ТЕМА 5. ЛОГІСТИКА ЗАПАСІВ

 

Зміст практичного (семінарського) заняття:

1. Усне опитування:

- місце логістики запасів у логістичній системі;

- загальні положення про матеріальні запаси в логістиці;

- класифікація матеріальних запасів;

- оптимізація матеріальних запасів;

- системи регулювання запасів: система з фіксованим розміром замовлення, система з фіксованою періодичністю замовлення, інші системи регулювання запасів;

- ABC-аналіз в управлінні запасами;

- XYZ-аналіз в управлінні запасами;

- матриця ABC і XYZ аналізу;

Стратегії управління запасами.

 

2. Рішення задачі 5.1. «Управління запасами із застосуванням аналізів ABCі XYZ»

 

Теоретичні положення. Ідея методу АВС полягає в тому, щоб з усієї безлічі однотипних об'єктів виділити найбільш значущі з погляду визначеної мети. Таких об'єктів, як правило, небагато, і саме на них необхідно зосередити основну увагу і сили.

Порядок проведення АВС аналізу представлено на рисунку 5.1.

 

Формулювання мети аналізу

Ідентифікація об’єктів управління, що анализуються методом ABC

Виділення ознаки, на основі якої буде здійснена класифікація об’єктів управління

Оцінка об’єктів управління за визначеною класифікаційною ознакою

Групування об’єктів управління в порядку убування значення ознаки

Розділення сукупності об’єктів управління на три групи: А, В і С

Побудова кривої ABC

 

 

Рис. 5.1. Алгоритм проведення АВС аналізу

 

Аналіз ABC дозволяє диференціювати асортимент (номенклатуру ресурсів, а стосовно торгівлі - асортимент товарів) за ступенем внеску в намічений результат. Принцип диференціації асортименту в процесі аналізу XYZ інший - тут весь асортимент (ресурси) поділяють на три групи залежно від ступеня рівномірності попиту і точності прогнозування.

Ознакою, на основі якої конкретну позицію асортименту відносять до групи X, Y чи Z, є коефіцієнт варіації попиту (v) за цією позицією. Серед відносних показників варіації коефіцієнт варіації є найбільш часто застосовним показником відносного коливання.

Порядок проведення аналізу XYZ наведено на рисунку 5.2.

Визначення коефіцєнтів варіації за окремими позиціями асортименту

Групування об’єктів управління в порядку зростання коефіцієнта варіації

Побудова кривої XYZ

Розподіл сукупності об’єктів управління на три групи: X, Y і Z

 

 

Рис. 5.2. Порядок проведення XYZ аналізу

 

Вихідні дані. З метою зміцнення позиції на ринку керівництво оптової фірми прийняло рішення розширити торговий асортимент. Вільних фінансових засобів, необхідних для кредитування додаткових товарних ресурсів, фірма не має.

Перед службою логістики було поставлено завдання посилення контролю товарних запасів з метою скорочення загального обсягу коштів, омертвлених у запасах. Торговий асортимент фірми, середні запаси на рік, а також обсяги продажів окремими кварталами представлено в таблиці 5.1.

Таблиця 5.1

Вихідні дані для проведення аналізу АВС і аналізу XYZ, грн.

 

№ позиції	Середній квартальний запас за позицією	Реалізація за квартал
1 квартал	2 квартал	3 квартал	4 квартал
	500+40j	120+10j	124+10j	140+10j	136+10j
	152+40j	48+10j	36+10j	44+10j	32+10j
	600+40j	100+10j	280+10j	80+10j	140+10j
	112+40j	28+10j	30+10j	34+10j	28+10j
	22+40j	2+10j	0+10j	12+10j	10+10j
	376+40j	104+10j	106+10j	80+10j	86+10j
	38+40j	8+10j	8+10j	10+10j	14+10j
	3410+40j	900+10j	920+10j	880+10j	860+10j
	54+40j	8+10j	12+10j	20+10j	8+10j
	800+40j	202+10j	206+10j	210+10j	190+10j
	1800+40(j+i)	448+10(j+i)	440+10(j+i)	460+10(j+i)	452+10(j+i)
	450+40(j+i)	106+10(j+i)	112+10(j+i)	108+10(j+i)	114+10(j+i)
	196+40(j+i)	46+10(j+i)	52+10(j+i)	54+10(j+i)	48+10(j+i)

Продовження таблиці 5.1

	68+40(j+i)	20+10(j+i)	12+10(j+i)	14+10(j+i)	10+10(j+i)
	62+40(j+i)	16+10(j+i)	20+10(j+i)	16+10(j+i)	12+10(j+i)
	48+40(j+i)	12+10(j+i)	16+10(j+i)	18+10(j+i)	10+10(j+i)
	34+40(j+i)	6+10(j+i)	10+10(j+i)	8+10(j+i)	8+10(j+i)
	24+40(j+i)	4+10(j+i)	6+10(j+i)	2+10(j+i)	12+10(j+i)
	92+40(j+i)	40+10(j+i)	20+10(j+i)	24+10(j+i)	12+10(j+i)
	14+40(j+i)	4+10(j+i)	0+10(j+i)	4+10(j+i)	8+10(j+i)
	44+40(j+i)	10+10(j+i)	8+10(j+i)	8+10(j+i)	14+10(j+i)
	136+40(j+i)	40+10(j+i)	38+10(j+i)	38+10(j+i)	36+10(j+i)
	4+40(j+i)	0+10(j+i)	1+10(j+i)	1+10(j+i)	6+10(j+i)
	36+40(j+i)	8+10(j+i)	10+10(j+i)	8+10(j+i)	14+10(j+i)
	478+40(j+i)	142+10(j+i)	134+10(j+i)	160+10(j+i)	116+10(j+i)
	26+40(j+i)	6+10(j+i)	10+10(j+i)	8+10(j+i)	8+10(j+i)
	4680+40(j+i)	1056+10(j+i)	1120+10(j+i)	1120+10(j+i)	1200+10(j+i)
	8+40(j+i)	2+10(j+i)	4+10(j+i)	2+10(j+i)	0+10(j+i)
	42+40(j+i)	10+10(j+i)	14+10(j+i)	6+10(j+i)	10+10(j+i)
	224+40(j+i)	60+10(j+i)	80+10(j+i)	40+10(j+i)	40+10(j+i)
	6+40i	2+10i	2+10i	3+10i	1+10i
	16+40i	0+10i	4+10i	4+10i	16+10i
	64+40i	14+10i	10+10i	16+10i	8+10i
	2720+40i	580+10i	632+10i	640+10i	660+10i
	88+40i	20+10i	28+10i	36+10i	28+10i
	12+40i	2+10i	6+10i	6+10i	2+10i
	72+40i	16+10i	20+10i	18+10i	18+10i
	1080+40i	352+10i	160+10i	112+10i	456+10i
	28+40i	2+10i	6+10i	16+10i	8+10i

i – остання цифра студентського квитка (чи залікової книжки),

j - передостання цифра студентського квитка (чи залікової книжки).