Поняття, структура та функції світогляду
Шкала оцінювання:
91-100 балів – відмінно (А); 83-90,9 – добре (В); 76-82,9 – добре (С); 68-75,9 – задовільно (D); 61-67,9 – задовільно (Е); 20-60,9 – незадовільно з можливістю перездачі (FX); 0-19,9 – незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни (F).
Методичне забезпечення:
плани семінарських занять,контрольні питання і завдання, завдання для самостійної роботи, екзаменаційні питання з курсу, екзаменаційні білети для усного опитування, комбіновані екзаменаційні завдання (розгорнуті питання + тести). Література
Основна: . Ахиезер А.С. Об особенностях современного философствования. //Вопросы философии. 1995. №12. 2. Вундт В. Введение в философию. М., 1998. 3. Гуссерль Э. Философия как строгая наука. Новочеркасск. 1994. 4. Делез Ж., Гваттари Ф. Что такое философия? М.-СПб. 1998. 5. Дилътей В. Типы мировоззрений и обнаружение их в метафизических системах. // Хрестоматия по зарубежной философии конца XIX - начала XX столетий. М., 1995. 6. Камю А. Бунтующий человек. М., 1990. 7. Мамардашвили М.К. Как я понимаю философию. М., 1989. 8. Мир философии. В 2-х томах. М., 1990. 9. Ортега-и-Гассет X. Что такое философия? М., 1991. 10. Сантаяна Дк. Прогресс в философии. // Вопросы философии. 1992. № 4. 11. Соловьев Вл. Исторические дела философии. // Вопросы философии. 1988, №3. 12. Унамуно М.де. О трагическом чувстве жизни. М., 1996. 13. Философское сознание: драматизм обновления. М., 1991. 14. Хайдеггер М. Что такое философия?//Вопросы философии. 1993. №8. 15. Хюбнер К. Рефлексия и саморефлексия метафизики. // Вопросы философии. 1993. №3. 16. Энгельс Ф. Людвиг Фейербах и конец классической немецкой философии. // Маркс К., Энгельс Ф. Соч. Т.21. 17. Нестеренко В.Г. Вступ до філософії онтологія людини. – К., 1995. Філософія: Підручник / Бичко І.В., Бойченко І.В.,Табачковський В.Г. та ін. – К., 2002. 18. Лосев А.Ф. «Дерзновенне духа».- М., 1988.
Додаткова: 1. Апокрифы древних кристиан. — М., 1989. 2. Быстрицкий Е.К. и др. Бытие человека в культуре. — К., 1992. 3. Быстрицкий Е.К. Феномен личности: мировоззрение, культура, бытие. — К., 1991. 4. Барякін В.М. В.І.Вернадський про ноосферу. Напрямки сучасного дослідження // Філософська та соціологічна думка. — 1993. — № 3. 5. Барякін В.М. Можливості та межі екологізації технології // Філософська і соціологічна думка. — 1992. — № 6. 6. Бердяев Н.А. Самопознание: Опыт философской автобиографии. — М., 1990. 7. Бердяев Н.А. Смысл истории. — М., 1990. 8. Бердяев Н.А. Философия свободы. Смысл творчества. — М., 1989. 9. Биоэтика: проблемы, трудности, персективы (материалы “круглого стола”) // Вопросы философии. — 1992. — № 10. 10.Блох Э. Принцип надежды // Утопия и утопическое мышление: Антология зарубежной литературы. — М., 1991. 11.Бубер М. Я и Ты // Квинтэсенция: философский альманах, 1991. — М., 1992. 12.Булгаков С.Н. Основные проблемы теории прогресса // Булгаков С.Н. Философия хозяйства. — М., 1990. 13.Біблія, або книги Святого Письма Старого і Нового Заповітів. — Видання Українського Біблійного Товариства, 1992. 14.Вебер М. Протестантская этика и дух капитализма // Вебер М. Избранные произведения. — М.. 1990. 15.Вернадский В.И. Биосфера и ноосфера. — М., 1989. 16.Вернадский В.И. Очерки по истории современного научного мировоззрения // Вернадский В.И. Избранные труды по истории науки. — М., 1981. 17.Ганди М. Моя вера в ненасилие // Вопросы философии. — 1992. — № 3. 