1.
| Наказ Міністерства охорони здоров’я, який регламентує організацію контролю якості лікарських засобів, виготовлених в умовах аптеки:
1. № 812
2. №360
3. № 397
4. № 197
5. № 275
|
2.
| Державна фармакопея України – це:
1. Правовий акт, що містить вимоги до лікарських засобів, фармакопейні статті (монографії), а також методики контролю якості лікарських засобів
2. Збірник наказів про затвердження правил виробництва в умовах аптеки
3. Збірник стандартів на лікарські засоби
4. Керівництво з аналізу лікарських засобів
5. Збірник постанов кабінету міністрів з правил виготовлення і торгівлі лікарськими засобами
|
3.
| Кислота аскорбінова проявляє кислотні властивості за рахунок:
1. Рухомості атому Гідрогену гідроксилу в положенні 3
2. Наявності лактонного кільця
3. Наявності гідроксильних груп
4. Гетероатома кисню
5. Ендіольного угрупування
|
4.
| Валідація – це:
1. Оцінка і документальне підтвердження відповідності виробничого процесу і якості продукції встановленим вимогам
2. Затвердження документів
3. Великий об’єм продукції
4. Малий об’єм продукції
5. Нові методи випробування на чистоту лікарських засобів
|
5.
| До антибіотиків-глікозидів відносять:
1. Левоміцетин
2. Гентаміцин
3. Бензилпеніциліну натрієву сіль
4. Тетрациклін
5. Цефалоспорин
|
6.
| Ідентифікацію полікарпіну гідрохлориду за реакцією утворення надхромових кислот проводять в присутності:
1. Спирту
2. Хлороформу
3. Ефіру
4. Ацетону
5. Натрію гідроксиду
|
7.
| Відповідно до вимог ДФУ реактив розчин калію тетрайодомеркурату лужний використовують для визначення у воді очищеній домішок:
1. Хлоридів
2. Нітратів
3. Кальцію і магнію
4. Сульфатів
5. Солей амонію
|
8.
| Реакцією декарбоксилювання кислоти фталевої добувають:
1. Прокаїну гідрохлорид
2. Кислоту глутамінову
3. Левоміцетин
4. Кислоту бензойну
5. Сульфален
|
9.
| При ідентифікації левоміцетину з розчином натрію гідроксиду при кип’ятінні виділяється газ:
1. Сірководень
2. Хлор
3. Сірки (ІV) оксид
4. Аміак
5. Вуглецю (ІV) оксид
|
10.
| Утворюється плав фіолетового кольору, відчувається запах аміаку та аніліну при ідентифікації:
1. Фталілсульфатіазол
2. Сульфаніламід
3. Сульфадимезину
4. Сульфаніламіду розчинного
5. Норсульфазолу
|
11.
| До складу молекули левоміцетину входить галоген:
1. Бром
2. Йод
3. Хлор
4. Фтор
5. Астат
|
12.
| Загальною реакцією на сульфаніламідні лікарські засоби є реакція:
1. Утворення азобарвника
2. Кип’ятіння з лугом з утворенням аміаку
3. Утворення індофенолового барвнику
4. З натрію гідроксидом
5. З бромною водою і амонію гідроксидом
|
13.
| Якісною реакцією на етанол є реакція з:
1. Срібла нітратом
2. Кальцію хлоридом
3. Розчином йоду в лужному середовищі
4. Натрію бромідом
5. Калію йодидом
|
14.
| Для визначення кількісного вмісту діючої речовини в субстанціях лікарських засобів галогенідів використовують метод:
1. Аргентометрії
2. Йодометрії
3. Алкаліметрії
4. Ацидиметрії
5. Нітритометрії
|
15.
| При проведенні якісної реакції на іон брому з хлораміном в кислому середовищі хлороформний шар забарвлюється в колір:
1. Буро-жовтий
2. Червоний
3. Синій
4. Фіолетовий
5. Зелений
|
16.
| При зберіганні кальцію хлориду кристалічного слід враховувати його здатність:
1. Вивітрюватися
2. Відновлюватися
3. Розпливатися на повітрі
4. Окиснюватися
5. Розкладатися
|
17.
| При кількісному визначенні натрію хлориду методом аргентометрії (по Мору) в якості індикатора використовують:
1. Лакмусовий папір
2. Заліза (ІІІ) амонію сульфат
3. Фенолфталеїн
4. Метиловий оранжевий
5. Калію хромат
|
18.
| Яка реакція є загальною для лікарських засобів алкалоїдів пуринового ряду?
1. Реакція Віталі-Морена
2. На ксантини
3. Талейохінна проба
4. Утворення апоморфіну
5. З кальцію хлоридом
|
19.
| Вміст NaCl в субстанції відповідно до вимог ДФУ проводять методом аргентометрії. Для встановлення точки еквівалентності використовують індикатор:
1. NH4Fe(SO4)2∙12H2O
2. AgNO3
3. K2CrO4
4. K2Cr2O7
5. КMnO4
|
20.
| В експрес-аналізі сульфаніламідних лікарських засобів використовується:
1. Йодоформна проба
2. Лігнінова проба
3. Талейохінна реакція
4. Реакція Віталі-Морена
5. Мурексидна проба
|
21.
| В результаті лужного гідролізу анестезину утворюється етанол, який визначається:
1. Утворенням білого осаду
2. Реакцією з нінгідрином
3. Реактивом Несслера
4. Реакцією Овчиннікова
5. Йодоформною пробою
|
22.
| Зовнішнім індикатором нітритометрії є:
1. Йодкрохмальний папірець
2. Куркумовий папірець
3. Тропеолін ОО з метиленовим синім
4. Лакмусовий папірець
5. Тропеолін
|
23.
| Яка функціональна група обумовлює реакцію утворення солей діазонію?
