристика продукту – диференційований

Умови входження в галузь –відносно легкі

Вплив на ціну – значний вплив.

Нецінова конкуренція –значна.

Приклади-роздрібна торгівля.

44.Ринкова економіка:суть,види.

Ринкова економіка – це економіка в якій товарно-грошові відносини є керуючими.

Види:

-ринок споживчих товарів характеризує взаємозв*язок виробництва та особистого споживання,призначені для задоволення різноманітних особистих потреб.(галузі матеріально і нематеріального виробництва)

-ринок виробничих ресурсів характеризує:

1)ринок землі,робочої сили,засобів виробництва.

2)ринок капіталів – розглядається з пропозиції оренди,або її різновиду,лізингу.

3)капітал як фактор виробництва складається з тих виготовлених товарів які застосовуються для продукування інших товарів.

4)ринок нерухомості – це ринок земельних ділянок,об*єктів та житлових будинків.

45.Чиста монополія:суть,види.

Кількість фірм – одна

Характеристика продукту – унікальний

Умови входження в галузь – заблоковані

Вплив на ціну – дуже значний вплив.

Нецінова конкуренція – реклама зв*язків з громадськістю.

Приклади – комунальні господарства.

46.Підприємство як суб»єкт ринкової економіки.

Підприємство – це самостійний суб*єкт господарювання створений компетентним органом державної влади,або органом місцевого самоврядування,для здійснення господарської діяльності.

47.Підприємництво:суть.види,функції.

Підприємництво – це самостійна,ініціативна господарська діяльність громадян,що спрямована на отримання прибутку,і здійснюється від свого імені,та під свою майнову відповідальність.

Ознаки:

1)свобода вибору діяльності,самостійність у прийнятті рішення.

2)постійна наявність фактору ризику.

3)орієнтація на комерційний успіх.

4)інноваційний характер діяльності.

Функції:

1)ресурсна;

2)Організаційна;

3)Творча;

48.Сутність та економічні функції домогосподарств.

Домогосподарства – це незалежна економічна одиниця,яка включає кілька осіб, які пов*язані спільним введенням господарства,забезпечують економіку факторами виробництва і разом користуються заробленим чи отриманим доходом.

Характеристика:

1)члени домогосподарства не є родичами.

2)пов*язані межами певної територіальної економічної одиниці.

3)користується результатами своєї праці.

Функції:

1)постачальники ресурсів праці;

2)постачальники капіталу(засобів виробництва)

3)постачальники грошових ресурсів;

49.Кругообіг,ресурсів,доходів,витрат(капіталу)

Кругообіг капіталу –це безперервний рух капіталу у процесі якоого він послідовно проходить з стадії набуває на кожній з них певної функціональної форми повертається до своєї вихідної форми-грошової.

1)стадія обігу (купівля на ринку засобів виробництва,робочої сили)

2)стадія виробництва(створюються нові товари)

3)стадія реалізації(виробленої продукції,тобто товарного капіталу на конкурентному ринку)

50.осовні риси товариства.(партнерства)

Партнерство – це форма організації підприємства,що базується на об*єднанні майна різних власників.

51.Розкрити сутність корпорація.

Корпорація(акціонерне товариство) – це об*єднання створене на основі поєднання виробничих наукових або комерційних інтересів(холдингові компанії)

52.суть аграрних відносин та основних форм господарювання.

Агра́рні відно́сини — особливий вид економічних відносин між членами суспільства, господарствами, державою з приводу володіння та використання землі й привласнення інших об'єктів власності, а також виробництва, розподілу, обміну, споживання сільськогосподарської продукції.

53.умови виникнення ренти.
Причиною виникнення визнається існування монополії на землю як об'єкт господарювання.

54.земельна рента та її форми.
Земельна рента – є економічною формою реалізації земельної власності.
Є 4 основні різновиди земельної ренти:
1.Диференційована І-го роду – диференціація земель за іх якість
2. Диференційована ІІ-го роду – виникає при послідовних вкладень капіталу та праці в одну і ту ж ділянку землі.
3.Абсолютна рента – утримується власником землі з орендарів незалежно від родючості земель і їх місця знаходження.
4.Монопольна рента – виступає у вигляді додаткового доходу, який утворюється внаслідок перевищення ціни товару над його вартістю.

55.Економічна система капіталізму вільної конкуренції.