18.Глобальные проблемы и общечеловеческие ценности. — М., 1990. 19.Гоговаха Е.И., Кроних А.А. Психологическое время личности. — К., 1984. 20.Григорьева Т.П. Дао и Логос (встреча культур). — М., 1992. 21.Григорій Сковорода: дослідження, розвідки, матеріали. — К., 1992. 22.Грушевський М. Соціально-виховуюче значення вивчення історії // Грушевський М. Хто такі українці і чого вони хочуть. — К., 1991. 23.Диалог и коммуникация — философские проблемы (Материалы “круглого стола”) // Вопросы философии. — 1989. — № 7. 24.Доброправова І.С. Нелінійне мислення // Філософська і соціологічна думка. — 1991. — № 6. 25.Ермоленко А.Н. Этика ответственности и социальное бытие человека (современная немецкая практическая философия) — К., 1994. 26.Жизнь и смерть: загадки и противоречия: Материалы “круглого стола”. — М., 1990. 27.Іщенко Ю. Толерантність як філософсько-світоглядна проблема // Філософська і соціологічна думка. — 1991. — № 4. 28.Кэмпбелл Дж. Свобода и сообщество // Вопросы философии. — 1992. — № 12. 29.Камю А. Бунтующий человек. — М., 1990. 30.Кинг А. На пути к новому мировому порядку // Свободная мысль. — 1992. — № 17. 31.Кинг М.Л. Любите врагов ваших! // Вопросы философии. — 1992. — № 3. 32.Кирилюк О. Трансцендування як сутнісна риса людини // Філософська і соціологічна думка. — 1993. — № 2. 33.Киркегор С. Болезнь и смерть // Этическая мысль. — М., 1990. 34.Книга о пути и благодати // Иностранная литература. — 1992. — № 1. 35.Коллингвуд Р.Дж. Идея истории // Коллигвуд Р.Дж. автобиография. Идея истории. — М., 1980. 36.Кон И.С. Дружба: этико-психологический очерк. — М., 1980. 37.Кон И.С. Психология юношеского возраста. — М., 1979. 38.Коран. — М., 1990. 39.Крымский С.Б. Контруы духовности: новые контексты идентификации // Вопросы философии. — 1992. — № 12. 40.Крысаченко В.С. Стратегія виживання виду Homo sapiens // Філософська і соціологічна думка. — 1992. — № 10. 41.Культар и развитие человека. — К., 1989. 42.Лакс Дж. О плюрализме человеческой природы // Вопросы философии. — 1992. — № 10. 43.Лекторский В.А. Идеалы и реальность гуманизма // Вопросы философии. — 1994. — № 6. 44.Лосев А.Ф. Дерзание духа. — М., 1988. 45.Лях В. У пошуках альтернативного майбутнього // Філософська і соціологічна думка. — 1993. — № 6. 46.Малахов В.А. Наука расставания. — М., 1992. 47.Мамардашвили М.К. Как я понимаю философию. — М.. 1990. 48.Мамардашвили М.К. Сознание как философская проблема // Вопросы философии. — 1990. — № 10. 49.Мамгеев Ю.В. Судьба бытия // Вопросы философии. — 1993. — № 11. 50.Маркс К. Економічно-філософські рукописи 1944// Маркс К., Енгельс Ф. Твори. — Т.42. 51.Маркс К., Енгельс Ф. Німецька ідеологія // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. — Т.3. 52.Массуда Й. Комп’ютопія // Філософська і соціологічна думка. — 1993. — № 6. 53.Мец И.Б. Будущее христианства: по ту сторону буржуазной религии // Вопросы философии. — 1990. — № 9. 54.Мир философии: Книга для чтения: В 2-х ч. — М., 1991. 55.Мифы народов мира. Энциклопедия: В 2-х т. — М., 1992. 56.Михайлов Ф.Т. Сознание и самосознание // Философские науки. — 1990. —: 6. 57.Моисеев М. Пути к созданию. — М., 1992. 58.Налимов В.В. Спонтанность сознания. — М., 1989. 59.Ненасильственные движения и философия ненасилия (Материалы “круглого стола”) // Вопросы философии. — 1992. — № 8. 60.Ницше Ф. Так говорил Заратустра. — М., 1990. 61.Одиссей: человек в истории. — М., 1990. — Вып.2. Личность и общество. 