Методичні рекомендації до виконання роботи. 1. Загальні витрати на роботу складу визначають за формулою:
1. Загальні витрати на роботу складу визначають за формулою: , (6.5) де - умовно-змінні витрати, у.о./рік. - умовно-постійні витрати, у.о./рік; Умовно-постійні витрати визначають за формулою: , (6.6) де - витрати на оренду складського приміщення, у.о./рік; - витрати на амортизацію техніки, у.о./рік; - витрати на оплату електроенергії, у.о./рік; - витрати на заробітну плату керівного персоналу і фахівців, у.о./рік. Умовно-змінні витрати визначають за формулою: , (6.7) де - витрати на кредит, у.о./рік; - витрати на вантажопереробку, у.о./рік
Витрати на кредит знаходять за формулою: , (6.8) де - коефіцієнт, що враховує оплату відсотків за кредит; - вантажообіг складу (вхідний чи вихідний потік), т/рік; - середня вартість закупівлі товарів, у.о./т. Витрати на вантажопереробку визначають за формулою: , (6.9) де - вартість вантажопереробки, що приходиться на 1т вантажообігу складу (питомі витрати на вантажообробку), у.о./т. Результати розрахунків необхідно звести до таблиці 6.5. Таблиця 6.5 Економічні показники роботи складу (у.о./рік)
2. Прибуток складу визначають за формулою , (6.10) де – доходи складу, у.о./рік. Визначають за формулою , (6.11) де - торгова надбавка при оптовому продажі товарів, %.
3. Точку беззбитковості визначають на підставі розрахунку прибутку складу. Для цього у формулу розрахунку прибутку замість значення існуючого вантажообігу () підставляють вантажообіг, що дозволить працювати складу при нульовому прибутку (). Далі отриманий вираз прирівнюють до нуля і знаходять шуканий вантажообіг: , (6.12) , (6.13) . (6.14) На підставі значень і зробити висновок про збитковість і прибутковість складу. Для перевірки правильності виконаних розрахунків побудувати графіки залежності доходів і загальних витрат від значень вантажообігу. Рішення задачі 6.3. «Розміщення товарів на складі»
Теоретичні положення. Завдання визначення прийнятного варіанта розміщення товарів на складі не є новим для торгівлі і системи матеріально-технічного постачання. Суть його полягає у визначенні оптимальних місць збереження для кожної товарної групи. Розроблено різні методи, що пропонують вирішувати це завдання за допомогою ЕОМ. Незважаючи на очевидне достоїнство, застосування даних методів стримується необхідністю наявності на складах відповідного програмного забезпечення й обчислювальної техніки, а також персоналу, який володіє цією технікою. Названі обмеження можуть бути подолані в результаті застосування так званого «правила Парето (20/80)». Відповідно до цього правила 20% об'єктів, з якими звичайно доводиться мати справу, дають, як правило, 80% результатів цієї справи. Відповідно 80% об'єктів, що залишилися, дають 20% результатів. На складі застосування методу Парето дозволяє мінімізувати кількість пересувань за допомогою поділу всього асортименту на групи товарів, що вимагають великої кількості переміщень, і групи товарів, до яких звертаються інколи. Як правило, товари, що часто відпускаються, складають лише невелику частину асортименту, і розташовувати їх необхідно уздовж так званих «гарячих» ліній чи зон (рис. 6.3). Товари, що вимагаються рідше, відсувають на другий план і розміщують уздовж «холодних» ліній (зон).
Рис. 6.3. Поділ потоків на складі
Уздовж «гарячих» ліній можуть розташовуватися також великогабаритні товари і товари, що зберігаються без тари, тому що їхнє переміщення пов'язано зі значними труднощами. Завдання. Визначити раціональні місця збереження для кожної товарної групи. Вихідні дані. Розглянемо склад, асортимент якого включає 27 позицій (табл. 6.6). Припустимо, що вантаж надходить і відпускається цілими вантажними пакетами, зберігається в стелажах на піддонах у пакетованому вигляді, і всі операції з ним механізовані. Усього за попередній період (наприклад, за минулий місяць) було отримано ряд вантажних пакетів (див. табл. 6.6), стільки ж відпущено. Вантаж розміщується на збереження за випадковим законом.
Таблиця 6.6 Реалізація за місяць
i – остання цифра студентського квитка (чи залікової книжки), j - передостання цифра студентського квитка (чи залікової книжки).
|