ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ ФЕНОМЕНЫ

Педагогіка С.Френе - це співробітництво груп дітей з одним або кількома дорослими, зайнятих спільним пошуком, дослідженням, творчістю. Мета навчання → у максимальному розвитку особистості школяра. Головним завдання вивчення історії є: а) розвиток творчих здібностей дитини, її прагнення до самореалізації; б) створення сприятливого середовища, яке спонукає учня до активної пізнавальної діяльності.

Зміст навчання історії → в організації творчої, дослідницької діяльності. Знання добуваються дослідним шляхом, а не вивченням правил і законів. - зазначав С.Френе. Отже, інноваційною стороною системи С.Френе є прагнення організувати навчання як творчий процес співробітництва вчителя і учнів. В американській педагогіці під навчанням у співробітництві розуміють навчання учнів у невеликих групах. Ця структура навчання базується на трьох основних принципах: заохочування -отримання однієї на всю групу бальної оцінки; індивідуалізації - виконання кожним учнем своєї частки групового завдання; рівних можливостей - привнесення кожним членом групи у спільний результат своє частки. Зазначені принципи реалізуються в американських школах у трьох варіантах.

Перший варіант - навчання в команді. Учні класу поділяються на групи (по 4 учні). Вчитель спочатку пояснює матеріал, а потім учні в групах його обговорюють і закріплюють. Другий варіант. Учні поділяються на групи (4-6 учнів в групі) і працюють самостійно над матеріалом, який задає їм вчитель. По завершенню роботи учні оприлюднюють результати своєї роботи.

 

58. Вальдорфська педагогіка.

Вальдорфська педагогіка - це концепція виховання і навчання дітей. Головною метою вальдорфської педагогіки є надання допомоги особистості і' власному становленні та розкритті талантів у гармонії із закономірностями і тенденціями розвитку природи, людини та світу. Автором методу вальдорфської педагогіки є австрійський вчений і філософ Рудольф Штайнер і базується на його філософії антропософії. Перша вальдорфська школа була відкрита у Штуттґарті 7 вересня 1919 р. для дітей робітників фабрики "Вальдорф-Асторія" (звідси назва).

Реалізація мета вальдорфської педагогіки створює передумову для всебічного і гармонійного розвитку особистості, збереження і розвитку усіх прихованих здібностей дитини, розкриття її неповторного індивідууму. Разом з тим переслідується завдання виховання дитини як соціальної особи, готової до співпраці з іншими людьми, яка вміє знайти своє місце в суспільстві, відчуває взаємозв'язок з природним життєвим середовищем. В основі вальдорфської педагогіки покладено християнські релігійні цінності. Навчання у школах проводиться згідно спеціально розроблених планів, що складені із врахуванням спеціальних ритмів. Поділ людини на різні компоненти та поділ природи на періоди був розроблений Рудольфом Штайнером. Методом вальдорфської педагогіки користуються близько 900 освітніх закладів у 60-ти країнах світу. З 1919 року вони розвиваються у Європі, Америці, Африці, Австралії, Азії, пострадянських країнах, а з 1990 року -в Україні.

59. Технології повного засвоєння навчального матеріалу з історії.

Для повного засвоєння учням потрібно сформувати в учня інтерес до предмета, аналітико-синтетичного прийняття, образної памяті, репродуктивної і творчої уяви, образного мислення, прийнятя самостійної роботи. Історичні факти засвоюються учнями у вигляді історичних уявлень та історичних образів про історичних постатей. Є кілька видів історичних уявлень: 1) кількісні; 2) локальні; 3) хронологічні; 4) образні; 5) логічні. Для засвоєння знань учнем вчитель має кілька етапів: 1) актуалізація вже пройденої інформації; 2) надання інформації про історичний факт; 3) тю елементний розгляд (скільки, хто, де, як, коли, яким чином); 4) перехід учнів до цілісного образу; 5) закріплення уявлення в памяті учнів.

 

60. Технології розвивального навчання з історії.

Термін «розвивальне навчання» → Йоганн Песталоцці (1746-1827).

Л.С. Виготський → обгрунтовано ідею про те, що навчання, орієнтоване на завершені цикли розвитку, не ефективне для загального розвитку дитини, не веде його за собою, а плентається у хвості. Вчений увів у психологію принципово важливе поняття про два рівні розвитку дитини. Актуальний рівень - це ті психічні властивості або якості, які вже сформувалися, засвоєні дитиною, і найближчий розвиток - ті властивості психіки, які ще перебувають у становленні.

