Пропедевтичні уроки.

На них здійснюється лише підготовка учнів до засвоєння матема­тичного матеріалу. Розрізняють загально-пропедевтичні та тематико-пропедевтичні уроки. Загально-пропедевтичні уроки проводяться на початку 1-го класу. їх завдання:

а) ґрунтовно вивчити учнів для уточнення діагностичних даних, виявити рівень їхнього загального розвитку, обсяг уявлень і знань про навколишній світ, готовність до шкільної діяльності;

б) навчити учнів орієнтуватись у класній і шкільній обстановці;

в) коригувати недоліки сприймання, уваги, пам'яті та інших пси­хічних процесів;

г) прищеплювати навички навчальної діяльності, уміння організовуватись, узгоджувати свої дії з діями інших;

д) долати індиферентне ставлення до навчання взагалі і математи­ки зокрема, як до найбільш складної дисципліни у спеціальній школі, розвивати цікавість до неї, позитивні емоції та мотиви.

Тематикопропедевтичні уроки проводяться перед вивченням скла­дної теми або розділу з метою підготовки учнів до її кращого сприй­мання. Вчитель дає їх тоді, коли для засвоєння навчальної теми потрібна попередня підготовка школярів, введення їх у коло ідей і по­нять. У структурному відношенні вони мало чим відрізняються від загальнопропедевтичних. І ті, й інші не мають загальної чіткої окресленості. Тематикопропедевтичні відрізняються лише тим, що вся пропедевтична робота на них тісно пов'язується з вивченням найбли­жчої навчальної теми, наприклад, "Звичайні дроби".

Структура пропедевтичного уроку: 1) організація учнів на урок; 2) актуалізація власного практичного досвіду школярів; 3) актуаліза­ція знань із теми, яку планується вивчати; 4) знаходження аналогії між знаннями та практичним досвідом, робота над темою; 5) корек­ція і первинне закріплення актуалізованих знань з даної теми; 6) вирішення практичних завдань; 7) фронтальне закріплення актуа­лізованих знань; 8) підведення підсумків уроку.

Потрібно зазначити, що в старших класах при проведенні тематикопропедевтичних уроків перед підведенням підсумків проводиться робота над поясненням домашнього завдання, а в пропедевтичний період домашнього завдання не задається.

Уроки на подачу нового матеріалу.

На кожен урок даного типу об'єм нових знань розраховується на 10-15 хвилин у молодших, і до 25 хвилин - у старших класах. При цьому вчитель має використовувати достатню кількість наочності, адже в іншому випадку учні матеріал не усвідомлять. У кращому разі вони його можуть механічно завчити і використовувати лише в окремих, добре їм знайомих ситуаціях. Перенесення цих знань у нові умови відбуватись не буде. Під час формування нових знань вчитель надає школярам допомогу у встановленні взаємозв'яз­ків між минулим і вже вивченим новим матеріалом.

Урок даного типу має таку структуру: 1) організація учнів на урок; 2) перевірка домашнього завдання; 3) усний рахунок; 4) пропедевтич­на підготовка учнів до сприймання нового матеріал}' (актуалізація набутих знань, необхідних для сприймання нової теми); 5) повідомлення теми і мети уроку; 6) повідомлення нових знань; 7) первинне закріплення і корекція; 8) домашнє завдання; 9) підве­дення підсумків. Його структура може містити і деякі зміни. Так, в окремих випад­ках недоцільно включати в нього перевірку домашнього завдання, ус­ний рахунок, пропедевтичну підготовку до сприймання матеріалу.

Уроки удосконалення знань та вмінь.

Основне завдання цих уроків - поглиблення і розширення матема­тичних знань, вироблення в учнів необхідних для практичної діяль­ності умінь та навичок.

Вони мають таку структуру: 1) організація учнів на урок; 2) пере­вірка домашнього завдання; 3) усний рахунок; 4) актуалізація опор­них знань, умінь та навичок (виконання учнями завдань для відтворення раніше вивчених прийомів); 5) напівсамостійні і самостійні вправи на застосування знань у стандартних ситуаціях (вправи за зразком); 6) вправи за завданням вчителя на вироблення вмінь пе­реносити опорні знання в нові ситуації; 7) домашнє завдання; 8) під­ведення підсумків.