1. Первинна ароматична аміногрупа
2. Карбоксильна група
3. Гідроксильна група
4. Фенольний гідроксил
5. Нітрогрупа
|
24.
| Виберіть реактив, за допомогою якого можна розрізнити гідрокарбонат -іон і карбонат-іон:
1. Кислота хлористоводнева розведена
2. Тимоловий синій
3. Цинкураніл ацетат
4. Магнію сульфат (насичений розчин)
5. Калію фероціанід
|
25.
| Якою реакцією можна визначити наявність сульфамідної групи в молекулі сульфацилу-натрію?
1. З солями важких металів
2. Утворення солей діазонію
3. Утворення азобарвника
4. Лігниновою пробою
5. Утворення ауринового барвника
|
26.
| Який лікарський засіб не дає позитивної реакції з заліза (ІІІ) хлоридом?
1. Натрію бензоат
2. Натрію саліцилат
3. Кислота глутамінова
4. Морфіну гідрохлорид
5. Резорцин
|
27.
| За наявністю в молекулі функціональних груп глюкозу відносять до класу:
1. Полігідроксіальдегідів
2. Полігідроксікетонів
3. Карбонових кислот
4. Гідразонів
5. Амідів
|
28.
| Реакція Віталі-Морена є позитивною для лікарського засобу:
1. Пілокарпіну гідрохлориду
2. Кофеїну
3. Атропіну сульфату
4. Хініну сульфату
5. Метамізолу натрієвої солі
|
29.
| При проведенні якісного хімічного аналізу субстанції провели реакцію з розчином кальцію хлориду при нагріванні. Яку субстанцію ідентифікували цим реактивом?
1. Калію йодид
2. Бензокаїн
3. Натрію хлорид
4. Натрію цитрат
5. Кофеїн
|
30.
| Кількісне визначення кислоти аскорбінової проводять методом:
1. Аргентометрії (по Фаянсу)
2. Комплексонометрії
3. Йодометрії
4. Ацидиметрії
5. Аргентометрії (по Мору)
|
31.
| Міжнародну назву хлорамфенікол має лікарський засіб:
1. Гентаміцину сульфат
2. Левоміцетин
3. Цефалоспорин
4. Метамізолу натрієва сіль
5. Прокаїну гідрохлорид
|
32.
| До похідних 5-нітрофурану належить:
1. Метамізолу натрієва сіль
2. Промедол
3. Нітрофурал
4. Фенобарбітал
5. Атропіну сульфат
|
33.
| Яку реакцію середовища мають водні розчини гексаметилентетраміну?
1. Лужну
2. Кислу
3. Нейтральну
4. Рн 1,0-3,0
5. Рн 5,0-7,0
|
34.
| Згідно вимог ДФУ ідентифікація натрію тетраборату проводиться з розчином фенолфталеїну. Червоне забарвлення, яке з'являється при його додаванні до лікарського засобу, зникає після додавання:
1. Гліцерину
2. Метанолу
3. Етанолу
4. Н-бутанолу
5. Хлороформу
|
35.
| Який лікарський засіб є похідним фенолокислот?
1. Атропіну сульфат
2. Кислота аскорбінова
3. Кислота глутамінова
4. Левоміцетин
5. Кислота ацетилсаліцилова
|
36.
| Відповідно до вимог ДФУ з свинцю (ІV) оксидом у присутності кислоти оцтової і фуксину ідентифікують іони:
1. Амонію
2. Брому
3. Йоду
4. Калію
5. Натрію
|
37.
| Основні властивості алкалоїдів обумовлені наявністю в їх структурі гетероатома:
1. Кремнію
2. Нітрогену
3. Оксигену
4. Сульфуру
5. Стибію
|
38.
| Відповідно до вимог ДФУ з розчином натрію кобальтинітриту у присутності кислоти оцтової роведеної ідентифікують іони:
1. Кальцію
2. Брому
3. Йоду
4. Калію
5. Натрію
|
39.
| Відповідно до вимог ДФУ з розчином кислоти винної ідентифікують іони:
1. Амонію
2. Брому
3. Йоду
4. Калію
5. Натрію
|
40.
| Відповідно до вимог ДФУ з розчином амонію оксалату в оцтовокислому середовищі ідентифікують іони:
1. Амонію
2. Брому
3. Кальцію
4. Калію
5. Натрію
|
41.
| Відповідно до вимог ДФУ з розчином гліоксальгідроксіанілу у присутності натрію гідроксиду, натрію карбонату і хлороформу ідентифікують іони:
1. Амонію
2. Брому
3. Йоду
4. Кальцію
5. Натрію
|
42.
| Відповідно до вимог ДФУ з розчином магнію сульфату (при кип’ятінні) ідентифікують іони:
1. Амонію
2. Гідрокарбонату
3. Йоду
4. Калію
5. Натрію
|
43.
| Відповідно до вимог ДФУ з розчином хлораміну у присутності кислоти хлористоводневої розведеної та хлороформу ідентифікують іони:
1. Амонію
2. Брому
3. Йоду
4. Калію
5. Натрію
|
44.
| Відповідно до вимог ДФУ з розчином динатрію гідрофосфату у присутності розчину аміаку розведеного і розчину амонію хлориду ідентифікують іони:
1. Амонію
2. Магнію
3. Йоду
4. Калію
5. Натрію
|
45.