Вирішальним для вдосконалення навчального процесу є правильне розуміння сутності другого рівня: це ті якості особистості, які ще тільки утворюються, а тому особливо чутливі до педагогічних впливів. Дитина за допомогою дорослого може виконувати не будь-які дії, а лише ті, до яких вона вже повною мірою готова.

2 напрями: теорію розвивальної діяльності (Н.О. Менчинська, Г.С. Коспок, Л.В.Занкова та ін.); теорію навчальної діяльності - учіння - (О.М. Леонтьєв, П.Я. Гальперін, Л.В. Тализіна, Д.Д. Ельконіи, В.В. Давидов, В.Г. Рєпкін та ін.).

60-70-і рр. → праці Л.В. Замкова → необхідність розвитку в учнів спостережливості, вольових якостей, розумових умінь, поглиблення й збагачення почуттів. Основними принципами забезпечення такого рівня навчання є навчання на високому рівні труднощів, високу питому вагу теоретичних знань, швидкий темпзасвоєння, усвїдомленість процесу учіння, розвиток усіх незалежно від їхньої готовності до навчання.

С.Л. Рубінштейн → не досить визнавати розвиток людини в діяльності, треба враховувати і її зворотній вплив на суб'єкта, і стверджував, що становлення особистості можливе лише в процесі змістовної, суб'єктивно і об'єктивно значулюї діяльності. Відповідно можна вважати, що розвиток особистості дитини полягає в якісній зміні її діяльності. Щоб ці зміни здійснювалися у потрібному напрямі процесом розвитку треба керувати. У педагогічному розумінні це передбачає цілеспрямоване формування особистості дитини.

Навчання розвиває школярів своїм змістом за умов, якщо він зорієнтований на оптимальну реалізацію їхніх навчальних можливостей. Але зміст по-різному впливає на розвиток залежно від методів навчання, способів дій з навчальним матеріалом, побудовою учіння як системи розв'язання навчальних завдань, які поступово ускладнюються.

Своїми організаційними формами, що додають дітям змогу вступати у різні види співпраці з учителем і один з одним, навчання, безумовно, впливає на розвиток учнів.

Розвиток відбувається в різних видах діяльності, що виявляється, відповідно, в різних видах розвитку: фізичному, духовному, морально-етичному,естетичному, громадянському. Всі види розвитку - не механічна сукупність різних.

 

62. Модель навчання історії у грі.

Поняття «гра»,за визначенням найбільших наукових авторитетів, можна віднести до найпарадоксальніших понять людської культури.

Кілька підходів щодо сутності дидактичних ігор. Один, більш широкий, виводить поняття «дидактична гра» від «гра», дидактична гра - це цікава для суб'єкта навчальна діяльність в умовних ситуаціях. «Дидактична гра - це умови, цікава для суб'єкта діяльність, що спрямована на формування знань, умінь, навичок».

О. Савченко розмежовує поняття власне, «дидактична гра», дещо звужуючи його в порівнянні з попереднім тлумаченням, та «ігрова діяльність». «У навчальному процесі, ігрова діяльність має форму дидактичної гри, ігрової ситуації, ігрового прийому, ігрової вправи». Дидактичні і О. Савченко розглядає як різновид ігор за правилами.

К. Баханов пише про гру в контексті інноваційнім систем, технологій та моделей навчання, підкреслюючи, що «модель навчання у грі - це побудова навчального процесу за допомогою включення учнів у гру (передусім ігрове моделювання подій та явній що вивчаються). Такі досить різні підходи до визначення поняття «дидактична гра» зумовлюють наявність різноманітних класифікацій дидактичних ігор для навчання історії. Найгрунтовншіий огляд класифікацій здійснив К. Баханов. Найприйнятнішими класифікаціями дидактичних ігор з Історі ї→ ті, що ґрунтуються на методиці їх прове­дення, дидактичній меті та основних шляхах п досягнення.

За методикою проведення ігри поділяються на: - ігри-змагання; - сюжетні; - рольові; - ділові; - імітаційні ігри; - ігри-драматизації.

За дидактичною метою вони бувають:- актуалізуючими;- формуючими;- узагальнюючими;- контрольно-корекційними.

 

 

63. Модель навчання історії у дискусії.

Дискусія є важливим засобом пізнавальної діяльності учнів. Сприяє розвитку мислення,дає можливість визначити власну позицію, формує навички відстоювати свою думку.

Головною рисою навчальної дискусії є цілеспрямований та впорядкований обмін ідеями, судженнями, думками в групі заради пошука істини.

Взаємодія в навчальній дискусії будується не на висловлюваннях її учасниками по черзі власних думок, а на їх змістовно спрямованій самоорганізації, зокрема зверненні учнів один до одного та вчителя з метою поглибленого та різнобічного обговорення ідей, точок зору, проблем.