Капіталізм – це суспільний економічний лад,виробництво якого основане на приватній власності та залучення найманої робочої сили.

Вільна конкуренція – це такий вид змагання економічних суб*єктів за якого кожен з виробників яких багато не може впливати на ринкову ціну.

Ознаки:

1)наявність на ринку великої кількості незалежних покупців та продавців кожного конкретного продукту або ресурсу.

2)відсутність контролю над ціною

3)вільний вибір умов функціонування на ринку покупцями та продавцями.

4)співвідношення інтересів покупців та продавців.

56.Форми монополістичних об*єднань.

Форми монополістичних об*єднань:

1)Акціонерне товариство(корпорація) – форма організації виробництва за якої первинний капітал створюється в грошовій формі з подальшим перетворення в окремі акції.

2)трест – являє собою таку організаційну фому монополістичних об*єднань у якому його учасники втрачають свою комерційну і виробничу самостійність.

3)Концерн – найбільш високий рівень форми монополістичних об*єднань (об*єднання підприємств різних галузей на основі фінансової залежності.)

4)фінансова олігархія – це капіталістична еліта до якої належать верхівка монополістичної буржуазії,а також провідні менеджери найбільших корпорацій)

57. основні риси адміністративно-командної системи.

Адміністративно – командна система – це система в якій держава визначає суб*єкт господарювання що і як і кому виробляти,та розподіляє ресурси,закріплює за ними постачальників та споживачів.

Характеристика:

1)Жорстке обмеження рівня заробітної платні,пенсії,тривалості відпусток.

2)відсутність у виробників свободи вибору.

3)формально – товарна форма виробництва.

4)державна власність на матеріальні ресурси.

5)розвинута система суспільного поділу праці.

6)засоби виробництва індустріального типу.

7)відсутність вільного підприємництва.

8)значне обмеження дії ринкових механізмів.

9)жорстке державне керівництво економікою на основі директивного плану або планових нормативів.

 

58. Перехідність-це якісні зміни в економіці, що призводять до зміни суспільно-економічного ладу.
Типи:
I. За масштабом перехідних процесів:
1. Локальні та глобальні.
II. За характером змін:
1. Природно-еволюційні.
2. Реформаторсько-еволюційні.

59. Держава в перехідний період виконує певні функції.
Вплив держави через систему управління:
-Аграрні реформи
-Індустріалізація
-Структурна перебудова
-Кадрова політика
Лібералізація внутрішньо-економічних процесів:
1.Перехід до вільного ціноутворення
2.Свобода торгівлі
3.Підпорядкування діяльності виробництва інтересам суспільства
Лібералізація зовнішньо-економічних процесів:
1.Ліквідація одержавлення зовнішньо-економічних зв`язків
2.Покращення інвестиційної політики, залучення іноземних інвестицій
3.Лібералізація експорту та імпорту
4.Забезпечення конвертованості національної валюти

60. Фінансова олігархія-це капіталістична еліта до якої належать верхівка монополістичної буржуазії а також провідні менеджери провідних корпорацій.
Класифікація фінансових еліт:
1.Функціональна еліта в економіці-впливові групи, що можуть корегувати різні сфери економіки і беруть на себе важливі функції в ній.
2.Однорідна та диференційована олігархія-представлена фінансово промисловими групами та сімейно-династичними промисловими групами
3.Кооперативна (кланова) демократія-характеризується постійною боротьбою за політичні ресурси.

62.Суб`єкти державного регулювання-це носії виразники та виконавці суспільно-економічних інтересів.
Носії-це наймані працівники, власники ресурсів, підприємці, фермери та інші.
Виразники-політичні партії, профспілки, спілки та об`єднання фермерів і підприємців.
Виконавці-органи місцевого та державного правління та соціальний банк.
Об`єкти державного регулювання-це сфери, галузі, явища, які можуть викликати проблеми, що негативно впливають на економіку і вирішення їх лише перспективно. (галузева структура господарства, інвестиційний процес, зайнятість, ціноутворення, кадрова політика та інші).

63.Адміністративні методи державного регулювання:
1.Виробничий плановий контроль.
2.Адміністративно-структурна перебудова.
3.Забезпечення паливними та природними ресурсами.
64.Економічні методи державного регулювання:
1.Податкова політика.
2.Норма та нормативи.
3.Регулювання цін.
4.Валютне регулювання.
5.Регулювання кооперації.