| Відповідно до вимог ДФУ з розчином кислоти оцтової розведеної виділяються бульбашки газу без запаху і кольору при ідентифікації іону:
1. Амонію
2. Брому
3. Йоду
4. Гідрокарбонату
5. Натрію
|
46.
| Відповідно до вимог ДФУ з розчином калію піроантимонату у присутності калію карбонату ідентифікують іони:
1. Амонію
2. Брому
3. Йоду
4. Калію
5. Натрію
|
47.
| Відповідно до вимог ДФУ з сумішшю нітробензолу і кислоти сірчаної концентрованої у присутності розчину натрію гідроксиду і ацетону ідентифікують іони:
1. Амонію
2. Брому
3. Нітрати
4. Калію
5. Гідрокарбонати
|
48.
| Відповідно до вимог ДФУ з реактивом метоксифенілоцтової кислоти ідентифікують іони:
1. Амонію
2. Брому
3. Йоду
4. Калію
5. Натрію
|
49.
| Відповідно до вимог ДФУ з антипірином в присутності кислоти хлористоводневої розведеної ідентифікують іони:
1. Нітрити
2. Брому
3. Йоду
4. Калію
5. Натрію
|
50.
| Відповідно до вимог ДФУ з розчином калію перманганату в присутності кислоти сірчаної розведеної ідентифікують іони:
1. Амонію
2. Сульфати
3. Нітрати
4. Нітрити
5. Натрію
|
51.
| Відповідно до вимог ДФУ реакцією сухої речовини з калію дихроматом у присутності кислоти сірчаної і паперу, просякнутого розчином дифенілкарбазиду ідентифікують іони:
1. Амонію
2. Хлориди
3. Йоду
4. Калію
5. Натрію
|
52.
| Відповідно до вимог ДФУ з розчином барію хлориду у присутності кислоти хлористоводневої ідентифікують іони:
1. Амонію
2. Брому
3. Хлориди
4. Сульфати
5. Натрію
|
53.
| Відповідно до вимог ДФУ з розчином натрію гідроксиду концентрованим ідентифікують іони:
1. Цинку
2. Брому
3. Йоду
4. Калію
5. Натрію
|
54.
| Фенольний гідроксил в молекулі кислоти саліцилової можна ідентифікувати за реакцією:
1. Утворення комплексної сполуки із солями важких металів
2. Конденсації з первинними ароматичними амінами
3. Діазотування та азосполучення
4. Утворення оксонієвих солей
5. Окиснення
|
55.
| Відповідно до вимог ДФУ з розчином заліза (ІІІ) хлорида ідентифікують іони:
1. Амонію
2. Брому
3. Бензоати
4. Калію
5. Натрію
|
56.
| Складноефірну групу в молекулі кислоти ацетилсаліцилової можна ідентифікувати за реакцією:
1. Утворення комплексних сполук із солями важких металів
2. Конденсації з первинними ароматичними амінами
3. Діазотування та азосполучення
4. Утворення оксонієвих солей
5. Гідролізом у лужному або кислому середовищі
|
57.
| Фенольний гідроксил в молекулі морфіну можна ідентифікувати за реакцією:
1. Азосполучення
2. Конденсації з первинними ароматичними амінами
3. Діазотування та азосполучення
4. Утворення оксонієвих солей
5. Йодоформною пробою
|
58.
| Первинну ароматичну аміногрупу в молекулі прокаїну гідрохлориду можна ідентифікувати за реакцією:
1. Утворення комплексних сполук із солями важких металів
2. Конденсації з первинними ароматичними амінами
3. Конденсації з альдегідами
4. Утворення оксонієвих солей
5. Етерифікації
|
59.
| Первинну ароматичну аміногрупу в молекулі сульфаніламіду можна ідентифікувати за реакцією:
1. Утворення комплексних сполук із солями важких металів
2. Гідролізом у лужному або кислому середовищі
3. Діазотування та азосполучення
4. Утворення оксонієвих солей
5. Етерифікації
|
60.
| Метод алкаліметрії використовують для визначення кількісного вмісту діючої речовини в субстанції:
1. Кислота борна
2. Натрію гідрокарбонат
3. Магнію сульфат
4. Натрію хлорид
5. Натрію тіосульфат
|
61.
| Метод ацидиметрії використовують для визначення кількісного вмісту діючої речовини в субстанції:
1. Кислота борна
2. Натрію гідрокарбонат
3. Магнію сульфат
4. Натрію хлорид
5. Натрію тіосульфат
|
62.
| Метод йодометрії в кислому середовищі використовують для визначення кількісного вмісту діючої речовини в субстанції:
1. Кислота борна
2. Натрію гідрокарбонат
3. Кофеїн
4. Натрію бензоат
5. Натрію цитрат
|
63.
| Метод ацидиметрії в неводному середовищі використовують для визначення кількісного вмісту діючої речовини в субстанції:
1. Теофілін
2. Атропіну сульфат
3. Метамізолу натрієву сіль
4. Натрію хлорид
5. Кислота ацетилсаліцилова
|
64.
| Вимагає захисту від світла при зберіганні лікарський засіб:
1. Кислота аскорбінова
2. Натрію цитрат
3. Кислота бензойна
4. Етанол
5. Кислота саліцилова
|
65.
| Метод комплексонометрії використовують для визначення кількісного вмісту діючої речовини в субстанції:
1. Кислота борна
2. Натрію гідрокарбонат
3. Магнію сульфат
4. Натрію хлорид
5. Натрію тіосульфат
|
66.