Ознакою навчальної дискусії є діалогічна позиція педагога, що реалізується в спеціальних організаційних зусиллях та атмосфері спілкування, яка підтримується всіма учасниками дискусії.

Найпоширенішими видами дискусійних методів є такі:

Дебати – це обговорення, побудоване на основі заздалегідь підготовлених і зафіксованих виступів представників двох протилежних за позицією груп. Завдання учасників – висунути свої аргументи „за” і „проти” і в такий спосіб переконати решту учасників, не демонструючи свого вміння нападати на оппонента

Круглий стіл –вид дискусії, під час якої відбувається бесіда невеликої групи (не більше 5 учнів), які на рівних обговорюють визначене питання, спілкуються як один з одним, так і з рештою учнів класу, що складають аудиторію круглого столу.

Дискусія-симпозіум – це вид дискусії, який об’єднує лекцію і групову роботу. Обговорення думок проходить у формі виступів членів групи із заздалегідь підготовленими повідомленнями, які відбивають їхні точки зору, після чого виступаючі відповідають на запитання класу.

Панельна дискусія (засідання експертної групи) – обговорення дискусійного питання в групі з 4-6 учнів із заздалегідь призначеним головою. Відбувається в два етапи: 1) обговорення означеної проблеми всіма учасниками групи; 2) виклад позиції групи у вигляді невеликих (2-3 хв.) виступів кожного її члена перед усім класом. Обговорення цієї позиції з класом не передбачається.

Концентричні кола – дискусія невеликої групи учнів, котру залучають до спілкування інші учасники. Група обговорює дану тему, інші слухають, потім здійснюється обмін позиціями.

Дискусія з елементами ігрового моделювання (урок – судове засідання, дискусія у стилі телевізійного ток-шоу) –різновид дискусії, суть якої полягає у тому, щоб розглянути проблему не тільки з власної позиції, а й з позиції „учасників подій”.

 

64. Сугестопедична модель навчання історії.

Сугестопедія — це система навчання, яка сприяє створенню в учня внутрішнього відчуття свободи і розвитку самодисципліни. Вона спирається на психотерапевтичні методи, зокрема, на метод комунікативної психотерапії засобами мистецтва й відповідає психологічним і фізіологічним законам, які стимулюють вивільнення потенційних можливостей індивіда. Застосування такого методу навчання звернене до всього комплексу можливостей людини: воно посилює емоційні реакції й мотивацію кожного учня, його інтереси й установки внаслідок релаксації як обов'язкового елемента навчання, знаходять активніший вираз. Участь свідомих і позасвідомих функцій у цьому процесі стає організованою: широко використовуються можливості людини не лише до активної, а й до пасивної уваги й особливо її здатність до позасвідомої периферійної перцепції.

Система сугестопедичного навчання Г. К. Лозанова, базується на трьох принципах: 1. Задоволення, релаксації й зосередженої психорелаксації. 2. Єдності свідомого і позасвідомого. 3. Забезпечення обов'язкового зворотного зв'язку між педагогом і учнями з метою контролю повноти їхнього засвоєння навчальної інформації.

Перший принцип вимагає організації роботи учнів таким чином, щоб вона здавалася їм "природно приємною". Для цього навчання не повинно супроводитися жодним напруженням, а, навпаки, давати учням насолоду від задоволення притаманного кожній людині прагнення до одержання нової інформації.

Другий принцип погребує всеохоплюючого й одночасного використання насамперед процесів свідомого і позасвідомого сприймання.

Третій принцип диктує педагогові вимоги диференціювати педагогічну взаємодію з учнями й з'досконалювати процес сутестопедичного навчання у відповідності з рівнем здібностей кожного з них.

Використання дидактичних засобів пов'язано з переглядом змісту освіти:збільшуються дидактичні одиниці за рахунок активнішою використання синтетичних картин, схем і планів, перегруповується загальне подавання їх (основну частину курсу становлять загальні закономірності певного розділу) → дає учням змогу легше зрозуміти й засвоїти основні принципи предмета навчання.

65. Проблема інтерпретації минулого в системі шкільної освіти.

У навчальних текстах історичні події, явища інтерпретуються. Історія, як наука не відноситься до числа абсолютно точних, раціональних, безпристрасно об'єктивних. Вчитель повинен уникати як схованих, так і явних оцінних суджень, вони не мають бути ані прославляючими, ані наклепниками. Вони повинні утримуватися від переносу в минуле сучасних і особистісних підходів, що було би анахронізмом. Вчитель не повинен бути упередженим, порушувати баланс підходів, і виражати власну (упереджену) точку зору. Такі упередження можуть бути навмисними чи допускатися несвідомо.

