Сутність і типологія політичних лідерів.

Лiдер (англ. leader — вождь) — авторитетний член організації або малої групи, особливий вплив якого дає йому змогу відігравати істотну роль у соціальних процесах, ситуаціях. Лідер — особа, яка здатна впливати на інших з метою інтеграції спільної діяльності, що спрямована на задоволення інтересів даного суспільства.

Багато дослідників лідерства спираються на типологію, яку розробив німецький соціолог і політолог М. Вебер. Він виокремлює три типи лідерства:

1) традиційне лідерство (це право на лідерство, належність до еліти, віра у святість традицій. Традиційне лідерство базується на вірі підлеглих у те, що влада законна, оскільки вона існувала завжди, і ця влада пов’язана з традиційними нормами, на які посилається правитель, організовуючи свою діяльність. правитель, який зневажає традиції, може бути позбавлений влади.);

2) харизматичне лідерство (характеризується вірою підлеглих у надзвичайні здібності вождя та його винятковість. Широкі маси населення свято вірять у те, що такий лідер покликаний самим життям виконувати якусь виняткову місію, а тому вони бувають навіть фанатично віддані такій людині.);

3) раціонально-легальне лідерство (означає появу в суспільному житті політичного лідера через демократичні процедури виборів, що відповідають вимогам закону. У цьому разі обраному демократичним шляхом лідеру надаються широкі повноваження, а за будь-які зловживання він нестиме відповідальність перед виборцями.).

У різних дослідженнях визначаються десятки різних дефініцій лідерства:

¨ функція особистості, яка володіє певними рисами;

¨ наслідок сили особистості;

¨ фокус групового процесу;

¨ мистецтво встановлення згоди поміж людьми;

¨ особистий соціальний контроль;

¨ поведінка індивідуума, який включений в управління груповою діяльністю;

¨ здатність впливати на людей насамперед емоційно і т. д. і т. п.

Цікаву класифікацію політичних лідерів пропонує західний політолог М. Херманн:

· лідер, який визначає цілі і вказує підходи до них своїм прихильникам;

· «комівояжер» — сенс своєї діяльності він убачає в обстоюванні та задоволенні інтересів своїх прибічників;

· «маріонетка» — ним керують його прибічники;

· «пожежник» — його керівництво є лише низкою реакцій, іноді досить випадкових, на події реального життя.

У політичному житті за характером і масштабами діяльності розрізняють лідерів трьох рівнів:· лідер першого рівня — малої групи(висуває невеликий колектив людей, які мають спільні інтереси);· лідер другого рівня — громадського руху (організації, партії)(велика працездатність, висока аналітичність розуму, компетентність, яскраво виявлена схильність до суспільної та державної діяльності, міцність принципів і переконань за здатності до сприйняття альтернатив і пошуку нового, уміння переконувати і вести за собою людей, оптимізм, увага до людини тощо);· лідер третього рівня — політик, що діє в системі владних відносин у національному масштабі.

Принципи висування політичних лідерів в демократичному суспільстві.

Принципи висування лідерів в демократичному суспільстві

відкритість

гласність

альтернативність

легальне змагання

доповнити власною думкою…

Якими рисами, на ваш погляд, повинен бути наділений сучасний політичний лідер?

Лiдер (англ. leader — вождь) — авторитетний член організації або малої групи, особливий вплив якого дає йому змогу відігравати істотну роль у соціальних процесах, ситуаціях. Лідер — особа, яка здатна впливати на інших з метою інтеграції спільної діяльності, що спрямована на задоволення інтересів даного суспільства.

· Чесність,

· Гострий розум та політична інтуїція,

· Популярність, позитивний імідж, «незаплямованість»,

· Політична воля, здатність брати на себе відповідальність,

· Організаторський талант та ораторські здібності,

· Наявність чіткої політичної програми,

· Вміння досягати поставленої мети,

· Толерантність,

· Вміння слухати,

· Комунікабельність,

· Співчуття.