| Вимагає захисту від звітрювання при зберіганні лікарський засіб:
1. Натрію хлорид
2. Натрію тетраборат
3. Калію йодид
4. Натрію гідрокарбонат
5. Кислота борна
|
67.
| Вимагає захисту від дії вологи при зберіганні лікарський засіб:
1. Кислота хлористоводнева
2. Кислота борна
3. Магнію сульфат
4. Натрію хлорид
5. Натрію тетраборат
|
68.
| Вимагає захисту від дії газів, що містяться у навколишньому середовищі, при зберіганні лікарський засіб:
1. Натрію хлорид
2. Кислота хлористоводнева
3. Натрію тіосульфат
4. Кислота борна
5. Цинку сульфат
|
69.
| Виберіть реактив за допомогою якого можна розрізнити тіосульфат-іон та сульфід-іон:
1. Розчин калію дихромату
2. Розчин срібла нітрату
3. Розчин магнію сульфату
4. Розчин водню пероксиду
5. Розчин заліза (ІІІ) хлориду
|
70.
| Виберіть реактив за допомогою якого можна розрізнити нітрат-іон та нітрит-іон:
1. Розчин дифеніламіну
2. Розчин калію перманганату
3. Розчин водню пероксиду
4. Розчин натрію гідроксиду
5. Розчин калію дихромату
|
71.
| Виберіть реактив за допомогою якого можна розрізнити бензоат-іон та саліцилат-іон:
1. Розчин калію дихромату
2. Розчин срібла нітрату
3. Розчин магнію сульфату
4. Розчин водню пероксиду
5. Розчин заліза (ІІІ) хлориду
|
72.
| Для проведення нефармакопейної специфічної реакції ідентифікації кислоти хлористоводневої використовують реактив:
1. Розчин натрію гідроксиду
2. Свинцю (ІV) оксид
3. Розчин калію дихромату
4. Марганцю (ІV) оксид
5. Розчин заліза (ІІІ) хлориду
|
73.
| Виберіть реатив за допомогою якого можна розрізнити натрію цитрат та натрію гідроцитрат:
1. Розчин кальцію хлориду
2. Розчин калію піроантимонату
3. Розчин кислотно-основного індикатору
4. Розчин калію карбонату
5. Розчин металорганічного індикатору
|
74.
| Відповідно до вимог ДФУ для визначення домішок магнію в субстанціях лікарських засобах використовують реактиви:
1. Розчин гідроксихіноліну в хлороформі у лужному середовищі
2. Розчин йоду у кислому середовищі
3. Тіоацетамідний реактив
4. Натрію тетрафенілборат
5. Розчин тіогліколевої кислоти
|
75.
| Для проведення специфічної реакції ідентифікації йоду використовують реактив:
1. Розчин срібла нітрату
2. Розчин крохмалю
3. Розчин калію дихромату
4. Розчин таніну
5. Розчин пікринової кислоти
|
76.
| Відповідно до вимог ДФУ для визначення домішок важких металів в субстанціях лікарських засобах викормстовують реактиви:
1. Розчин гідроксихіноліну в хлороформі у лужному середовищі
2. Розчин йоду у кислому середовищі
3. Тіоацетамідний реактивом
4. Натрію тетрафенілборат
5. Розчин тіогліколевої кислоти
|
77.
| Натрію хлорид добувають шляхом очищення від домішок природного мінерала:
1. Сильвініту
2. Ашариту
3. Магнезиту
4. Кам’яної солі
5. Борокальциту
|
78.
| Для синтезу субстанції калію броміду підприємства хіміко-фармацевтичної промисловості використовують:
1. Мідні ошурки, хлор, поташ
2. Залізні ошурки, йод, поташ
3. Залізні ошурки, бром, соду
4. Залізні ошурки, бром, поташ
5. Залізні ошурки, йод, соду
|
79.
| Відповідно до вимогправил безпеки, реакцію ідентифікації лікарського засобу хлороводневої кислоти з диоксидом марганцю необхідно проводити:
1. Під тягою.
2. В звичайних умовах.
3. Відкритій кватирці.
4. Гумових рукавичках.
5. Утвореному протязі.
|
80.
| Вкажіть лікарський засіб, що взаємодіє з розчином срібла нітрату з утвореням осаду білого, жовтого, а потім чорного кольору:
1. Натрію сульфат
2. Натрію хлорид
3. Натрію йодид
4. Натрію нітрит
5. Натрію тіосульфат
|
81.
| Сірки (ІV) оксид, що виділяється при взаємодії натрію тіосульфату з кислотою хлористоводневою, можна ідентифікувати за допомогою:
1. Куркумового папірця
2. Йодкрохмального папірця
3. Лакмусового папірця
4. Універсального лакмусового папірця
5. Ацетатного папірця
|
82.
| Газ, що виділяється при розкладанні натрію гідрокарбонату в кислому середовищі, можна ідентифікувати, пропустивши через:
1. Розчин калію йодату
2. Розчин кальцію гідроксиду
3. Розчин калію гідроксиду і калію йодиду у кислому середовищі
4. Розчин калію йодиду і крохмалю
5. Аміачний розчин срібла нітрату
|
83.
| За відносною густиною можна визначити кількісний вміст лікарського засобу:
1. Етанолу
2. Гексаметилентетраміну
3. Кислоти борної
4. Кислоти глутамінової
5. Феназону
|
84.
