Практичних занять
ЗАГАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ План проведення практичних занять
шифр та назва галузі знань 0301 «Соціально-політичні науки» шифр і назва напряму підготовки 6.030102 «Психологія»; 6.030103 «Практична психологія»________________________ освітній ступінь ___«бакалавр»__________________________
Львів 2015 рік
Розглянуто та рекомендовано кафедрою психології управління (протокол №1 від 27.08.2015) Загальна психологія: план проведення практичних занять для студентів освітнього ступеня «бакалавр», спеціальностей: 6.030102 «Психологія» та 6.030103 «Практична психологія»
Розробники: Карпенко Н. А., к.пс.н., доцент, доцент кафедри психології управління, м. Львів, Львівський державний університет внутрішніх справ Венцик О.В., викладач кафедри психології управління, м. Львів, Львівський державний університет внутрішніх справ
Карпенко Н.А., Венцик О.В. Методичні рекомендації до підготовки і проведення практичних занять з навчальної дисципліни «Загальна психологія» за напрямком підготовки 6.030103 - «Практична психологія» та 6.030102 - «Психологія»/ Для науково-педагогічних працівників і студентів. – Львів: ЛьвДУВС, 2015. – 24 с.
© Карпенко Н.А., Венцик О.В. 2015р. ЗМІСТ І. Методичні підходи до підготовки і проведення практичних занять………………………….......................................................................4 ІІ. Плани практичних занять і завдання до них………………………7
ІІІ. Рекомендована література…………………………………………..18
І. Методичні підходи до підготовки та проведення практичних занять Значне місце в системі підготовки фахівців-психологів посідають практичні заняття. Головним завданням їх проведення є закріплення теоретичних знань та перенесення останніх у довготривалу пам’ять. Практичні заняття формують у майбутніх психологів уміння і навички з психології як навчальної дисципліни, допомагають їм оволодіти апаратом наукових досліджень. Практичне заняття (лат. prakticos – діяльний) – форма навчального заняття, в ході якої науково-педагогічний працівник організовує розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентами відповідно сформульованих завдань. Ця форма занять проводиться в лабораторіях або аудиторіях, обладнаних необхідними технічними засобами навчання, обчислювальною технікою. Кількість годин на практичні заняття з окремої дисципліни визначена навчальним планом. Перелік тем практичних занять міститься в робочій навчальній програмі дисципліни. Кількість студентів на практичному занятті не повинна перевищувати половини академічної групи. Практичне заняття має бути добре підготовлене. Науково-педагогічний працівник, якому доручено ці заняття, за погодженням з лектором навчальної дисципліни завчасно готує необхідний методичний матеріал – тести для виявлення рівня оволодіння студентами відповідними теоретичними положеннями, набір завдань різного ступеня складності для розв'язання їх студентами. Основні завдання практичних занять можна сформулювати в такий спосіб: поглиблення та уточнення знань, набутих на лекціях і в процесі самостійної роботи, формування інтелектуальних умінь та навичок планування, аналізу й узагальнень, опанування діючою технікою, набуття первинного досвіду організації виробництва та технікою управління ним, оволодіння початковими навичками керівництва робітниками на виробництві тощо. Практичні заняття незалежно від їх конкретних особливостей значною мірою забезпечують відпрацювання умінь та навичок прийняття практичних рішень у реальних умовах, що мають в основі теоретичний фундамент. Не дивлячись на те, що на практичних заняттях відпрацьовуються теми, за якими було прочитано лекції, потрібна на цих заняттях невелика теоретична частина, яка передує практичній. Це спрямовує студентів (курсантів) до наукового підходу у виконанні та аналізі практичних робіт, підвищує якість їхньої роботи. Практичні (дослідні) дослідні завдання передбачають науковий аналіз педагогічного досвіду, осмислення педагогічних ситуацій та моделювання більш ефективного змісту способів і прийомів педагогічної роботи. Структурою практичного заняття: проведення попереднього контролю знань, умінь і навичок студентів (курсантів) та постановка науково-педагогічним працівником загальної проблеми з обговорення за участю студентів (курсантів); розв'язування завдань (з їх обговоренням) та контрольних завдань; їх перевірка й оцінювання. Отримані студентом (курсантом) за окремі практичні заняття оцінки враховуються при виставленні підсумкової оцінки з відповідної навчальної дисципліни. Практичні заняття мають відповідати таким вимогам: 1. Забезпечення розуміння студентами необхідності володіння базовими теоретичними знаннями. 