Метод і методологія. Багаторівневість методологічного знання.
Поняття метод (від грецького слова «методос» – шлях до чого-небудь) означає сукупність прийомів і операцій практичного і теоретичного освоєння дійсності. Метод озброює людини системою принципів, вимог, правил, керуючись якими він може досягти поставленої мети. Володіння методом означає для людини знання того, яким чином, в якій послідовності здійснювати ті чи інші дії для вирішення тих чи інших завдань, і вміння застосовувати ці знання на практиці. Вчення про метод почало розвиватися ще в науці Нового часу. Її представники вважали правильний метод орієнтиром в русі до надійного, щирого знання. Так, відомий філософ XYII століття Ф. Бекон порівнював метод пізнання з ліхтарем, які висвітлюють дорогу мандрівникові, що йде в темряві. А інший відомий вчений і філософ цього ж періоду Р. Декарт виклав своє розуміння методу наступним чином: «Під методом, – писав він, – я розумію точні й прості правила, суворе дотримання яких … без зайвої витрати розумових сил, але поступово і невпинно збільшуючи знання, сприяє тому, що розум досягає істинного пізнання всього, що йому доступно». [347] Існує ціла галузь знань, яка спеціально займається вивченням методів і яку прийнято називати методологією. Методологія дослівно означає «вчення про методи» (бо відбувається цей термін від двох грецьких слів: «методос» – метод і «логос» – вчення). Вивчаючи закономірності людської пізнавальної діяльності, методологія виробляє на цій основі методи її здійснення. Найважливішим завданням методології є вивчення походження, сутності, ефективності та інших характеристик методів пізнання. Методологія ставить перед собою завдання з'ясувати умови перетворення позитивних наукових знань про дійсність у метод подальшого пізнання цієї реальності, виявити ефективність і межі його продуктивного застосування. Важливим і принциповим для методології є обґрунтування положення про метод як систему, його складність і багатогранність змісту, що включає в себе знання різноякісних характеристик і множинність рівнів — від принципів філософського значення до безпосередніх наукових знань про конкретний об'єкт. Це зумовлює закономірність розгортання методу в систему в процесі його теоретичного й практичного функціонування. Одним із різновидів методології є методологія науки. Вона вивчає комплекс явищ, що належать до інструментальної сфери науки та наукової діяльності, їх осмислення й функціонування. Методологія науки досліджує сукупність пізнавальних засобів, що застосовуються в науці, об'єктивні характеристики та властивості науки й особливості наукової праці, які відіграють істотну роль в отриманні істинних знань. На цій основі вона виробляє принципи, норми й правила, які організовують і спрямовують пізнавальну діяльність.
|