| Аміачним методом Сольве добувають лікарський засіб:
1. Натрію тіосульфат
2. Розчин аміаку
3. Натрію гідрокарбонат
4. Натрію нітрит
5. Натрію хлорид
|
85.
| Фармакологічна дія гексаметилентетраміну основана на здатності лікарського засобу в організмі хворого до:
1. Гідролізу
2. Полімеризації
3. Окиснення
4. Піролізу
5. Мінералізації
|
86.
| Кількісний вміст етанолу можна визначити методом:
1. Алкаліметрії
2. Ацидиметрії
3. Йодометрії
4. Дихроматометрії
5. Нітритометрії
|
87.
| Синьо-фіолетове забарвлення при нагріванні з нінгідрином утворює лікарський засіб:
1. Кальцію глюконат
2. Гексаметилентетрамін
3. Кислота глутамінова
4. Кислота саліцилова
5. Натрію цитрат
|
88.
| Вкажіть діуретичний лікарський засіб:
1.
2.
3.
4.
|
89.
| Електрохімічне окиснення глюкози в присутності крейди та брому в хіміко-фармацевтичній промисловості використовують для добування:
1. Кальцію хлориду
2. Кислоти аскорбінової
3. Кальцію глюконату
4. Натрію броміду
5. Натрію цитрату
|
90.
| Плав якого лікарського засобу з резорцином при додаванні води і розчину аміаку має червоно-фіолетове забарвлення з зеленою флюоресценцією:
1. Кальцію глюконат
2. Гексаметилентетрамін
3. Кислота глутамінова
4. Кислота саліцилова
5. Натрію цитрат
91. Дотримуючись техніки безпеки, аміачно-буферний розчин при виконанні кількісного аналізу комплексометричннм методом необхідно набирати:
1. За допомогою пробірки.
2. За допомогою мірного циліндру.
3. За допомогою мірної колби.
4. За допомогою гумової груши.
5. За допомогою градуйованої піпетки.
92. При визначенні катіонів важких металів роботу проводять:
1. Підтятою.
2. В гумових рукавичках.
3. В темних окулярах.
4. В звичайних умовах.
5. Відкритій кватирці.
|
93.
| Кількісне визначення нітрогену в лікарських засобах після мінералізації концентрованою сірчаною кислотою проводять методом:
1. К’єльдаля
2. Гутцайта
3. Буго-Тіле
4. Сольве
5. Кольбе-Шмідта
|
94.
| Нефармакопейною реакцією на кислоту глутамінову є утворення комплексної солі темно-синього кольору з розчином:
1. Срібла нітрату
2. Магнію сульфату
3. Заліза(ІІІ)хлориду
4. Кальцію хлориду
5. Міді(ІІ)сульфату
|
95.
| Після нагрівання фталілсульфатіазолу з резорцином у присутності кислоти сірчаної концентрованої і додавання розчину натрію гідроксиду з’являється:
1. Яскраво-зелена флюоресценція
2. Білий кристалічний осад
3. Інтенсивна блакитна флюорисценція
4. Ясно-зелене забарвлення
5. Жовто-рожевий осад
|
96.
| Кислота глутамінова за хімічною будовою відноситься до:
1. Первинних ароматичних амінів
2. β-амінокислот
3. ά-амінокислот
4. Амідів карбонових кислот
5. γ-амінокислот
|
97.
| Осад брудно-зеленого кольору, що переходить у зеленкувато-блакитний при взаємодії з міді(ІІ) сульфатом утворює:
1. Сульфален
2. Бензокаїн
3. Кислота глутамінова
4. Сульфадиметоксин
5. Сульфаніламід
|
98.
| Пролонгована дія сульфалену обумовлена наявністю в молекулі:
1. Тіазолового циклу
2. Ароматичної аміногрупи
3. Метоксипіразинового циклу
4. Залишку фталевої кислоти
5. Ароматичного кільця
|
99.
| Аморфний осад брудно-жовтого кольору з зеленим відтінком при взаємодії з міді(ІІ) сульфатом утворює:
1. Норсульфазол
2. Бензокаїн
3. Кислота глутамінова
4. Сульфадиметоксин
5. Сульфаніламід
|
100.
| Реакція декарбоксилювання у присутності натрію цитрату з утворенням фенолу притаманна для:
1. Кислоти саліцилової
2. Кислоти бензойної
3. Натрію цитрату
4. Гексаметилентетраміну
5. Етанолу
|
101.
| Нефармакопейною реакцією на кислоту бензойну з утворенням білого осаду є взаємодія з розчином:
1. Заліза(ІІІ)хлорида
2. Міді(ІІ)сульфата
3. Натрію хлорида
4. Срібла нітрата
5. Кислоти хлористоводневої
|
102.
| Ацетилуванням кислоти саліцилової оцтовим ангідридом добувать:
1. Кислоту глутамінову
2. Натрію бензоат
3. Кислоту ацетилсаліцилову
4. Гексаметилентетрамін
5. Етанол
|
103.
| Пари ацетону, що утворюються при прожарюванні кислоти ацетилсаліцилової з кальцію гідроксидом ідентифікують за допомогою фільтрувального паперу, змоченого розчином:
1. Крохмалю
2. Калію йодиду
3. Куркуміну
4. Хромотропової кислоти
5. О-нітробензальдегіду
|
104.
| Етанол, що утворюється в результаті лужного гідролізу анестезину, ідентифікують:
1. Індофеноловою пробою
2. Реактивом Фелінга
3. Пробою Бейльштейна
4. Гідроксамовою реакцією
5. Йодоформною пробою
|
105.