65.Держава-це політична організація особливого роду, що використовує політичні канали заради стабілізації в суспільстві.
Функції держави:
I. Внутрішні (політичні, ідеологічні, соціальні та економічні):
1.захист правової бази
2.захист конкуренції
3.перерозподіл національного доходу та багатств.
4.корегування розподілу ресурсів.
5.стабілізація економіки.
6.виправлення вад ринкової системи.
ІІ. Зовнішні (діяльність, щодо інших держав) – лібералізація та протекціонізм.

66. Фіскальна політика-це політика доходів та витрат держави.

Основний фінансовий документ держави- це держ. Бюджет, який щорічно приймається Верховною Радою.
Регулювання здійснюється за рахунок зміни податкових ставок (збільшення податків в період перегріву економіки.

67. Витрати-це витрати на залучені ресурси у виробництво.
Витрати виробництва:
1.Витрати суспільства (вартість кінцевої продукції)
2.Витрати підприємства (витрати на спожиті ресурси)
а)економічні
б)бухгалтерські
3.Альтернативні витрати-альтернативна вартість ресурсів при альтернативному їх використанні.
4.Економічні витрати-витрати, які підприємство повинно зробити для того, щоб відволікти ресурси від використання їх в альтернативному виробництві.

68.Прибуток -це мета будь-якого виробництва, загальна виручка мінус валові витрати.
Норма прибутку-це відношення прибутку в грошовому вираженні до всього авансованого капіталу вираженого у %.
Чим вища норма прибутку, тим вища рентабельність виробництва.
Норма прибутку свідчить про ступінь прибуткованості капіталу в конкретній сфері його застосування.

69. Види відтворення:
1. Просте – це відновлення процесу суспільного виробництва з року в рік у незмінних масштабах.
2.Розширене – це відтворення суспільного виробництва у зростаючих розмірах (коли прибуток йде на інвестування виробництва).

70. Типи економічного зростання:
1.Екстенсивний-це кількісне збільшення обсягів функціонуючих факторів виробництва.
2.Інтенсивний-це розширення виробництва на основі поліпшення його факторів, їх раціональне використання.

71.Відтворення робочої сили - це процес що включаєв в виробництво обмін та споживання робочої сили.
Елементи відтворення робочої сили:
-дошкільне виховання та навчання середньо спеціальної, вищої та наукової освіти;
-кваліфікація та перекваліфікація робочої сили, субсидування початкової підготовки;
-заробітня плата;
-пенсійне забезпечення;
-допомога по безробіттю та соціальна допомога
-фінансування, відновленн та зміцнення здоров*я, культурний розвиток.

72.Безробітні – це працездатні люди працездатного віку, які з певних причин не мають роботи, не отримують з/п, стоять на обліку в державній службі зайнятості, отримують соціальну допомогу по безробіттю, дійсно шукають роботу, та здатні за неї братися.

73.Форми безробіття:
1.Природні:
а)добровільне – коли окрема група людей не бажають працювати за певного рівня з/п;(графік);
б)фрекційне – характеризується переміщенням робочою силою між регіонами та галузями виробництва;
в)структурне виробництво – це не відповідність попиту та пропозиції на робочу силу.
2.Циклічні – це безробіття яке викликане економічним спадом та пов*язане з певним етапом економічного циклу.

74.Заробітня плата – це винагорода за працю або вартість такого товару як робоча сила.
З/п повинна забезпечувати:
1.задоволення основних потреб людини;
2.витрати на виробництво робочої сили;
3.навчання та перекваліфікація
4.забезпечення дітей та їхнє навчання.
Форми:
-відрядна або поштучна – виплачується за к-сть виробленої продукції за певний проміжок часу(призводить до зростання інтенсивності праці)
-почасова(погодинна, поденна, потижнева, щомісячна) – історична, найперша форма з/п яка нараховується від залежності відпрацьованого часу(почасова). При її нарахуванні нараховується погодинна ставка Зг=Зп/Г

75.Капітал – це певна економічна категорія, що характеризує к-сть авансованих товарів у виробництво, що використовується для подальшого продукування інших товарів.