Також існують забобони, пересуди, які характеризують емоційний склад розуму, коли людина, висловлює думки, незалежно від реальності, очевидності, заперечуючи, ігноруючи або замовчуючи її. Це також може бути навмисним або несвідомим.

Також існує ідеологічна обробка історії. Це процес, за допомогою якою люди намаїаються переконати інших, схилити їх до нрннняпя певних ідей і відносин, замовчуючи відомі факти, подаючи їх вибірково, виділяючи окремі аспекти минулого. Учні повинні зрозуміти, що історія не завжди є об'єктивною і потрібно виробній власну думку.

Історичні інтерпретації завжди незавершені; вони завжди поєднують докази і витвори авторської уваги; на інтерпретацію впливають питання. турбот, погреби сьогодення. Будь яка інтерпретація має цінність, тільки якщо спираються на факти.

 

47. Контроль (перевірка) знань учнів з історії. Критерії оцінювання навчальних досягнень школярів.

Вимоги до оцінювання: об’єктивність, умотивованість, єдність вимог, вимогливість учителя.

Критерії оцінювання: 12-бальна шкала побудована за принципом урахування особистих досягнень учня.

Є 4 рівні навчальних досягнень учнів: початковий — відповідь учня при відтворенні навчального матеріалу елементарна, фрагментарна, зумовлюється початковими уявленнями про предмет вивчення;

— середній — учень відтворює основний навчальний матеріал, здатний вирішувати завдання за зразком, володіє елементарними вміннями навчальної діяльності;

— д остатній — учень знає істотні ознаки понять, явищ, закономірностей, зв'язків між ними, самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, володіє розумовими операціями (аналізом, абстрагуванням, узагальненням тощо), робить висновки, виправляє допущені помилки; відповідь учня повна, правильна, логічна, обґрунтована, хоча їй і бракує власних суджень; він здатний самостійно здійснювати основні види навчальної діяльності;

— високий — знання учня глибокі, міцні, узагальнені, системні; він уміє застосовувати їх творчо, навчальна діяльність має дослідницький характер, позначена вміннями самостійно оцінювати життєві ситуації, явища, факти, виявляти і обстоювати власну позицію.

Ообовязковими видами оцінювання є тематичне і підсумкове. Тематичне оцінювання є одночасно засобом систематизації та узагальнення знань, спонукає учнів до глибшого і міцнішого засвоєння основних положень конкретної теми. Воно є оюовязковим, фіксується у журналі. Семестрову (четвертну) оцінку виставляють на основі оцінок, одержаних за результатами тематичних атестацій наприкінці чверті, семестру. Її виставляють лише за умови проходження учнем усіх запланованих тематичних атестацій, а річну — за результатами семестрових (четвертних).

Рівні навчальних досягнень І. Початковий → 1БАЛ Учень може розрізняти об'єкт вивчення і відтворити деякі його елементи. 2 БАЛИ Учень фрагментарно відтворює незначну частину навчального матеріалу, має нечіткі уявлення про об'єкт вивчення, виявляє здатність елементарно викласти думку. 3 БАЛИ Учень відтворює менше половини навчального матеріалу; з допомогою вчителя виконує елементарні завдання.

ІІ. Середній 4БАЛИ Учень знає близько половини навчального матеріалу, здатний відтворити його відповідно до тексту підручника або пояснення вчителя, повторити за зразком певну операцію, дію. 5 Учень розуміє основний навчальний матеріал, здатний з помилками й неточностями дати визначення понять; 6 Учень виявляє знання і розуміння основних положень навчального матеріалу. Відповідь його правильна, але недостатньо осмислена. 3 допомогою вчителя здатний аналізувати, порівнювати, узагальнювати та робити висновки. Вміє застосовувати знання при розв'язуванні задач за зразком.

III. Достатній 7Б Учень правильно, логічно відтворює навчальний матеріал, розуміє основоположні теорії і факти. Вміє наводити окремі власні приклади на підтвердження певних думок, застосовує вивчений матеріал у стандартних ситуаціях, частково контролює власні навчальні дії. 8 БАЛІВ Знання учня є достатньо повними, він вільно застосовує вивчений матеріал у стандартних ситуаціях, уміє аналізувати, встановлювати найсуттєвіші зв'язки і залежність між явищами, фактами, робити висновки, загалом контролює власну діяльність. Відповідь його повна, логічна, обґрунтована, але з деякими неточностями.

9 Учень вільно володіє вивченим матеріалом, застосовує знання в дещо змінених ситуаціях, уміє аналізувати і систематизувати інформацію, використовує загальновідомі докази у власній аргументації.