62.Ортега-и-Гассет Х. О спортивно-прздничном чувстве жизни // Философские науки. — 1991. — № 12. 63.Ортега-и-Гассет Х. Тема нашего времени // Ортега-и-Гассет Х. Что такое философия? — 1993. — № 3. 64.Ортега-и-Гассет Х. Человек и люди // Ортега-и-Гассет Х. Дегуманизация искусства. — М., 1991. 65.Ортега-и-Гассет Х. Что такое философия? — М., 1991. 66.Ортега-і-Гассет Х. Бунт мас // Ортега-і-Гассет Х. Вибрані твори. — К., 1994. 67.Ортега-і-Гассет Х. Спортивне походження держави // Філософська і соціологічна думка. — 1991. — № 12. 68.Печчеи А. Человеческие качества. — М., 1980. 69.Попович М. Мировоззрение древних славян. — К., 1985. 70.Поршнев Б.Ф. О начале человеческой истории: проблемы палеопсихологии. — М., 1974. 71.Пригожин И. Философия нестабильности // Вопросы философии. — 1991. — № 6. 72.Пригожин И., Стенгерс И. Порядок из хаоса: новый диалог человека с природой. — М., 1986. 73.Проблема сознания в современной западной философии. — М., 1989. 74.Пустовойт В. Україна на шляху до пустелі // Наука і суспільство. — 1990. — № 6. 75.Ракитов А.И. Цивилизация, культура, технология и рынок // Вопросы философии. — 1992. — № 5. 76.Рерих Н. Избранное. — М., 1979. 77.Рорти Р. Философия и будущее // Вопросы философии. — 1994. — № 6. 78.Сазаров А. Мир, прогресс и права человека:Нобелевская лекция // Вопросы философии. — 1990. — № 2. 79.Сартр Ж.-П. Экзистенциализм — это гуманизм // Сумерки богов. — М., 1989. 80.Силин А.А. Великое обретение: на путях глобальной этики. — М., 1989. 81.Соловьев В.С. Оправдание добра // Соловьев В.С. Сочинения: В 2-х т. — М., 1990. — Т.1. 82.Степин В.С. Философия и образы будущего // Вопросы философии. — 1994. — № 6. 83.Сумерки богов. — М., 1989. 84.Сухомлинський В.О. Народження громадянина. — К., 1970. 85.Тейяр де Шарден П. Феномен человека. — М., 1987. 86.Тиллих Ф. Мужество быть // Пауль Тиллих. Избранное. Теология культуры. — М., 1995. 87.Тойнби А. Постижение истории. — М., 1991. 88.Трубников Н.Н. Время и человеческое бытие. — М., 1987. 89.Українська душа: Збірник статтей. — К., 1991. 90.Унамуно М. О трагическом чувстве жизни у людей и народов // Философские науки. — 1991. — № 10. 91.Философское сознание: Драматизм обновления. — М., 1991. 92.Франк С. Духовные основы общества. — М., 1992. 93.Франк С.Л. Смысл жизни // Вопросы философии. — 1990. — № 6. 94.Франкл В. Человек в поисках смысла. — М., 1990. 95.Фрейд З. Введение в психоанализ: Лекции. — М., 1989. 96.Фрейд З. психология безсознательного. — М., 1989. 97.Фром Э. Душа человека. — М., 1992. 98.Фромм Э. Бегство от свободы. — М., 1990. 99.Фромм Э. Иметь или быть. — М., 1990. 100.Фромм Э. Искусство любви. — М., 1990; 1992. 101.Фукуяна Ф. Конец истории? // Вопросы философии. — 1990. — № 3. 102.Хайдегер М. Время и бытие. — М., 1993. 103.Хайдегер М. Основные понятия метафизики // Вопросы философии. — 1989. — № 9. 104.Хайдегер М. Письмо о гуманизме // Проблема человека в Западной философии. — М., 1988. 105.Хайдегер М. Что это такое — философия?// Вопросы философии. — 1993. — № 8. 106.Хайек Ф.А. Дорога к рабству // Вопросы философии. — 1990. — № 10, 11, 12. 107.Хесле В. Кризис индивидуальной и колективной идентичности // Вопросы философии. — 1994. — № 10. 108.Циолковский К.Э. Живая Вселенная // Вопросы философии. — 1992. — № 6. 109.Чанышев А.Н. Курс лекций по древней философии. — М., 1981. 110.Чанышев А.Н. Трактат о небытии // Вопросы философии. — 1990. — № 10. 111.Швейцер А. Благоговение перед жизнью. — М., 1992. 112.Швейцер А. Культура и этика. — М., 1973. 113.Шелер М. Положение человека в космосе // Проблема человека в западной философии. — М., 1988. 114.Шелер М. Формы знания и образования // Человек. — 1992. — № 4, 5. 115.Ясперс К. Духовная ситуация времени // Ясперс К. Смысл и назначение истории. — М., 1991. 116.Ясперс К. Философская вера // Ясперс К. Смысл и назначение истории. — М., 1991.