| Лікарський засіб, для якого можна використати метод прямого і зворотного кислотно-основного титрування:
1. Натрію саліцилат
2. Кислота ацетилсаліцилова
3. Натрію бензоат
4. Кислота глутамінова
5. Кислота саліцилова
|
106.
| Нефармакопейною реакцією ідентифікації прокаїну гідрохлориду є утворення маслянистої рідини з розчином:
1. Срібла нітрату
2. Калію перманганату в кислому середовищі
3. Натрію нітрату в кислому середовищі
4. Натрію гідроксиду
5. Водню пероксиду
|
107.
| Для проведення реакції «йодоформна проба» при ідентифікації етанолу необхідні реактиви:
1. Йод, калію гідроксид
2. Йодоформ
3. Йод, хлороформ
4. Хлорамін, кислота хлористоводнева
5. Йод, калію йодид
|
108.
| Фталілсульфатіазолу за хімічною будовою можна віднести до:
1. Первинних ароматичних амінів
2. Ефірів параамінобензойної кислоти
3. Ефірів парааміносаліцилової кислоти
4. Альдегідів
5. Вторинних ароматичних амінів
|
109.
| Специфічною реакцією на прокаїну гідрохлорид на відміну від інших анестетиків є реакція з розчином:
1. Срібла нітрату
2. Калію перманганату в кислому середовищі
3. Натрію нітрату в кислому середовищі
4. Натрію гідроксиду
5. Водню пероксиду
|
110.
| Кількісний вміст левоміцетину після відновлення нітрогрупи визначають методом:
1. Алкаліметрії
2. Йодометрії
3. Перманганатометрії
4. Тіоціанометрії
5. Нітритометрії
|
111.
| Пари аміаку виділяються при лужному гідролізі лікарського засобу:
1. Бензокаїну
2. Натрію саліцилату
3. Сульфаніламіду
4. Натрію цитрату
5. Тетракаїн гідрохлориду
|
112.
| При кількісному визначенні кислоти борної за ДФУ додають маніт, який забезпечує:
1. Підсилення кислотних властивостей кислоти борної
2. Зменшення дисоціації борної кислоти
3. Покращення розчинення борної кислоти
4. Прискорення гідролізу утвореної при титруванні солі
5. Прискорення взаємодії титранта з індикатором
|
113.
| Загальноалкалоїдними осаджувальними реактивами є:
1. Реактиви Бушарда, Майєра
2. Реактиви Маркі, Фреде
3. Концентрована сірчана та азотна кислоти
4. Реактив Несслера
5. Реактив Вазіцкі
|
114.
| Натрію гідроцитрат для ін’єкцій і натрію цитрат відрізнити між собою можна за:
1. Реакцією водного середовища
2. Розчинністю в воді
3. Реакціями ідентифікації на цитрат-йон
4. Реакціями ідентифікації на натрій-йон
5. Граничним вмістом хлоридів
|
115.
| Гексаметилентетрамін вступає в реакцію утворення ауринового барвника, бо він:
1. При нагріванні з кислотами виділяє формальдегід
2. Одержується з формальдегіду
3. Одержується з аміаку
4. Леткий при нагріванні
5. Має специфічний запах
|
116.
| Солі лимонної кислоти застосовують для консервування крові, бо вони:
1. Зв’язують йони кальцію крові в розчинний за звичайних умов, але недисоційований комплекс
2. Натрієві солі
3. З кальцій хлоридом при нагріванні утворюють осад, розчинний при охолодженні
4. Є продуктами нейтралізації лимонної кислоти різною кількістю соди
5. Мають різний смак
|
117.
| Методом кількісного визначення метамізолу натрієвої солі є:
1. Йодометрія
2. Аргентометрія
3. Комплексонометрія
4. Меркуриметрія
5. Нітритометрія
|
118.
| При додаванні до розчину морфіну гідрохлориду розчину аміаку виділяється білий кристалічний осад, розчинний в розчині гідроксиду натрію. Це пояснюється наявністю в його молекулі:
1. Спиртового гідроксилу
2. Фенольного гідроксилу
3. Ненасиченого зв’язку
4. Гетероциклічного ядра
5. Третинного атому азота
|
119.
| Сольові форми алкалоїдів у неводному середовищі кількісно визначають методом:
1. Ацидиметрії
2. Комплексонометрії
3. Йодометрії
4. Нітритометрії
5. Перманганатометрії
|
120.
| Ідентифікацію глюкози безводної за ДФУ проводять:
1. Мідно - тартратним реактивом
2. Розчином заліза (ІІІ) хлориду
3. Хлороводневою кислотою
4. Розчином таніну
5. Реактивом Неслера
|
121.
| Для ідентифікації алкалоїдів фармакопейною реакцією є реакція з розчином:
1. Калію йодвісмутату
2. Калію піроантимонату
3. Калію тетрайодомеркурату
4. Калію йодиду
5. Калію фериціаніду
|
122.
| За хімічною класифікацією антибіотик левоміцетин належить до:
1. Ароматичного ряду
2. Гетероциклічного ряду
3. Аміноглікозидів
4. Макролідів
5. Аліциклічного ряду
|
123.
| За хімічною будовою глюкоза належить до:
1. Мо носахаридів
2. Ароматичних кислот
3. Основ
4. Антибіотиків
5. Полісахаридів
|
124.
| Реакція з куркумовим папірцем є специфічною для:
1. Борат-іону
2. Сульфат-іону
3. Хлорид-іону
4. Фосфат-іону
5. Нітрат-іону
|
125.