IV. Високий 10БАЛІВ Учень володіє глибокими і міцними знаннями, здатний виконувати їх у нестандартних ситуаціях. Самостійно визначає окремі цілі власної навчальної діяльності, критично оцінює нові факти, явища, ідеї.

11 Учень володіє узагальненими знаннями з предмета, аргументовано використовує їх у нестандартних ситуаціях, уміє знаходити джерело інформації та аналізувати її, ставити і розв'язувати проблеми. Визначає програму особистої пізнавальної діяльності; самостійно оцінює різноманітні життєві явища і факти, виявляючи особисту позицію щодо них.

12 Учень має системні, дієві знання, виявляє неординарні творчі здібності у навчальній діяльності, вміє ставити і розв'язувати проблеми, самостійно здобувати і використовувати інформацію, виявляє власне ставлення до неї. Розвиває свої обдаровання і нахили.

ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ ФЕНОМЕНЫ

Диагностический прием при вросших волосах	При этой патологии волос, изгибаясь, своим свободным краем внедряется в кожу, образуя как бы петлю. Иглой приподнимают петлю и свободный край волоса извлекают из кожи. При вульгарном сикозе вокруг корня эпилированного волоса заметна стекловидная муфта.
Эпиляция при вторичном сифилисе	При вторичном сифилисе волосы на различных участках волосас­той части головы легко удаляются (пучками) независимо от располо­жения уже имеющихся плешин как при крупно -, так и мелкоочаговой сифилитической алопеции. Прием представляет ценность при дифференциальной диагностике вторичного сифилиса и гнездной плешивости.
Эпиляция при вульгарном сикозе	Эпиляционным пинцетом извлекают волосы из участка поражения и его периферии. При вульгарном сикозе, в отличие от паразитарного, вокруг корня волоса можно заметить муфточку, состоящую из желатиноподобной мутноватой или серозно-гнойной массы.
Эпиляция при гнездной плешивости	В прогрессирующей фазе гнездной плешивости волосы, расположен­ные по периферии очага облысения, легко удаляются (пальцами) в большом количестве. При остановке процесса волосы по периферии очага держатся крепко. Прием применяется при дифференциации гнездной плешивости и сифилитической алопеции, при которой волосы выпадают по всей волосистой части головы.
Симптом Бертона	Признак токсидермии. Появление серой каймы на деснах у нижних резцов, признак свинцовой интоксикации.
Симптом папиросной бумаги при атрофии кожи (феномен Поспелова 3)	При взятии в складку атрофированного участка кожи она покры­вается множеством мелких складок, чем напоминает скомканную папи­росную бумагу – кожа в области атрофии резко истончена, легко собирается в складку, поверхность рубцовой атрофии лишена характерного для эпидермиса рельефа). Симптом положительный при хроническом атрофирующем акродерматозе, прогрессирующей идиопатической атрофии кожи и других видах атрофии. При идиопатической атрофии кожа имеет вид "скомканной папиросной бумаги".
Феномен плотного шнура при кольцевидной центробежной эритеме	Кольцо, окружающее элемент при этом дерматозе, составлено из мелких папул ( по данным некоторых авторов, пузырей). При пальпации окружности элемента ощущается плотный шнур, заложенный в коже. Феномен имеет значение для отличия кольцевид­ной центробежной эритемы от кольцевидной гранулемы и кольцевидной ревматической эритемы Лендорффа — Лейнерэ.
Феномен пылинок при саркоидозе (феномен запылённости)	При всех видах саркоидоза, включая ангиолюпоид Потрне, ознобленную волчанку и саркоидоз Бень — Бека — Шаумана, во время диаскопии выявляют желтоватые или желтовато-бурые мелкие пятнышки (пылинки).
Симптом Бо Симптом поперечных борозд	Дистрофия ногтей, обусловленная нарушением роста ногтя при энтеропатическом акродерматите.
Обонятельные пробы	При некоторых дерматозах от больного исходит специфический за­пах, на который следует обращать внимание при обследовании. Так, например, при фавусе явно ощутим «амбарный» запах, напоминающий затхлый воздух в длительно непроветриваемых амбарах с примесью за­паха мышиного помета. При выраженной жирной себорее от больного исходит запах прогорклого масла. Зловонный запах бывает при баланопостите, осложненном фимозом, сладковатый — при рупиоидном, экссудативном и пустулезном псориазе. Запах гниения может сопровождать хроническую язвенную пио­дермию н распространенную вульгарную пузырчатку, обширные тро­фические язвы. Своеобразный запах исходит от больного с общим или локализованным гипергидрозом.