Ресурси:
бібліотека Національного університету «Острозька академія», Інтернет, ресурсний куточок кафедри культурології та філософії.
Екзаменаційні питання з курсу “Філософія” 1. Сутність і соціокультурне призначення філософії. 2. Філософія - наука чи форма розвитку світоглядного знання? 3. Способи і форми буття філософії. 4. Індивідуально-особистісне та національне в розвитку філософського знання. 5. Поняття “світ” і його смислова наповненість. 6. Людина і світ. Способи ставлення людини до світу. 7. Сутність світогляду та його структура. 8. Компонентна структура світогляду. 9. Рівнева структура світогляду. 10. Функціональна структура світогляду. 11. Історичні типи світогляду. 12. Філософський зміст поняття “буття”. 13. Простір і час як найзагальніші форми буття. 14. Простір і час та проблема свободи. 15. Рух, розвиток, прогрес. Рух і спокій. 16. Рух і розвиток та проблема нелінійного мислення. 17. Людина як проблема для самої себе. 18. Буття і небуття - вихідна проблемна ситуація для людини. 19. Буття людини як буття можливості. 20. Свобода, вибір, вчинок, відповідальність. Свобода і свавілля. 21. Поняття “духовне” і “духовність”. 22. Поняття “дух”, “душа”. 23. Поняття “менталітет” і “ментальність”. 24. Свідомість як спосіб здійснення духовного в людському бутті. 25. Ознаки свідомості. 26. Свідомість і мова. 27. Компонентна структура свідомості. 28. Рівнева структура свідомості. 29. Свідомість як система. Проблема самосвідомості. 30. Функції самосвідомості. 31. Цінності як форми утримання й закріплення споріднених смислів. 32. Базові життєві цінності. 33. Буття людини як співбуття. 34. Індивідуальне та соціальне в людському бутті. 35. Суспільство та його смислова структура. 36. Громадянське суспільство - сутність та роль в суспільному житті. 37. Поняття “індивід” та “індивідуальність”, “особа” і “особистість”. 38. “Маса” як специфічний вияв соціального. 39. Подія як безпосередній вияв пов’язаності людського буття з часом. 40. Історія як втілення історичності людського буття. 41. Зміст поняття “історія”. 42. Підходи до осмислення історії. 43. Проблеми історичної пам’яті. 44. Історія як буття та її виміри. 45. Традиція та її роль у соціальному та індивідуальному бутті. 46. Історія як світ. 47. Проблема поєднання унікального та універсального в історії. 48. Спокута - сутність та соціокультурна роль. 49. Проблема сенсу історії. 50. Суспільство і людина. Проблема безпосередності та опосередкованості зв’язків між ними. 51. Смислова єдність понять “особистість” - “народ” - “людство”. 52. Пов’язаність свідомості з буттям та проблема її субстрату. 53. Культура - сутність та генеза поглядів. 54. Культура як світ. 55. Культура-свобода-творчість. 56. Новий образ світу і сучасна культура. 57. Культура і цивілізація. 58. Ортега-і-Гассет про імперативи культури і життя. 59. Діяльнісний тип ставлення до світу та життєва стратегія. 60. Феномен нелінійності. Сутність нелінійного мислення. 61. Способи обгрунтування й передачі цінностей.