2. Усвідомлення необхідності вироблення вмінь і навичок, що мають професійну спрямованість. 3. Забезпечення оптимальних умов для формування умінь і навичок (санітарно-гігієнічних, дидактичних, виховних). 4. Навчання студентів раціональних методів оволодіння вміннями й навичками. 5. Забезпечення самостійної діяльності кожного студента. 6. Дотримання систематичності й логічної послідовності у формуванні умінь та навичок студентів. 7. Розробка завдань для практичних занять з чіткою професійною спрямованістю. 8. Широке включення в систему практичних занять завдань творчого характеру. 9. Систематичний контроль виконання студентами практичних завдань. 10. Постійне заохочення практичної навчальної діяльності студентів. У процесі проведення практичних занять використовуються різні методи навчання. Оскільки головним завданням цього виду навчальної роботи є формування умінь і навичок, провідне місце має відводитися різноманітним вправам (підготовчим, пробним, за зразком, тренувальним, творчим, практичним, графічним, усним, письмовим, професійним, технічним та ін.). Слід відмовитися від практики, коли практичні заняття мають «колективний» характер, коли один студент виконує завдання на дошці, а інші працюють на своїх робочих місцях. Є більш ефективний і доцільний шлях, коли викладач визначає чітке завдання, знайомить студентів (курсантів) з методами практичної діяльності, чим допомагає їм усвідомити алгоритм дій, організує самостійну роботу кожного студента (курсанта). Потрібно відмітити, що у практику навчальної роботи вищих навчальних закладів поступово впроваджується тьюторський вид роботи зі студентами. Тьютор (лат. tutor, англ. tutor – спостерігаю, піклуюсь) – це педагог-наставник, опікун, який керує невеликою групою студентів, допомагає їм у навчанні, стежить за їхньою навчальною діяльністю, керує професійною підготовкою. Тьюторські заняття виникли в коледжах та університетах Великої Британії (Оксфордському, Кембриджському) і в університетах США (Гарвардському, Брістольському). У вітчизняних вищих навчальних закладах система тьюторства застосовується мало. Вона практикується здебільшого у консерваторіях, театральних ВНЗ, де професійна підготовка з основної спеціальності (вокал, режисура) здійснюється під керівництвом конкретного викладача впродовж усього періоду навчання. У ході приєднання національної системи освіти до Болонського процесу, входження в європейський освітній простір система тьюторства широко застосовуватиметься у вищій школі. Кількість годин на практичні заняття з окремої дисципліни визначена навчальним планом. Перелік тем практичних занять міститься в робочій навчальній програмі дисципліни. Кількість студентів на практичному занятті не повинна перевищувати половини академічної групи. Практичне заняття – форма навчального заняття, за якої науково-педагогічний працівник організує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички практичного застосування їх через індивідуальне виконання студентами відповідно сформульованих завдань. Основні завдання практичних занять можна сформулювати в такий спосіб: поглиблення та уточнення знань, набутих на лекціях і в процесі самостійної роботи, формування інтелектуальних умінь та навичок планування, аналізу й узагальнень, опанування діючою технікою, набуття первинного досвіду організації виробництва та технікою управління ним, оволодіння початковими навичками керівництва робітниками на виробництві тощо. Практичні заняття незалежно від їх конкретних особливостей значною мірою забезпечують відпрацювання умінь та навичок прийняття практичних рішень у реальних умовах виробництва, що мають в основі теоретичний фундамент. Хоча на практичних заняттях відпрацьовуються теми, за якими було прочитано лекції, доцільно, щоб на цих заняттях невелика теоретична частина передувала практичній. Це спрямовує студентів на науковий підхід до виконання та аналізу практичних робіт, підвищує їх якість.
ІІ. Плани практичних занять і завдання до них
|