Проба с кислотой никотиновой («воспламенение»)	Никотиновая кислота при внутривенном введении (почти сейчас же), или при приеме внутрь (через 3 — 4 мин) вызывать расширение капилляров кожи. Проба имеет большую диагностическую ценность в случаях слабо выраженной сифилитической розеолы. Внутривенно вводят 1-2 мл 1% раствора кислоты никотиновой кислоты, либо больной принимает 0,05-0,1 г препарата внутрь. Пятна, вызванные расширением сосудов, окрашиваются более интенсивно и четче контурируются по сравнению с окружающей кожей.
Симптом Поспелова 4 Симптом (феномен) сита	При сдавливании с двух сторон очага поражения при хронической пиодермии, глубокой трихофитии, бородавчатом Тбс выделяется гной.
Диагностический прием при экссудатнвной форме эксфолиативного хейлита	После удаления корок с красной каймы губ появляется беловатый клейкий, студенистый, быстро засыхающий налет. Данное явление отсутствует при атопическом, аллергическом и гландулярном хейлитах, а также при красной волчанке красной каймы губ.
Диагностический прием при акроасфиксии	Заболевание обусловлено расстройством сосудистой иннервации, характеризуется похолоданием конечности, синюшностью кожи и повы­шенным потоотделением на пораженных участках (чаше голенях). С целью диагностики ноге придают висячее положение либо под­вергают охлаждению в течение 10—15 мин. При этом сннюшность за­метно усиливается. Дифференциальный признак имеет значение при подозрении на эритроцианоз голеней у девушек и болезнь Рейно.
Определение чувствительности кожи при нейрофиброматозе (нейроглиоматоз, б. Реклингхаузена), лепре, сирингомиелии и др.	При данном дерматозе, отличающемся полиморфизмом высыпных элементом (пигментные пятна, фибромы, невриномы), часто нарушаются все виды чувствительности. С целью диагностики в сомнительных слу­чаях исследуют тактильную чувствительность нежным прикосновением к коже комочка ваты. Болевую чувствительность проверяют легким по­калыванием кожи инъекционной иглой, чередуемым с прикосновением к ней тупого предмета (например, спички). Для исследования темпе­ратурной чувствительности пользуются двумя пробирками, в одной из них находится теплая {40—50°С) вода, в другой — холодная (12— 15°С) вода. В момент проведения пробы больной должен закрыть глаза. На различные раздражения кожи он отвечает: «Чувствую», «Колит», «Не колит», «Теплая», «Холодная». Перечисленные простые методы определения чувствительности мо­гут быть применены при лепре, сирингомиелии и других заболеваниях.
Дерматоглифика	Изучение рисунка (рельефа) ладоней и подошв, который сугубо индивидуален, широко используется в криминалистике. Папиллярные узоры и линии идентичны при некоторых дерматозах, особенно генетически обусловленных, например, при болезни Дарье отмечаются проблемы в папиллярных линиях; имеются особенности ла­донного и подошвенного рисунка у больных псориазом, ихтиозом. В настоящее время дерматоглифика в дерматовенерологии исполь­зуется еще относительна редко, однако, но нашему мнению, она может применяться значительно шире, особенно для раннего выявления неко­торых дерматозов.
Оториноларингологическое обследование больных опоясывающим лишаем ушной раковины	Эта разновидность опоясывающего лишая нередко сочетается с бо­лезнью Меньера, поражением лицевого нерва (синдром Хаита), а так­же менингеальными явлениями. Диагноз опоясывающего лишая ушной раковины должен быть под­твержден данными обследования больного оториноларингологом: ги­перемия барабанной перепонки, инъецирование сосудов, пузырьки или их остатки, геморрагические корки.
Реакция Прауснитца — Кюстнера	Применяется в основном для научно-исследовательских целей. 0,5 мл сыворотки крови больного аллергическим дерматозом (атонический дер­матит, экзема, почесуха, крапивница и др.), полученной из стерильно взятой дефибринированной крови, вводят подкожно здоровому челове­ку (реципиенту). Через 24—48 ч в то же место впрыскивают 0,02 мл раствора подозреваемого аллергена. Реакцию учитывают через 20— 40 мин. При положительном результате на месте введения аллергена образуется волдырь с зоной эритемы по окружности. Реакцию применя­ют редко, так как имеется опасность заражения реципиента различными инфекциями. Поэтому больного необходимо тщательно обследовать с целью исключения сифилиса, вирусного гепатита, малярии и др.