| Ідентифікацію бензилпеніцилінів згідно ДФУ проводять з сірчанокислим розчином:
1. Формальдегіду
2. Кислоти саліцилової
3. Кислоти азотної
4. Амонію молібдату
5. Дифеніламіну
|
126.
| Реакція Віталі-Морена є специфічною для:
1. Для більшості алкалоїдів групи тропану
2. Антибіотиків тетрациклінового ряду
3. Алкалоїдів групи морфінану
4. Алкалоїдів, похідних хініну
5. Алкалоїдів, похідних пурину
|
127.
| Фармакопейним методом кількісного визначення лікарських засобів, похідних ПАБК є:
1. Нітритометрія
2. Ацидиметрія в неводному середовищі
3. Аргентометрія
4. Перманганатометрія
5. Алкаліметрія в неводному середовищ
|
128.
| Кількісне визначення суми природних пеніцилінів після лужного гідролізу проводять методом:
1. Йодометрії
2. Рефрактометрії
3. Комплексонометрії
4. Аргентометрії
5. Куприметрії
|
129.
| Фіолетове забарвлення з калію дихроматом та кислотою хлористоводневою дає лікарський засіб:
1. Парацетамол
2. Сульфален
3. Нітрофурал
4. Сульфаніламід
5. Сульфацетамід-натрій
|
130.
| Вид внутрішньоаптечного контролю, що є обов’язковим при проведенні аналізу лікарських засобів індивідуального виготовлення:
1. Контроль при відпуску
2. Опитувальний контроль
3. Фізичний контроль
4. Якісний хімічний контроль
5. Кількісний хімічний контроль
|
131.
| Для ідентифікації левоміцетину використовують реакцію з:
1. Натрію гідроксидом при нагріванні
2. Заліза (ІІІ) хлоридом
3. Кислотою сірчаною (конц.)
4. Кальцію хлоридом
5. Кислотою оцтовою
|
132.
| Виберіть катіон, який з розчином калію фероціаніду в середовищі кислоти оцтової з наступним додаванням амонію хлориду утворює білий кристалічний осад:
1. Кальцію
2. Калію
3. Магнію
4. Заліза (ІІІ)
5. Заліза (ІІ)
|
133.
| Функціональна група, яка обумовлює основні властивості субстанцій лікарських засобів органічної природи:
1. Первинна ароматична аміногрупа
2. Імідна група
3. Нітрозогрупа
4. Нітрогрупа
5. Сульфгідрильна
|
134.
| Різновидом реакції утворення основ Шиффа є:
1. Лігнінова проба
2. Йодоформна проба
3. Утворення азобарвника
4. Лужний гідроліз
5. Мурексидна проба
|
135.
| Виберіть лікарський засіб, який відноситься до групи холінолітиків:
1.
2.
3.
4.
5.
|
136.
| Продуцентом для виробництва левоміцетину є:
1. Penicilium notatum
2. Streptomyces griseus
3. Streptomyces aureofaciens
4. Streptomyces venezuelаe
5. Streptomyces rimosus
|
137.
| Метод кількісного визначення лікарських засобів, в молекулі яких є первинна ароматична аміногрупа:
1. Комплексонометрія
2. Нітритометрія
3. Ацидиметрія
4. Броматометрія
5. Алкаліметрія
|
138.
| Реакція утворення ауринового барвника характерна для:
1. Кальцію глюконату
2. Цитрату натрію
3. Саліцилової кислоти та її похідних
4. Стрептоциду
5. Бензойної кислоти та бензоату натрію
|
139.
| Природні пеніциліни добувають методом:
1. Синтетичним
2. Хімічним
3. Фізико-хімічним
4. Мікробіологічним
5. Напівсинтетичним
|
140.
| Вміст HCl в субстанції Acidum hydrocloricum concentratum відповідно до вимогДФУ складає:
1. 35 %
2. 8,7%
3. 24,8 %
4. 0,4 %
5. 25,2 %
|
141.
| Кислоту саліцилову добувають:
1. Методом Глаубера
2. Методом Сольве
3. Методом Кольбе, вдосконаленим Шмідтом
4. З толуолу
5. Методом нейтралізації
|
142.
| Методом потенціометрії визначають:
1. Температуру кипіння
2. Кут обертання
3. Показник заломлення
4. Оптичну густину
5. Від’ємний логарифм концентрації йонів водню
|
143.
| При піролізі якого сульфаніламідного лікарського засобу виділяється сірководень?
1. Сульфаніламіду розчинного
2. Норсульфазолу
3. Сульфаніламіду
4. Сульфадимезину
5. Сульфацетаміду натрію
|
144.
| Препарат сульфацетамід натрію утворює блакитно – зеленуватий осад комплексної солі з:
1. Розчином натрію нітриту
2. Розчином феруму (ІІІ) хлориду
3. Розчином купруму (ІІ) сульфату
4. Кислотою хлористоводневою
5. Реактивом Маркі
|
145.
| За допомогою розчину якого реактиву встановлюється адсорбційна здатність активованого вугілля:
1. Метилового оранжевого
2. Метиленового синього
3. Калію перманганату
4. Фенолфталеїну
5. Метилового червоного
|
146.
| Для проведення реакції утворення ауринового барвника використовують суміш реактивів:
1. Кислота сірчана концентрована, феруму (ІІІ) хлорид
2. Кислота сірчана концентрована, концентрована нітратна кислота
3. Кислота сірчана концентрована, формальдегід
4. Кислота сірчана концентрована, калію дихромат
5. Кислота сірчана концентрована, фенол
|
147.