Поняття, структура та функції світогляду Світогляд – це філософська категорія яка позначає найзагальніше усвідомлення людиною навколишнього світу і місце в ньому. Філософія є основою світогляду. Всю сукупність людських знань можна намалювати у вигляді піраміди: 4. світоглядний (в ім’я чого) 3. теоретичний (чому?) 2. емпіричний (що?) 1. технологічний (діяльність людини, як?) Правила: 1. Кожен рівень знань, що розташований вище, обґрунтовує успішне застосування знань, які розташовані нижче. 2. В системі знань кожен вище розташований керує нижчим. 3. При переході до нового знання кожен нижче розташований рівень здатний стимулювати постанову запитань, відповідь на які можна отримати на вищому рівні. Функції світогляду: - пізнавальна - вартісна - спонукально – діяльна Структура: 1) Пізнавальний компонент. Базується на узагальнених знаннях – повсякденних, професійних, наукових і т.д. Він представляє конкретно-наукову і універсальну картину миру, систематизуючи і узагальнюючи результати індивідуального і суспільного пізнання, стилі мислення того або іншого співтовариства, народу, епохи. 2) Ціннісний-нормативний компонент. Включає цінності, ідеали, переконання, вірування, норми, директивні дії і т.д. Одне із головних призначень світогляду полягає не тільки в тому, щоб людина спиралась на якісь суспільні знання, але і в тому, щоб вона могла керуватися певними суспільними регуляторами.. Цінність- це властивість якогось предмету, явища задовольняти потреби, бажання людей. У систему цінностей людини входять уявлення про добро і зло, щастя і нещастя, мету і сенс життя. Наприклад: життя - це головна цінність людини, безпека людини - це теж велика цінність, і т.д. Ціннісне відношення людини до світу і до самого себе формується в певну ієрархію цінностей, на вершині якої розташовуються свого роду абсолютні цінності, зафіксовані в тих або інших суспільних ідеалах. Наслідком стійкої оцінки людиною своїх відносин з іншими людьми, є соціальні норми: моральні, релігійні, правові і т.п. які регулюють повсякденне життя як окремої людини, так і всього суспільства. У них в більшій мірі, ніж в цінностях, присутній наказовий, зобов'язуючий момент, вимога поступати певним чином. Норми є тим засобом, який зближує цінностнозначиме для людини з його практичною поведінкою. 3) Емоційно-вольовий компонент. Для того, щоб знання, цінності і норми реалізовувалися в практичних вчинках і діях, необхідне їх емоційно-вольове освоєння, перетворення на особисті погляди, переконання, вірування, а також вироблення певної психологічної установки на готовність діяти. Формування цієї установки і здійснюється в емоційно-вольовій складовій світоглядного компоненту. 4) Практичний компонент. Світогляд - це не просто узагальнення знань, цінностей, переконань, установок, а реальна готовність людини до певного типу поведінки в конкретних обставинах. Без практичної складової світогляд носив би украй абстрактний, відвернутий характер. Навіть якщо цей світогляд орієнтує людину не на участь в житті, не на дієву, а на споглядальну позицію, він всеодно проектує і стимулює певний тип поведінки.
|