Рентгеноскопия и рентгенография при кальцинозе кожи	При рентгеноскопии, а лучше — рентгенографии четко определяются участки кальциноза различного размера и формы. С помощью этого ме­тода можно дифференцировать кальциноз и другие плотные опухоле­видные образования в коже а подкожной основе, а также уточнить ло­кализацию процесса, размеры и число элементов, недоступные при обыч­ной пальпации, выбрать метод лечения.
Проба с папиросной бумагой при жирной себорее	При подозрении па жирную себорею лица или волосистой части головы пораженные участки как бы промокают папиросной бумагой ли­бо проводят сю, вытирая поверхность кожи, волос. На бумаге остаются ясно видимые жирпые пятна. Для дифференциации с возможными пят­нами от пота бумагу оставляют на 1—2 ч. Пот испаряется, бумага де­лается сухой и видимо чистой, чего не бывает при себорее. Проба имеет значение при дифференциальной диагностике жирной себореи волосистой части голопы и псориаза той же локализации.
Симптом терки	1. При веретенообразной (червеобразной) атрофии волос В связи с резко выраженным ороговением шейки фолликулов во­лос при поглаживании рукой пораженного участка возникает ощуще­ние терки. Симптом характерен дли веретенообразной атрофии волос. 2. При красном волосяном лишае На местах излюбленной локализации высыпаний (задняя поверх­ность конечностей и I—II фаланг пальцев рук) располагаются близко сидящие друг от друга фолликулярные папулы. При пальпации (погла­живании) пораженных участков появляется ощущение терки. Аналогичный симптом бывает при других дерматозах, сопровож­дающихся фолликулярным кератозом. 3. При лейкемидах При лейкозе может быть уртикарная, веэикулезная, пустулезная it папулезная сыпь (лейкемиды). В последнем случае папулы милиарные, конические, плотные, иногда с мелкими пузырьками на верхушке, высту­пают над поверхностью кожи. При пальпации и поглаживании пора­женного участка появляется ощущение терки, напоминающее таковое при красном волосяном лишае и других дерматозах, со­провождающихся фолликулярным кератозом.
АМИЛОИДОЗ
Симптом булыжной мостовой при амилоидозе	Наиболее выражен при первичном амилоидозе кожи, когда в об­ласти нижних третей голеней (реже на других участках кожи) появ­ляется множество сгруппированных узелков размером от булавочной головки до горошины, розового или желтовато-коричневого цвета. Узел­ки плотные па ощупь, и при поглаживании их рукой ощущается неров­ность, напоминающая булыжную мостовую. Аналогичное ощущение иногда отмечается при ограниченном нейро­дермите в начале его возникновения, бородавчатой форме красного плоского лишая и атипичных вариантах кожного саркоидоза. В отличие от симптома терки при красном волосяном лишае, при симптоме булыжной мостовой нет ошущения царапанья кожи ладони исследователя, так как размеры папул при амилоидозе крупные, они лентикулярные, а не цилиарные.
Проба с конгорот при амилондозе (проба Бенхольда)	Основана на свойстве амилоида адсорбировать введенный в кровь краситель. Больному внутривенно вводят 10 мл 1% водного раствора конгорот. Через 4 мин из вены второй руки берут кровь в парафинированную пробирку с целью получена плазмы. Через I ч берут вторую порцию крови, центрифугируют и определяют в плазме (колориметрическим способом). Во второй порции крови содержание принимают за 100 %. Рассчитывают процент потери красителя конгорот в первой порции по определённой формуле.
БОЛЕЗНЬ БОРОВСКОГО
Симптом сдавливания бугорка при кожном лейшманиозе Старого Света	Соскабливают кусочек бугорка, помещают его между двумя пред­метными стеклами исдавливают. Ткань бугорка, благодаря своей хруп­кости, быстро раздавливается, что является одним из признаков, под­тверждающих диагноз.
Надрез бугорка при болезни Боровского	При поверхностном надрезе бугорка (в пределах эпидермиса), сде­ланном острым скальпелем, выделяется большое количество прозрач­ной серозной жидкости, которую микроскопируют.
Симптом яблочного желе	Диагностический прием при туберкулезной волчанке. При сильном надавливании на люпому прозрачным шпателем или предметным стек­лом выдавливается кровь из расширенных сосудов бугорка и появляется буровато-желтая окраска, напоминающая цвет яблочного желе. Иног­да при этом можно заметить полупрозрачность бугорка. Данный симптом может быть положительным, во менее выражен­ным при туберкулоидной форме кожного лейшманиоза Старого Света (болезни Боровского).
КРАСНЫЙ ПЛОСКИЙ ЛИШАЙ