76.Державний бюджет є планом утворення і використанням фінансових фондів держави. Він щорічно розробляється виконавчим органом(кабінет міністрів) і приймається законодавчим органом (Верховна рада).
Держ бюджет складається з трьох частин:
1.зведений
2.державний
3.місцевий
Державний бюджет є центральним фондом грошових ресурсів:
а)дохідна частина – будь-яка частина бюджету поділяються на:
-дохідна(податкові надходження, кошти від приватизації)цільові фонди, інші надходження;
-видаткова частина(соціальний захист і соціальне забезпечення, освіта, перекваліфікація, фундаментальні дослідження, охорона здоров*я, с/г, будівництво,інші витрати).

77.Податки – це економічні відносини між державою та фізичними і юридичними особами з приводу примусового стягнення частини новоствореної вартості, яка використовується для формування державних та регіональних фондів……
Види податків:
І.Прямі:
1.податок на прибуток підприємств
2.прибутковий податок з громадян
3.податок на землю
4.податок на нерухоме майно
5.податки на девіденти
ІІ.Непрямі – вклюачається до продажної ціни товарів на послуги:
1.це акцизний збір на окремі високорентабельні товари;
2.ПДВ – податок на додану вартість – це різниця між грошовою виручкою від реалізації і сумою витрат на матеріали та послуги(не більше ніж 20%)
3.Митний збір – це непрямий податок на імпортні, експортні та транзитні товари.
Функції податків:
-фіскальна
-регулююча
-контролююча

 

78.Уряд може використовувати для покриття дефіциту держбюджету іноземні кредити що зумовлює появу і зростання зовнішнього боргу.
перевищення видатків над доходами характеризує бюджетний дефіцит.
для подолання державного дефіциту:
1.встановлювати щорічно обґрунтовану обов*язково для виконання контрольну цифру, відновлення фінансової рівноваги(1.5%-2%)
2.подолання нестабільності економіки
3.встановлення обґрунтованого ціноутворення
4.подолання спаду виробництва
5.зменшення соц..витрат
6.зменшення зростання грошової маси
7.подолання інфляції

 

79. Структура доходів сімейного бюджету залежить від характеру суспільних відносин у країні та рівня розвитку продуктивних сил. Для ринкової економіки специфічним є те, що в доходах сім’ї підвищується роль доходів від власності та індивідуальної трудової діяльності. Сукупний сімейний дохід не повинен бути нижчим за прожит­ковий мінімум, тобто вартості (грошової оцінки) набору товарів і послуг, розрахований на
основі наукових нормативів споживання і забезпеченості населення першочерговими життєвими засобами.

80.Світове господарство – це сукупність національних господарств які беруть участь у міжнародному поділі праці і пов*зані між собою системою міжнародних економічних відносин(поч. формування ХІ-ХVІІІ ст., остаточно склалося ХІХ-ХХст)
етапи розвитку світового господарства:
1.виникнення міжнародних монополій(поділення світових ринків, сфер, прикладання капіталу)
2.територіальний поділ світу(виникнення колоніальних імперій)
3.виникнення соціалістичної системи(розкол єдиного світу)
4.останні 30 років ХХ ст.(прагнення до мирного співіснування поширення інтернаціоналізації виробництва, вирішення глобальних проблем)
5.сучасний етап(глобалізація процесів, вплив США, Німеччини та Японії на світову економіку – половина національного доходу у всіх країнах).

81.Міжнародний поділ праці – це процес відособлення різних видів трудової діяльності на міжнародному рівні, які взаємопов’язані та взаємодоповнюють один одного. До промислового перевороту (18-19ст.) міжнародний поділ праці відбувався з урахуванням кліматичних та природніх особливостей територій. На сучасному етапі враховують такі чинники, як капітал, вартість робочої сили, підприємницькі здібності та ін.

82 Міжнародна спеціалізація і кооперація

1. Міжнародна спеціалізація – це зосередження однорідного виробництва на основі прогресуючої диференціації виробничих процесів між різними країнами.

Поділяється на:

- Міжгалузева - коли галузі виробництва зосереджені в окремих країнах

- Внутрішньогалузева спеціалізація – пов’язана з галузями, що засновані на результатах науково-технічної діяльності (предметна та подетальна).

2.Міжнародна кооперація – це форма організації спільного, або взаємоузгодженого виробництва за участю 2-х або декількох країн.

 

83 Інтеграційні об’єднання
Міжнародна інтеграція – це широке міждержавне об’єднання, яке діє відповідно до спеціальних угод і має певну організаційну структуру.
Форми інтеграційних об’єднань:

1. Зона преференційної торгівлі (пільговий режим в торгівельній сфері, зменшення взаємних тарифів з імпорту товарів

2. Зона вільної торгівлі _ встановлюється пільговий режим для країн учасниць, відміна митних зборів.