| Оптичне обертання визначають методом:
1. Поляриметрії
2. Потенціометрії
3. Рефракторометрії
4. Фотоколориметрії
5. Хроматографії
|
148.
| Загальним методом кількісного визначення альдегідів є:
1. Метод комплексонометрії
2. Метод нейтралізації
3. Метод нітритометрії
4. Метод аргентометрії
5. Метод йодометрії в лужному середовищі
|
149.
| Лікарський засіб ізоніазид відноситься до класу:
1. Ароматичних амінів
2. Гетероциклічних сполук
3. Складних ефірів
4. Вуглеводів
5. Амінокислот
|
150.
| Який лікарський засіб з групи морфінану з реактивом Маркі утворює пурпурне забарвлення що переходить в фіолетове:
1. Кодеїн
2. Морфін
3. Кодеїну фосфат
4. Етилморфіну гідрохлорид
5. Налорфіну гідрохлорид
|
151.
| Мурексидна проба (реакція на ксантини) проводиться з наступними реактивами:
1. Водню пероксид, кислота хлористоводнева, амонію гідроксид
2. Формальдегід і кислота сірчана концентрована
3. Кислота саліцилова та кислота сірчана
4. Кислота азотна і спиртовий розчин калію гідроксиду
5. Кислоти азотна та сірчана
|
152.
| Визначення сольових форм алкалоїдів проводять ацидиметрично в неводному середовищі (за ДФУ), тому що:
1. Менш трудомістке
2. Вони визначаються за фізіологічно – активною частиною молекули
3. Швидше
4. Точніше
5. Це визначення простіше
|
153.
| Реакцію утворення ауринового барвника характерна для метамізолу натрієвої солі тому, що при нагріванні з мінеральними кислотами вона виділяє:
1. Амоніак
2. Кислоту саліцилову
3. Формальдегід
4. Антипірин
5. Сірки (ІV) оксид
|
154.
| До похідних 5- нітрофурану не відноситься:
1. Нітрофурагін
2. Фурадонін
3. Нітрофурал
4. Фуросемід
5. Фуразолідон
|
155.
| Кількісне визначення прокаїну гідрохлориду не можна визначити методом:
1. Комплексонометрії
2. Алкаліметрії
3. Нітритометрії
4. Меркуриметрії
5. Аргентометрії
|
156.
| Методом зворотної броматометрії визначають лікарські засоби, які:
1. Не розчиняються в воді
2. Повільно реагують з бромом
3. Розчиняються в воді
4. Швидко реагують з бромом
5. Розчиняються в етанолі
|
157.
| Реакція на лікарські засоби з гідроксиламіном супроводжується утворенням гідроксамових кислот. Який реактив необхідно додати аналітику далі, щоб одержати видимий аналітичний ефект реакції (забарвлений продукт)?
1. Кальцію хлорид
2. Натрію гідроксид
3. Хлороформ
4. Заліза (II) оксид
5. Заліза (III) хлорид або міді (ІІ) нітрат в кислому середовищі
|
158.
| Нестійкість пеніциліну обумовлена, перш за все, наявністю в його структурі:
1. β-лактамного циклу
2. Карбамідної групи
3. Карбоксильної групи
4. Метильних груп
5. Тіазолідинового циклу
|
159.
| Реакція з реактивом Маркі є специфічною для алкалоїдів групи:
1. Хіноліну
2. Тропану
3. Пурину
4. Морфінану
5. Імідазолу
|
160.
| Ідентифікацію формальдегіду можна встановити за допомогою реакції конденсації, що приводить до утворення ауринового барвника. Які реактиви при цьому використовуються?
1. Реакт
Вычисление основной дактилоскопической формулы Вычислением основной дактоформулы обычно занимается следователь. Для этого все десять пальцев разбиваются на пять пар...
|
Расчетные и графические задания Равновесный объем - это объем, определяемый равенством спроса и предложения...
|
Кардиналистский и ординалистский подходы Кардиналистский (количественный подход) к анализу полезности основан на представлении о возможности измерения различных благ в условных единицах полезности...
|
Обзор компонентов Multisim Компоненты – это основа любой схемы, это все элементы, из которых она состоит. Multisim оперирует с двумя категориями...
|
Законы Генри, Дальтона, Сеченова. Применение этих законов при лечении кессонной болезни, лечении в барокамере и исследовании электролитного состава крови Закон Генри:
Количество газа, растворенного при данной температуре в определенном объеме жидкости, при равновесии прямо пропорциональны давлению газа...
Ганглиоблокаторы. Классификация. Механизм действия. Фармакодинамика. Применение.Побочные эфффекты Никотинчувствительные холинорецепторы (н-холинорецепторы) в основном локализованы на постсинаптических мембранах в синапсах скелетной мускулатуры...
Шов первичный, первично отсроченный, вторичный (показания) В зависимости от времени и условий наложения выделяют швы:
1) первичные...
|
Эффективность управления. Общие понятия о сущности и критериях эффективности. Эффективность управления – это экономическая категория, отражающая вклад управленческой деятельности в конечный результат работы организации...
Мотивационная сфера личности, ее структура. Потребности и мотивы. Потребности и мотивы, их роль в организации деятельности...
Классификация ИС по признаку структурированности задач Так как основное назначение ИС – автоматизировать информационные процессы для решения определенных задач, то одна из основных классификаций – это классификация ИС по степени структурированности задач...
|
|