Симптом кольца Поспелова при красном плоском лишае.	В случае затруднения диагностики красного плоского лишая применяют метод предложенный А И Поспеловым (1886). Hа подозрительный участок кожи накладывают водный согреваю­щий компресс (марля, смоченная водой и отжатая, компрессная бумага, вата, бинт) на 1 сутки. При снятии компресса отмечаются изменение цвета папулы (бляшки) с красновато-бурого на беловато-фарфоровый, набухание, особенно выраженное по периферии в виде кольца
Сетка Уикхема	Патогмоничный симптом для красного плоского лишая. Мелкая сетчатость на поверхности папул; симптом красного плоского лишая, особенно обычной его разновидности. Папулу или бляшку смазывают каким-либо жидким маслом (вазелиновым, подсолнечным и др.). При этом на поверхности элемента ясно видны белесовато-опа­лового цвета точки и пересекающиеся в виде сетки линии (лучистая сетка Уикхема). Этот фено­мен объясняется неравномерным утолщением зернистого слоя эпидер­миса {гранулезом), типичным для данного заболевания. При остроконечной, бородавчатой, пигментной, атрофической а дру­гих формах красного плоского лишая проба менее показательна.
Феномен Кебнера Изоморфная реакция Симптом Крейбиха	При повреждении или раздражении кожи на месте травмы появляются свежие высыпания. Вызывание новых высыпаний с помощью приёмом механического раздражения иглой или УФО. На месте нанесения на кожу каких-либо порезов, царапин, ожогов появляются папулы, характерные для данного дерматоза (на непораженной коже, подвергшейся такому воздействию, возникает идентичная сыпь, обычно линейно расположенная, через 1-2 нед). Для получения феномена Кебнера с диагностической целью реко­мендуется облучать небольшой участок кожи (2X2 см) гиперэритемной дозой кварца. Через 1—2 сут на данном участке появляются типич­ные высыпания. Феномен свидетельствует об активности процесса. Свойствен ряду заболеваний: болезнь Дивержи, герпетиформный дерматит Дюринга, саркоиды Бека (в местах уколов) и особенно псориазу и красному плос­кому лишаю в стадии прогрессирования. При третичном сифилисе в области травмы часто возникают си­филитические гуммы, что также можно отнести к проявлениям изоморф­ной реакции.
Симптом Бенье 1 Феномен Бенье 1	Болезненность при граттаже папул красного плоского лишая.
Симптом Поспелова-Неймана	Появление на слизистой оболочке внутренней поверхности щек беловатых папул.
АТОПИЧЕСКИЙ ДЕРМАТИТ
Симптом зимней стопы	Гиперемия и умеренная инфильтрация подошв с шелушением и трещинами
Симптом Моргана 2 Складки Моргана Линии Дени	Углубленные морщинки на нижних веках у детей с атопическим дерматитом.
Симптом Лимбарской	Мокнутие у больных с детской экземой выявляется при прикладывании промокательной б 12Следующая ⇒ Дата добавления: 2015-12-04; просмотров: 194. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы! Расчетные и графические задания Равновесный объем - это объем, определяемый равенством спроса и предложения... Кардиналистский и ординалистский подходы Кардиналистский (количественный подход) к анализу полезности основан на представлении о возможности измерения различных благ в условных единицах полезности... Обзор компонентов Multisim Компоненты – это основа любой схемы, это все элементы, из которых она состоит. Multisim оперирует с двумя категориями... Композиция из абстрактных геометрических фигур Данная композиция состоит из линий, штриховки, абстрактных геометрических форм... Сравнительно-исторический метод в языкознании сравнительно-исторический метод в языкознании является одним из основных и представляет собой совокупность приёмов... Концептуальные модели труда учителя В отечественной литературе существует несколько подходов к пониманию профессиональной деятельности учителя, которые, дополняя друг друга, расширяют психологическое представление об эффективности профессионального труда учителя... Конституционно-правовые нормы, их особенности и виды Характеристика отрасли права немыслима без уяснения особенностей составляющих ее норм... КОНСТРУКЦИЯ КОЛЕСНОЙ ПАРЫ ВАГОНА Тип колёсной пары определяется типом оси и диаметром колес. Согласно ГОСТ 4835-2006* устанавливаются типы колесных пар для грузовых вагонов с осями РУ1Ш и РВ2Ш и колесами диаметром по кругу катания 957 мм. Номинальный диаметр колеса – 950 мм... Философские школы эпохи эллинизма (неоплатонизм, эпикуреизм, стоицизм, скептицизм). Эпоха эллинизма со времени походов Александра Македонского, в результате которых была образована гигантская империя от Индии на востоке до Греции и Македонии на западе... Демографияда "Демографиялық жарылыс" дегеніміз не? Демография (грекше демос — халық) — халықтың құрылымын...