3. Митний союз – єдиний митний тариф, що не беруть участь в цьому інтеграційному об’єднані.

4. Економічний (валютний) союз_ об’єднує всі форми інтеграційних об’єднань.

5. Політичний союз – ліквідація державних кордонів.

Існує більше 30-ти інтеграційних угрупувань (ЄС, ВТО, Північноамериканська угода про вільну торгівлю).

84 Особливості інтеграції України у світове господарство

85 Тарифне і нетарифне регулювання міжнародної торгівлі
Міжнародна торгівля – це форма міжнародних економічних відносин, яка передбачає переміщення товарів та послуг за межі встановлені державними кордонами.
Види торгівельної політики:

1. Протекціонізм - політика обмеження імпорту з метою захисту національного виробника

- Тарифні заходи – це митні збори (поділяється на: специфічні, змішані мита)

- Не тарифні заходи _ це ліцензування та квотування експортно-імпортної діяльності.

2. Свобода торгівлі – це зовнішньоторговельна політика, наближена жодними протекціоністськими заходами.

 

86 Причини вивозу капіталу

Причини вивозу капіталу:

1. Різниця в нормах прибутку в різних країнах

2. Поліпшення конкуренції технологічного характеру

3. Розвиток технології інноваційного процесу.

4. Прагнення домінувати на ринку.

 

88 Сутність міжнародних валютних відносин.

Міжнародні валютні відносини – це система відносин з функціонуванням грошей, як світових (обслуговування торгівлі ті послуг, міграція капіталу, надання позик і субсидій, туризм, державні та приватні перекази)

- Валютний паритет – це співвідношення між валютами різних країн, що встановлюється законодавчо

- Валютний курс – це ціна грошової одиниці виражена у грошовій одиниці іншої країни

- Конвертованість валюти – це здатність національної грошової одиниці вільно обмінюватись через купівлю продаж обмінюватись на іноземні валюти та виконувати функцію світових грошей.

87 Міжнародний рух капіталу. Форми експорту.

Міжнародний рух капіталу – це процес, який передбачає переміщення між країнами з метою пошуку вигідної сфери їх використання

Форми експорту капіталу:

-Експорт підприємницького капіталу – це вкладання, або інвестування підприємства закордоном, шляхом нового будівництва, або купівлі існуючих підприємств, чи придбання частини їх акцій:

а) прямі інвестиції – це експорт капіталу, коли експорт є повним власникам підприємства або володів контрольним пакетом акцій;

б) портфельні інвестиції – це форма експорту капіталу за якої експорт є власником лише частини акцій підприємства, що не передбачає повного контролю над цим підприємством.

- експорт позичкового капіталу – це така форма експорту капіталу, яка передбачає вкладання грошей на банківські рахунки закордон, або експортується у вигляді кредитів уряду або підприємств;

- Міжнародна економічна допомога - капітал експортується у вигляді грантів або субсидій для отримання безоплатних консультацій та інженерної допомоги стажування та навчання закордоном.

89 Міграція робочої сили

Міжнародна трудова міграція – це форма економічних відносин, що характеризується переливанням робочої сили між країнами і виражає процес перерозподілу робочої сили між ланками світового господарства.

Класифікація:

1. Легальна, нелегальна;

2. Добровільна, примусова;

3. Кваліфікованих працівників та некваліфікованих;

Види:

- маятникова;

- сезонна;

- тимчасова;

Переваги:

- зниження соціальної напруги в країні;

- імпорт капіталу;

- зменшення рівня безробіття

Недоліки:

- зменшення рівня ВНП та ВВП;

- втрата кваліфікованих працівників.

 

·

·

 

 

 

ТЕМА 1.

1. Політологія як наука. Предмет політології.

2. Категорії та закономірності політології як закономірності.

3. Система методів політологічного пізнання.

4. Місце політології в системі суспільно-гуманітарних наук.

5. Основні завдання та функції політології.

6. У який історичний період політична наука оформилась як самостійна наукова дисципліна? Які існували причини для цього?

7. Зростання ролі і значення науки про політику на сучасному етапі.

8. Значення політології для формування політичної свідомості і культури студентів.

9. Основні етапи розвитку політичної науки.

10. Теоретичний та прикладний аспекти сучасної політичної науки.